Машина

Машина

Недопоет

Із сірих кварталів, похмурих квартир

Щоранку у світ виповзають

Мільйони людей з мільйоном ідей,

Із мріями, що догорають.


Ця вся біомаса живе лише тим

Що діє як певна система:

Складний механізм з сотнею ричагів,

Керування на відстані схема.


І кожен тут гвинт, замінна деталь,

А не індивід, не людина.

Емоцій нема й душа вже пуста

Не живе, а існує - машина ...


Проходять так дні, минають роки

Чергуються дні темні й ночі

І мимобіжно всі мчать поїзда

З майбутнім, що хтось напророчив.


Тут віри у себе немає, тут всі

Опустили та звісили руки

Тут вигнали світло та кличуть пітьму

Хоч заповнені болем розлуки.


Тут вірить воліють не фактам сухим,

А взятим з небес гороскопам

Винити не можу, та це, бачте, як

Розглядать мікросвіт з телескопа.


І кожен тут прояв свободи, на жаль,

Зупинений вмить тиском гніту

На шию ярмо, в кишеню ядро -

Так було з покон віків світу ...