…doing the thing and subverting the thing

Неможливо порахувати кількість текстів про «Барбенгеймер», а ще складніше знайти з них якісні. Найцікавіший і найнесподіваніший вийшов за два дні до світової прем'єри. Текст, написаний Тайлером Остіном Харпером — доцентом екологічних досліджень, не займається банальними метафорами про бінарність. Автор проводить цікаву паралель між двома фільмами, які разом відкривають вікно до епохи антропоцену. Це актуальний термін, запропонований для нашої геологічної епохи, у якій люди вносять значний вплив на природне середовище: «Дж. Роберт Оппенгеймер, людина, яка стоїть за нашим ядерним віком, і Барбі — іграшка, для виробництва якої потрібно понад трьох чашок нафти, перш ніж вона залишиться на звалищах по всьому світу, — обидва розповідають історію про зорі нашої ери, яка перебуває під загрозою,» – справедливо підводить нас автор до тривожних думок.

Кіно та його технологічні можливості змінюються зі швидкістю рівносильною змінам клімату. З моменту перших серйозних контактів Ґрети Ґервіг з кіноіндустрією у 2011 році, рівень океану і середня температура планети тільки міцнішали у своєму курсі на стрімке підвищення.

Влітку 2021 року коли Ґрета Ґервіг остаточно була затверджена на роль режисерки рожевого блокбастеру, ООН опублікувала доповідь про глобальне потепління на 2409 сторінок. Заснована на 14 тисячах наукових робіт за останні вісім років доповідь стверджує, що головна та беззаперечна причина глобального потепління — людська діяльність. В останнє десятиліття середня температура на Землі була на 1,09 градуса вище, ніж у другій половині 19 століття, і людина прямо відповідальна за частку в 1,07 градуса, і всього 0,02 градуси припадають на природні причини.

У рамках Паризької угоди щодо клімату, прийнятої у 2015 році, країни-учасниці зобов'язалися не допустити підвищення температури до 2100 року більш ніж на 2 градуси від рівня другої половини XIX століття та намагатися втримати її в межах 1,5 градуса. Дані нової доповіді показують, що досягти цієї мети можна лише в тому випадку, якщо почати скорочення викидів зараз, а ще краще – вчора. Втім, уже за рік на тій же конференції вчені прийшли до висновку, що ми вже досягли деяких незворотних меж.

Крім найбільш руйнівних і глобальних ефектів від заводів, транспорту та війн, вагомий негативний внесок приносить кіноіндустрія. Досліджень на тему виробництва кіно як шкоди екології планети – мізерно мало, і загалом вони написані небайдужими ентузіастами. Перше широкомасштабне дослідження Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, проведеного у 2006 році, до недавнього часу було практично єдиним критерієм екологічних втрат галузі. У 2020-му році за підтримки Британського Інституту кіно нарешті з'явилася актуальна доповідь про шкоду широкого продакшену, а також утопічний і сумно-наївний довідник зі створення екологічного кіно.

Одним з основних висновків стало те, що виробництво одного середнього фільму з бюджетом понад 70 мільйонів доларів США — призводить до викидів 2840 тонн вуглекислого газу, еквівалентної кількості, поглинання 3709 акрів лісу на рік (а це майже розмір міста Сан-Франциско). При цьому на транспорт припадає приблизно 51% викиду вуглецю, споживання електроенергії й газу становлять близько 34% і дизель-генератори на 15%, що залишилися. Непотрібні матеріальні відходи також виробляються в будь-якому масштабі виробництва для студійного реквізиту – від побудови масштабних локацій і до костюмів. Дослідження прагне змусити студії не просто зменшити негативний вплив, а обміняти його на позитивний. «Хоча це важко уявити, тривожна реальність оголює потрібність у рішучих змін.» – йдеться у репорті.

На допомогу приходить відносно нова компанія Albert, яка була одним із головних авторів доповіді 2020го року. Сьогодні це найбільша і найвідоміша компанія повʼязана з ековиробництвом глобального кіно, яка просвітлює, оцінює і навіть роздає нагороди студіям. Найсвіжіша, але дещо спірна доповідь, що вийшла 7-го липня, представляє статистику засновану на даних 12-ти студій, на одній з яких (Warner Bros. Studios Leavesden) було знято фільм «Барбі».

У репорті взяли участь 12 студій, з яких 7 отримали оцінку "good". Всі ці 12 студій за 2022 рік разом створили 9,770 тонн викиду CO2. Однак ці дані були знеособлені, оскільки студії ще не готові нести повну відповідальність за шкоду планеті. Тому, наприклад, дізнатися, яка зі студій не змогла знизити викиди CO2, а яка просто займалася просвітництвом екоідеології на майданчику – неможливо.

Того більше, зона відповідальності звіту обмежується виключно самим виробництвом фільмів і не враховує пізніших не менш тривалих етапів життєвого циклу, таких як дистрибуція чи наслідки піар кампанії. Для критиків така категоризація та приховані дані є достатніми для звинувачення у грінвошингу, яким просто рясніє весь Голлівуд. (Ось, наприклад, чудовий матеріал Guardian 2020-го року на цю тему).

Однак радикально звинуватити фільм Барбі в його шкоді екології на етапі створення фільму – не дозволяє відсутність відкритих і підтверджених даних. Але це точно не скасовує нав'язливі думки про безмежне виробництво сміття, яке невтомно створює цей фільм. Сміття як інформаційного, так і матеріального.

Відмова від CGI та сміття від декорацій

Подібно до Нолана, Ґервіґ не втомлюється відповідати в інтерв'ю, що була проти компʼютерних ефектів, навіть якщо вони спростили б знімання сцени. Як у фільмах Жака Таті та інших у хід пішли реального розміру декорації, штучний у яких лише фон, причому цей фон реальний для самого простору у фільмі і є його кордоном. Ніжно-блакитне небо, море й кожне деревце було ретельно розмальоване вручну.

Якщо повернутись у реальність до утопічного гайда зі свідомо-екологічного виробництва кіно, де закликають використовувати існуючі декорації, комп'ютерну техніку, другосортні матеріали, зйомки при натуральному світлі, та збереження чи продаж частин локації – в Барбі-муві все зроблено рівно навпаки. Яка доля реквізиту всіх обсягів фільму – наразі невідомо. Зате широко відомо, що картонно-пластиковий рай тепер можна орендувати на airbnb. У 2019 році airbnb відзначали 60-річчя ляльки Барбі, а до виходу фільму будиночок був удосконалений. Грубо кажучи, всесвіт фільму було зведено в реальність цілих два рази, що знаходиться від майндсету екологічного кіно настільки далеко, як від Барбі-ленда до Луганська.

«They used as much paint as we had» — сказала віцепрезидентка компанії Rosco, яка, за словами Los Angeles Times, відома своїми міцними зв'язками з Голлівудом і телеіндустрією.

Рожевий колір – пряма антитеза "сірої реальності» і головний інструмент створення деталізованої дієгетики. 219-й номер по палітрі Pantone – специфічний барбі-колір, але в наборі використовувалося безліч інших відтінків, що в результаті викликало світовий дефіцит фарби.

Слово sustainable (яке зустрічається в доповіді Albert більше разів, аніж є сторінок) у контексті вживання означає «використання товарів та послуг, що відповідають основним потребам та забезпечують кращу якість життя, при мінімізації використання природних ресурсів, токсичних матеріалів, відходів та забруднювальних речовин протягом життєвого циклу, щоб не ставити під загрозу потреби майбутніх поколінь».

Процес створення фарби споживає неосяжну кількість води та хімікатів, що призводить до утворення великої кількості стічних вод. Приблизно 70% стічних вод, які утворює лакофарбова промисловість – потрапляють у природні водойми.

Всередині статей з клікбейтними заголовками про зникнення рожевої фарби є пояснення: компанія довго відновлювалась від Техаських заморозків, що на початку 2021 року пошкодили життєво важливі матеріали, які використовуються для створення фарби.

Дуже цікавий і випадковий факт: Техаські заморозки, під час яких загинуло 246 людей, вчені з Йельского університету повʼязують з глобальним потеплінням в Антарктиці.

Фаст фешн на хвилі хайпа

Простіше перерахувати бренди, які не зробили колаборації з барбі. Безпрограшний варіант, що стоїть на китах найсильнішого хайпа, надає людині причину одягнутися в тотал пінк, не викликаючи жодних безглуздих питань. Поки не набридне, звісно.

Об'ємна і ретельно вивчена тема шкоди швидкої моди заявила б чимало претензій барбі-хвилі. Якщо коротко підсумувати аргументи проти цього явлення, fast fashion має кілька гігантських проблем: величезне використання води для створення речей, поліестер, глобальне транспортування і відходи. Докладніше про це можна почитати тут або тут.

Загалом усі ці раптові радощі капіталізму можна буде знайти в кутах пильних магазинів мас-маркету під вивіскою SALE вже під кінець прокатного життя фільму. Після чого багато з цих речей вирушить гнити в, наприклад, Бангладеш.

Ляльки

Не менш примітна хвиля "переродження" компанії Mattel впевнено приносить нову хвилю популярності. Гідна щирого захоплення сміливість компанії показати себе в як мінімум карикатурному амплуа вже дає дієві плоди. Акції компанії зростають, а на сайті компанії вже можна придбати набір іграшок із фільму. 

Не дивно, що виробництво цих іграшок чинить шкоду екології. Дуже мала кількість цих іграшок переробляється, а ще менша – переробляється правильно, оскільки вони створені зі складної суміші пластмас, металів або навіть батарейок. Ще до появи перших новин навколо фільму, продажі ляльок залишалися на плаву і майже через 65 років Барбі залишається одним з найвідоміших американських брендів на планеті: кожну хвилину продається приблизно 100 ляльок. У той час як поліетилен, поліпропілен та полівінілхлорид залишаються трьома найпоширенішими та найнебезпечнішими варіантами синтетичних пластиків — саме з них  виготовлено тіло ляльки. Кожна 182-грамова лялька спричиняє близько 660 г викидів вуглецю (включно з виробництвом та транспортуванням). 

Якщо всередині фільму Ґрети Ґервіґ зіпсована барбі продовжує своє життя, і навіть здатна врятувати світ, – в реальності має зворотну динаміку. Навіть нещодавно запущена пілотна програма Mattel повернення іграшок на перероблення хоч і заохочує ідейно, але суб'єктивно не дає великих надій. 

Авторка — Соня Вселюбська;

Редактори — Володимир Чернишев, Софія Федь.