Зрадоперемога Томосу

Зрадоперемога по-православному по-українськи.

По – перше, хочу підкреслити, що отримання томосу сприймаю позитивно. Більш того, особисто я, є воцерковленим парафіянином новоутвореної церкви.

Немає підстав для такої неадекватно бурної радості якою палають соцмережі. Новоутворена церква буде визнаною світовим православ’ям і це є величезним кроком вперед порівняно з УАПЦ або УПЦ КП. Це добре безумовно.

Тим не менш, українська церква залишається меншою і слабшою порівняно з МП. І перейменування її в «РПЦ в Україні» нічого не змінить.

І не треба казати про соцопитування і підтримку населення. Хочу нагадати «атеїстам київського патріархату», що плюсики в анкетах грошей в храми не занесуть і ремонт «на громадських засадах» там не зроблять.

Бракує не просто кадрів – бракує навіть активних парафіян.

Але, можливо, все одно нема куди діватись? Тому, що мільйони прихильників МП є фанатами «рускава міра» які сплять і бачать як зруйнувати Україну?

Але як би це було правдою – ми б мали антиукраїнські бунти на Волині і Поділлі, а не в переважно мало релігійному Донбасі.

Чому все так, як є? Дуже просто:

• парафіяни не хочуть покидати свого панотця;
• панотець боїться єпископа;
• єпископ боїться московської агентури, яка напряму контролює церковну верхівку.

Контролює на очах та з мовчазного дозволу тієї самої влади, яка зараз робить собі рейтинг на автокефалії!!!

Влада не виключила з гри навіть «православного олігарха» Вадима Новінського! Хто не в курсі – мова йде про ледь не офіційного «сматрящєго» від Путіна над українським православ’ям.

То як цій владі могла довіряти та частина єпископату МП, яка була готова йти на співпрацю?

Замість нової церкви ми отримали визнання Константинополем тієї ж самої УПЦ КП. Це добре. Це звісно добре, я не іронізую…

Але не треба проголошувати тактичний успіх глобальною перемогою. Це лише погіршить ситуацію. Якщо ми хочемо його розвивати – ми повинні усвідомлювати, що відбувається, а не радіти перемозі якої не було.

P.S. Підкреслюю, що я не маю і не хочу мати нічого спільного з тими хто відкидає вірні ідеї лише тому, що їх намагається використовувати «шоколадка». Просто я за те, щоб вони реалізовувались не дупою, а головою та руками.

Едуард Юрченко, січень 2019

Філософ-традиціоналіст в телеграм: https://t.me/EdYurchenko