Зерно розбрату

Ринкова економіка навіть у часи війни не може функціонувати без криз та протиріч між «гравцями».

На цей раз загострились відносини між польськими хліборобами, та їх українськими колегами. Так, неконтрольоване (зі слів поляків) насичення українським зерном ринків Європи, призвело до падіння цін на пшеницю. Якщо у березні 2022 року ціна наближувалася до 2000 злотих (€418) за тонну, то зараз впала до 1200 злотих (€250). Хоча ціна лише повернулася до торішньої, польські виробники вважають, що саме після такого демпінгу, вони опинилися у важкому положенні, адже стали працювати собі у збиток.

Ми вже на межі прибутковості, і скоро багато хто з нас почне працювати у збиток. Якщо така ситуація збережеться, ми не зможемо працювати. Нас завалюють українським зерном, ціни на місцеву пшеницю падають навіть нижче за тисячу злотих за тонну. Водночас нам доводиться нести дуже високі витрати на добрива, засоби захисту рослин та дорожче паливо. Сезон ось-ось розпочнеться, тому потрібно буде вкластися у посівну. Якщо у фермерів не буде грошей, польське виробництво впаде дуже сильно», — заявив Марчін Грін, член правління Асоціації виробників зернових.

Тому 2 та 3 лютого 2023 року на під’їзних шляхах до пунктів пропуску «Корчова – Краківець», «Медика – Шегині» та 2 лютого 2023 року на під’їзній дорозі до пункту пропуску «Хребене – Рава-Руська» зі сторони Польщі були проведені акції протесту.

А повторити протести планують вже 16 – 17 лютого. Фермери будуть блокувати кордон біля села Дорогуська. Організатори запрошують усіх охочих та не байдужих їм допомогти, приїздити до місця проведення акції на тракторах чи вантажівках.

Ринок ринком, але страждати від таких суперечок будуть прості люди:

• В першу чергу дістанеться українським водіям, котрі перевозять пшеницю. Вони тут зовсім заручники обставин, це їх робота.
• Ну і відношення до українців у Польщі буде й далі гіршати, адже саме ми, прості українці, винні у банкрутстві місцевих виробників лиш тому що українці, не зважаючи на те що до буржуїв ніякого відношення не маємо.
• В далекій перспективі, різкі коливання ціни, тобто турбулентність, призводять до зменшення капіталовкладення в сфери економіки, адже гроші полюбляють спокій. Банкрутство частини ринкових гравців приводить до збільшення ціни, адже конкуренція зменшується, даючи виробникам можливість встановлювати не ринкову ціну.

Польський уряд намагається купірувати проблему, назначив фермерам субсидії від 150 до 250 в залежності від географічного місцеперебування останніх. Але це не вирішує проблему, а лиш тимчасово її маскує. Український виробник, хоча і має проблеми від війни, але отримують також і плюси: так робітники стаючи заручниками обставин, все далі і далі будуть отримувати меншу заробітну плату, а виробники зможуть збільшувати свої достатки, або можливість до подальшого демпінгу.

До того ж скорочення світових поставок пшениці до країн Африки в подальшому призведе до збільшення попиту на азіатську продукцію, насамперед рису. А зменшення ринку пшениці буде поштовхом до ще більш жорстокої конкуренції.

Все це може бути вирішене лише шляхом державного та наддержавного планування, але таке можливе тільки при виробництві спрямованому на задоволення попиту. Сучасне же виробництво спрямоване лише у напрямку доходів, а значить нас очікують подальші торгові війни та механізми протекціонізму.

Джерело 1 Джерело 2

Телеграмбот: https://t.me/agent_k_bot

E-mail: agent_kom@protonmail.com