Зміст права на фірмове найменування та його охорона - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Зміст права на фірмове найменування та його охорона

Індивідуалізація своєї діяльності шляхом вибору спеціальної назви - фірмового найменування: державна реєстрація та охорона. Правове регулювання фірмового найменування, його розмежування з торгівельною маркою. Правова охорона фірмового найменування.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
“Зміст права на фірмове найменування та його охорона”
На сьогоднішньому етапі розвитку ринкових відносин в Україні нікому не потрібно пояснювати цінність засобів індивідуалізації суб'єктів ринкових відносин та виробників товарів і послуг. В Європі вже давно ринкова вартість підприємства часто перевищує фактичну вартість її матеріальних активів. Цей факт пояснюється вартістю нематеріальних активів до яких відносять фірмові найменування, знаки для товарів та послуг, промислові зразки, гудвіл, комерційна таємниця, ноу-хау, право власності на винаходи, право власності на сорти рослин та інше.
Українським законодавством визначено, що правом промислової власності можуть володіти як фізичні так і юридичні особи. Зосередимо свою увагу на такому об'єкті, як фірмові (комерційні) найменування.
Кожна юридична особа має право на індивідуалізацію своєї діяльності для відмежування її від іншої спорідненої діяльності. Ця індивідуалізація може здійснюватися шляхом вибору спеціальної назви - фірмового найменування (фірми). Таке найменування (фірма) юридичної особи охороняється законом і підлягає державній реєстрації в установленому порядку.
Аналіз положень ЦК та ГК, що стосуються найменування юридичної особи та комерційних найменувань, свідчить, що ці найменування виконують різні функції і до них встановлюються різні вимоги, зокрема, щодо обов'язку мати найменування, суб'єктів, які можуть мати найменування, необхідності реєстрації, моменту виникнення права на найменування, умов надання правової охорони, можливості використання однакового найменування кількома суб'єктами господарювання, можливості відчуження.
Так, щодо обов'язку юридичної особи мати найменування та комерційне найменування слід зауважити таке. Частини 1 та 3 ст.90 ЦК встановлюють, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Водночас відповідно до ч.2 ст.90 ЦК та ч.1 ст.159 ГК суб'єкт господарювання може мати комерційне найменування. Тобто він може мати таке найменування, а може виступати у господарських відносинах без такого найменування та використовувати лише своє найменування, під яким він зареєстрований.
Законодавство України не визначає зв'язок чи тотожність найменування юридичної особи та його комерційного найменування. Ці найменування можуть як співпадати, так і відрізнятись одне від одного. Пропонуємо проаналізувати відповідні норми ЦК і ГК, оскільки їх застосування на практиці виявило певну недосконалість правового регулювання та неузгодженість їх положень Тверезенко О. Проблемні аспекти використання комерційних найменувань // Правовий тиждень. - № 20. - 2008. - с. 13-19 .
Відповідно до ЦК України зміст поняття "найменування юридичної особи" в ст.90 містить два поняття: перше стосується власне найменування, а друге - комерційного (фірмового) найменування юридичної особи. Наприклад, найменування повного товариства має містити імена (найменування) всіх його учасників, слова "повне товариство", або містити ім'я (найменування) одного чи кількох учасників із доданням слів "і компанія", а також слова "повне товариство".
За ч.5 даної статті юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи. Відповідно до ч.4 ст.489 ЦК юридичні особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються. Тобто законодавець розділяє ці два поняття.
Право юридичної особи на найменування охоплює також правомочність щодо його зміни, з якою пов'язані важливі правові наслідки. Безпосередньо ЦК зобов'язує помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, а також повідомити про це усім особам, з якими вона перебуває в зобов'язальних відносинах.
В юридичній літературі та у практичній площині, характеризуючи структуру комерційного найменування виділяють його дві частини - основну, яка називається корпусом фірми, і допоміжну - додаток. Корпус фірми є обов'язковою частиною будь-якого комерційного найменування та повинен містити вказівку на організаційно-правову форму юридичної особи, її тип і предмет діяльності, а в певних випадках - і на інші її характеристики.
До корпуса додається допоміжна частина, елементи якої поділяються на обов'язкові та факультативні. Обов'язковим додатком є спеціальне оригінальне ідентифікуюче позначення юридичної особи. Інші додатки, наприклад вказівки "універсальний", "спеціалізований" тощо, відносяться до числа факультативних елементів, що можуть включатися до комерційного найменування за розсудом її власника. При цьому, всі структурні частини найменування повинні відповідати дійсності та не вводити в оману споживачів щодо справжнього характеру її діяльності.
На користь такого підходу свідчить Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", який в ст.23 визначає, що "Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву".
Ні Закон, ні Цивільний кодекс не передбачають можливість існування у юридичної особи декількох комерційних найменувань. Цій думці можна протиставити положення ч.2 ст.90 ЦК, яка визначає, що юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування, вказуючи, що окрім просто найменування, юридична особа має право на комерційне найменування. Але, оскільки прямої заборони немає, то відсутні підстави вважати, що юридична особа немає право на декілька найменувань.
Згідно ст.489 ЦК комерційне найменування є об'єктом права інтелектуальної власності на який виникають майнові права. Також існує думка, що право на найменування належить до групи особистих немайнових прав юридичної особи, тому не може бути відчужене чи надане у користування іншим особам Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України // За ред. В.М. Коссака. -- К.: Істина, 2004. -- 976 с. .
Кривошеїна І.В. під фірмовим найменуванням розуміє незмінюване повне чи скорочене найменування юридичної особи, яке ідентифікує її та відрізняє від інших юридичних осіб у процесі здійснення своїх прав й участі в цивільно-правових відносинах.
Вона доводить, що фірмове найменування є носієм ділової репутації того чи іншого виробника стосовно саме якості товарів, що він виробляє, або послуг, що він надає. Воно не вказує на конкретні товари чи послуги, однак наголошує саме на юридичній особі, яка виробляє той чи інший вид товару чи надає послуги. Крім того фірмове найменування не може стати родовим поняттям, оскільки воно індивідуалізує саме підприємство, а не товар, який ним виробляється Кривошеїна Інга Валеріївна. Фірмове найменування: регулювання та правова охорона за законодавством України: автореферат дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. -- К., 2007. .
Не вирішеним наразі лишається і питання, чи може суб'єкт господарювання мати кілька комерційних найменувань. За позитивної відповіді на таке питання різниця між комерційним найменуванням і торговельною маркою майже зникає, оскільки основна функція комерційного найменування - вирізнити одного суб'єкта господарювання з-поміж інших фактично зводиться до вирізнення його не загалом, а стосовно якогось виду діяльності. Фактично у такому разі комерційне найменування стає майже торговельною маркою, права на яку набуваються у результаті використання. А споживач при цьому, імовірно, буде введений в оману, позаяк вважатиме, що на ринку знаходиться не одне підприємство, а кілька.
Доцільно також зазначити, що у ст.1538 частини четвертої ЦК РФ (набула чинності 1 січня 2008 р.) це питання врегульовано більш жорстко: "Комерційне позначення може використовуватись правоволодільцями для індивідуалізації одного чи кількох підприємств. Для індивідуалізації одного підприємства не можуть одночасно використовуватись два чи більше комерційних позначення" Тверезенко О. Проблемні аспекти використання комерційних найменувань // Правовий тиждень. - № 20. - 2008. - с. 13-19 .
Торговельною маркою відповідно до ст.492 ЦКУ може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, придатних для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами, зокрема слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
Виключне право інтелектуальної власності на фірмове найменування, так само як і на торговельну марку, зобов'язує невизначене коло осіб утримуватися від використання фірмового найменування юридичної особи чи торговельної марки, що зареєстровані в установленому порядку. Отже, виключне право на фірмове найменування і на торговельну марку відноситься до категорії абсолютних прав.
З огляду на згадані положення, доходимо висновку, що основною функцією розглянутих об'єктів є індивідуалізація. У той же час, якщо за допомогою торговельних марок забезпечується вирізнення товарів і послуг виробника, комерційне найменування слугує для індивідуалізації самого виробника незалежно від товарів та послуг, що ним виробляються (надаються).
Слід зазначити, що законодавство ставить до торговельних марок і комерційних найменувань ряд вимог, яким вони повинні відповідати для набуття права інтелектуальної власності на них. Оскільки основним призначенням фірмового найменування вважається індивідуалізація учасників господарського обороту, то найшвидшому досягненню цієї ж мети щодо комерційних найменувань допомагають декілька важливих принципів. Передусім, принцип істинності фірми, відповідно до якого найменування юридичної особи повинне правдиво відображати її правове становище і не вводити в оману інших учасників господарського обороту. У відповідності з принципом виключності фірми комерційне найменування має бути новим і відмінним від вже існуючих комерційних найменувань інших суб'єктів господарювання, а також повинне відрізнятися від торговельних марок, що належать третім особам, і географічних зазначень, право на використання яких мають треті особи. Наостанку зазначимо принцип постійності фірми, згідно з яким комерційне найменування має бути постійним і незмінним, що забезпечує ефективне виконання ним відповідних функцій.
Зауважимо, що одна юридична особа може володіти декількома торговельними марками, але, водночас, вона не може мати більше одного комерційного найменування. Ця особливість обумовлена зацікавленістю власне юридичної особи у закріпленні певної ринкової репутації за однією постійною назвою. Разом з тим, підприємство може випускати велику кількість товарів або надавати широкий асортимент послуг, які можуть позиціонуватися під окремою торговельною маркою, що вказує на джерело їх походження.
Незважаючи на подібність завдань, що виконуються торговельними марками та фірмовими найменуваннями, між ними існують певні суттєві розбіжності.
Особливістю права інтелектуальної власності на фірмове найменування є те, що воно невіддільне від юридичної особи, якій належить. Проте чинний Цивільний кодекс України передбачає можливість передання права на фірмове найменування.
На відміну від права на комерційне найменування право інтелектуальної власності на знак його власник може передавати іншій особі повністю або стосовно частини товарів і послуг, визначених у свідоцтві на знак, на підставі договору. Крім того, власник свідоцтва має право надавати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору.
Належить зосередити увагу на строках охорони, що надаються фірмовому найменуванню та торговельній марці. Згідно зі ст.489 ЦКУ право інтелектуальної власності на фірмове найменування починає діяти і, відповідно, його правова охорона виникає з моменту першого його використання, без обов'язкового подання заявки на нього чи реєстрації та незалежно від того, чи є таке найменування частиною торговельної марки.
Особливої уваги заслуговує той факт, що дія свідоцтва на знак може бути припинена за рішенням суду у зв'язку з перетворенням знака на позначення, яке стало загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду після дати подання заявки (ст.18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"). Разом з тим, право інтелектуальної власності на комерційне найменування не може бути припинене у зв'язку з перетворенням останнього на родове позначення, застосовуване щодо певного класу товарів чи асортименту послуг.
Незважаючи на те, що, як вже зазначалося, права на комерційне найменування і на торговельну марку відносяться до категорії виключних, характер цих прав на практиці є різним. Так, виключне право на комерційне найменування, безумовно, діє лише в межах території, що визначається місцезнаходженням юридичної особи і, відповідно, місцем її державної реєстрації (тобто території, де ведеться реєстр, до якого включене те чи інше підприємство). Між тим, виключне право на торговельну марку діє без жодних обмежень на всій території України, а у випадку міжнародної реєстрації - також на території іноземних держав Кривошеїна І.В. Порівняння комерційного найменування і торговельної марки. // Інтелектуальна власність. - 2004. - №9. - с.19-22. .
1. Шершеневич Г.Ф. Учебник торгового права / Г.Ф. Шершеневич. - [7-е изд.]. - М.: Издание Бр. Башмаковых, 1914. - 335 с.
2. Голофаев В.В. Фирменное наименование коммерческих организаций: дисс. канд. юрид. наук. - Екатеринбург, 1999. - 192 с.
3. Іщук С. Визначення сутності комерційного (фірмового) найменування: термінологічний аспект // вісник Львівського університету. - 2008. - 112-120
4. Тверезенко О. Проблемні аспекти використання комерційних найменувань // Правовий тиждень. - № 20. - 2008. - с.13-19
5. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України // За ред.В.М. Коссака. - К.: Істина, 2004. - 976 с.
6. Кривошеїна Інга Валеріївна. Фірмове найменування: регулювання та правова охорона за законодавством України: автореферат дис. канд. юрид. наук: 12.00.03/Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2007.
7. Кравець Наталія Право власності на комерційне найменування та знаки для товарів і послуг // http://abc-law.com.ua. - 05.03.09
8. Паладій М.В. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування М.В. Паладій / Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики: збірн. / Ю.С. Шемшученко, - К.: Юрид. думка, 2006.
9. Шевелева Т. Комерційне найменування - проблеми правової охорони в Україні / Т. Шевелева // Інтелектуальна власність. - № 7. - 2005. - С.11-16.
10. Брагинский М.И. Договорное право. Книга третья: Договоры о выполнении работ и оказании услуг / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. - М.: Статут, 2002. - 1038 с.
11. Кривошеїна І.В. Порівняння комерційного найменування і торговельної марки. // Інтелектуальна власність. - 2004. - №9. - с. 19-22.
12. Підопригора О.О. Законодавство України про інтелектуальну власність. - X.: Фірма <Консум>, 1997. - 192 с.
13. Селіванов Анатолій Олександрович Кому належить право на фірмове найменування (фірму) // Право України. - 2002. - № 11. - С.71-75.
Поняття комерційного найменування та його значення в економічному житті держави, основні етапи історичного розвитку. Суб’єкти звернення за судовим захистом прав на комерційне найменування, способи, нормативна база захисту їх прав. Недоліки законодавства. дипломная работа [118,1 K], добавлен 08.10.2010
Значення тлумачення норм права в Україні, його види. Реальні та консенсуальні правочини. Відмінність строку і терміну у цивільному праві. Поняття і зміст фірмового найменування юридичної особи. Викуп земельної ділянки з метою суспільної необхідності. реферат [44,4 K], добавлен 28.11.2012
Окремі особисті немайнові права вищого навчального закладу, їх зміст та законодавче врегулювання. Необхідність надання ВНЗ права на фірмове найменування. Право на ділову репутацію ВНЗ, що проявляється в боротьбі за вищі місця в рейтингах університетів. статья [23,5 K], добавлен 17.08.2017
Історичні етапи розвитку інституту охорони прав на засоби індивідуалізації суб’єктів підприємницької діяльності. Правова охорона засобів індивідуалізації суб’єктів підприємницької діяльності в Україні. Відшкодування збитків як міра відповідальності. дипломная работа [71,8 K], добавлен 21.02.2014
Склад і категорія земель історико-культурного призначення, їх державна, комунальна та приватна власність, особлива державна охорона з метою збереження об'єктів культурної спадщини українського народу. Законодавче регулювання використання, охоронні зони. реферат [24,7 K], добавлен 21.01.2011
Державна реєстрація організації, що є обов'язковою юридичною дією при його створенні та має за мету надати підприємству формально-юридичних ознак суб'єкта права. Органи державної реєстрації підприємства. Позбавлення його статусу юридичної особи. презентация [536,4 K], добавлен 16.10.2014
Охорона прав на інтелектуальну власність. Вимоги до інноваційного продукту, варіанти розподілу прав на нього. Комерціалізація інтелектуальної власності. Патентна охорона винаходу, умови ліцензії. Договір про права учасників інноваційного проекту. доклад [24,0 K], добавлен 03.08.2009
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Зміст права на фірмове найменування та його охорона курсовая работа. Государство и право.
Понятие И Содержание Предмета Криминалистики Эссе
Zara Реферат
Дипломная работа по теме Формирование познавательного интереса к чтению у младших школьников на основе применения средств ИКТ
Дипломная работа по теме Украина в 40-50 гг. XX века /Укр./
Реферат: Тема агрессии в философии и естественных науках. Скачать бесплатно и без регистрации
Учебное Пособие На Тему Основы Работы С Coreldraw 12
Доклад: Морфологический анализ шлифовального станка
Контрольная Работа На Тему Антикризисное Управление
Скачать Бесплатно Реферат Техники Общения С Клиентами
Реферат по теме Радиовещание и электроакустика
Реферат: Поняття про витрати поточні витрати на витрати наступних періодів
Курсовая работа по теме Механизация перегрузки короткомерного круглого леса в пакетах и проектирование складов
Сочинение На Тему Репродукция Картины
Лекция по теме Защитные функции бухгалтерского учета и основы их использования в правоохранительной деятельности
Дипломная работа по теме Влияние условий макро- и микросреды на речевое совершенствование детей 5-7 лет
Дипломная работа по теме Разработка программного обеспечения для оптимизации показателей надежности радиоэлектронных систем
Системы Отопления Практическая Работа
Деловая этика и конфликт интересов
Реферат: Желчнокаменная болезнь
Реферат: Plastics Essay Research Paper INTRODUCTION
Учёт амортизации основных средств - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Организация бухгалтерского учета - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике
Защитник в уголовном судопроизводстве - Государство и право курсовая работа