П’ять речей, які треба було сказати про OSR

Переклад дуже старого поста Five things that needed saying на форумі Knights & Knaves Alehouse 2009 року.

Оскільки наш скромний рух «old school renaissance» поширився за межі затишних кордонів цього форуму у ширший простір обговорень і блогосферу, знову і знову з’являються кілька варіацій поширених реакцій і «спростувань», на які не дають тих відповідей, яких вони заслуговують.

Я підозрюю це через те, що ті, хто «проповідує» широкій публіці, не хочуть здаватися грубими чи відособленими. Однак, оскільки Knights & Knaves Alehouse вже має репутацію грубого й відособленого простору, я вважаю, що саме тут варто вивести деякі з цих тез на відкрите обговорення:

1. «Я грав у D&D ще в 197x саме так, як ці хлопці описують, але зрештою переріс це і не маю жодного бажання регресувати до такого стилю гри».

A: Я радий для тебе! Але ти не той, до кого ми звертаємося. Хоча ми будемо раді зіграти з тобою або поговорити про твої старі ігри 197x року, якщо тобі захочеться прогулятися алеєю ностальгії, ти не є нашою цільовою аудиторією. Наша цільова аудиторія — це люди, які не грали в 197x (або, якщо й грали, то не в цьому стилі — див. нижче). Вони ще не мали досвіду такого стилю гри, але можуть отримати від нього задоволення, якщо спробують. Тільки тому, що ти «прогресував далі» цього стилю гри, не означає, що всі інші мають рухатися в твоєму темпі. Може, з часом і ми теж занудьгуємо від цього стилю гри і захочемо перейти до чогось іншого, але нам має бути дозволено пройти цю подорож самим і не варто нас змушувати приймати твої слова на віру про те, що те, чому ти тепер віддаєш перевагу є чимось кращим.

2. «Я грав у D&D ще в 197x саме так, як ці хлопці описують, і це було жахливо!»

A: Вибач, що в тебе був чи ти був поганим Майстром чи гравцем 30 років тому. Але тільки тому, що ти мав поганий досвід цього стилю гри, не означає, що цей стиль гри завжди і неминуче призводить до поганого досвіду. Люди отримували задоволення, граючи таким чином ще в 70-х, і досі отримують задоволення, граючи таким чином сьогодні. Це правда! Може, якби ти спробував ще раз, ти б краще провів час, або, може, ти просто не підходиш для цього стилю гри. Але навіть якщо друге є правдою, це не означає, що цей стиль гри є недійсним для всіх інших.

3. «Я грав у D&D ще в 197x саме так, як я граю в нього сьогодні, і це зовсім не схоже на те, що про що ви кажете».

A: Чесно кажучи, якщо це дійсно так, то ти, ймовірно, є частиною проблеми, проти якої ми реагуємо. Зерно того, що нам не подобається в сучасних іграх проросло ще в 70-х і було присутнє тоді в зародковій формі — саме тому воно змогло зрости і зрештою поглинути наше хобі в 80-х і 90-х. Критикувати чи відкидати наш підхід на цих підставах означає повністю пропустити нашу думку — ми не озираємось назад аби точно відтворити ігрову сцену 197x. Ми про те, щоб взяти ті елементи, які нам подобаються з того, як деякі люди грали в минулому і які були заглушені й втрачені серед інших підходів і стилів (тобто тих, в які граєш ти), і перенести їх у сьогодення. Бо ми точно знаємо, що й досі можливо отримувати задоволення граючи саме таким чином, і ми радше гратимемо так, ніж як ти грав тоді (і зараз).

4. «Багато з цих OSR фанів не грали в D&D в 197x, тому вони не мають авторитету говорити про те, як грали в гру тоді».

A: Це нісенітниця; повний non-sequitur, який доводить, що ти не маєш жодного уявлення, про що ми говоримо. Так, серед нас є декілька «старичків», які насправді були там у 197x і грали в D&D у цьому стилі, бачили, як гра/хобі віддаляється від них, і відчувають піднесення, коли зустрічають нову тусовку, яка підхоплює все те, що їм подобалося в грі на початках. Але більшість із нас — це люди, які почали грати значно пізніше, після того, як цей стиль гри вже занепадав або навіть повністю зник зі мейнстріму і комерційної сцени НРІ. І ми так сильно зацікавлені в цьому стилі та підході до гри значною мірою саме тому, що не мали можливості пережити його тоді.

Як згадувалося вище, наша мета — не просто відтворити хобі 70-х, тому що це хобі 70-х. Врешті-решт воно зазнало невдачі, перетворившись на хобі 80-х і 90-х, яке нам не подобається і проти якого ми реагуємо. Ми не хочемо відтворювати ту історію, ми хочемо взяти те хороше, що було в хобі 70-х, позбавити його зародкових поганих елементів і дати йому розвиватися заново так, як йому не дозволили зробити вперше, бо його задушили всякі покидьки.

Суть не в ностальгії, і не в сліпому фетишизуванні «старого». Це свідома спроба створити сценарій «альтернативної історії» — що, якби D&D зберіг дух [обери щось своє: OD&D близько 1974, AD&D близько 1979, AD&D + доповнення Гайгакса аж до UA] і не перетворився на непотріб в руках Зеба, Еда, Джеффа, Трейсі та Джима? Що, якби не-D&D НРІ продовжували бути більше схожими на Boot Hill і Classic Traveller та Stormbringer і не перетворилися на роздутий купою доповнень примат форми над вмістом чи парад метасюжетного онанізму?

5. «Чому вони так оберігають один єдиний зріз часу й ігнорують подальшу природну еволюцію гри?»

A: Просто тому, що цей знімок найближче відповідає тому, що ми вважаємо найкращим вираженням гри, і подальша «еволюція» в пізніших виданнях відсунула гру далі від того, що нам подобається, а не ближче до нього. Якщо тобі пізніші видання гри подобаються більше, ніж ті, що подобаються нам, і ти вважаєш, що вони виправили проблеми й наблизили гру до твого ідеалу, то добре для тебе — дивись №1 і/або №3 вище.

Але зауваж, що просто тому, що раз ми проводимо свої чіткі межі й відкидаємо подальшу еволюцію Офіційної Гри, це не означає, що ми «зберігаємо в бурштині» вибране нами видання і стверджуємо, що воно досконале й безпомилкове. Ми продовжуємо розмірковувати й експериментувати з нашими редакціями, змінюючи й розширюючи їх як нам заманеться, щоб вони відповідали нашим індивідуальним потребам. Ми просто не використовуємо пізніші Офіційні видання як орієнтир.

Знову ця штука з альтернативною історією — що, якби OD&D не розвинувся в AD&D, а замість цього зростав би в якомусь іншому напрямку? Що, якби TSR не відкинув UA після усунення Гарі й гра продовжувала розвиватися в тому напрямку, а не в той, що зрештою став AD&D 2E? Ми не догматичні й не негнучкі, ми просто відкидаємо Офіційну Лінію історії й віддаємо перевагу дослідженню наших власних альтернатив.