Американські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові - Иностранные языки и языкознание дипломная работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Американські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові

Сленг як лексика обмеженого вжитку. Мінливість та варіативність українського та американського молодіжного сленгу. Перекладацький аспект спеціальної розмовної лексики. Аналіз засобів та способів перекладу лексичних одиниць сленгу у телесеріалі "Друзі".


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Поняття сленгу починає завойовувати все більше уваги сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття сленг: суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується.
Дослідження ненормативної лексики, зокрема сленгу, проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами давно. Передумовою до вивчення сленгу стали фундаментальні дослідження вченими таких явищ, як просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л.П. Якубинський, Є.Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін). Увага філологів до нелітературних форм мови з новою силою виявилася в 90-х рр. ХХ століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень. У цей час відзначається найсильніший вплив жаргонної й просторічної лексики на літературну мову, спричинений входженням у публічне життя представників різних соціальних груп - носіїв специфічних жаргонів й інших форм нелітературного мовлення. Еталонне мовне середовище більшою мірою в цей період формують ЗМІ, вони ж виступають джерелом популяризації сленгової та іншої ненормативної лексики.
Сленг молоді найбільш жваво реагує на всі події в житті. Він підхоплює і відображає нові явища і сам змінюється в процесі їх перетворень. Проте на сучасному етапі розвитку лінгвістики та перекладознавства сленг становить собою ще недостатньо вивчену проблему, яка потребує подальшого дослідження. Отже, наша магістерська робота присвячена особливостям перекладу молодіжного сленгу.
Різні аспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [49], В. Вілюмана [9], М. Маковського [30], В. Балабіна [4], І. Гальперіна [11], У. Потятинника [33], Г. Менкена [48]. Проте недостатньо уваги приділялося розгляду сленгу як перекладознавчої проблеми. Сленг - це суспільна, часто вживана лексична одиниця як в англійській, так і в українській мовах. Тож аналіз цієї лексичної одиниці допоможе перекладачу не допускати помилок щодо перекладу сленгу. Тому актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення специфіки перекладу сленгових одиниць американського молодіжного сленгу.
Об'єктом дослідження виступає розмовна лексика, а саме американські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові.
Предмет дослідження становлять особливості та засоби перекладу сленгових одиниць з англійської мови на українську.
Метою дослідження є визначення місця сленгу у системі лексики, зіставлення та розгляд особливостей формування та функціонування американського та українського молодіжного сленгу, визначення особливостей перекладу американського молодіжного сленгу на українську мову.
Відповідно до мети дослідження в роботі ставляться і вирішуються наступні завдання:
1) визначити місце понять «сленг» та «молодіжний сленг» в загальній системі лексики;
2) з'ясувати етимологію терміну «сленг»;
3) проаналізувати джерела виникнення та сфери використання молодіжного сленгу;
4) розглянути та проаналізувати способи та проблеми перекладу американського молодіжного сленгу на прикладі телесеріалу «Друзі».
Методи дослідження: порівняльно-історичний, описовий, зіставний, метод порівняльного аналізу.
Теоретичне значення досліджуваної проблеми полягає в тому, що були досліджені різні точки зору щодо проблеми визначення терміну «сленг» в контексті перекладознавства.
Практичне значення роботи полягає в тому, що це дослідження можна використовувати в перекладацькій та лексикографічній практиці, в ході викладання таких дисциплін як теорія та практика перекладу, стилістика та лексикологія, а також отримані знання допоможуть при перекладі сленгу та укладанні словників сленгу.
Мета і завдання роботи зумовили таку її структуру: робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.
У вступі розкривається актуальність вибраної теми, обґрунтовується вибір об'єкта дослідження, визначається мета та завдання, проблеми, описується композиційна структура роботи.
В першому розділі розглядаються теоретичні проблеми, які пов'язані з визначенням поняття «сленг», етимологією терміну та різновидами сленгових одиниць.
У другому розділі розглядається мінливість молодіжного сленгу на фоні різних культурно-історичних епох, приділяється увага розгляду джерел виникнення та сфер використання сленгу, досліджуються та зіставляються основні засоби формування американських та українських сленгізмів.
В третьому розділі розглядаються основні проблеми перекладу сленгу та представлене дослідження певної вибірки сленгових одиниць з телесеріалу «Друзі» з аналізом засобів їх перекладу на українську мову.
У висновках підбиваються підсумки проведеного дослідження та визначаються результати зробленого аналізу.
Розділ 1 . Сленг як лексика обмеженого вжитку
1.1 Сленг: проблема дефініції. Етимологія терміну «сленг»
Проблематика сленгу є предметом постійного наукового пошуку. Поняття сленгу здобуває все більше уваги сучасної філології [19, 54]. Різні аспекти сленгу вивчалися в працях Е. Патріджа [49], В. Вілюмана [9], М. Маковського [30], В. Балабіна [4], І. Гальперіна [11], У. Потятинника [33], Г. Менкена [48].
Вагомий внесок у дослідження американського сленгу зробив Г. Менкен [48]. Він стверджує, що сленг - категорія загального поширення, що перебуває за межами загальноприйнятих мовних норм. Г. Менкен, досліджуючи еволюцію сленгу, визначив закономірності, згідно з якими «тривалість життя» одних сленгових одиниць визначається століттями, інші ж «безславно» гинуть, ледь з'явившись на світ [48].
Суттєвим кроком у вивченні питання ненормативної лексики став доробок британського лексикографа Е. Патріджа [49]. Е. Патрідж одним із перших порушив питання про статус сленгу. Він простежив культурно-історичні передумови динамічного розвитку неформального мовлення та популярності сленгу на північноамериканському континенті. Лексикографічна праця ученого, вперше опублікована понад 40 років тому, і надалі є актуальною, адже охоплює значну кількість лексичних одиниць англомовного світу, простежує етимологію більшості з них. Отже, Е. Патрідж [49] і його послідовники Дж. Грінок та Г. Кіттрідж визначають сленг як існуючі в розмовній сфері досить неміцні, нестійкі, ніяк не кодифіковані, а часто й зовсім невпорядковані й випадкові сукупності лексем, що відображають суспільну свідомість людей, які належать до певного соціального або професійного середовища. Сленг розглядається як свідоме, навмисне вживання елементів загальнолітературного словника в розмовному мовленні у стилістичних цілях: для створення ефекту новизни, незвичайності, відмінності від визнаних зразків, для передачі певного настрою мовця, для додання висловлюванню конкретності, жвавості, виразності, точності, стислості, образності, а також щоб уникнути штампів, кліше, що досягається, як вважають ці дослідники, використанням таких стилістичних засобів, як метафора, метонімія, синекдоха, літота, евфемізм [49, 153].
Дослідник американського військового сленгу В. Балабін [4] виходить із розуміння сленгу як ненормативної, неформальної, стилістично зниженої мови порівняно великого прошарку населення, що використовується з метою здійснення певних мовленнєвих функцій (експресивної, оцінної, корпоративної, пейоративної, евфемістичної тощо) і складається з одиниць-сленгізмів, що мають різне лексикографічне маркування [4, 37].
Наявність опозиції між сленгом і стандартною літературною мовою не викликає сумнівів як у вітчизняних, так і в закордонних лінгвістів. Сленг, професійні жаргони й арго ригористично протиставлені стандартній літературній мові за своїм призначенням, адже одна з функцій загальнонаціональної літературної мови полягає в об'єднанні різних соціальних груп у єдине ціле - нації; ціль сленгу - тісніше згуртувати одну яку-небудь групу й протиставити її суспільству в цілому [6, 21]. Професійні й соціальні діалекти розрізняються за сферою функціонування: використання професійного жаргону обмежено рамками вузьких професійних груп, як і використання арго, а загальний сленг - явище загальнонародного характеру, і навіть спеціальні сленги (сленги військових, студентів, музикантів, спортсменів та ін.) вживаються більш широкими й менш замкнутими групами [6, 56].
На думку Г.Іванової, при реалізації всіх трьох критеріїв (за функцією, за сферою функціонування, за ступенем стилістичної заниженості) в одній лексичній одиниці, її можна віднести до сленгу [21, 35].
Набагато складнішим завданням є визначення місця молодіжного сленгу у межах домену нестандартної лексики. Нестандартна лексика англійської мови містить у собі не тільки сленг, але й фамільярно-розмовну, арготичну й вульгарну лексику [34, 41].
Оскільки у визначенні сленгу також відзначається його грубуватий відтінок і нестандартний характер, вульгаризми не розглядаємо окремо від сленгу [15, 56].
Що стосується питання про співвідношення сленгу й фамільярно-розмовної лексики, то можна стверджувати, що на сучасному етапі розвитку англійської мови стає все складніше встановлювати відмінності між даними лексичними шарами. З даною проблемою зіштовхуються й укладачі словників, які все частіше використовують слово «informal» для позначення тих шарів лексики, які традиційно позначалися як «slang» і «colloquial». Сьогодні носіям мови й, відповідно, мові, якою вони спілкуються, властива більша рухливість, ніж раніше, зміни в мові відбуваються більш швидкими темпами, чим раніше. Різні групи й шари суспільства тісніше переплітаються й взаємодіють один з одним, що приводить до стирання кордонів між нормою й нестандартною мовою. Можна говорити про розширення норми, включення в неї того, що раніше було за її межами. Зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною найбільш очевидно проявляється в широкому поповненні лексики та фразеології «стандартної» мови з розмовної лексики, особливо з нелітературних розмовних джерел. Дослідники зазначають значне зростання розмовних елементів в літературних мовах [15, 77-80].
Мова розвивається, сфери дії мови приходять у постійне зіткнення і, як результат, слова з однієї сфери дії попадають в іншу й у ній асимілюються [14, 40]. Розмежувати різні види розмовного мовлення - завдання непросте: у стихії англійської розмовної мови, у якій сленг розвивається особливо плідно, важко відмежувати цей шар слів від суміжних з ним професіоналізмів, діалектизмів і вульгаризмів. Ці труднощі свідчать про постійні процеси руху й взаємодії цих лексичних шарів.
B.C. Матюшенков [55] підкреслює, що для американського сленгу характерна проникність, і цим пояснюються розмиті межі між літературною англійською у США й різними «субстандартними» мовними утвореннями, наявність значного числа перехідних випадків, статус яких викликає дискусії серед лексикографів [33, 117].
Якщо розглядати лексичне наповнення молодіжного сленгу, то ми бачимо, що сленг містить лексику як мінімум трьох лексико-стилістичних підсистем: нестандартної розмовної мови, професійного жаргону й вульгаризмів. Мета ряду робіт - відокремити сленг від цих суміжних з ним субваріантів [14], [16], [32]. Так, для розмежування сленгу, професійних жаргонів і кенту П.Ондрус розробив принцип соціально-функціонального поділу. Встановлення основних функцій соціальних діалектів дає можливість розділити їх на експресивні (жаргони вищих шарів суспільства, сленги, зокрема, студентський, військовий і інші) і конспіративні (злодійське арго, дитяче арго й інші). Таким чином, основна функція арго - конспіративна, а це не характерно для сленгу, до якого тяжіють лексичні одиниці, що виконують експресивну функцію в якості провідної [12, 34-35].
Дослідники сленгу наголошують, що сленг частіше використовується у колі друзів, близьких чи знайомих. Використання сленгу з випадковими знайомими або незнайомцями може привести до осудження і тому не схвалюється. Крім цього, на думку вчених, використання сленгу у колі друзів надає словам особливих, зрозумілих тільки для членів групи значень, які не можна зустріти в жодному словнику [18, 39].
Етимологія терміну сленг - одне із найбільш суперечливих і заплутаних питань в англійській лексикографії. Важкість розкриття походження терміну посилюється його багатозначністю та різними трактуваннями.
Вперше термін сленг зі значенням «language of a low or vulgar type» був засвідчений у 1756 році; з 1802 року цей термін означає «the cant or jargon of a certain class or period», а з 1818 року під сленгом почали розуміти «language of a highly colloquial type, considered as below the level of standard educated speech, and consisting either of new words or of current words employed in some special sense» [31, 29].
Е. Партрідж вказує, що приблизно з половини минулого століття термін сленг почав означати «illegitimate colloquial speech», тоді як до 1850 року цим терміном називали всі різновиди «vulgar language except cant». [49, 17] Слід зазначити, що з терміном сленг нетермінологічно вживати такі синоніми як argot, jargon, flash, gibberish, cant [7]. Спочатку сленг вживався як синонім до терміну кент, пізніше - до терміну арго [9]. Як лінгвістичний термін, сленг відсутній в словнику С. Джонсона, який був опублікований в 1755 році; в першому стандартному словнику Н. Уебстера, виданому в Америці в 1828 році, термін сленг з'явився з поясненням «low, vulgar, unmeaning language». Показовим є те, що термін з'явився вперше в спеціальному словнику, а вже потім став використовуватись у тлумачних словниках загального типу [31, 29].
Гроуз у 1785 році ввів термін сленг як синонім до слова кент у своєму словнику «низької» мови: «slang - cant language». Пояснивши сленг через кент, Гроуз розділяє «низьку» мову на дві частини, називаючи першу частину кентом або сленгом. Словник Гроуза вважався еталоном, і, мабуть, тому всі інші автори словників «низької» мови стали пов'язувати сленг з кентом, як слова з одного і того ж джерела - таємної мови мандрівних бідняків - циганів, тим паче, що в циганському lingo (мові) було слово slang. Гроуз не знайшов терміну для другої частини «низької» мови [31, 30].
Циганська етимологія терміну сленг протрималась майже до кінця 19 століття, вона подається і у відомому словнику Хоттена, де приводяться такі синоніми сленгу як gibberish - циганський жаргон, flash language - низька вульгарна мова. Він же вказує: slang - the language spoken by Gypsies - low, vulgar, unauthorized language [20, 154].
В кінці 19 століття сленг почали розглядати як запозичення зі скандинавських мов. Починаючи з етимологічного словника Скіта, така інтерпретація походження терміну потратила в деякі авторитетні словники англійської мови. Скандинавське походження терміну приймали такі дослідники як Бредлі та Уайльд [31, 30].
20-го століття питання про етимологію цього терміну викликає більшу цікавість вчених. Виникають нові гіпотези, більш чи менш науково обґрунтовані, але які так і не отримали загального визнання [25, 65].
Вітчизняний дослідник І.В. Арнольд вказує, що сленг включає лише розмовні слова та вирази з грубуватим чи жартівливим емоційним забарвленням, неприйнятим в літературній мові [3, 51].
І.Р. Гальперін пропонує розуміти під сленгом той шар лексики та фразеології, який проявляється у сфері живої розмовної мови у формі розмовних неологізмів, які легко переходять у шар загальноприйнятої розмовної літературної лексики [11, 106].
Заслуговує уваги думка М.М. Маковського про діалектне зародження терміну сленг, але автор цієї гіпотези її не підтвердив. Те, що дане слово є в північних діалектах Англії, ще не говорить про діалектну спорідненість: воно засвідчено і в циганському грабіжницькому арго [30, 67].
Найбільш вірогідною є гіпотеза Партріджа, який вважає, що слово slang співвідноситься з дієсловом to sling - to utter, що засвідчує існування такого словосполучення як sling words ще за часів Чоссера, а також пізніх сленгових сполучень з тим же дієсловом: sling language - to talk; sling the language - to swear fluently, to speak a foreign language; sling the bat - to speak the vernacular; sling a yarn - to relate a story, to tell a lie; sling (a person) slang - to abuse, scold violently; в останньому виразі slang - impertinence, abuse (значення, засвідчене з 1825 року) [49, 31].
Часто згадують архаїчне to sling one's jaw - говорити щось буйне і образливе. Згідно іншої версії, сленг походить до slanguage, причому початкова буква s нібито додана до language в результаті зникнення слова thieves; тобто спочатку йшлося про злодійську мову thieves' language [36, 78].
Невідомо, коли слово slang вперше з'явилося в Англії в усній мові. Письмово воно вперше зафіксоване в Англії в 18 столітті. Тоді воно означало «образу». Приблизно в 1850 році цей термін став використовуватися ширше, як позначення «незаконної» просторічної лексики. В цей же час з'являються синоніми слова slang - lingo і argot [22, 54].
Таким чином, етимологія терміну сленг зостається досі повністю не розкритою і становить одну із таємниць англійської лексикографії.
Досить цікавим є те, що термін сленг увійшов до вжитку в англійській лексикографії ще в кінці XVIII-го - на початку XIX-го ст., але тоді під цим терміном розуміли фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичні розбіжності з встановленими мовними нормами. Навіть в ті часи окремі дослідники звернули увагу на найрізноманітніші вияви соціальної природи сленгу, але тільки в XX-му ст. було виділено суттєвий аспект цієї лексики - соціальний. У 1911 р. Г. Бредлі [49] ідентифікував «інтенцію мовця» як важливий фактор у ідентифікації сленгу. Дж. След [51], а за ним Г. Дрейк [44] привернули увагу до психосоціальної мотивації користувачів сленгового лексикону.
У радянській лінгвістиці соціолінгвістичний підхід до вивчення питання сленгу розроблений видатним ученим М. Маковським [30]. Сленг, за Маковським, - історично складена лінгвосоціальна норма, яка реалізується на рівні мовлення (фонетика, граматика, лексика), генетично й функціонально відмінна від професійних і жаргонних елементів мови; семантика сленгових лексем не завжди сягає стилістичного переосмислення, а слова сленгу не обов'язково використовуються для створення стилістичного ефекту [21, 109].
У. отятинник американський сленг тлумачить як особливий соціостилістичний субваріант ненормативної англійської мови у США із наскрізною соціодемографічною дистрибуцією, який характеризується: соціопсихологічною мотивацією вживання; соціостилістичною зниженістю повідомлення; домінуванням конотативного компонента над денотативним; неодмінно більш чи менш обмеженою функціональністю; неоднорідністю складу; надлексикалізацією певних сфер [33, 38].
Якщо порівнювати сленг з діалектом, то діалект є більш сталим явищем: основні діалекти, особливо географічні, в сукупності своїх фонологічних, граматичних та лексичних компонентів існують в мові давно, в той час як сленгові одиниці недовготривалі. Спільним для сленгу та діалектів є те, що вони використовуються переважно в усній комунікації [31, 28].
Слід також зазначити, що зі сленгом часто асоціюються такі близькі до нього поняття, як жаргонізми, професіоналізми, арго, вульгаризми, колоквіалізми та кент, між якими важко встановити чіткі межі. «Стертість» меж є результатом того, що значною кількістю лексичних одиниць оперують у спільному функціонально-стилістичному ареалі [57, 50].
Жаргон є мовою соціальної або професійної групи, яка відрізняється від загальнорозмовної мови особливим складом слів і виразів. Це умовна мова, зрозуміла тільки в певному середовищі, вона складається з багатьох штучних, іноді умовних слів і виразів [54, 54-55].
При зіставленні різних трактувань терміну «жаргон» можна виділити дві основні концепції:
1) жаргон - це будь-яка спеціалізована мова: тобто «мова» професій, ремесел, суспільних класів і груп, гібридна мова або діалект;
2) жаргон - це вид фамільярної мови з пейоративністю, яка властива представникам деяких професій і ремесел [54, 57].
Корпоративні жаргони - це мікросистеми просторіччя з корпоративно обмеженою лексикою, пейоративною експресією й основною емотивною функцією, які використовуються різними групами за інтересами, які поєднують ці групи поза професійною діяльністю [53, 112].
Підкреслимо, що на відміну від професійних жаргонів, тісно пов'язаних своїми «виробничими» ядрами із професійними лексичними системами з однаковою для тих та інших основною комунікативною функцією, корпоративні, або групові, жаргони, які є, в основному, своєрідною мовною грою, де, насамперед, проявляється прагнення до експресії, мають емотивну функцію як основну [31, 29-30].
Провести чітку грань між цими пластами лексики дуже важко, оскільки, як указує І.Р. Гальперін, відмінність між професіоналізмами та жаргонізмами, між просторіччям та діалектизмами взагалі важко піддається поясненню. Він зазначає, що ці відмінності такі незначні в окремих випадках, що деколи здається непотрібним саме розмежування, проте відсутність абсолютного критерію визначення приналежності слова до тієї або іншої групи не є запереченням існуючих відмінностей. З погляду вживання в мові, для жаргонізмів і професійного сленгу характерна значно вужча сфера вживання, ніж для загального сленгу та діалектизмів. Жаргонізми і професіоналізми, як правило, зрозумілі лише окремим групам населення. Їх можна віднести до маловідомого сленгу, до якого, до речі, часто відносять і арго [11, 105-106].
У термін арго соціолінгвісти США схильні вкладати поняття особливого вокабуляра групи, об'єднаної спільними інтересами, фахом, видами діяльності тощо [12, 38].
Як зауважив В.М.Жирмунський, «арго» - «свого роду пароль», за яким впізнають один одного декласовані шари, і могутній засіб професійної організації в умовах гострої соціальної боротьби [19, 35].
Щодо вульгаризмів, то це лексеми, що мають пейоративне забарвлення і перебувають за межами літературної норми. До них відносять грубі слова та вирази, які зазвичай не вживаються освіченими людьми в товаристві, спеціальний лексикон, який використовують люди нижчого соціального статусу: в'язні, наркомани, безпритульні і т.д. [12, 10].
Диференціація сленгового лексикону та колоквіалізмів є ще складнішим завданням. Згідно з В.Кухаренко, колоквіалізми - загальнородова група слів, що позначають повідомлення як неформальне, неофіційне та розмовне, і які містять у своєму складі сленг, жаргонізми, вульгаризми та діалектизми [17, 30]. Ю.Скребньов розглядає колоквіалізми як слова, забарвлені неформальністю чи фамільярністю [28, 65]. Такі визначення все ж не пропонують критеріїв чіткого розмежування між колоквіалізмами та сленгом. Головна відмінність між ними полягає в тому, що сленг сигналізує, що учасників комунікації єднає якийсь особливий зв'язок, у той час як колоквіалізми лише позначають соціоситуацію як неформальну [17, 31].
Процес віддалення розмовної мови в американському варіанті англійської мови від розмовної у британському варіанті, Г. Менкен називав «колоквіалізацією» американського варіанту і пророкував, що він прогресуватиме [48]. Сучасні тенденції у сфері лексики на американському континенті засвідчують слушність міркувань Г. Менкена. Власне цим процесом пояснюють «розмитість» меж між колоквіалізмами та сленгом у США [33, 32].
Щодо кенту, Е. Патрідж визначав його як технічний термін для позначення вокабуляра представників злочинного світу [49]. Він вважав, що кент має обмежений ареал поширення порівняно зі сленгом, оскільки ті, хто користуються ним, зацікавлені у збереженні секретності свого мовного коду, тобто сленг універсальний, у той час як кент соціально і професійно обмежений. С. Флекснер під кентом розуміє розмовну ідіоматику, яка побутує в колі представників певної професії, секти, класу, вікової групи чи будь-якої підгрупи американської культури [51].
У вжитку існує п'ять визначень сленгу - низька і вульгарна мова вулиці, римований жаргон, жаргон ремесла або фаху, перекручена лексика і нонсенс [25, 54].
Сленг - це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст [17, 32].
Сленг - це квінтесенція розмовної мови, що пов'язана з життєвими зручностями, а не з науковими законами, граматичними правилами чи філософськими ідеями. Слова і фрази перетворюються у сленг тоді, коли починають вживатись у межах професійних груп, змінюючи свої значенні в мові [13, 102].
Історія європейського сленгу починається з 13 ст., коли з'явилась назва Rotwalsh (теперішнє Rotwelsh) - різновид жаргону волоцюг. Перші спостереження сленгу в Англії зроблено на початку 16 ст. Коплендом у його книзі «The Hye Waye to the Spittel House» (між 1517-1537 рр.) [46, 68].
У 20-21 ст. сленг - це лексика, що притаманна окремим суспільним колам - школам і університетам, політичним і професійним угрупуванням, військовим. У сленгу знаходять відбиття куховарство, мода, торгівля, особисті зацікавлення (хобі) [9, 57].
Поняття сленгу все більше починає завойовувати увагу сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття сленг: суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується в громадянстві освічених.
Звертає на себе увагу те, що термін сленг частіше уживається в англійській лінгвістиці, хоча останнім часом він активно використовується і відносно української мови. Термін сленг, як відзначає відомий американський лінгвіст Ч.Фриз, настільки розширив своє значення і застосовується для позначення такої кількості різних понять, що дуже важко провести розмежувальну лінію, що є сленгом, а що ні [36, 207].
Цілий ряд англійських дослідників використовують слово slang просто як синонім жаргону, арго або кенту [22].
Найдетальніше з приводу дефініції терміну сленг висловився автор словника сленгу Р. Спірс [59]. Він відзначає, що термін сленг спочатку використовувався для позначення британського кримінального жаргону. З роками сленг розширює своє значення і в даний час включає різні види нелітературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і навіть вульгарні слова.
Отже, між сленгом та іншою лексикою нема непрохідних границь, навпаки, сленгізми часто виникають як переосмислення слів і виразів загальнолітературної лексики чи як нові утворення від них, а потім повертаються в літературну мову у своїх нових значеннях, як це відбулося зі словами: above-board (чесний), hairdo (зачіска), joke (жарт), make-up, (косметика), to live up (бути здатним), tub (метро), vac (канікули), zoo (зоосад). З військового сленгу в розмовну лексику прийшов вираз cold feet (страх). Зі сленгу шкіл і університетів потрапили в англійську мову такі слова, як: snob (сноб), funk (страх), mob (голота), cad (хам), chum (нерозлийвода), crony (нерозлучний друг) [55].
Сленг - своєрідна галузь словникового складу англійської мови, яку виділяють при класифікації словника за ознакою соціальної прийнятності мовних одиниць [23, 75].
Завдяки такій великій кількості визначальних ознак і умовності поняття сленг багато лінгвістів та психологів взагалі вважають за краще обходитися іншими поняттями і не використовують терміну «сленг». Проте, оскільки майже у всіх американських та англійських словниках помітка sl. (сленг) присутня, перекладачу необхідно знати це поняття, розбиратися в тому, що є сленгом. Самі англійські і американські лінгвісти також усвідомлюють, що поняття «сленг» є занадто широким, але продовжують користуватися ним за відсутністю іншого [54, 49].
Під терміном сленг розуміють особливий периферійний шар нелітературної лексики та фразеології, який лежить за межею літературної розмовної мови, закордонних діалектів загальнонародної англійської мови [32, 39].
Деякі дослідники вважають, що термін сленг застосовується у двох значеннях: або як синонім жаргону, або як сукупність жаргонних слів, жаргонних значень загальновідомих слів, жаргонних словосполучень, що належать за походженням до різних жаргонів та стали, якщо не загальновживаними, то зрозумілими для достатньо широкого кола носіїв даної мови [32, 65].
В.Г. Вілюман [9], довгі роки займаючись проблемою сленгу, в стислих тезах сформулював деякі його особливості, зокрема автор запропонував розрізняти два види сленгу:
а) загальний сленг - образні слова і словосполучення емоційно-оцінного забарвлення, які знаходяться за межами літературної мови, загальнозрозумілі і широко поширені в розмовній мові, які претендують на новизну та оригінальність і в цих якостях виступають синонімами слів і словосполучень літературної мови; наприклад:
bed-sitter (bed-sitting room - вітальня)
booze (a drink, to drink liquor - пиячити)
to dry straight (to straighten up - виправлятися)
knock-out drops, dope (narcotic drops - наркотик);
б) спеціальний сленг - слова і словосполучення того або іншого професійного або класового жаргону, наприклад:
Fannie May - сертифікат «Фенні Мей»
I'm dog-sick - я дуже погано себе почуваю
give me a tinkle tomorrow - дзенькни мені завтра
I'm flaking out - я від нудьги тупію [9, 49].
В.А. Хомяков [40] запропонував більш розгорнуте визначення термінів «загальний» та «спеціальний» сленг:
Загальний сленг - це відносно стійка для певного періоду, широко поширена і загальнозрозуміла соціальна мовна мікросистема в просторіччі, вельми неоднорідна за своїм генетичним складом і ступенем наближення до фамільярно-розмовної мови, з яскраво вираженою емоційно-експресивною конотацією вокабуляра, що часто висміює соціальні, етичні, естетичні, мовні та інші умовності та авторитети.
Загальні сленгізми відрізняються від лексики літературного стандарту етико-стилістичним зниженням різної міри: від жартівливо-іронічної та невимушеної експресії повсякденного спілкування до принизливої експресії суто фамільярного спілкування. Треба зазначити, що етико-стилістичне
Американські сленгізми та їх еквіваленти в українській мові дипломная работа. Иностранные языки и языкознание.
Курсовая Работа На Тему Переходные Процессы В Электрических Системах
Темы Эссе По Психологии Общения
Сочинение Как Я Провел Лето
Курсовая Работа На Тему Библиотечная Профессия В Современном Мире
Реферат: Семантическая сеть. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа: Основні аспекти пенсійного забезпечення військовослудбовців та їх сімей
Реферат: Инновационные технологии в физической культуре
Дипломная работа по теме Анализ доходов и расходов предприятия для составления финансовой и налоговой отчетности
Курсовая работа: Ульяновская городская дума. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Артамон Сергеевич Матвеев. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат Юридические Свойства Конституции Рб
Реферат: Математическое программирование. Скачать бесплатно и без регистрации
Как Начать Сочинение 9.3
Контрольная работа: Кримінально-правова характеристика невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
Реферат: The Rise Of The Tech Stock Essay
Курсовая Взаимодействие С Родителями
Курсовая работа по теме Термодинамическое равновесие гетерогенных плазменных систем с существенной ионизацией компонентов
Spotlight 6 Класс Контрольные Работы Скачать
Курсовая работа по теме Создание юридических лиц в Республике Беларусь
Реферат Опека И Попечительство Над Несовершеннолетними Детьми
Авторитарний дискурс - Государство и право курсовая работа
Калькулирование себестоимости продукции - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Доказательство в гражданском процессе - Государство и право курсовая работа