Знамениті брати Бейкер
Кіно Дайджест
реж. Стівен Кловз
🏆 Золотий глобус
• Найкраща жіноча роль: Мішель Пфайффер
🏆 Британська академія
• Найкращий звук
Прекрасна пісня, що лунає в кутку бара змушує вас відставити келих та зосередити власну увагу на сцені чи те, що мало б її нагадувати. Два чоловіки, зовсім несхожі на дві краплі води. Обоє грають, кожен на своєму власному піаніно, на диво чудово потрапляючи у ноти, але обох затьмарює прекрасна блондинка у червоній сукні, чий голос, чий спів на силу змушує вас забути про все на світі, та поринути в океан почуттів, до яких ви давно перестали прислухатися.
Неважко здогадатися, що ”Знамениті брати Бейкери” режисера Стіва Кловза розповідає історію двох братів, зі спільного між якими, здається, є одна лише музика. Джек — шалений бабій, Френк — зразковий сім’янин, молодший брат ніяк не може без сигари в зубах, а старший терпіти не може цигарковий дим. Попри це, обоє якось існують разом та вже протягом 15 років виступають пліч-о-пліч на сцені — в готелях, барах, ресторанах чи трохи гірших місцях.
Але часи змінюються. Легендарне дуо, що кожного разу розповідало одні й ті самі історії з дитинства, з часом приїлося слухачу, тому щоб не втратити можливість заробляти на хліб, брати вирішують вперше за стільки років щось змінити та знайти новий голос для свого бенду.
Останньою на кастинг, неввічливо запізнившись, прибуває хамувата Сьюзі Даймонд — в минулому проститутка, чий неймовірний спів заворожив обох братів. Дівчина не без проблем, але стала невіддільною частиною колективу, яка своєю появою ознаменувала не лише суттєву зміну в кількості купюр в конверті за виступ музикантів, але й суттєві пертурбації між братами Бейкерами.
Сьюзі Даймонд — напевно, ключова роль у кінематографії Мішель Пфайффер. Кінокритик Роджер Еберт колись написав, що “цей фільм довів, що своїм акторським талантом вона здатна змусити тебе хвилюватися про неї та змусити відчути те, що вона відчуває”. Попри свою демонстративну самостійність та незалежність від інших, у своїй ролі жінки складної долі їй вдається показати вразливу персону, яка не розуміє що принесе завтра.
Співачка показала братам, що життя може бути іншим — не гіршим, не ліпшим, а просто іншим. Необов’язково виступати будь-де, куди їх запросять, не варто бути скромним, коли заходить мова про власну зарплатню, та врешті, може їм і необов’язково бути разом? Усе звелося до питань, які раніше ніхто не хотів підіймати.
Джек — набагато талановитіший за свого брата Френка, обоє це прекрасно розуміють, але жоден з них не вважає за потрібне зайвий раз це проговорювати, тому що старший брат компенсує трохи слабший дар працьовитістю та наполегливістю, що дозволяють тримати їх обох на плаву від однієї роботи до іншої. Той настільки вжився у роль покровителя, що навіть сам Джек втратив віру у себе та закинув будь-які спроби стрибнути вище власної голови.
Однак, его обох пробудилося разом з появою фатальної блондинки, яка поставила під сумнів усі встановлені доґми у робочих справах дуету та безповоротно залишила свій слід на особистих стосунках братів. Подібне не могло пройти безслідно та не запалити полум’я конфлікту між двома близькими людьми, яке зробило однаково боляче кожному з них. Джека та Френка Бейкерів у цій стрічці грають Джефф та Бо Бріджеси — справжні брати, яким вдалося передати на екрані цей спектр родинних почуттів, який виникає після пережитих разом суттєвих випробувань в особистих стосунках.
У стані люті Джек майже побився з Френком, розійшовся з Сьюзі, з якою він сам закрутив роман та нагрубив дівчинці Ніні, сусідці, яка наглядає за його холостяцькою берлогою та собакою, поки той веде незрозумілий спосіб життя. Показна байдужість та блок власних емоцій привели до катастрофи особистості, яка здавалося б, спалила мости з усіма, кому був дорогий Френк, та кого той по-справжньому любив.
Але близькі люди не готові просто так залишити одне одного позаду. Вони просто не можуть існувати у вічному конфлікті, та готові пробачити одне одного, якщо бажання загладити свою провину є по-справжньому щире. Демонструючи подібну комплексність стосунків, фільм робить боляче глядачу, однак, одразу ж після цього стрічка намагається повернути усе на свої місця та передати одну просту думку — життя не стоїть на місці та з усіма своїми гараздами та негараздами продовжує рухатися своєю течією, щосили наближаючи наступний день.