Знайомимо вас із нашою командою (частина 3)
RECORD📌Твоя історія в record.up
Поля: Я дізналась про RECORD зі сторіз друзів ще в травні. Одразу ж підписалася й прочитала всі пости. У вересні побачила анонс про набір до команди й подала заявку на роль проджект менеджерки. Коли пройшла, моїй радості не було межі, адже здійснилася мрія познайомитись з творцями цього цікавого контену, а тепер ще й сама стала частиною творчої та ініціативної команди.
Ася: Побачила, що проводиться набір у команду RECORD. Потрібен був проєктний менеджер. Тут я розумію: «О! Ось він, мій зірковий час настав». Заповнила анкету. Зранку приходить лист, що я пройшла відбір. Було неочікувано, але приємно.
Соля: До проекту потрапила завдяки анонсу про набір до команди, який розмістили в чаті волонтерів. Працюю з Тік Тok у RECORD (ще не дивилися відео - подивіться) та радію, що проект має таку команду.
Ілля: Ох, я дуже добре пам'ятаю той момент, коли заповнював аплікаційну форму у команду RECORD, сидячи за столиком McDonald's у центрі Вінниці 1 вересня о 23:00. Це був саме той день, коли я проводив річницю вінницького молодіжного центру, дізнався про набір у RECORD за 3 години до дедлайну й надіслав заявку за 3 хвилин до нього. ДУЖЕ ШАЛЕНО, чи не так?! Насправді, я хотів отримати позицію натхненника, але мене обрали на проєктного менеджера. Так я став частиною команди RECORD.
📌Чому для тебе важливо боротися із дискримінацією?
Поля: Для мене боротьба з дискримінацією – це, перш за все, толерантне ставлення до думки й вибору людини. Кожен має право робити те, що хоче (якщо це не шкодить іншим). Тому я і намагаюсь зробити так, щоб люди почували себе більш вільними.
Ася: Це не просто слова. Це процес боротьби із нею. Якщо людина вирішує, що не хоче змінюватися так, як вказує суспільство, і рухається в напрямку самосприйняття, — це певний шлях, який ти проходиш протягом усього життя.
Соля: На даний момент, дискримінація все ще панує в суспільствах різних держав, тож руйнування фальшивих парадигм у свідомості людей - моя ціль.
Ілля: Якщо коротко, то, по-перше, я стикався з дискримінацією у свій бік. По-друге, я б не хотів, щоб з нею стикався хтось іще. У одному рекордівському пості я давав інтерв'ю про сексизм у спорті й, відверто кажучи, це була ненайкраща річ у моєму житті. Завдяки RECORD я почав розуміти, наскільки різною буває дискримінація й наскільки часто з нею стикаються. Це не та картинка, яку я б хотів бачити для майбутнього України. А хто, як не ми, молодь, відповідальні за зміни, гнучкі у світогляді й здатні зменшувати прояви дискримінації в суспільстві?