Діагностика малюнку дітей дошкільного віку - Педагогика курсовая работа
Главная
Педагогика
Діагностика малюнку дітей дошкільного віку
Особливості інтерпретації малюнків дітей. Дослідження емоційного благополуччя дошкільників. Принципи інтерпретації рісуночних тестів. Дослідження емоційних станів дітей за допомогою методики "Моя сім'я". Ознаки психологічної травми в дитячому рисунку.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Розділ 1. Місце дитячих малюнків в дослідженні емоційного стану дошкільників
1.1 Особливості інтерпретації дитячих малюнків
1.2 Дослідження емоційного благополуччя дошкільників
Розділ 2. Малюнкові методи дослідження емоційних станів дошкільників
2.1 Малюнок як метод діагностики емоційного стану
2.2 Ознаки психологічної травми в дитячому малюнку
Актуальність теми. Застосування малюкових тестів для виявлення особистісних особливостей людини засноване на принципі проекції, тобто винесенні зовні своїх переживань, уявлень, прагнень. Малюнок не вимагає значних розумових затрат, заснований на психомоторному зв'язку і дозволяє визначити емоційний стан людини на даному етапі життя.
В даний час використання психологічних малюнкових тестів стало дуже популярним в багатьох галузях нашого життя.
Значною перевагою малюнкових тестів, в порівнянні з іншими методиками дослідження особистості, наприклад, у порівнянні зі словесним опитуванням, є відсутність страху у випробуваного в процесі тестування, що дозволяє дати найбільш точну і об'єктивну оцінку його особистісних особливостей, емоційного і психологічного стану. Застосування малюнкових тестів для виявлення особистісних особливостей людини засноване на принципі проекції, тобто на винесенні зовні своїх переживань, уявлень, прагнень. Малюючи той чи інший об'єкт, людина мимоволі, а іноді і свідомо, передає своє ставлення до нього.
Малюнок - це завжди якесь повідомлення, зашифроване в образах. Завдання полягає в тому, щоб розшифрувати його, зрозуміти, що говорить йому обстежуваний. Для діагностичного використання малюнків дуже важливо, що вони відображають - в першу чергу, не свідомі установки людини, а його несвідомі імпульси і переживання. Саме тому малюнкові тести так важко підробити, представивши в них себе не таким, який ти є насправді.
Малюнкові методики дуже інформативні, оскільки дозволяють виявити безліч психологічних особливостей людини. При цьому вони прості у проведенні, займають небагато часу і не вимагають ніяких спеціальних матеріалів, крім олівця і паперу. На відміну від інших тестів, малюнкові методики можуть проводитися багаторазово. Вони прийнятні клієнтам самого різного віку - від дошкільнят до дорослих включно. Це дозволяє використовувати їх для контролю динаміки стану і для спостереження за ходом психічного розвитку в перебігу тривалого періоду.
Додатковою перевагою малюнкових методик є їх природність, близькість до звичайних видів людської діяльності. Той чи інший досвід малювання є практично у кожної людини. Найбільш близько це заняття дітям, тому при обстеженні дітей малюнкові методи застосовуються особливо часто. Дитині легко зрозуміти тестову інструкцію. Для виконання методик не потрібен високий рівень розвитку мовлення. Крім того, малюнки зручний привід для того, щоб невимушено зав'язати бесіду.
Провідним положенням щодо емоційно-почуттєвого розвитку є його тісне переплетіння із розвитком особистості дитини. Саме емоційно-почуттєвий розвиток вважається основою особистісного (І.Д. Бех, Л.С. Виготський, Д.Б. Ельконін, О.В. Запорожець, В.П. Зінченко, Г.С. Костюк, В.К. Котирло, О.М. Леонтьєв та ін.).
Особливості емоційно-почуттєвої сфери дошкільника вивчали Г.М. Бреслав, О.В. Запорожець, А.І. Захаров, В.В. Зеньківський, О.Є. Іванашко, В.К. Котирло, Г.Д. Кошелєва, В.У. Кузьменко, С.Є. Кулачковська, О.І. Кульчицька, В.В. Лебединський, І.В. Мельничук, Я.З. Неверович, Р.В. Павелків, Т.О. Піроженко, Ю.О. Приходько, Т.М. Титаренко та інші. Висвітлено особливості розвитку емоцій залежно від соціальних умов життя та виховання, доведено, що у процесі засвоєння дитиною соціальних цінностей, соціальних вимог, норм та ідеалів, її емоції набувають багатшого змісту і складніших форм прояву.
Об'єкт дослідження - діти дошкільного віку.
Предмет дослідження - емоційний стан дошкільників.
Мета курсової роботи - вивчити емоційний стан дітей дошкільного віку на основі вивчення малюнків.
Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми використання дитячого малюнка як методу вивчення емоційного стану дошкільників.
Визначити місце дитячих малюнків в дослідженні емоційного стану дошкільників.
Охарактеризувати особливості інтерпретації дитячих малюнків.
Дослідити емоційне благополуччя дошкільників.
Дати характеристику малюнковим методам дослідження емоційних станів дошкільників.
Дослідити дитячий малюнок як метод діагностики емоційного стану дошкільників.
Визначити ознаки психологічної травми в дитячому малюнку.
Експериментально перевірити зміст дитячих малюнків як показник емоційного стану дитини.
Методи дослідження: теоретичний, вивчення та аналіз літератури, цитування, систематизація і класифікація, експериментальний.
Гіпотеза роботи: малюнки дітей відображають їх емоційний стан.
Розділ 1. Місце дитячих малюнків в дослідженні емоційного стану дошкільників
1.1 Особливості інтерпретації дитячих малюнків
Малюнки - це щирі і непідробні розповіді про життя дитячої душі, про її благополуччя або неблагополуччя, про її радість та смуток. На що ж нам необхідно звернути увагу, для того, щоб правильно все це "прочитати"?
Традиційно вважається, що в першу чергу необхідно оцінити кольорову гаму малюнка.
У багатьох джерелах зустрічалися вільні інтерпретації головним чином досліджень Люшера про зв'язок "кольору і характеру" - тобто стану психіки і колірних переваг.
Безумовно, колір - це важливо. Однак важливо пам'ятати і те, що не можна категорично заявляти щось на кшталт "якщо малюнок зроблений чорним - дитина перебуває в стані депресії, а якщо червоним - він надмірно агресивний" [5. 34-39].
Оцінюючи кольорову гаму дитячих малюнків, слід звертати увагу на:
Чи є у дитини достатній вибір кольорів, які можна використовувати? (відомі випадки, коли дитина малювала "похмурий" малюнок тільки тому, що коробка олівців була на всіх одна, і йому як раз дістався чорний або сірий).
Як часто використовує який-небудь колір? Чи завжди вибирає переважно червоний, наприклад, олівець, або ж це ситуаційний вибір? З якими квітами він його комбінує?
Так, згідно з дослідженнями А.Л. Венгера, темно-коричневі, сірі та чорні кольори як переважаючі це ознаки депресивного стану. Занадто багато червоного свідчить про актуальний (тут і зараз) стан тривоги, емоційної напруженості. Але якщо червоний - постійно бажаний колір, це може говорити про нервовість або підвищену конфліктність. Велика кількість червоного у поєднанні з темними тонами - можлива тривожна депресія.
Які тони взагалі переважають у малюнку - теплі або холодні? Надлишок темно-блакитних і фіолетових кольорів може говорити про знижений настрій або просто про високу чутливість. Виконання майже всіх робіт "в пастельних тонах" також говорить про чутливість або про тривожності як особистісну особливість.
Чи використовує дитина всю палітру - або її колірна гамма зазвичай бідна і вона обмежується парою-трійкою квітів? Якщо це так, то можна говорити про астенії, втому, пасивність або навіть про депресію.
Яким кольором хто намальований? Чи постійно дитина вибирає саме цей колір для даного члена сім'ї, тварини? Порівняйте серію малюнків, виконаних дитиною в різний час. Чи з'явився новий колір як тенденція останніх днів, чи так було завжди?
Наступний важливий момент - натиск на олівець. Це - показник психомоторного тонусу дитини.
Якщо натиск слабенький, легкий, невпевнений - це говорить про боязкості, пасивність, астенії (виснаженість психіки) дитини.
Якщо лінії постійно стираються - це свідчення невпевненості, емоційної нестійкості, тривожності. А коли штрихи робляться як би ескізними - спочатку легенькою штришками, потім наводяться жирніше - це спроба контролювати свою тривогу, взяти себе в руки.
Якщо контури зображень жирні, сильно продавлюють папір, це може бути свідченням емоційної напруженості , імпульсивності. Ну а якщо кольоровий рве лист - це ознака можливої конфліктності, агресивності, або просто порушеної стану або гіперактивності [9. 88-99].
Розмір малюнків також досить важливий. У нормі найбільший об'єкт малюнка займає приблизно 2/3 аркуша формату А4. Якщо малюнок людини чи тварини дуже великий, займає весь лист або навіть виходить за його межі (іноді дитина перевертає лист або приклеює збоку ще один, щоб домалювати те, що "не вмістилося") - це може навести на думку про тривожний або стресовому стані малюка в даний момент (а ще такі малюнки характерні для імпульсивних і гіперактивних діток). А ось малесенький малюнок часто говорить про низьку самооцінку або депресії. Якщо ж розмір малюнків непостійний - дитина емоційно нестабільна [12, 23-90].
Задуматися змусить і розташування малюнка на аркуші. Малюнок у верхній частині аркуша свідчить про високу самооцінку, а от дрібний розмір в поєднанні з розташуванням "внизу" може говорити про емоційне неблагополуччя. Пам'ятайте малюнок "дуже самотнього півня", який намалював Карлсон? Крихітне щось в нижньому куточку листа - і більше нічого...
Зверніть увагу також на те, наскільки ретельно намальовано зображення, наскільки воно деталізовано. Якщо подробиць багато - у дитини, швидше за все, живе уява, творча спрямованість. Однак вдивіться, якого роду всі ці деталі - якщо вони однотипні і кількість їх велика (наприклад, дитина не полінувався намалювати 39 гудзиків на мундирі солдата або 154 лусочки на рибі) - це може бути свідченням тривожності, ригідності, перфекціонізму.
Важливий і темп роботи дитини: якщо малюк малює повільно, але старанно - значить, такі особливості його темпераменту, а от повільне і мляве, без інтересу малювання - ознака пасивності, виснаженості нервової системи або депресивного стану. Високий темп говорить про те, що перед нами активний живчик. Якщо ж при цьому малюнок розмашистий і неакуратний - дитина, швидше за все, гіперактивна (або негативно настроєна і прагне швидше "відв'язатися" від вас і зробити все швидше і аби-як).
Підказкою будуть репліки дитини під час роботи. Якщо малюк ділиться у процесі створення сюжету своїми думками, розповідає про те, що малювати любить - він налаштований позитивно і, швидше за все, психологічно благополучний. Якщо малюк постійно уточнює, що і як "правильно" треба робити - це маленький перфекціоніст, або він тривожний і не впевнений в собі. Ну а якщо прохання намалювати що-небудь взагалі сприймається "в штики", або супроводжується ниттям на кшталт "нудно", "набридло", - це може пояснюватися і боязкістю, і втомою, і негативізмом і прагненням піти від труднощів.
Ще раз хотілося б застерегти від поспішних висновків про стан дитини на основі однієї ознаки: тільки якщо ви бачите "симптоми" тривожності або депресії в кількох елементах відразу, і тим більше - у різних малюнках, можна робити які-небудь висновки [16, 193- 197].
Надзвичайно важливим в малюнку є сюжет і те загальне враження, яке він справляє. Звичайно, враження - справа тонка: маму, припустимо, картинка чимось образить, а тата - цілком влаштує. Проте є такі малюнки, які безумовно справляють тяжке враження на будь-якого глядача: зображення сцен насильства, ран, крові, асоціальних сюжетів, агресивних, "озброєних з усіх сил" персонажів або ж істот зовсім непропорційних, з грубими спотвореннями форми і пропорцій (явно не за віком). Все це, за твердженнями визнаних майстрів дослідження дитячого малюнка Дж. Ділі та А.Л. Венгера, - ознаки неблагополуччя. Однак, повторюся, - лише ознаки, і про справжній стан речей слід судити, тільки ретельно проаналізувавши безліч чинників.
Для цього існують спеціальні проектні тести - так звані "малюнкові методики", за допомогою яких фахівці можуть скласти уявлення про стан дитини [20, 213-220].
1.2 Дослідження емоційного благополуччя дошкільників
В останній час у психологічній науці зростає інтерес до вивчення емоційної сфери в різних її аспектах, особливо в контексті соціальних стосунків. У психології розвитку вивчення емоцій займає одне з центральних місць. Як підкреслює А. Строуф: не зрозумівши емоції, неможливо повністю зрозуміти людський розвиток. “Емоція, - пише він у передмові до книги П. Лафреньє “Емоційний розвиток дітей і підлітків”, - це паливо для коґнітивного росту і валюта для розвитку соціальних стосунків. Не розуміючи розвитку в цілому, не можна зрозуміти емоційне життя” [10, 12-67].
На думку О.Л. Кононко, усі сфери особистості, у тому числі й емоційна сфера, набувають завершеності в соціальному розвитку дитини. “Емоції тісно пов'язані з діяльністю, з усіма її структурними компонентами. Вони включені в процес прийняття дитиною рішення, долання труднощів, у пошук нею засобів для досягнення мети, реагування на своє й чуже досягнення” [8, 12-15]. Розвиток емоційної сфери дитини значною мірою залежить від характеру її спілкування з дорослими й однолітками, від того соціуму, у якому вона знаходиться. Емоційний і соціальний аспекти розвитку особистості постійно взаємодіють і залежать один від одного.
До основних завдань емоційного розвитку дитини О.Л. Кононко відносить “…озброєння дитини азбукою емоцій, виховання вміння регулювати свою поведінку, формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення до себе, розвиток моральних почуттів, створення емоційно сприятливого середовища” [8, 14-15]. Емоційне благополуччя є необхідною умовою життєтворчості дошкільника. Однак сьогодні є багато факторів, які можуть гальмувати цей процес. Інформаційне перенасичення, дестабілізація сімейних відносин та інші негативні явища сучасного життя несприятливо впливають на емоційну сферу дітей, яка зазнає великих перевантажень. Результатом подібного впливу в дошкільників можуть стати неадекватні прояви поведінки: роздратованість, агресивність, пасивність, примхливість, а також труднощі в адаптації до нових умов середовища.
Емоційне неблагополуччя блокує талант дитини, порушує ефективність її спілкування й сумісність з іншими людьми, може привести до неврозів, дезадаптації в навколишньому світі. Тому, на наш погляд, рівень емоційного благополуччя дитини в близькому оточенні (сім'я, дитячий садок), соціальний статус дошкільника є важливим показником його розвитку, важливою умовою його життєтворчості.
Емоційне благополуччя дітей впливає на розвиток їхньої пізнавальної діяльності, стабільність інтересів і самостійний вибір видів діяльності. Тому вивчення емоційних станів та особистісних відносин дітей дає можливість виявити приховані проблеми освітнього процесу, а також може бути основою для прогнозування варіантів подальшого особистісного розвитку дошкільників.
Як вважає О.В. Запорожець, емоційний розвиток дошкільника є однією з важливих умов його виховання. Підкреслюючи важливість емоційного переживання дошкільника при взаємодії з соціумом для його особистісного становлення, він акцентував увагу на тому, що ранні неблагополучні афективні відносини з близькими дорослими й однолітками створюють небезпеку порушень подальшого формування особистості [4, 45-89].
На думку В.С. Мухіної, “активно включаючи дітей у рішення соціально важливих завдань, колектив обумовлює можливість розвитку індивіда як особистості і в першу чергу становлення і розвитку його емоційної сфери” [11, 13-59].
Найпершим і найважливішим соціальним інститутом, який відповідає за емоційну компетентність дошкільника і його нормальну адаптацію до життя, вважають сім'ю. Виникнення в дитини емоційних розладів і порушень соціальної поведінки великою мірою пов'язане з особливостями її сімейного виховання. Учені виділяють три основні чинники впливу сім'ї на розвиток дитини: емоційний характер сімейного виховання, широту діапазону сімейного впливу, його тривалість. Як вважає Є.В. Субботський, кожний окремо і всі разом вони визначають особливість і незамінність сім'ї для соціально-емоційного розвитку дитини [14, 35-89]. Негативні впливи суспільного виховання на особистість дошкільника здійснюються насамперед через дефіцит індивідуального спілкування дитини з дорослим, жорстку реґламентацію буття, перенасичення колективним життям, орієнтацію на єдину для всіх дітей програму розвитку, зловживання оцінювальним підходом і порівнянням дитини з однолітками, домінування типізованих моделей і стандартизованих зразків поведінки [8, 12-15].
У своєму дослідженні Т.А. Даніліна підкреслює, що “формування емоційних рис індивіда залежить від його соціального оточення, від того соціального досвіду, який він накопичив у дитинстві. Емоції, які проявляє і найчастіше переживає дитина, впливають на процес її соціалізації. Перевага позитивних емоцій дозволить дитині успішно пройти свій соціальний розвиток” [2, 160].
Л.А. Абрамян визнавав той факт, що внутрішнє емоційне ставлення дитини до навколишньої дійсності “…виростає з її практичної взаємодії із цією дійсністю. Цей складний процес може складати зміст соціальної направленості потреб і мотивів у старшому дошкільному віці. Саме з цієї точки зору можливий взаємозв'язок емоційного, соціального та морального розвитку дошкільників” [1, 158].
Е. Еріксон відзначав, що соціальне оточення дитини спричинює великий вплив на її розвиток, зокрема на розвиток її почуттів. Він уважав, що розвиток особистості продовжується все життя, впливають на це не тільки близькі люди, але й друзі, робота, суспільство в цілому [5, 34-39]. У дослідженнях В.В. Абраменкової виявлено вплив характеру діяльності на ставлення до іншої дитини, на позитивні чи негативні прояви емоцій по відношенню до однолітків. Її експерименти показали, що спільна діяльність значно більше сприяє позитивним проявам емоцій, гуманному ставленню до однолітка, ніж індивідуальна. Емоції і почуття надають словам і вчинкам своєрідного колориту. Позитивні переживання надихають дитину, розвивають її творчість [7, 23-78]. Уся діяльність дошкільника емоційно насичена. Усе, чим займається дитина, повинно мати яскраве емоційне забарвлення, інакше діяльність не здійснюється і швидко руйнується [6, 27-78]. Дитина буде почувати себе комфортно в емоційному плані лише при оптимальному рівні задоволення потреби в соціальному контакті.
І.Б. Дерманова зазначає, що “найчастіше причинами негативних емоційних станів у дошкільному віці є депривація потреби спілкування в сім'ї або з однолітками” [3, 45-99].
Розділ 2. Малюнкові методи дослідження емоційних станів дошкільників
2.1 Малюнок як метод діагностики емоційного стану
При наданні психологічної допомоги дітям, що знаходяться в гострому стані, на відміну від інших видів дитячої психотерапії, діагностику не потрібно виділяти в окремий, самостійний етап роботи. Це пояснюється особливою яскравістю і самоочевидністю симптоматики, на яку націлена терапія, а також браком часу у зв'язку з необхідністю екстреної допомоги. Оцінка стану дитини здійснюється на основі спостережень, бесіди, скарг батьків, аналізу реакцій на різні впливи і т. п. Однак є група діагностичних методів, використання яких буває дуже корисно: це рисункові методи експрес-діагностики.
В останні роки все більше підкреслюється психотерапевтичне значення малювання (як і художньої діяльності взагалі). Таким чином, завдяки застосуванню малюнкових методик стирається грань між психологічним обстеженням і психотерапевтичним сеансом [6, 27-78].
У роботі зі стресом рисункові діагностичні методи часто стають основними завдяки своїй портативності, високої інформативності, простоті в проведенні. Однак ознаки малюнків, типові для стресового стану, аж ніяк не відокремлені непрохідною межею від тих ознак, які характеризують особистісні та емоційні особливості в цілому, специфіку когнітивних процесів, сімейні та соціальні відносини і т.п. Навпаки, найбільш цінним в малюнковій діагностиці є саме її комплексний характер, можливість відтворити на її основі цілісний психологічний портрет людини.
Застосування малюнкових тестів для виявлення особистісних і емоційних особливостей людини грунтується на принципі проекції, тобто «винесення назовні» своїх переживань, уявлень, прагнень і т.п. Малюючи той чи інший об'єкт, людина мимоволі, а іноді і свідомо передає своє ставлення до нього. Навряд чи вона забуде намалювати те, що здається їй найбільш важливим і значущим; а ось того, що він вважає другорядним, буде приділено значно менше уваги. Якщо якась тема його особливо хвилює, то при її зображенні проявляться ознаки тривоги.
Малюнок - це завжди якесь повідомлення, зашифроване в образах. Завдання психолога полягає в тому, щоб розшифрувати його, зрозуміти, що говорить йому обстежуваний. Для діагностичного використання малюнків дуже важливо, що вони відображають, в першу чергу, не свідомі установки людини, а його несвідомі імпульси і переживання. Саме тому рисункові тести так важко «підробити», представивши в них себе не таким, який ти є насправді.
Як і інші проективні тести, малюнкові методики дуже інформативні, тобто дозволяють виявити безліч психологічних особливостей людини. При цьому вони прості у проведенні, займають небагато часу і не вимагають ніяких спеціальних матеріалів, крім олівця і паперу. Додатковою перевагою малюнкових методів є їх «природність», близькість до звичайних видів людської діяльності. Той чи інший досвід малювання є практично у кожної людини. Найбільш близько це заняття дітям, тому при обстеженні дітей малюнкові методи застосовуються особливо часто. Дитині легко зрозуміти тестову інструкцію, для виконання методик не потрібен високий рівень розвитку мови. Разом з тим, малюнки - зручний привід для того, щоб невимушено зав'язати бесіду.
На відміну від більшості інших тестів, малюнкові методики можуть проводитися багаторазово і як завгодно часто, не втрачаючи свого діагностичного значення. Вони застосовні до клієнтів самого різного віку - від дошкільної до дорослого включно. Це дозволяє використовувати їх для контролю за динамікою стану та для спостереження за ходом психічного розвитку протягом тривалого періоду. Все це і зробило рисункові методики одним з найпоширеніших інструментів в роботі практичного психолога, що доведено, зокрема, опитуваннями, періодично проведеними Американською психологічною асоціацією [12, 23-90].
Зрозуміло, малюнкові методи не позбавлені недоліків. Головний з них - відносно низька надійність одержуваних результатів, пов'язана з суб'єктивністю інтерпретації. На відміну від більш формалізованих тестів - таких як тести інтелекту або особистісні опитувальники-рисункові тести, як правило, не дозволяють кількісно виміряти оцінювані психічні властивості. Терміни, в яких проводиться інтерпретація малюнків, зазвичай позбавлені тієї строгості і однозначності, які характерні для формалізованих тестів. Через це важко науковими методами підтвердити надійність і валідність малюнкових методик. Однак психологів-практиків мало бентежить недостатня «науковість» малюнкових методів. Для них виявляється більш важливою та користь, яку вони приносять в роботі з клієнтами.
І все ж специфіку малюнкових тестів не можна недооцінити. Так, не рекомендується на основі одних лише малюнкових тестів робити остаточні висновки про психологічні особливості суб'єкта. Ці тести дають підстави для обгрунтованих припущень, але не для безапеляційних суджень. Остаточний висновок може бути винесено лише при зіставленні особливостей малюнків з іншими даними - наприклад, з результатами спостережень, даними клінічної бесіди чи додаткових, більш суворих тестів.
Для виявлення психологічного стану дітей і підлітків можуть бути рекомендовані тести: «Малюнок людини»; «Будинок - дерево - людина»; «Неіснуюче тварина» з додатковими завданнями «Зла тварина», «Нещасна тварина», «Щаслива тварина»; «Малюнок сім'ї»; «Красивий малюнок»; «Вільний малюнок». Іноді буває досить якого-небудь одного з них, іноді потрібне проведення двох-трьох або більше малюнкових тестів.
Рисункові тести чутливі до великого числа різних особистісних і емоційних особливостей, таких як:
- рівень психомоторного тонусу, підвищена або знижена активність, астенія;
- недостатність самоконтролю і планування дій, імпульсивність;
- підвищена емоційна лабільність або, навпаки, ригідність;
- тривожність (як особистісна риса) і тривога (як стан на момент обстеження); наявність страхів; депресивні тенденції;
- агресивність (з можливістю диференціювати такі її форми як фізична і вербальна агресія, захисна агресія, невротична агресія);
- екстравертність або, навпаки, інтровертність;
- незадоволеність потреби в спілкуванні;
- аутизация, уникнення спілкування;
- негативізм, антисоціальні тенденції;
- ставлення до сімейної сфері в цілому та до окремих членів родини. Крім того, малюнки дозволяють оцінити рівень загального розумового розвитку. У деяких випадках вони дають підстави запідозрити наявність органічних уражень мозку, порушень навченості (затримки психічного розвитку), розумової відсталості, невротичного стану, психічного захворювання [14, 35-89].
Рисункові тести виконуються на нелінованной білому папері формату А4. Для тестів «Малюнок людини», «Будинок - дерево - людина», «Неіснуюча тварина» (з додатковими завданнями), «Малюнок сім'ї» дається простий олівець з гумкою. Для тестів «Красивий малюнок» та «Вільний малюнок» - набір кольорових олівців (18 кольорів) і простий олівець.
«Малюнок людини». Тест може проводитися, починаючи з трирічного віку. Висновки про рівень розумового розвитку найбільш надійні стосовно до дошкільного та молодшого шкільного віку. В якості особистісного тесту методика може успішно інтерпретуватися, починаючи зі старшого дошкільного віку, і не має вікових обмежень «зверху» [16, 193- 197].
Інструкція: «Намалюй людини - все, цілком. Постарайся намалювати якомога краще - так, як ти вмієш». Для маленької дитини інструкція може бути дещо змінена: «Намалюй дядька. Постарайся намалювати краще». Після того, як обстежуваний закінчив малюнок, корисно провести його обговорення, з'ясувавши, що за людина намальована, якого вона віку, статі (якщо це не очевидно по малюнку), який у нього характер, чим він займається, що любить і чого не любить, що очікує його в майбутньому, про що він мріє і т.п.
У відповідності з процедурою, розробленою Маховер, по завершенні бесіди пропонується ще одне завдання. Обстежуваному дають новий аркуш паперу з інструкцією: «А тепер намалюйте людини іншої статі» (при нерозумінні інструкції потрібно пояснити, що мається на увазі людина, підлога якого протилежний по відношенню до намальованому раніше). Малюнок людини протилежної статі обговорюється так само, як і перший. Це завдання корисно давати дорослим людям і підліткам. При обстеженні дошкільнят і молодших школярів воно зазвичай не приносить істотної додаткової інформації [19, 219-227].
«Будинок, дерево, людина». Цей тест являє собою розширення тесту «Малюнок людини» і дає додаткову інформацію про психологічні особливості дитини. Малюнок будинку відображає ставлення дитини до свого «домашнього життя», до сім'ї. У малюнку дерева проявляються уявлення дитини, що відносяться до росту, розвитку, зв'язків з навколишнім середовищем. Якщо вже проведено тест «Малюнок людини», то залишається аналогічним чином запропонувати дитині намалювати на окремому аркуші (покладеному перед ним горизонтально) будинок, а ще на одному аркуші (покладеному вертикально) - дерево. Додаткову інформацію дає відповідь дитини на питання про те, хто живе в будинку. Якщо в якості малюнка дерева представлене умовне зображення ялинки, то дитину просять намалювати ще одне дерево, на цей раз - не ялинку [20, 213-220].
«Неіснуюча тварина». Ця методика, розроблена М. З. Дукаревіч, дуже інформативна. Нами були розроблені додаткові завдання: «Зла тварина», «Нещасна тварина», «Щаслива тварина», ще більш підвищують її інформативність. Завдання «Зла тварина» дозволяє виявити приховані агресивні тенденції, реакцію на загрозу. Завдання «Нещасна тварина» добре виявляє приховані депресивні тенденції, характер наявних побоювань, усвідомлювати і неусвідомлені уявлення обстежуваного про його найбільш гострих проблемах. Завдання «Щаслива тварина» спрямоване на виявлення цінностей і прагнень обстежуваного. Крім цього, завдання «Зла тварина» і «Нещасна тварина» добре виявляють ступінь стійкості дитини до стресів різного роду. Всі зазначені завдання можуть проводитися, починаючи зі старшого дошкільного віку (з п'яти - шести років).
Інструкція до вихідного завдання: «Я хочу подивитися, наскільки в тебе розвинена уява, фантазія (варіант для маленьких дітей: як ти вмієш придумувати, уявляти). Придумай і намалюй тварину, якої насправді не буває, ніколи не було і яку до тебе ніхто не придумував - якого немає ні в казках, ні в комп'ютерних іграх, ні в мультфільмах». Коли дитина закінчує малювати, її просять придумати тварині назву. Вона записується в протоколі. Якщо придумування назви викликає дуже великі труднощі, то ця частина завдання опускається. При необхідності з'ясовується, якій частині тіла (або якому органу) відповідають ті чи інші деталі зображення [26, 34-37].
З'ясувавши назву тварини, перевіряючий говорить: «Тепер розкажи про нього, про його спосіб життя. Як воно живе?». Якщо в оповіданні немає відповідних відомостей, то після його закінчення можуть бути задані додаткові питання:
Чим тварина зазвичай займається? Що тварина любить робити більше всього? А чого воно найбільше не любить?
Вона живе сама або з ким-небудь ще? Є в нього друзі? Хто? А вороги у нього є? Хто? Чому вони його вороги?
Є що-небудь, чого тварина боїться, або воно нічого не боїться?
Потім обстежуваному пропонують уявити собі, що ця тварина зустріло чарівника, який готовий виконати будь-які три його бажання, і запитують, якими могли б бути ці бажання. Всі відповіді записуються в протоколі.
Інструкція до завдання «Зла тварина»: «Тепер придумай і намалюй ще одне неіснуюче тварина. На цей раз - не будь, а саме зле і страшне, яке тобі вдасться придумати». Після закінчення малювання задається питання: «У чому проявляється те, що ця тварина - саме зле і страшне?». Можуть бути задані і ще які-небудь питання про його спосіб життя.
Для завдання «Нещасна тварина» дається наступна інструкція: «Тепер намалюй саму нещасну неіснуючу тварина, яку тобі вдасться придумати», а для завдання «Щаслива тварина» - інструкція: «Намалюй найщасливіший неіснуюче тварина, яке тобі вдасться придумати». По завершенні малюнка з'ясовується, чому намальоване тварина - саме нещасне (щасливе), що саме робить його нещасним (щасл
Діагностика малюнку дітей дошкільного віку курсовая работа. Педагогика.
Реферат: Римляне в России: исторические этюды. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат На Тему Организация И Управление В Сфере Туризма
Курсовая Работа По Гражданскому Праву На Тему Агентский Договор
Реферат: Лицензирование предпринимательской деятельности. Скачать бесплатно и без регистрации
Баскетбол Как Средство Развития Координационных Способностей Реферат
Реферат На Тему Современный Учитель — Специалист Или Бакалавр
Титульный Лист Отчета По Практике
Реферат: Hope Is Pathetic Essay Research Paper Barrett
Реферат по теме Banking services in Russia: theory and fact
Контрольная работа по теме Виды подзаконных актов. Признаки государства
Курсовая работа: Тема войны в немецкой литературе
Оформление Дел Курсовая Работа
Реферат: Трагедия Раскольникова. Скачать бесплатно и без регистрации
Разработка И Дизайн Web Сайта Реферат
Лабораторная Работа Выявление Приспособлений Организмов
Реферат: Региональная и местная публичная власть в Бразилии, Италии, Франции
Помощь Родителям Сочинение 4 Класс
Дипломная работа по теме Порівняльна економіко-географічна характеристика Одеси та Луцька
Маркшейдерское дело
Пример Вузовского Эссе
Управление бизнесом на основе концепции Supply Chain Managment (SCM) - Менеджмент и трудовые отношения курсовая работа
Бухгалтерский баланс - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа
Розвиток реклами в Західній Європі і США до ХХ століття - Культура и искусство реферат