Історія героя Генрі Кінг Бургвіна-молодшого.

Генрі Бургвін народився і виріс в родині північнокаролінського плантатора. Аристократія рабовласницького Півдня вважала найбільш почесним життєвим шляхом для чоловіка шлях воїна. І саме цей шлях обрав юний Генрі Бургвін. 

У 1857 році він вступив до військового інституту штату Вірджинія і успішно його закінчив у 1861 році – році початку громадянської війни в Сполучених штатах. Саме тоді ставленик світової закуліси Авраам Лінкольн розв’язав війну проти власного народу. Її головною метою було позбавлення американців їх природної еліти – аристократії південних штатів, розв’язування кампанії міжрасової ворожнечі, позбавлення американців традиційних прав і свобод.

Окремим завданням, які закулісні господарі поставили перед Лінкольном було пограбування білих робітників. Визволені чорношкірі раби мусили створити їм конкуренцію на підприємствах, що неминуче призводило бідних людей до голоду та зубожіння. На заваді диявольського плану темних сил стали мешканці південних штатів на чолі зі своєю національною елітою – плантаторською аристократією, яка на відміну він буржуазної олігархії північних штатів користувалася щирою повагою у найрізноманітніших соціальних прошарків.

Юний Генрі Бургвін з перших днів війни прийняв найактивнішу участь у справедливій визвольній війні свого народу. Як кадровий військовий він стрімко просувався по службовим сходам. Його особиста хоробрість, харизматичність та командні вміння дозволили йому посісти посаду командира полка вже в 20 років. Військовою частиною, яку він очолив став легендарний 26-й полк Північної Кароліни. Генрі користувався повагою та авторитетом серед своїх вояків, значна частина яких за віком підходила йому в батьки.

Влітку 1863 року відбулася найстрашніша битва в історії громадянської війни в США, яка увійшла в книги під назвою Геттсберзької битви. Протягом 3-х днів жорстоких боїв загинуло більше американців, ніж за всі роки у В’єтнамі 1964-1975 років.

На найважчих ділянках фронту знаходився 26-й Північно Каролінський полк. В якийсь момент бій перетворився на справжнє пекло, 16 полкових прапороносців було вбито або поранено. П’ятнадцятим з них був Генрі Бургвін. В кризовий момент бою, коли куля вбила сержанта-прапороносця, юний полковник особисто вихопив прапор з його зомлілих рук і особисто повів солдат в атаку.

Хід бою було переломлено, але ціна за це була високою – Генрі було важко поранено і його, стікаючого кров’ю, винесли з бою його солдати. За деякий час він помер. Свідки, які бачили смерть юного полковника, одноголосно стверджували, що настільки мужньої людини їм не доводилось бачити ніколи в житті.

До останньої секунди він лишався абсолютно спокійним. Його останніми словами були: «я впевнений, що мої хлопці з честю виконають свій обов’язок… на все воля Божа… де моя шабля?»

Едуард Юрченко, грудень 2018

Філософ-традиціоналіст в телеграм: https://t.me/EdYurchenko