Якою Буде Наступна Революція?

Зимова Революція (Гідності) відкрила нову сторінку в історії не тільки України, але й всього світу. В багатьох моментах вона стала вірною ознакою «правого відвороту», початку наступальної протидії силам занепаду та деградації.

Не випадково апофеозом Революції Гідності став «лєнінопад». Відкидання «советізму» було відкиданням того протиприродного порядку коли асоціальні елементи перетворюються в панівну касту та починають пригноблювати адекватних громадян. Українці пам’ятають страшні часи колективізації та голодоморів, коли відданими поплічниками червоних окупантів були свої ж місцеві покидьки з так званих «комнезамів». Нероби, алкоголіки, дегенерати знущались зі своїх роботящих сусідів, доносили на них більшовикам, приймали участь в арештах та грабунках.

Революція Гідності стала реваншем добропорядного трудівника над люмпеном-паразитом. Повсталі нащадки розкуркулених українців протистояли нащадкам кремлівських посіпак. Недарма під час тих подій казали ,що на чиєму боці учасники мітингу можна розрізнити по обличчям, без прапорів. Мабуть мова йшла про протистояння нащадків в прямому, біологічному розумінні цього слова.

Під час революції та війни на Сході українці продемонстрували справжнє диво самоорганізації. В той час коли державні структури продемонстрували повну імпотенцію, люди змогли зорганізуватись в добровольчі підрозділи і забезпечити їх та регулярну армію, яка відчувши підтримку народу почала, нарешті, боронити Україну.

В усіх аспектах це була повна перемога вільної людини над «червоним рабом». Але потім щось пішло не так…

Після років боротьби ми маємо корумповану та зрадницьку владу, зумисно зорганізовані поразки на фронті, неадекватне керування економікою та державою, абсолютний ідіотизм в зовнішній політиці. Що трапилось? В чому проблема?

Проблема в тому,що широкі народні маси можуть розбити ворога але не здобути перемогу. Це різні речі.

Будь-яким суспільством керує певна меншість. Це може подобатись чи не подобатись, але це є фактом. Революція повинна була дати країні нову еліту, підняти наверх найкращих синів народу. Цього не трапилось і ми маємо кризу. Кризу здолати яку може лише наступна революція – Революція Порядку.

В багатьох з нас ця назва викличе здивування. Революція асоціюється зі спаленими шинами, барикадами, масовими заворушеннями. Простіше кажучи з хаосом який є протилежністю порядку. Тим не менш революція це ніщо інше як здійснення радикальних змін і тоді коли на місці безладу постає порядок це революція не в меншому ступені ніж повалення того чи іншого режиму.

Зрадникам, паразитам та агентам зовнішніх сил потрібна Україна позбавлена проводу та поглинена хаосом. Цей «анти порядок» дозволяє «ловити рибку в мутній воді» прикриваючись народовладдям. Але українському народові потрібен твердий порядок. Порядок якого ми не бачили з гетьманських часів і без якого неможливі ані свобода, ані справедливість, ані добробут.

Випробування, що переживає наша країна породили нову еліту, гідний провід Нації. Дмитро Донцов виділяв в якості ознак провідної верстви «мудрість, шляхетність та мужність». Самі мужність зараз виковує війна на фронті, що дала Україні тисячі молодих і активних ветеранів. Саме мудрість породжує війна на ідейному фронті, яку ведуть праві інтелектуали проти ліво-ліберальної та «ватної» ідеологічної чуми. Найкращі представники народу зараз об’єднуються навколо ідеології правого націоналізму основним носієм, якого є Азовський рух та створена ним партія «Національний корпус».

Прихід до влади нової еліти викованої в боротьбі буде означати наступну революцію – Революцію Порядку, яка зупинить «керований хаос» і розпочне добу повноцінної Національної Реставрації та конструктивної творчості.

Едуард Юрченко, лютий 2019

Філософ-традиціоналіст в телеграм: https://t.me/EdYurchenko