Інформаційно-аналітичне забезпечення фінансово-економічної безпеки діяльності підприємства (на прикладі ТОВ 'Фірма Опорядрембуд'). Дипломная (ВКР). Эктеория.
⚡ 👉🏻👉🏻👉🏻 ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Інформаційно-аналітичне забезпечення фінансово-економічної безпеки діяльності підприємства (на прикладі ТОВ 'Фірма Опорядрембуд')
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
1.1 Поняття та характеристика
інформаційної та аналітичної діяльності
.2 Характеристика інформаційної
діяльності як складової системи економічної безпеки
.3 Аналітична діяльність в системі
економічної безпеки
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СИСТЕМИ
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА
ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «ФІРМА ОПОРЯДРЕМБУД»
.1 Загальна характеристика
діяльності ТОВ «Фірма Опорядрембуд»
.2 Характеристика загроз економічній
діяльності підприємства
.3 Система інформаційної безпеки
підприємства
.4 Методи аналізу інформації безпеки
на підприємстві
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ
ПІДПРИЄМСТВА
.1 Розробка концепції
інформаційно-аналітичного забезпечення системи безпеки підприємства
.2 Методи забезпечення інформаційної
безпеки ТОВ «Фірма Опорядрембуд»
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В
НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ НА ТОВ «ФІРМА ОПОРЯДРЕМБУД»
.1 Характеристика системи управління
охороною праці та безпекою в надзвичайних ситуаціях на підприємстві
.2 Аналіз особливостей охорони праці
на робочому місці співробітника
.3 Розробка рекомендацій щодо
покращення умов праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях
ЕОМ - електронні обчислювальні машини- інформаційні
технології
УФЕБ - управління фінансово-економічною безпекою
ІАЗ - інформаційно-аналітичне забезпечення
ТОВ - Товариство з обмеженою відповідальністю
Актуальність теми дослідження . Світовий досвід і практика
господарювання свідчать, що найважливішою ознакою ефективної ринкової економіки
є наявність потужного сектора бізнесу. Незважаючи на значну роль цього сектору
в економіці, результати його функціонування в Україні значно нижчі, ніж в інших
країнах світу, і навіть тих, які, як і Україна, реформують
адміністративно-командну економіку в ринкову систему господарювання.
За таких умов необхідно впроваджувати систему
інформаційно-аналітичного забезпечення для вдосконалення форм та методів
управління в першу чергу тих підприємств, де конкуренція найбільша. До таких,
зокрема, відносяться підприємства будівельної галузі. Розвиток підприємства на
всіх рівнях управління вимагає відповідного інформаційно-аналітичного
забезпечення. Одним з важливих завдань, що потребують нагального вирішення, є
удосконалення інформаційно-аналітичної діяльності процесів розвитку
проектно-будівельних підприємств. Недосконалість інформаційно-аналітичної
діяльності ускладнює і сповільнює обґрунтування та вибір конкретних напрямків
господарського розвитку, збільшує ймовірність помилок, що є основною причиною
низької ефективності сучасного бізнесу.
Метою дослідження є розробка комплексу
науково-методичних засад і практичних методів інформаційно-аналітичного
забезпечення системи безпеки суб’єкта господарювання з орієнтацією на
підвищення ефективності прийняття рішень по управлінню ризиками та попередженню
загроз.
Об'єктом дослідження є система фінансово-економічної
безпеки підприємства ТОВ «Фірма Опорядрембуд».
Предметом дослідження є інформаційно-аналітичне
забезпеченням системи безпеки підприємства ТОВ «Фірма Опорядрембуд».
Відповідно до мети дослідження сформульовано такий комплекс завдань :
1. Визначити поняття та характеристики інформаційної та
аналітичної діяльності;
2. Дати характеристику інформаційній діяльності як
складовій системи економічної безпеки та визначити місце аналітичної діяльності
в системи економічної безпеки на підприємстві ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;
. Визначити загальні характеристики діяльності ТОВ
«Фірма Опорядрембуд»;
. Виявити ключові загрози фінансово-економічній
діяльності підприємства ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;
. Дати характеристики системі інформації безпеки
підприємства та визначити методи її аналізу на підприємстві ТОВ «Фірма
Опорядрембуд»;
. Розробити концепцію інформаційно-аналітичного
забезпечення системи безпеки підприємства ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;
. Запропонувати методи забезпечення інформаційної
безпеки ТОВ «Фірма Опорядрембуд»;
. Оцінити та дати рекомендації щодо охорони праці в
надзвичайних ситуаціях на ТОВ «Фірма Опорядрембуд».
Методи дослідження . Для виконання магістерської роботи
використовувався системний підхід, який базувався на історичному та логічному
аналізі визначення здобутків науковців у питаннях розробки теорії і практики
застосування інформаційного аналізу взагалі і в управлінні безпекою зокрема.
Під час розробки інформаційної комплексної системи побудови інформаційного
ресурсу ТОВ „Фірма Опорядрембуд” використано: положення Загальної теорії
систем, дедуктивний і індуктивний методи аналізу для формування основного
аналітичного принципу; методи групування і узагальнень - для критеріїв оцінки
програм і проектів, а під час дослідження застосування аналітичних методів
інформаційно-аналітичного забезпечення - порівняльний метод.
Достовірність отриманих результатів ґрунтується на
системному підході в дослідженні розглянутих проблем і застосуванні
загальнонаукових методів опрацювання результатів (аналіз і синтез, індукція і
дедукція, кількісний і якісний аналіз тощо.), прийомах і способах аналітичного
аналізу інформаційних даних (порівняння, угруповання, синтез та ін.).
Практичне значення одержаних результатів . Отримані в результаті дослідження
висновки та розроблені практичні рекомендації мають важливе значення як для
розвитку системи безпеки суб’єкта господарювання, а також для розуміння ролі
інформаційної аналітики в процесах управління функціональними системами у
створенні нових знань, які стають основою переорієнтації економіки України на
інноваційний шлях розвитку в умовах формування інформаційного суспільства.
Структура роботи . Робота складається із вступу,
чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 76 найменувань, 5
додатків . Загальний обсяг роботи - 124 сторінок.
Інформаційно-аналітичне забезпечення є однією з обов'язкових
складових організації системи управління будь-якої функціональної системи, в
тому числі і підприємств будівельної галузі. Від якості управління залежить
результативність функціонування підприємства. Автори роботи [21] вважають, що
криза економіки України - це значною мірою криза управління. Це в повній мірі
стосується і функціонування проектно-будівельних підприємств.
Інформаційно-аналітичне забезпечення надає можливість зважено приймати
управлінські рішення на різних щаблях управління. Крім того,
інформаційно-аналітичне забезпечення виконує ще одну важливу функцію -
отримання нових знань, які створюють аналітики, але ми розглянемо детальніше
етап інформаційно-аналітичного забезпечення стадії управління системою безпеки
суб’єкта господарювання, яка є основою прогресу.
Як аналітика, так і інформаційна діяльність мають глибоке
коріння існування і розвиваються за своїми правилами і методиками [17]. Слід
зазначити, що сьогодні ми спостерігаємо бурхливий розвиток інформаційної
складової, яка є базою аналітичної роботи. Тому доцільно розглядати окремо як
інформаційну, так і аналітичну частини. Об’єднання цих складових дає нові
можливості, нову якість, новий поштовх до дії.
Термін “забезпечення” означає дію, а також зберігання,
виконання чого-небудь, служить гарантією того чи іншого процесу [21]. Таким
чином, коли говорять про будь-яке забезпечення, вказуючи на його конкретний
якісний аспект (інформаційно-аналітичний), то мають на увазі насамперед
сукупність засобів, умов і дій, які гарантують нормальне проходження процесів.
Говорячи про інформаційно-аналітичне забезпечення, необхідно
з'ясувати, що має бути забезпечено. Якщо йдеться про забезпеченість системи
управління як сукупності інформації, то воно вичерпується , завершується, стає
реальним з появою такої. Якщо ж мається на увазі забезпечення організованості
системи управління, упорядкованості взаємодії, функціонування її компонентів,
то під забезпеченням слід розуміти постійну діяльність.
У правовій літературі визначення інформаційно-аналітичного
забезпечення відображає систему взаємопов'язаних методів, заходів і засобів
(науково-методичного, соціально-політичного, техніко-економічного й
організаційно-правового характеру), які реалізують створення і функціонування
технології процесу збирання, передачі, переробки, зберігання та видачі
(відображення), а також використання інформації з метою здійснення ефективної
діяльності в тій чи іншій сфері [41, с. 65].
Поняття “інформаційно-аналітичне забезпечення” більше
відповідає розумінню забезпечення як створення й підтримки відповідних
організаційно-функціональних характеристик системи управління, яка є основою
функціонування будь-якої системи, в тому числі і науково-технічної діяльності.
Таким чином, існують об’єктивні причини для виділення двох значень поняття
"інформаційно-аналітичне забезпечення": як забезпечення системи
управління сукупністю інформації і як діяльність, що пов’язана із засобами
збирання, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання та надання інформації.
Обидва значення цього поняття тісно пов'язані. Отже, можна стверджувати, що
інформаційно-аналітичне забезпечення будь-якої системи - це поєднання всієї
використовуваної в ній інформації, специфічних засобів і методів її обробки, а
також діяльності фахівців з її ефективного удосконалення та використання. Кожна
система має своє управління через рішення, які приймаються на базі
інформаційно-аналітичного забезпечення.
Таке розуміння інформаційно-аналітичного забезпечення
визначається його призначенням. Інформаційно-аналітичне забезпечення, охоплює
процеси збирання, обробки, перетворення інформації, включаючи класифікаційні
переліки всіх даних, методи їхнього кодування, зберігання для аналізу та
передачі відповідним органам управління.
Відомо, що інформаційно-аналітична діяльність завжди
відігравала значну роль як у становленні людини, так і в соціальному бутті
будь-якого масштабу і рівня, аж до світового суспільства в цілому. Тому
принципове значення має, з одного боку, факт свідчення, що прогрес людства
органічно і багатогранно пов’язаний з розвитком глобального інформаційного
простору, а з другого - що постійно йде процес поглиблення розуміння суті інформації
для суспільства як об’єктивного ресурсу існування природи, людства, окремої
людини тощо [39, с. 22].
Найважливішим завданням теорії інформаційно-аналітичного
забезпечення є дослідження нової ролі і місця людини в інформаційному
суспільстві, що обумовлюється підвищенням її значення як головної продуктивної
сили і суб’єкта виробництва, аналізу, добирання і використання корисної
інформації в системі суспільного відтворення, творчий потенціал якого
реалізується у формі людських інформаційних ресурсів [17, с. 17].
Сьогодні ми маємо дефіцит у науково-дослідних і методичних
роботах з питань як аналітичної, так і інформаційної діяльності. Ринкові умови,
розвиток інтелектуальної економіки, різноманітність інноваційних процесів
вимагають застосування спеціальних знань і навичок, пов'язаних з інформаційною
і аналітичною діяльністю.
Інформаційно-аналітичне забезпечення системи безпеки суб’єкта
господарювання сьогодні через свою складність має багато невирішених питань.
Усю глибину і різноманітність змісту, цілісно і системно існуючого
багатомірного середовища, не можна уявити за допомогою всебічного аналізу і
практично неможливо адекватно охарактеризувати якимось одним визначенням.
Найбільш повно його зміст може бути виражений тільки системою взаємозалежних
індикаторів і показників, що співвідносяться між собою і формуються залежно від
конкретних цілей дослідження, методів аналізу, практичних завдань, які
реалізуються.
Аналіз науково-технологічного розвитку сьогодні вимагає
вивчення великої кількості факторів і потоків інформації між суб’єктами
науково-технічного процесу. Для дослідників, що здійснюють ринково орієнтовані
розробки, важливим елементом є ефективне функціонування науки, техніки, а також
інноваційної інфраструктури як основи формування інформаційно-аналітичної
складової. Таким чином, інформаційно-аналітична складова розвитку стає
нагальною проблемою функціонування суспільства і науки [52, с. 24].
Ще в недалекому минулому на підприємствах існували спеціальні
підрозділи НТІ, відділи патентно-ліцензійної діяльності, нині створюється нова
система обслуговування споживачів. До старого варіанта вже не варто
повертатися, тому що сьогодні потрібна не просто інформація, а інформація
консолідована, аналітична, оброблена та підготовлена для споживачів. Щохвилини
у світі публікується приблизно 2 тис. сторінок наукових текстів, кожні 1,5 - 2
хвилини пропонується нове технічне рішення, кожної години реєструються 15 - 20
винаходів. Такий бурхливий розквіт науково-технічної діяльності, наявність
багатьох інформаційних джерел вимагають належного інформаційно-аналітичного
забезпечення управлінців, науковців, виробників.
Таким чином, за умов інформаційного буму та бурхливого
накопичення даних у сфері науки і техніки до процесу системного аналізу, який
давно застосовується, слід додати інформаційний принцип і дійти до
інформаційно-аналітичного аналізу. Інформаційна парадигма інноваційного
розвитку ґрунтується на тому, що умовою і метою розвитку є накопичення
інформації та удосконалення засобів її обробки і використання. Фундаментальною,
загальнонауковою категорією, що виконує функцію базисного поняття сучасного
наукового знання, стає інформація з аналітикою. Таким чином, можна
стверджувати, що інформаційна аналітика стала універсальною загальнонауковою
категорією і в сучасних умовах є виробничою складовою економічного і
освітянського розвитку [56, с. 34].
З огляду на визначну роль інформаційного обміну вагоме
значення набуває інформаційно-аналітичне забезпечення системи безпеки суб’єкта
господарювання. Окремо розглянемо розвиток аналітичної, інформаційної і
інформаційно-аналітичної діяльності. Теоретичні підходи, методики, моделі
кожного із зазначених питань мають певні відмінності, тому нижче розглянемо
кожний з напрямів окремо.
Значення інформації. Основу інформаційного простору було
закладено завдяки спілкуванню наших далеких предків під час формування соціуму.
Протягом століть підґрунтям для формування єдиного інформаційного простору була
релігійно-інформаційна основа світу. Вплив цього фактору є досить значним і
сьогодні.
Пізніше, починаючи з XVII ст., в розвитку єдиного
інформаційного простору значну роль почала відігравати наука. У цих умовах
знання становлять собою фундамент всієї системи освіти, а з її допомогою йде
активний розвиток інформації, її створення, структурування, накопичення і
передача споживачам. Наука набуває значення інтернаціональної. Зміст наукових
знань принципово не залежить від мовного бар’єру, від тієї матеріальної оболонки,
в котрій знаходяться знання людини і соціуму [24, с. 25]. Саме цим можна
пояснити, чому саме наука відіграє особливо важливу роль в інтеграції та
інтернаціоналізації інформаційного простору планети. Інтенсивне формування
інформаційного простору відбулося в ХХ ст.: закладено фундамент, створено
систему зв’язків між різними суб’єктами інформаційної діяльності. Саме друга
половина ХХ ст. як результат бурхливого розвитку науки, техніки, технологій,
принципово нових засобів комунікацій тощо дала могутній поштовх для формування
інформаційного простору. Інтернет, спеціалізовані комп’ютерні мережі, нова
індустрія обробки даних і знань стали одними з найвагоміших основ процесу
формування інформаційного суспільства [29, с. 93].
За останні роки кількість користувачів Інтернету щорічно
збільшувалася приблизно на 70% (рис.1.1). Сьогодні більш як 4,5 млн. користувачів відвідують Інтернет регулярно,
але до 80% з них проживають у семи найбільших містах, і ми очікуємо, що з
розвитком регіонального ринку частка великих міст у даному контексті
зменшиться.
Рис.1.1 Активність користувачів Інтернету в Україні (тис.)
Сьогодні ми маємо усвідомлення того, що людство послідовно пройшовши
індустріальний етап розвитку, здійснює перехід до інформаційного суспільства.
Інформаційна складова знань на початку зародження індустріального
суспільства сприяла вирішенню проблеми звільнення людства від голоду.
Індустріальне суспільство зменшило залежність народів від стихій і катаклізмів
у природі і забезпечило швидкість пересування людей у просторі. Сучасне
інформаційне суспільство сприяє глобалізації регіональних цивілізацій,
відкриває можливості вільного доступу до знань [63, с. 66].
З початку 60-х років ХХ ст. перед країнами виникла проблема щодо того, яким
шляхом розвитку рухатися: або шляхом подальшого підвищення і удосконалення
індустріального суспільства, або паралельно переходити до
інформаційно-інтелектуального напряму, до інформатизації суспільств,
накопичення інформаційних ресурсів і технологій. Більшість розвинених країн
(Японія, США, країни Європи тощо) обрали інформаційний шлях розвитку.
Розпочалась епоха інформатизації, інформаційних ресурсів, технологій.
Інформація як загальна генеративна основа стає значним ресурсом прогресу і
забезпечення життєдіяльності людства та піднімає науку і технічний прогрес на
безпрецедентний рівень у порівнянні з попередніми досягненнями [22, с. 53].
Сьогодні існує можливість швидкої інформованості всіх і кожного через
такі засоби, як персональний комп’ютер та Інтернет. Інтернет - глобальна
система, що забезпечує можливість кожному віртуально бути присутнім у будь-якій
частині країни, світу, не залишаючи помешкання. Інтернет сьогодні сприяє
розвитку процесів глобалізації та створенню інформаційного суспільства з глобальною
інформаційною інфраструктурою.
Науково-технічний прогрес вимагає постійного зростання потреб та попиту
на нові інформаційні послуги. Крім того, розвиток нових супер-технологій сприяє
появі нових термінів, визначень, категорій. Особливо це стосується сфери
інформаційної, яка бурхливо розвивається, стає соціальним явищем і має велике
значення для людства.
Термін “інформація” вперше було розглянуто в розділі знань
“інформатика”, а якщо вужче, то в напрямі “кібернетика”. Протягом останніх
кількох десятиліть ми спостерігаємо, що інформаційна революція почала змінювати
саме джерело добробуту. Тому все вагомішим стає не матеріальний бік існування,
а знання, застосовуване для створення цінностей, бізнесу і добробуту [37, с.
14].
Середовище, в якому створюється інформація, дуже відрізняється від
індустріального, яке будується на основі матеріальних ресурсів. Інформація
функціонує в різних формах - від потоків даних, що мають короткострокове
значення, до даних довгострокових, накопичених за роки досліджень, які
зберігаються в бібліотеках, архівах, у пам’яті комп’ютерів або фахівців.
Сьогодні удосконалюються основи створення інформаційної бази, оскільки
з’явилася нова техніка, маємо досконалі програмні платформи, є можливість в
електронному вигляді швидко користуватися й обмінюватися інформацією, з’явилися
провайдери, комунікаційні мережі, Інтернет тощо. Ось чому сьогодні багато уваги
приділяється як на теоретико-методичному, так і на практичному рівнях
функціонування інформаційній сфері діяльності. Слід зазначити, що практиків в
інформаційній сфері діяльності набагато більше, тому теоретичні наробки,
методичні рекомендації відстають від потреб практики.
Є різні рівні споживання інформаційної складової - державні, галузеві,
регіональні, рівень підприємств, фірм та організацій, а також рівень фізичної
особи. Створення інформаційної бази для кожного рівня має свої особливості як
на стадіях розробки інформаційно-пошукових систем у разі створення баз даних і
електронних масивів інформації, їх наповнення, так і на стадіях створення
зручного, реального доступу.
Нині аналітики усвідомлюють, що перші кроки становлення державності в
Україні визначалися незахищеністю і непідготовленістю до роботи на світовому
ринку інтелектуального та наукомісткого промислового товару. У такому стані
Україна опинилася в епіцентрі стратегічних інтересів транснаціональних
фінансово-промислових груп, які з великою зацікавленістю до накопиченого в
Україні інформаційного ресурсу стимулювали вільний, необмежений обмін знаннями
наших учених і фахівців із світовим науковим товариством через глобальні
інформаційні мережі, виїзд їх для роботи і продовження досліджень за кордоном.
Маючи вагомі наукові результати і перспективи їхнього впровадження, вітчизняні
фахівці спромагаються знайти іноземні інвестиції для здійснення своєї наукової
роботи [57, с. 57]
Визначення терміну “інформація". У роботах [13; 70] наводиться різне
тлумачення категорії “інформація”, наприклад: інформація - визначення змісту,
отриманого з навколишнього світу; інформація - комунікація, зв’язок у процесі
якого встановлюється невизначеність; інформація - корисний зміст про річ,
явище, факт, людину, суспільство, державу тощо, тобто вилучені з них чи про них
дані у формі знань. Інколи можна зустріти і таку точку зору, яка трактує
однозначність між даними та знаннями, відомостями та інформацією. На думку
прихильників такого підходу, дані (відомості) реєструють та відображають явища
та події, що відбуваються, а інформація є результатом переробки та аналізу
даних на рівні індивідуального інтелекту, тобто усвідомлення їх конкретною
людиною (результат аналітико-синтетичної обробки) [73, с. 13]. Управлінцями
інформація розглядається як чинник управління [68, с. 134]. Надруковано чимало
робіт з теорії обробки соціальної інформації, методології і методики створення
різних інформаційних систем, у тому числі управлінського призначення.
У Законі України “Про друковані засоби масової інформації (пресу)”
(1992 р. № 2782-ХІІ) зазначено, що інформація може розглядатись як результат
аналітико-синтетичної обробки даних (відомостей) суб’єктом щодо об’єкта. Така
обробка здійснюється переважно свідомо. У зазначеному контексті, наприклад, для
однієї людини якісні конкретні дані стають інформацією, для іншої - ні. Таким
чином, інформація має переважно порівняльний і прикладний характер. Вона
складається тільки з нових відомостей, які оцінюються користувачем як корисні
знання. Із загального потоку даних вилучаються відомості, які потрібні певному
користувачу, зрозумілі йому. Інші дані утворюють так званий у теорії інформації
шум.
Є й інші підходи до визначення поняття “інформація”. Наприклад, у
роботі [28] визначено, що “інформація є характеристика, що здійснюється,
аналізується через системні взаємодії і відносини свідомості, властивої творчій
особистості людини.” Дехто з дослідників вважає за норму відсутність єдиного
підходу до визначення терміну “інформація”, тому навряд чи є потреба шукати
загальне його визначення, яке б охоплювало багатовекторність його застосування
[38]. Мабуть, на сьогоднішньому етапі розуміння терміну “інформація” слід
використовувати юридичні норми, які маємо в законах України і державних
стандартах. Є багато видів інформації, які закріплені цими документами,
наприклад:
· інформація науково-технічна;
· інформація соціологічна тощо.
У Законі України “Про інформацію” (2012р. № 2657-12) у статті
1 ми маємо законодавче визначення поняття “інформація”. Інформація - це
будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних
носіях або відображені в електронному вигляді. Це і будемо вважати основою
подальшого розуміння терміну “інформація”.
Інформаційний ресурс. Основною складовою інформації є
інформаційний ресурс, який формується різними міністерствами, установами,
фірмами тощо.
У соціальному плані інформаційний ресурс є множина даних
різного спрямування. Програми, алгоритми, різні технічні і технологічні,
неопубліковані і тому подібні фонди і системи інформації можна розглядати як
інформаційний ресурс.
Визначення категорії "інформаційний ресурс"
надається і в Законі України "Про наукову і науково-технічну
діяльність" (2012р. №1977-12): інформаційний ресурс - сукупність
документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо).
Є різні види інформаційних ресурсів залежно від їхнього
спрямування. У сфері науково-технічної діяльності Законом України “Про
науково-технічну інформацію” (від 09.05.2011, № 3322-12) визначено два види
інформаційних ресурсів, а саме:
· інформаційні ресурси
науково-технічної інформації - це “систематизоване зібрання науково-технічної
літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна
документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги,
конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з
науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи,
переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксоване на
паперових чи інших носіях”;
· інформаційні ресурси спільного
користування - це “сукупність інформаційних ресурсів державних органів
науково-технічної інформації, наукових, науково-технічних бібліотек, а також
комерційних центрів, фірм, організацій, які займаються науково-технічною
діяльністю і з власниками яких укладено договори про їх спільне використання”.
Якщо більш глибоко розглядати тлумачення розділу
"інформаційний ресурс", то помітимо, що діяльність у сфері створення
і використання інформаційних ресурсів в Україні регламентують ще понад 20
законодавчих і нормативних документів. Але і цього не вистачає в повній мірі
для того, щоб здійснювати управління процесом створення і використання
національних інформаційних ресурсів. Сьогодні в загальному визначенні
інформаційного ресурсу відсутні системні ознаки і немає упорядкованості. Тому
деякі дослідники уточнюють і розширюють розуміння цього терміну, наприклад, в
роботі [17] ми маємо таке визначення інформаційного ресурсу.
“Інформаційний ресурс - це відповідним чином упорядкована
множина об’єктивних відомостей, даних, знань на різних носіях інформації (у
тому числі в пам’яті конкретних осіб), що утворюють інформаційні системи
(бібліотеки, архіви, банки даних тощо) і призначені для широкого використання”.
Мабуть чітке і структуроване визначення "інформаційного
ресурсу" може бути лише в чітко формалізованій науці, коли є набір
постулатів і є правила їхнього комбінування. Але сьогодні головне не у формі
терміну, а в змісті, який відображає певну соціальну систему. Таким чином,
можна стверджувати, що в розділі "інформаційний ресурс" є багато
невирішених проблем, починаючи з нормативно-правових і закінчуючи проблемою
розробки державної концепції управління національними інформаційними ресурсами
у сфері науково-технічної діяльності як основи створення інтегрованого
інформаційно-аналітичного ресурсу в державі. Відсутня також система моніторингу
інформаційних ресурсів науково-технічної діяльності підприємств, організацій,
установ, публікацій тощо. Введення моніторингу дало б можливість налагодити
ефективний інформаційний обмін і виключити дублювання у створенні локальних баз
даних, комплектуванні фондів та в процесі придбання зарубіжної
науково-технічної літератури.
Сьогодні починає створюватися система моніторингу першоджерел
наукових фахових журналів, збірників наукових праць, книжкових видань наукових
установ і вищих навчальних закладів тощо.
Не функціонує інформаційний науково-освітянський веб-портал,
який би міг забезпечити доступ до інформаційних ресурсів у сфері освіти і
науки.
Інформація як товар і авторське право . Інформаційна продукція та
інформаційні послуги громадян та юридичних осіб можуть бути об’єктами товарних
відносин, що регулюються чинним, цивільним та іншим законодавством.
Ціни і ціноутворення на інформаційну продукцію та
інформаційні послуги встановлюються договорами. У суспільних відносинах
інформаційна продукція і інформаційний ресурс - це один із видів майна,
вартість якого не залежить від матеріального носія, відноситься до
нематеріальних активів і має велику вартість.
Аналіз існуючого законодавства показує, що інформація є
фактично новим об’єктом цивільного права. Нині вона виступає як особливий
об’єкт договірних відносин, що стосуються її збирання, збереження, пошуку,
переробки, поширення, захисту і використання в усіх сферах людської діяльності
[66].
Зокрема, науково-технічна інформація може розглядатися як
об’єкт інтелектуальної власності, тому що вона, як і інтелектуальна власність,
є результатом творчої (інтелектуальної) праці людини. Це виходить із
співставлення Законів України “Про науково-технічну інформацію” (2011, №
3322-12) та “Про авторське право і суміжні права” (2012, № 3792-12). Аналіз цих
законів показує, що інформаційні ресурси науково-технічної інформації є
об’єктами права інтелектуальної власності і на них розповсюджуються норми
Закону України “Про авторське право і суміжні права” (2012, № 3792-12).
Таким чином, інформація і інформаційний ресурс відносяться до
об’єктів інтелектуальної власності, тому є необхідність створення
науково-методичної бази для розгляду інформаційного ресурсу, інформації з позиції
товару і авторського права [6].
Захист інформації. В Україні на рівні законодавства досі не визначено
поняття “правовий режим інформації”, яке є основою для встановлення правил
доступу інших держав до інформаційних ресурсів України. Чинне законодавство встановлює
лише окремі фрагменти правового режиму інформації з обмеженим доступом (крім
державної та банківської таємниці), а саме ця категорія, тобто інформація з
обм
Похожие работы на - Інформаційно-аналітичне забезпечення фінансово-економічної безпеки діяльності підприємства (на прикладі ТОВ 'Фірма Опорядрембуд') Дипломная (ВКР). Эктеория.
Реферат Современное Лечение Шизофрении
Дипломная работа: Комплексный дипломный проект: Проект участка по производству технологических приспособлений для электромеханического восстановления и укрепления поверхностного слоя деталей машин. Винтовые поверхности
Реферат по теме Что такое аналогия и ее значимость в нашей жизни
Сочинение Про Руки
Реферат по теме Анализ современных операционных систем
Всеволод Большое Гнездо Сочинение Егэ
Реферат по теме Бухучет в строительстве
История Моего Рода Эссе
Нумерация Страниц В Ворде В Реферате
Контрольная Работа На Тему Основы Работы В Ms Word И Excel
Реферат по теме Составление карт по картографическим и аэрокосмическим материалам
Реферат по теме Системи управління базами даних
Курсовая Работа На Тему Технология Управления Конфликтами
Продажа Иностранной Валюты Курсовая
Реферат по теме Лекарственные средства
Реферат: Социально-экономическая характеристика Краснодарского края
Дипломная работа: Особенности финансового менеджмента в коммерческом банке на примере деятельности ОАО "Инвестторгбанк"
Реферат: Господин Прохарчин
Реферат Со
Письмо Другу Сочинение 11 Класс
Реферат: Политические воззрения Ф.М. Достоевского
Реферат: Идейно-художественное своеобразие романа У. Теккерея "Ярмарка тщеславия"
Реферат: Система платежей за природные ресурсы