Дії роти внутрішніх військ при участі в охороні громадського порядку та громадської безпеки в умовах руйнування (аварії) на хімічно небезпечних об’єктах - Военное дело и гражданская оборона дипломная работа

Главная

Военное дело и гражданская оборона
Дії роти внутрішніх військ при участі в охороні громадського порядку та громадської безпеки в умовах руйнування (аварії) на хімічно небезпечних об’єктах

Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об’єкті. Можлива хімічна обстановка в районі виконання завдань з охорони громадської безпеки ротою внутрішніх військ. Особливості роботи командира роти в умовах хімічного зараження.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ ВІЙСЬК МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” з навчальної дисципліни
“Службово-бойове застосування підрозділів внутрішніх військ”
Тема: “Дії роти внутрішніх військ при участі в охороні громадського порядку та громадської безпеки в умовах руйнування (аварії) на хімічно небезпечних об'єктах”
РОЗДІЛ 1. Характеристика хімічно небезпечних об'єктів та вражаючі фактори при їх руйнуванні (аварії)
1.1 Характеристика хімічно небезпечних об'єктів
1.2 Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об'єкті
РОЗДІЛ 2. Можлива хімічна обстановка в районі виконання завдань з охорони громадського порядку та громадської безпеки ротою внутрішніх військ
2.1 Характер можливих руйнувань (аварій) і особливості знаходження сильнодіючих отруйних речовин в атмосфері
2.2 Прогнозування наслідків руйнувань (аварій) на об'єктах, що містять сильнодіючі отруйні речовини
2.3 Вихідні дані для прогнозувань показників наслідків руйнувань (аварій) на об'єктах, що містять сильнодіючі отруйні речовини
2.4 Оцінка розмірів району руйнування (аварії)
2.5 Визначення втрат особового складу в районі руйнування (аварії)
2.6 Особливості прогнозування масштабів хімічного зараження приземного шару атмосфери в умовах міста
РОЗДІЛ 3. Робота командира роти при участі в охороні громадського порядку та громадської безпеки в умовах хімічного зараження (забруднення)
3.1 Особливості роботи командира роти в умовах хімічного зараження (забруднення)
3.3 Організація і керівництво бойовою службою
3.4 Постановка завдань з охорони громадського порядку і підготовка до їх виконання
3.5 Контроль за виконанням поставлених завдань та подання допомоги
Радикальні соціально-політичні й економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні, мають доленосне значення для її народу. Проте цей процес є надзвичайно складним. Ускладнює його, нарівні з іншими причинами, і те, що наше суспільство в останні роки зазнало величезних втрат через дестабілізацію суспільного життя в країні.
На сучасному етапі розвитку України, коли проходить подальше здійснення демократичних реформ, зберігається реально потенційна загроза безпеці людини й суспільства. Це пов'язано перш за все зі складною соціально-політичною, економічною та криміногенною обстановкою. Крім того, постійно з'являються умови виникнення серйозних аварій та катастроф техногенного характеру.
Розвитку держави серйозну небезпеку становлять аварії, пожежі, вибухи, раптові руйнування споруд, поява в атмосфері шкідливих речовин, які все частіше дають про себе знати й можуть призвести до значних людських жертв, завдати величезних збитків народному господарству, навколишньому середовищу та, нарешті, до масового невдоволення населення в районах уведення режиму надзвичайного стану у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах.
У цих умовах пріоритетними стають завдання пов'язані з охороною громадського порядку, майна, евакуації населення і внутрішні війська МВС України довели, що вони є стабільною державною структурою, спроможною швидко мобілізуватися й ефективно виконати поставлені завдання в умовах аварії (руйнування) на хімічно небезпечному об'єкті.
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБЄКТІВ ТА ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ ПРИ ЇХ РУЙНУВАННІ (АВАРІЇ)
1.1 Характеристика хімічно небезпечних об'єктів
Аварії з викидом (розливом) хімічних речовин - аварія на хімічно небезпечному об'єкті, що супроводжується викидом (розливом) небезпечних хімічних речовин, яка може призвести до загибелі чи хімічного ураження людей.
Усього в Україні функціонує 1810 об'єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності понад 283 тисячі тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку. Окрім отруйності, багато хімічних речовин є легкозаймистими, а часто і вибухонебезпечними.
Прикладом можуть служити трагедія, що сталася у 1984 році у Бхопалі (Індія): на хімічному комбінаті в результаті аварії й викиду отруйного газу загинуло понад 4 тисячі чоловік і десятки тисяч людей після ураження ізоціанатом одержали важкі ускладнення, аварія на хлоропроводі у 1995 році на Запорізькому титаномагнієвому комбінаті в результаті витоку 140 кг хлору постраждало 18 чоловік, аварія на золотодобувній артілі в Румунії в результаті витоку ціаніту у річку Прут завдано величезних збитків природі, народному господарству.
Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється у часі і просторі.
У народному господарстві України діє понад 1200 крупних вибухо- та пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено понад 13,6 млн. тонн твердих і рідких вибухо- та пожежонебезпечних речовин.
Щорічно в дим та попіл перетворюються величезні матеріальні цінності. Кожну годину гине 1 чоловік і близько 20 чоловік отримують опіки та травми.
Аварія на трубопроводі - аварія на трасі трубопроводу, пов'язана з викидом (розливом) шкідливих хімічних чи пожежо- вибухонебезпечних речовин, що призвела до загибелі людей чи отримання ними тілесних ушкоджень чи завдала шкоди дозвіллю.
Аварія з викидом (розливом) радіоактивних речовин - аварія на радіаційно небезпечному об'єкті, яка спричинила викид (розлив) радіоактивних речовин за межі встановлених захисних бар'єрів і (чи) потужність дози іонізуючого випромінювання перевищує встановлені норми і загрожує довкіллю.
Серед потенційно небезпечних об'єктів особливе місце займають радіаційні небезпечні об'єкти (РНО). До типових РНО належать: атомні електростанції (АЕС), підприємства з виготовлення ядерного палива, з переробки ядерного палива і поховання радіоактивних відходів; науково-дослідницькі та проектні організації, які працюють із ядерними реакторами; ядерні енергетичні установки на об'єктах транспорту та ін.
На території України є 5 АЕС з 14 енергетичними ядерними реакторами, 2 дослідних ядерних реактора та більше 8-ми тисяч підприємств і організацій, які використовують у виробництві, науково-дослідній роботі та медичній практиці різноманітні речовини, а також зберігають та переробляють радіоактивні відходи.
Радіаційні аварії - це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, не передбачені проектом для нормальної експлуатації радіаційно небезпечних об'єктів, в кількостях понад установлену межу їх, безпечної експлуатації.
Найбільш небезпечними з усіх аварій на РНО є аварії на атомних електростанціях з викидом радіонуклідів в атмосферу й гідросферу, що приводить до радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Особливо серйозні наслідки пов'язано з аварією на Чорнобильській АЕС. І сьогодні АЕС держать всіх у напрузі так 5.березня 2001 року. внаслідок поломки циркуляційного насосу спрацювала аварійна система захисту 1-го реактора на ЧАЕС. Реактор було зупинено більш чим на 2 години. 15.жовтня 2001. через несправність системи охолодження реактора на тій же ХАЕС повністю було зупинено 1-енергоблок. Протягом 2001 року зареєстровано 23 такі надзвичайні ситуації.
Аварія на підземній споруді - небезпечна подія на шахті, гірничій виробці, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері, пов'язана з раптовим повним чи частковим руйнуванням споруд, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, які там перебувають, і (чи) завдає матеріальних збитків.
Хімічно небезпечні руйнування (аварії) на підприємствах, споживаючих або хранящих СДОР, на транспортних засобах, що здійснюють їхнє перевезення, - це руйнування (аварії), що супроводжуються витоком або викидом отруйних речовин з ушкодженої тари, технологічного устаткування (установок ) підприємств, і інші події, що можуть призвести до поразки людей і сільськогосподарського тварин, а також до зараження повітря, вододжерел, місцевості й об'єктів, що знаходяться на ній.
Основним вражаючим фактором у цих випадках є сполучення різних видів фазових станів СДОР (пару, аэрозолей, аэросуміші) з визначеним носієм або середовищем (повітря, вода, різні поверхні).
Площа, у межах якої буде виявлятися вражаюча дія СДОР, складає зону хімічного зараження. Вона містить у собі вогнище руйнування (аварії), район руйнування (аварії) і зону поширення СДОР.
Вогнище руйнування (аварії) - площа, що включає як саме місце руйнування, так і прилягаючу до нього площа розтікання (розкидання) СДОР.
Район руйнування (аварії) - площа, у межах якої хмара СДОР володіє найбільшими вражаючими можливостями. Значення радіуса даного району залежить від типу СДОР, умов збереження, температури навколишнього середовища і виду руйнування (аварії).
Зона поширення СДОР - площа хімічного зараження повітря за межами району руйнування (аварії), створювана в результаті поширення хмари СДОР по напрямку вітру й обмежена ізолінією середніх граничних значень експозиційної дози.
Граничне значення експозиційної дози відповідає можливості прояву в 50 % випадків початкових симптомів поразки, що не приводять до втрати боєздатності і працездатності людей.
Сукупність результатів впливу хімічного зараження на різні об'єкти, особовий склад частин, населення і навколишнє середовище утворить наслідку руйнувань аварій). Ці наслідки зв'язані з трьома елементами хімічного забруднення небезпекою і тривалістю.
Масштаб хімічного зараження характеризується довжиною границі (лінійні розміри і площі прояву наслідків руйнувань (аварій).
Небезпека хімічного зараження характеризує можливий збиток від руйнувань (аварій).
Тривалість хімічного зараження характеризує тимчасові прояви наслідків руйнувань (аварій).
У зв'язку зі значними труднощами одержання фактичних вихідних даних про руйнування (аваріях) і їхньою невизначеністю, швидкоплинністю прояву вражаючої дії СДОР основним оперативним методом визначення наслідків є прогнозування, тобто одержання розрахунковим шляхом інформації про хімічне зараження і його вплив на бойові дії військ. Отриманий прогноз підлягає коректуванню в міру надходження інформації від органів ГО і даних хімічної розвідки.
Аварійна хімічна обстановка - це умови бойових дій військ (роботи тилових об'єктів і життєдіяльності населення), обумовлені масштабами і наслідками руйнувань (аварій) об'єктів, утримуючих СДОР.
Аварійна хімічна обстановка може зажадати:
· уточнення або зміни бойових задач військ, зміни районів їхнього розташування;
· тимчасової зміни місць дислокації частин (з'єднань );
· тимчасової евакуації тилових установ і населення;
· тривалого або безперервного використання СИЗИЙ;
· проведення робіт з ліквідації наслідків руйнувань (аварій)
Для визначення впливу аварійної хімічної обстановки на функціонування об'єктів, боєздатність військ і життєдіяльність населення виробляється її виявлення й оцінка.
Виявлення - визначення масштабів і наслідків руйнувань (аварій) на промислових об'єктах і транспорті.
Оцінка аварійної хімічної обстановки включає:
· аналіз масштабів і наслідків руйнувань, супроводжуваних викидами СДОР, з метою визначити їхній вплив на боєздатність і дії військ, життєдіяльність населення і функціонування ШХ;
· вибір найбільш доцільних варіантів дій військ, забезпечення життєдіяльності населення й активного функціонування народногосподарських об'єктів;
· визначення заходів щодо забезпечення РХБ захисту бойових дій, захистові військ (населення) і об'єктів тилу, по ліквідації наслідків руйнувань (аварій).
По завершенню оцінки хімічної обстановки формулюються висновки з неї, намічаються конкретні заходи, а також складаються відповідні планувальні документи, що визначають послідовність проведених заходів і склад сил (засобів ), приваблюваних для ліквідації наслідків викидів СДОР.
1.2 Отруйні речовини, що виділяються внаслідок аварії на хімічно небезпечному об'єкті
Отруйні речовини - токсичні хімічні сполуки, що мають певні фізичні і хімічні властивості, які дають змогу їх застосовувати з метою ураження живої сили, зараження місцевості і бойової техніки.
Отруйні речовини складають основу хімічної зброї. У бойовому стані вони уражають організм людини, проникаючи через органи дихання, шкірний покрив і рани, крім того, людина може одержати ураження в результаті споживання заражених продуктів харчування і води.
Бойовий стан ОР - такий стан речовини, в якому вона застосовується з метою досягнення максимального ефекту при ураженні живої сили. Види бойового стану ОР: пара, аерозоль, краплі. Якісні розходження зазначених бойових станів визначаються головним чином розмірами часток роздробленої ОР.
Отруйні речовини можуть проникати в організм через органи дихання (інгаляційно), поверхні ран, слизові оболонки та шкірні покриви (шкірно-резорбтивно), а також при споживанні зараженої їжі й води (пероральне). За тактичним призначенням ОР поділяються на групи залежно від характеру їх уражаючої дії: смертельні, такі, що тимчасово виводять з ладу, подразнювальні, навчальні.
За фізіологічною дією на організм розрізняють такі ОР:
1) нервово-паралітичної дії: GD (зарин), GD (зоман), VX (Ві-Ікс);
2) шкірнонаривні: Н (технічний іприт), HD (перегнаний іприт), НТ і НQ (іпритні рецептури), НN (азотистий іприт);
3) загальноотруйної дії: АС (синильна кислота), СК (хлорціан);
6) подразнювальні: СN (хлорацетофенон), DМ (адамсит), СS (Сі-Ес), СR (Сі-Ар).
За швидкістю настання уражаючої дії розрізняють:
- швидкодіючі ОР, що не мають періоду прихованої дії і за кілька хвилин призводять до смертельного результату чи втрати боєздатності в разі тимчасового ураження (GB, GD, AC, СК, СS, СR);
- повільнодіючі ОР, що мають період прихованої дії і призводять до ураження після закінчення деякого часу (VХ, HD, CG, BZ).
Швидкість уражаючої дії, наприклад, для VХ залежить від виду бойового стану і способу проникнення в організм. Якщо у стані грубодисперсного аерозолю або крапель шкірно-резорбтивна дія цього ОР є повільною, то у стані пари чи дрібнодисперсного аерозолю його інгаляційна уражаюча дія досягається швидко. Швидкість дії ОР залежить також від величини дози, що потрапила в організм. При великих дозах дія ОР виявляється значно швидше.
Залежно від тривалості збереження уражаючої здатності ОР смертельної дії поділяють на дві групи:
- стійкі ОР, що зберігають свою уражаючу дію протягом кількох годин або діб (VХ, GD, HD);
- нестійкі ОР, уражаюча дія яких зберігається кілька десятків хвилин після їх застосування.
Отруйна речовина залежно від способу й умов застосування може бути стійкою і нестійкою ОР. У літніх умовах вона виявляється як нестійка ОР, особливо при зараженні невбирних поверхонь, у зимових - як стійка.
Отруйні речовини смертельної дії призначаються для смертельного ураження живої сили чи виведення її з ладу на тривалий термін. До даної групи відносять: GВ (зарин), GD (зоман), VХ (Ві-Ікс), HD (перегнаний іприт), НТ (іпритна рецептура), НN (азотистий іприт), АС (синильна кислота), СК (хлорціан), CG (фосген) і ботулінічний токсин.
Зоман (GD) розглядається як бойова ОР, незважаючи на те, що в даний час хімічних боєприпасів, споряджених ним немає. Це прозора рідина з легким запахом камфори. Погано розчиняється у воді, добре - в органічних розчинниках, пальному і мастильних матеріалах. Уражає людину при всіх способах попадання в організм. За характером дії зоман аналогічний зарину, але токсичніший.
Ві-Ікс (VХ) - основна бойова ОР. Це безбарвна, слаболетка рідина, без запаху, погано розчиняється у воді, добре - в органічних розчинниках. Небезпека ураження Ві-Ікс через органи дихання визначається метеорологічними умовами і способами переведення його в бойовий стан. Вважається, що VХ дуже ефективно діє у вигляді дрібнодисперсного аерозолю через органи дихання. У вигляді грубодисперсного аерозолю і краплях VХ діє через шкірні покриви й обмундирування. У зв'язку з цим VХ розглядається як ОР, що здатна завдати ураження живій силі, захищеній протигазами. Симптоми ураження VХ аналогічні симптомам ураження іншими нервово-паралітичними ОР, але при дії через шкірні покриви вони розвиваються набагато повільніше - до декількох годин (період прихованої дії). Як і інші нервово-паралітичні ОР, VХ має кумулятивну дію.
Отруйні речовини, що тимчасово виводять із ладу
ОР розглянутої групи з'явилися порівняно недавно. До них відносять психохімічні речовини, що діють на нервову систему і викликають психічні розлади.
ОР подразнювальної дії уражають чуттєві нервові закінчення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і діють на очі.
Хлорацетофенон (СN) - ОР сльозоточивої дії. Це білий кристалічний порошок із запахом черемшини, практично не розчинний у воді, добре розчиняється у дихлоретані, хлороформі, хлорпікрині та іприті. Непереносна концентрація пару хлорацетофенону, при якій неможливо знаходитися без протигаза, дорівнює 310 3 г/м 3 . Може застосовуватись у сухому вигляді у гранатах і за допомогою механічних розпилювачів, а також у вигляді розчинів.
Адамсит (DM) - кристалічна речовина ясно-жовтого кольору, без запаху. У воді практично не розчинна, при нагріванні розчиняється в органічних розчинниках, добре розчинна в ацетоні. При потраплянні в організм викликає сильне подразнення носоглотки, біль у грудях, блювання.
Сі-Ес (СS) - білий кристалічний порошок, слаборозчинний у воді, добре розчиняється в ацетоні і бензолі. При малих концентраціях подразнює очі і верхні дихальні шляхи, при великих - викликає опіки відкритих ділянок шкіри і параліч органів дихання. Симптоми ураження: печіння та ріжучий біль в очах і грудях, сльозотеча, нежить, кашель. При виході людей із зараженої атмосфери симптоми поступово проходять (протягом 1-3 годин). На місцевості зберігається більше доби.
Сі-Ар (СR) - нова ОР подразнювальної дії, значно токсичніша за СS. Тверда речовина, слаборозчинна у воді. Ознаки ураження аналогічні ознакам ураження СS. Має сильну подразнювальну дію на шкіру людини.
Ураження можливе у випадках аварійних ситуацій, виникаючих у процесі промислового виробництва, зберіганні та транспортуванні, а також при навмисному зруйнуванні противником у військовий час об'єктів хімічної промисловості. Дія СДОР в атмосфері не відрізняється від дії отруйних речовин. До найбільш поширених СДОР відносять: аміак, двоокис сірки, дихлоретан, оксид азоту, сірковуглець, хлор, фосген, синильну кислоту та ін.
Уражаюча дія біологічної зброї заснована насамперед на використанні хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності.
Кt1 - поправочний коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря;
Для визначення коефіцієнта впливу місцевості KM (табл.п.2.12) знаходиться комплексний показник Кр по табл.п.2.11.
У випадку, якщо табличні значення глибин зараження не перевищують 1 км, вплив топографії місцевості не враховується,
Рис.2.2. Номограма для визначення тривалості поражюнего дії вторинної хмари СДОР
Використовуючи умови і результати рішення приклада в подразд.2.2.6, визначити тривалість вражаючої дії вторинної хмари хлору на видаленні 0,5 км від району аварії.
3. Тривалість вражаючої дії вторинної хмари хлору на видаленні 0,5 км від району аварії по номограмі (мал.2.2) дорівнює 3,8 сут.
Визначення часу підходу хмари сильнодіючих отруйних речовин до заданого рубежу
Час підходу хмари СДОР до заданого рубежу визначається по табл.п.2.22 для місцевості без лісів, по табл.п.2.23 - для лісистої місцевості.
Особливості поширення СДОР в умовах міста тісно зв'язані з його кліматом, властивостями СДОР і умовами їхнього збереження.
Унаслідок застою СДОР у низинах і підвалах міських будинків можуть створюватися високі концентрації, що приводять до поразок усіх попавших у дану атмосферу.
У випадку збігу напрямку руху хмари СДОР з напрямком міських транспортних магістралей глибину поширення варто оцінювати по таблицях для рівнинної місцевості.
У випадку розбіжності напрямку вітру з напрямком міських магістралей або у випадку відсутності останніх (у містах з безладною забудовою) оцінку глибини поширення хмари СДОР необхідно робити так само, як і для випадку лісистої місцевості.
Рішення на використання особового складу у районі надзвичайного стану в умовах хімічного зараження (забруднення) командир роти приймає на підставі отриманого від старшого оперативного начальника завдання, його усвідомлення, висновків з оцінки обстановки та підготовлених штабом пропозицій і розрахунків. У разі, якщо дані про обстановку неповні, це не звільняє командира роти від своєчасного прийняття рішення.
Усвідомлюючи завдання, командир роти має з'ясувати:
вимоги (задум дій) старшого начальника;
характер і обсяг поставлених перед частиною завдань та термін їх виконання;
службове навантаження на особовий склад та яких результатів при цьому досягти.
Крім цього командир має з'ясувати район дій, масштаб надзвичайної ситуації техногенного характеру та яких заходів уже вжили взаємодіючі органи, а також роль та місце частини у загальному задумі та що передбачається зробити для успішного виконання поставлених завдань.
Уточнивши завдання, він проводить розрахунок часу для успішної підготовки частини до виконання поставлених завдань, віддає розпорядження своїм заступникам та іншим підлеглим офіцерам щодо збору та аналізу даних оперативної обстановки, підготовки розрахунків і пропозицій, необхідних для прийняття рішення.
Оцінюючі обстановку командир вивчає:
кількість постраждалих у наслідок техногенної катастрофи (аварії) її масштаб, криміногенну обстановку у районі, де введено надзвичайний стан, кількість об'єктів, які необхідно взяти під охорону, місця розміщення особового складу;
свої сили та засоби, наявність досвіду особового складу в діях щодо забезпечення режиму надзвичайного стану, забезпеченість частини засобами зв'язку, автомобільним транспортом, засобами індивідуального захисту, медикаментами для надання необхідної медичної допомоги тим, хто її потребує, а також можливості частини щодо забезпечення надійного управління та якісного виконання поставлених завдань;
сусідів та взаємодіючі органи, які частини внутрішніх військ беруть участь у забезпечені режиму надзвичайного стану, а також які частини Міністерства оборони, Міністерства з надзвичайних ситуацій, Прикордонних військ України залучені або знаходяться на відповідній території, сили та засоби УМВС, СБУ, Міністерства з охорони здоров'я та порядок взаємодії з ними;
місцевість, місцеве населення у районі виконання завдань, метеорологічні умови, вплив часу та пори року на виконання поставлених завдань, як місцеве населення ставиться до введення режиму надзвичайного стану.
На підставі оцінки обстановки і розрахунків командир роти приймає рішення на використання особового складу в районі введення режиму надзвичайного стану, яке включає:
обсяг завдань, яких результатів досягти;
напрямок зосередження основних зусиль;
порядок застосування сил та засобів;
заходи щодо підвищення бойової готовності;
в) завдання щодо підготовки та всебічного забезпечення сил і засобів, виховної роботи, підтримання військової дисципліни та статутного порядку;
д.) організацію управління та зв'язку.
Роботу командира щодо планування службово-бойової діяльності частини в районі введення режиму надзвичайного стану потрібно розділяти на такі етапи.
І етап - на підставі оцінки обстановки, розпоряджень щодо виконання поставлених завдань, які надходять до частини командир доводить рішення на використання особового складу.
ІІ етап - начальник штабу, перевіривши повноту та якість відпрацьованих документів, відповідність їх, рішенню командира, уточнює строки виконання заходів, узгоджує заходи штабу, виховних структур, служби тилу, технічної частини стосовно місця, мети та часу. Таким саме чином узгоджуються зусилля із взаємодіючими органами.
ІІІ етап - оформлення наказу на використання особового складу в районі виникнення катастрофи (аварії) техногенного характеру. Окремі рішення, прийняті командиром для виконання певних завдань або у випадку ускладнення оперативної обстановки оформляються окремими розпорядженнями.
У розпорядженні на використання особового складу по виконанні службово-бойових завдань у районі виникнення особливо тяжких надзвичайних ситуацій техногенного характеру зазначається:
у зв'язку з чим частина залучається до виконання поставлених завдань;
у чиє розпорядження переходить, який обсяг завдань повинна виконувати, склад частини для виконання завдань;
основні питання всебічного забезпечення та підготовки сил і засобів у відриві від місця постійної дислокації;
пункти відправки, вид транспорту для пересування, строки готовності до завантаження;
організація управління та зв'язку, порядок надання допомоги.
У наказі на використання підрозділу в районі уведення режиму надзвичайного стану у разі виникнення особливо тяжких ситуацій техногенного характеру вказуються:
короткі відомості про стан катастрофи (аварії) та оперативну обстановку;
завдання з виховної роботи з особовим складом;
порядок матеріально - технічного та медичного забезпечення;
строки зайняття ділянок рубежів та час готовності до виконання завдань.
Безпосередньо під час постановки завдань частинам та підрозділам вказується:
склад, завдання та способи дій у районі СБЗ;
строки прибуття до районів призначення;
напрямок зосередження основних зусиль.
Таким чином, організація роботи командира роти може проводитися паралельним або послідовним методами. Це буде залежати від часу від часу на підготовку підрозділу до виконання поставленого завдання. Найбільш оптимальне прийняте рішення командиром, планування виконання поставлених завдань, якісна підготовка особового складу позитивно впливають на якість дій підрозділу у районі виникнення катастрофи (аварії) техногенного характеру. Планування дій підрозділу у даному районі має здійснюватися завчасно та періодично уточнюватися.
Оцінка оперативної обстановки здійснюється за такими елементами:
сили та засоби, що використовуються для попередження правопорушень і боротьби зі злочинністю;
місцевість, пора року та метеорологічні умови.
Оцінюючи стан громадського порядку в місті (районі), командир, спільно з органами ВС, з'ясовує:
загальну характеристику населення і стану злочинності в районі несення служби;
кількість і характер вчинених на вулицях та в інших громадських місцях злочинів;
випадки групових порушень громадського порядку;
найбільш імовірні місця для вчинення злочинів, порушень громадського порядку, появи або переховування злочинців, які переховуються.
У висновках з оцінки стану громадського порядку командир, спільно з органами ВС, визначає:
дільниці зосередження основних зусиль військових нарядів і порядок несення ними ППС;
заходи щодо попередження можливих злочинних виявів.
Оцінюючи сили та засоби, які використовуються для попередження правопорушень і боротьби зі злочинністю, командир з'ясовує:
укомплектування частини особовим складом, транспортом і засобами зв'язку;
очікувані зміни у чисельності підрозділів;
можливості частин (підрозділів) щодо виконання завдань при встановленому обсязі служби;
рівень бойової готовності, навчання та військової дисципліни, моральний стан і досвід особового складу в несенні служби;
позитивні сторони та недоліки під час виконання службових завдань, причини недоліків, реальність і дієвість заходів, що здійснюються з метою підвищення якості несення служби;
Дії по захисту робочих та населення внаслідок аварії на своєму або іншому хімічно небезпечному об'єкті. Розрахунки площі зараження, часу підходу зараженого повітря до об'єкту, часу вражаючої дії та можливих втрат людей в епіцентрі хімічного враження. курсовая работа [28,0 K], добавлен 30.10.2009
Уражаючі фактори ядерного вибуху, їх характеристика. Заходи захисту особового складу та військової техніки від їх впливу. Аварії на хімічно небезпечних об`єктах, на ядерних енергетичних установках. Засоби індивідуального захисту шкіри та органів дихання. методичка [108,0 K], добавлен 15.08.2009
Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах. Еквівалентна кількість речовини в первинній та вторинній хмарі. Глибина зони зараження. Площа зони зараження первинною (вторинною) хмарою. лабораторная работа [78,8 K], добавлен 23.08.2012
Аналіз основ організації та проведення РІНР на об`єкті, послідовність проведення та залучення сил та засобів. Характеристика найбільш поширених видів СДОР, витікання яких можливе при аварії на хімічно-небезпечних обкатах. Засоби захисту при аваріях. курсовая работа [45,0 K], добавлен 25.10.2010
Основи знань по веденню оборони аеромобільною ротою. Особливості бойових можливостей, задач та побудови порядку АР в обороні. Вивчення порядку і змісту роботи командира аеромобільної роти під час організації оборони, а також управління нею під час бою. лекция [35,6 K], добавлен 08.06.2010
Розвідка як вид бойового забезпечення. Сили та засоби, призначені для ведення розвідки. Механізована рота у розвідувальному загоні. Зміст роботи командира роти у розвідувальному дозорі. Робота командира мотострілецької роти по організації розвідки. дипломная работа [126,6 K], добавлен 20.10.2011
Організація експлуатації, ремонту, хімічного чищення та списання речового майна. Порядок організації ремонту майна. Порядок забезпечення ремонтними матеріалами та інструментом у військових речових ремонтних майстернях внутрішніх військ МВС України. дипломная работа [2,6 M], добавлен 12.10.2012
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Дії роти внутрішніх військ при участі в охороні громадського порядку та громадської безпеки в умовах руйнування (аварії) на хімічно небезпечних об’єктах дипломная работа. Военное дело и гражданская оборона.
Курсовая работа: Основы управленческого контроля. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Формирование, учет и анализ резервов
Реферат: Beowulf Vs Aliens Essay Research Paper A
Реферат На Тему История Транспорта
Эссе Золото Это Деньги
Написать Сочинение Рассказ На Основе Услышанного
Доклад по теме Козаков Михаил Михайлович
Реферат: Печи сибиряков-старожилов Верхнего Приобья: конструктивные особенности и семантика
Аниме Сочинение Как Я Провел Лето
Сочинения По Тексту Лескова
Сочинение На Тему Вражда
Эссе По Английскому На Тему Еда
Дипломная работа по теме Учет и аудит краткосрочных задолженностей по оплате на предприятии
Международно Правовые Гарантии Рб Реферат
Реферат На Тему Страхування Відповідальності
Государственный Бюджет Страны Курсовая Работа
Опека и попечительство.
Реферат: Классификация политических режимов
Объединение Германии 1871 Реферат
Курсовая работа по теме Public Relations в ОАО "Мегафон"
Ведение трудовой книжки - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике
Аудит учредительных документов и формирования уставного капитала ОАО "Воронежская Энергосбытовая компания" - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Учет затрат на производство - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа