🌟🌟🌟

AGATHA CHRISTIE: NEMESIS, SLEEPING MURDER

Останні дві частини детективів про Міс Марпл, одна дуже посередня з брехливою анотацією (так і не зрозуміла, нащо це було), але дуже гарним, чудовим моментом розкриття вбивці, і одна майже найкраща з усіх.

Якщо, звісно, у вас з якихось особистих причин нема бажання прочитати усі романи про Міс Марпл (і потім ще перечитати), то раджу з усієї серії такі: Murder at the Vicarage (дебют старушенції і книжка, в якій дійсно хороша детективна лінія), The Mirror Crack'd from Side to Side (цікавезний фінал і чудово заплетені в нього деталі розслідування), і, власне, Sleeping Murder (тут мало самої Марпл, але цікава історія і моторошний фінал).

STEPHANIE GARBER — CARAVAL

Триста пʼятдесят  сторінок дівчина змінює сукні, ховається від абьюзивного батька і шукає сестру. Непогана книжка, коли авторка таки виринає з потоку описів суконь в хороші, яскраві образи смертоносної гри, де усе не те, чим здається. 

Є українською, так і називається – Каравал.

ТANA FRENCH: IN THE WOODS, THE LIKENESS, FAITHFUL PLACE

Прочитати книжковим клубом перші три детективи Тани Френч про дублінську поліцію — непогані, але завжди якось дуже затягнуті і надто містичні. Втім, все одно люблю першу і пʼяту неймовірною силою любові, а оскільки читати можна в будь-якому порядку, то отак і рекомендую — першу і пʼяту.

Тобто, Into the woods і The secret place, бо перша — убивство в маленькому містечку, а пʼята — неймовірно крихкий опис справжньої дружби в жіночій школі.

KOUHEI KADANO — BOOGIEPOP AND OTHERS

В японській школі зникають дівчата, але поліція вважає їх втікачками і не шукає? Вам допоможе Бугіпоп — таємнича сутність в високому капелюсі і плащі, яка тимчасово заволодіває тілом однієї з учениць, щоб повернути у світ рівновагу.

Тривожний і напружений роман, який мені неймовірно сподобався, тому що, мабуть, ніде не знайти такого коктейлю фантазійних і моторошних образів, як в японських романах-ранобе. Власне, за цим туди і ходжу.

GALATEA by MADELINE MILLER

Мадлен Мілер, авторка магічної "Кірки" (яка Цирцея, яка з Одісеєм і ще свиней там робила з людей) і найпоетичнішої в світі "Пісні Ахіла", зібралась і написала оповідання про Галатею, тільки перенесла все в умовну сучасність. Не знаю, я якось раптово прокинулась, бачу — а в мене нова книжка на читалці (повторювана ситуація, бо улюблених авторів я передзамовляю за рік і забуваю), я сіла її читати, і досі трошки відходжу, бо вона вся — як холодна і досконала статуя, тільки якщо трошки глибше і довше придивитись, одразу видно, скільки за цією досконалістю болі, жорстокості і страждань.

Найкращі сорок сторінок року.