Розділ ІТЗ ЦЗ проектної документації об’єктів будівництва: для чого, кому потрібен, в яких випадках розробляється, що повинен містити

Почнемо з того, для чого має розроблятися розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (далі – ІТЗ ЦЗ) у складі проектної документації об’єктів будівництва.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ) ІТЗ ЦЗ – комплекс інженерно-технічних рішень, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту населення і територій від них та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання і територій в особливий період.

Отже, зазначений розділ спрямовано на підготовку проектних рішень щодо

1. Запобігання виникненню на об’єкті будівництва під час його експлуатації надзвичайних ситуацій (як у мирний час , так й в особливий період).

2. Захисту людей, що перебувають на цьому об’єкті, від небезпек воєнного характеру.

3. Створення умов для сталого функціонування вищезазначених об’єктів, також як у мирний час, так й під час війни.

4. Зазначені проектні рішення мають реалізовуватися будівельниками під час будівництва, а у подальшому – також під час експлуатації завершених будівництвом об’єктів різного призначення.

Щодо необхідності розробки розділів ІТЗ ЦЗ

На сьогодні законодавством, насамперед статтями 34 Кодексу цивільного захисту України (далі – КЦЗУ) та 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко визначено норми, відповідно до яких у складі проектної документації на будівництво об’єктів різного призначення має розроблятися розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (далі – ІТЗ ЦЗ).

Так, пункт 3 частини першої та частина шоста статті 34 КЦЗУ встановлюють необхідність «розроблення та включення вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, у тому числі заходів світлового та інших видів маскування, до відповідних видів містобудівної і проектної документації та реалізація їх під час будівництва і експлуатації», при цьому «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту під час створення об’єктів будівництва визначаються у проектній документації залежно від виду будівництва та відповідно до будівельних норм».

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» має більш конкретні вимоги стосовно видів проектної документації, у складі якої розділ ІТЗ ЦЗ є обов’язковим. Частина десята статті 31 вищезазначеного закону з цього приводу встановлює однозначні вимоги, а саме:

«10. Проектна документація на будівництво обов’язково має містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, у складі якого може передбачатися будівництво захисних споруд цивільного захисту або споруд подвійного призначення, а також проектні рішення щодо врахування вимог пожежної та техногенної безпеки, для:

1) об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, на яких постійно перебуватимуть понад 50 фізичних осіб або періодично перебуватимуть понад 100 фізичних осіб;

2) інших об’єктів будівництва відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України (примітка автора: перелік об’єктів, проектна документація на будівництво яких повинна включати розділ ІТЗ ЦЗ, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2014 р. № 6, далі - Перелік).

Проектні рішення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту мають забезпечувати дотримання вимог доступності для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення».

Отже підсумовуючи, можна сказати наступне: за винятком індивідуальних житлових будинків громадян, садових, котеджних будинків, а також інших об’єктів, що класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) наслідками, проектна документація переважної більшості об’єктів будівництва має розроблятися з розділом ІТЗ ЦЗ.

Але й тут є деякі тонкощі, які пов’язано:

1. З кількістю осіб, що можуть постійно або періодично перебувати на об’єктах класу наслідків СС2 та СС3. В деяких випадках саме виходячи з цієї чисельності має вирішуватися питання стосовно обов’язковості розробки розділу ІТЗ ЦЗ.

2.  З перебування об’єкта, навіть класу наслідків СС1, у Переліку. У першу чергу це стосується об’єктів критичної інфраструктури.  

Щодо змісту Переліку

Об’єкти, зазначені у Переліку, поділяються на 4 основні групи:

1. Об’єкти, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій та вплинути на стан захисту населення і територій:

До таких об’єктів (і це важливо), насамперед, належать об’єкти підвищеної небезпеки (див. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»), в тому числі хімічно, біологічно, радіаційно, пожежо та вибухо небезпечні об’єкти.

2. Об’єкти, що забезпечують стале функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій і в особливий період, зокрема й об’єкти критичної інфраструктури.

3. Споруди підземного простору населених пунктів, що планується використовувати для укриття населення (тобто придатні для створення об’єктів відповідного фонду, але про це окремо і в іншій статті).

4. Об’єкти (незалежно від класу наслідків (відповідальності), у тому числі житлові та громадські будинки (крім об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта), будівництво яких планується на території таких небезпечних зон згідно з ДБН В.1.2-4:2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту»:

- зони можливих значних руйнувань;

- зони можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення;

- зони можливого хімічного забруднення;

- зони можливого катастрофічного затоплення.

Необхідно зазначити, що Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» до обов’язків суб’єкта господарювання віднесено завдання щодо  ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (далі – ОПН) відповідно до кількості порогових мас небезпечних речовин (з присвоєнням відповідного класу від 1(найвищого)  до 3 (найнижчого). При цьому для ОПН 1 та 2 класів суб’єкт господарювання, що їх експлуатує (далі –оператор), має підготувати і подати до ДСНС або її територіальних органів за місцезнаходженням ОПН звіт про заходи безпеки на такому об’єкті, а також перед прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня подання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та видачу сертифіката.

Для організації реагування на аварії на ОПН оператори мають розробляти і затверджувати плани локалізації і ліквідації аварій та їх наслідків (далі – ПЛЛА) для кожного ОПН, який вони експлуатують.

ПЛЛА закінчених будівництвом об’єктів підвищеної небезпеки розробляються і затверджуються операторами не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня подання до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та видачу сертифіката.

Що це означає для забудовника? Це, по-перше, фактично означає те, що доцільно та необхідно провести ідентифікацію об’єкта будівництва, насамперед виробничого та/або складського призначення, що планує використовувати в виробничому процесі (зберігати тощо) будь-які небезпечні речовини, ще до його введення відповідного об’єкта будівництва в експлуатацію, тобто на етапі проектування.

По друге, процес проектування має бути тісно пов’язано з розробкою ПЛЛА на ОПН. Це є також доцільним та обґрунтованим, оскільки саме технологічна частина проектної документації має враховувати усі загрози експлуатації ОПН та передбачати рішення щодо уникнення або зменшення загроз виникнення надзвичайних ситуацій у разі аварій на ОПН, а також їх наслідків.

Разом з цим розділ ІТЗ ЦЗ проектної документації на ОПН має узгоджуватися (у крайньому випадку – не суперечити) положенням ПЛЛА.

Отже логічним є висновок, що  розробка проектних рішень розділу ІТЗ ЦЗ на ОПН має здійснюватися одночасно з розробкою ПЛЛА на такий об’єкт.

Звісно, цілком можливо й по іншому, тобто спочатку передбачити відповідні проектні рішення у розділів ІТЗ ЦЗ, але у цьому випадку проектант має дуже ретельно розібратися в особливостях технологічного процесу й фактично розробити основні положення ПЛЛА.

Щодо змісту розділу ІТЗ ЦЗ у складі проектної документації

Загалом, проектування об’єктів, визначених Переліком, здійснюється з урахуванням вимог ДСТУ 8773:2018 “Склад та зміст розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту в складі проектної документації на будівництво об’єктів. Основні положення”.

Під час ретельного аналізу положень вищезазначеного ДСТУ та вимог законодавства процес розробки розділу ІТЗ ЦЗ проектної документації можливо умовно поділити на 3 етапи, а саме.

1. Підготовчий етап:

- встановлення необхідності розроблення розділу ІТЗ ЦЗ у складі проектної документації об'єкта будівництва згідно із законодавством, будівельними та іншими технічними нормами, насамперед відповідно до класу наслідків (відповідальності);

- уточнення положень містобудівної документації різних рівнів щодо врахування у ній вимог ІТЗ ЦЗ на земельну ділянку, на якій планується здійснити будівництво;

-  отримання інформації щодо положень плануючих документів з питань цивільного захисту;

- збір іншої актуальної інформації, необхідної для розроблення розділу ІТЗ ЦЗ (вихідних даних).

Актуально. З метою отримання заінтересованими особами, зокрема замовниками будівництва та виконавцями відповідних робіт, необхідної для розробки розділів ІТЗ ЦЗ проектної документації Кодексом передбачено, що ДСНС, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та його територіальні органи за запитами фізичних і юридичних осіб безоплатно надають інформацію, спрямовану на дотримання вимог ІТЗ ЦЗ.

Окремо звертаємо увагу, що за винятком відповідних запитів надання до ДСНС або її територіальних органів іншої інформації, зокрема й тої, що може становити комерційну таємницю, не передбачено.

- формування завдання на розроблення розділу ІТЗ ЦЗ

Актуально. ДСТУ 8773:2018 передбачено, що надання замовником неповних вихідних даних не допускається. Замовник несе відповідальність за склад та обсяг вихідних даних та вимог.

2.                    Етап розроблення розділу ІТЗ ЦЗ:

-  проведення аналізу та виявлення можливих ризиків;

- визначення обсягів врахування у розділі ІТЗ ЦЗ положень містобудівної документації відповідного рівня, насамперед місцевого, а також вимог ДБН В.1.2-4:2019;

-  розробка проектних рішень щодо:

а) протидії (мінімізації) впливу можливих надзвичайних ситуацій зовнішнього характеру;

б) запобігання виникнення надзвичайних ситуацій на об'єкті будівництва, мінімізації їх наслідків.

3. Завершальний етап:

Отримання висновків від ДСНС та/або її територіальних органів щодо відповідності проектної документації (зокрема й розділу ІТЗ ЦЗ) вимогам ,що діють у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки (у разі встановлення органами ДАБК такої необхідності). Проведення експертизи проектної документації (зокрема й розділу ІТЗ ЦЗ до неї).

Будемо сподіватися, що надана нами інформація буде для вас корисною. Свої питання та реакції залишайте у коментарях під цим постом.