Зміни структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей із хронічним пієлонефритом та їхня корекція на різних етапах реабілітації - Медицина автореферат

Главная

Медицина
Зміни структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей із хронічним пієлонефритом та їхня корекція на різних етапах реабілітації

Стан фізичного розвитку дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, у співвідношенні з кістковим віком. Структурно-функціональні зміни кісткової тканини. Відновлювальний етап та методи корекції порушень для оптимізації комплексної реабілітаційної терапії.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК: 616.71+616.61-002.3-053.2/.6+616-036.82/86
ЗМІНИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ У ДІТЕЙ ІЗ ХРОНІЧНИМ ПІЄЛОНЕФРИТОМ ТА ЇХНЯ КОРЕКЦІЯ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ РЕАБІЛІТАЦІЇ
дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Кримському державному медичному університеті
ім. С.І. Георгієвського МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Кримський державний медичний університет
ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач
кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Донецький національний медичний університет
ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри
Кримський державний медичний університет
ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідуюча
Захист дисертації відбудеться 21.03. 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна 5/7).
Автореферат розісланий 18.02. 2008 р.
спеціалізованої вченоп ради Смуглов Є.П.
Актуальність теми. Актуальність даного дослідження обумовлена тим, що метаболічні захворювання кісткової тканини, відповідно до оцінки експертів ВООЗ, займають четверте місце по медико-соціальній значимості після серцево-судинної патології, онкологічних захворювань і цукрового діабету (Лук'янова О.М., Омельченко Л.І., Антипкін Ю.Г., 2004; Корж Н.А., Поворознюк В.В. та співавт., 2007).
У дитячому віці однією з причин формування недостатнього рівня мінеральної щільності кісток, як найбільш важливого чинника розвитку остеопорозу, що не модифікується у дорослих та призводить до підвищення ризику переломів, інвалідизації, погіршенню якості життя, є хронічна патологія органів і систем, які беруть участь у здійсненні регуляції мінерального гомеостазу (Лук'янова О.М., Омельченко Л.І., 2004; Антипкін Ю.Г., 2004; Щеплягина Л.А. та співавт., 2004; Сміян І.С., 2005; Коровина Н.А. та співавт., 2005).
У структурі захворюваності дітей друге місце займають хвороби органів сечової системи, поширеність яких складає 19,1 ‰ в Україні, 29,5 ‰ - у країнах СНД. Найбільшу питому вагу серед нефропатології (до 70 %) має хронічний пієлонефрит (ХП), поширеність якого серед дітей України складає 3,6 - 4,6 ‰, та на сьогоднішній день продовжує зростати. Спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості латентних форм ХП, важкості досягнення повної ремісії (Багдасарова І.В. та співавт., 2004; Возіанов О.Ф. та співавт., 2005; Майданник В.Г., 2005; Иванов Д.Д., 2007). Схильність патологічного процесу в тубуло-інтерстиціальній тканинi нирок при ХП до прогресування і розвитку ускладнень, одне з яких - зміна фосфорно-кальцієвого гомеостазу (Майданник В.Г., 2004; Возіанов О.Ф. та співавт., 2005; Багдасарова І.В., Борисова Т.П., 2007), визначає необхідність ранньої діагностики і диференційованої корекції ренальних остеопатій.
Усунення дефіциту кальцитріолу (КТр), як основної причини розвитку остеопатії в хворих на ХП, що розвивається внаслідок зниження гідроксилювання кальцидіолу в тканині нирок, не повною мірою відповідає сучасній концепції ідеального засобу патогенетичної терапії вторинних порушень мінерального обміну (Апуховська Л.І. та співавт., 2004; Чумакова О.В., 2004; Лук'янова О.М. та співавт., 2005; Kato Shigeaki, 2004), що вказує на необхідність пошуку оптимальних методів корекції остеопенії в дітей із ХП.
Детальне вивчення структурно-функціональних властивостей кісткової тканини в дітей із ХП і змін фосфорно-кальцієвого гомеостазу в них дозволить поліпшити реабілітацію хворих з даною патологією.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає поставленим задачам наукової програми ВООЗ на дане десятиліття за назвою "Декада Кісток і Суглобів" (2000-2010-The Bone and Joint Decade).
Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського відповідно до теми НДР кафедри: "Ефективність лікування розповсюджених захворювань у дітей на різних етапах реабілітації", номер держреєстрації 0102U006362, шифр 02/01.
Мета дослідження: підвищення ефективності реабілітації дітей із хронічним пієлонефритом, через корекцію порушень структурно-функціональних властивостей кісткової тканини.
1. Визначити стан фізичного розвитку дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, у співвідношенні з кістковим віком.
2. Виявити особливості структурно-функціональних змін кісткової тканини в дітей із хронічним пієлонефритом залежно від форми, характеру, тривалості захворювання і рівня фізичного розвитку.
3. Оцінити стан біохімічних параметрів фосфорно-кальцієвого обміну та відображаючих його функціональні показники нирок у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, залежно від змін у кістковій тканині, особливостей перебігу захворювання і ступеня фізичного розвитку.
4. Вивчити профіль кальційрегулюючих гормонів у дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, залежно від вторинних структурних змін кісткової тканини та особливостей захворювання.
5. Визначити співвідношення маркерів кісткового ремоделювання в дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, залежно від характеру порушень структурно-функціональних властивостей кісткової тканини.
6. Розробити методи диференційованого лікування структурно-функціональних порушень кісткової тканини в дітей із хронічним пієлонефритом.
7. Оцінити результати корекції вторинної остеопенії в дітей із хронічним пієлонефритом на амбулаторному і санаторно-курортному етапах реабілітації.
Об'єкт дослідження: остеопенічний синдром у дітей.
Предмет дослідження: особливості структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, у віці 7-16 років на відновлювальному етапі та методи корекції виявлених порушень для оптимізації комплексної реабілітаційної терапії.
Методи дослідження: клініко-анамнестичні, лабораторні, інструментальні, статистичні методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено структурно-функціональні порушення кісткової тканини (КТ) у дітей при хронічному перебігу пієлонефриту без ознак ниркової недостатності, що виявлялися в зниженні кісткових денситометричних параметрів, зміні показників фосфорно-кальцієвого гомеостазу з урахуванням особливостей перебігу захворювання, віку, статі та рівня фізичного розвитку (ФР). Уперше досліджено баланс кальційрегулюючих гормонів і співвідношення маркерів кісткового ремоделювання в дітей, хворих на ХП. Виявлено частоту і чинники ризику розвитку і прогресування остеопенії у дітей із ХП.
Вперше обґрунтовано необхідність проведення раннього лікування остеопенічного синдрому в дітей із ХП і диференційованого підходу в застосуванні різних методів корекції даної патології на різних етапах реабілітації.
Вперше показано вплив санаторно-курортного лікування (СКЛ) на структурно-функціональний стан КТ у дітей, які хворіють на ХП. Вперше проаналізовано динаміку кісткових показників і параметрів фосфорно-кальцієвого гомеостазу в дітей із ХП на тлі остеопенії при оптимізації СКЛ та амбулаторного спостереження призначенням препарату "Вітрум Кальціум + вітамін D 3 " і, вперше застосованого при ХП в дітей, сполучення антигомотоксичних засобів "Солідаго композітум С" і "Остеобіос".
Практичне значення одержаних результатів. Виявлені чинники, що призводять до виникнення і прогресування порушень структурно-функціональних властивостей кісткової тканини (СФВКТ) у дітей, котрі хворiють на ХП, дозволили виділити групи пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку остеопенії (ОП) для проведення їм регулярного остеоденситометричного обстеження з метою своєчасного лікування остеопенічних змін. Продемонстровано інформативність різних методів дослідження, що характеризують окремі складові мінерального обміну, для оцінки стану кісткового метаболізму.
Запропоновані методи корекції остеопенічного стану у дітей, що хворіють на ХП, дозволили підвищити ефективність їхньої реабілітації в санаторно-курортних і амбулаторних умовах. Розроблено і застосовано спосіб лікування ХП в дітей на санаторно-курортному етапі (патент на корисну модель № 28913).
Впровадження результатів роботи в практику. Результати роботи впроваджені в практику дитячих санаторіїв "Чайка", "Здравниця", "Ювілейний", МДМЦ "Дружба" м. Євпаторія, дитячої міської поліклініки м. Євпаторія, поліклініки 1-го міського дитячого клінічного об'єднання м. Сімферополя. Матеріали дисертації використовуються в педагогічному процесі кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконані патентно-інформаційний пошук і аналіз наукової літератури за темою дослідження, сформульовані мета та завдання роботи. Зібрано і систематизовано фактичний матеріал. Автор самостійно проводила клінічне обстеження дітей із ХП. Оволоділа методикою ультразвукової остеоденситометрії. Брала участь у заборі матеріалу для біохімічних та імунологічних досліджень. Автором проведена оцінка, статистична обробка та аналіз одержаних даних, сформульовані висновки і практичні рекомендації. Запропоновано та апробовано спосіб корекції остеопенічного стану у дітей із ХП комбінацією препаратів "Солідаго композітум С" і "Остеобіос" на санаторно-курортному етапі реабілітації. Авторські права захищені патентом на корисну модель. Підготовлено наукові дані у вигляді публікацій і доповідей на конференціях, оформлена дисертаційна робота, автореферат.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи доповідались та були обговорені на: ІІІ, VІ і VІІ конгресах фізіотерапевтів і курортологів АРК “Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии” (м. Євпаторія, 2003, 2006, 2007); міжнародній науково-практичній конференції “Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение” (м. Євпаторія, 2006); науково-практичній конференції “Актуальные вопросы реабилитации детей из регионов антропогенного загрязнения” (м. Євпаторія, 2006); щорічній науковій конференції “День науки” (м. Євпаторія, 2002, м. Сімферополь, 2005, 2006, 2007); українській науково-практичній конференції “Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи” (м. Харків, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Суглобовий синдром в практиці педіатра” (м. Донецьк, 2007); VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (м. Євпаторія, 2007); науково-практичній конференції лікарів Євпаторійського курорту “Acta Eupatorica” “Актуальные вопросы санаторно-курортной реабилитации в Евпатории” (м. Євпаторія, 2007); VII міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації” (м. Місхор, 2007); ІV конгресі педіатрів України “Актуальні проблеми педіатрії” (м. Київ, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 22 праці, у тому числі: 11 статей, з яких 10 у провідних спеціалізованих журналах, затверджених ВАК України (4 без співавторів); 8 - у матеріалах конгресів, конференцій; 2 - у тезах доповідей; 1 патент на корисну модель № 28913.
Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 207 сторінках комп'ютерного тексту і складаються зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, обговорення та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел (162 видання вітчизняних і російськомовних та 69 іноземних авторів). Робота ілюстрована 35 таблицями та 61 рисунком.
Діагноз ХП був верифiкований на підставі даних анамнезу, фiзикального обстеження, лабораторних та інструментальних методів дослідження.
Комплексні дослідження мінерального обміну проводилися в динаміці: до лікування та після закінчення повного курсу лікувально-реабілітаційних заходів.
Методи дослідження включали докладний збір анамнезу і роботу з медичною документацією, огляд та фізикальне обстеження дитини, оцінку ФР за соматометричними показниками (зріст, маса тіла, окружність грудної клітки), використовуючи методи індексів пропорційності (індекс маси тіла - ІМТ), шкал регресії за зростом. За методом Поворознюка В.В. (1997) визначався структурно-функціональний вік кісткової системи (СФВікКС) і різниця між фактичним і належним кістковим віком (ФКВ-НКВ), що характеризує темп розвитку КТ. Дослідження СФВКТ було виконано методом ультразвукової остоденситометрії на апараті "Ahіlles+" (Lunar-General Electrіc Medіcal Systems, США) з визначенням швидкості поширення ультразвуку (ШПУ, м/с), широкополосного ослаблення ультразвуку (ШОУ, дб/МГЦ), індексу міцності кісткової тканини (ІМ, %); та оцінкою одержаних даних за Z-критерієм.
Статистична обробка даних проводилась з використанням методів параметричної та непараметричної статистики за допомогою статистичної програми Statistica 6.0 (Statsoft, США). Визначались основні статистичні характеристики: середнє, помилка середнього і стандартне відхилення. Перевірка гіпотез щодо рівності двох середніх виконувалась з використанням парного критерію Вілкоксона і U-тесту Манна-Уїтні. Для оцінки ступеня взаємозв'язків проводився кореляційний аналіз з обчисленням парних коефіцієнтів кореляції Спірмена (r).
У дітей основної групи СФВікКС прямо пропорційно залежав від віку (r=0,87, Р<0,05). У 2 рази частіше відставання ФКВ від НКВ відзначалося в хворих на ХП у віці 10 - 12 років (40 %), у порівнянні з віковими періодами 7 - 9 років (22,2 %) і 13 - 16 (19,0 %) років. Середній темп росту КТ достовірно був нижче серед дівчаток у порівнянні з хлопчиками (Р<0,05). Серед дівчаток відставання КВ відзначалося в 2 рази частіше у віці 10 - 12 років, а серед хлопчиків такі зміни були частіше (на 5 - 8 %) також у віці 10 - 12 років у порівнянні з іншими віковими періодами. Це вказувало на те, що значна вікова дисрегуляція в системі гіпоталамус-гіпофіз-полові залози впливала на процеси кісткового формування, що, в остаточному підсумку, відбивалося в розвитку ОП і підвищеного ризику кісткових переломів у дітей із ХП.
Показник (ФКВ-НКВ), що характеризує темп кісткового формування, достовірно (Р<0,05) був нижче в дітей з обструктивною формою ХП, які раніше отримували тільки консервативну терапію, у порівнянні з хворими, котрі мали в анамнезі хірургічну корекцію зміненої уродинаміки. Спостерігалася тенденція до відставання темпів кісткового розвитку у дітей з обструктивними формами ХП стосовно необструктивних, а також у пацієнтів з рецидивуючим характером перебігу мікробно-запального процесу в нирках у порівнянні з латентним.
Також нами виявлені достовірні позитивні кореляційні залежності між рівнем ФР і показниками КВ (r=0,7, P<0,001), це ще раз підтверджувало високу значимість КВ в оцінці загального біологічного розвитку дитини.
Отримані дані при проведенні ультразвукової остеоденситометрії свідчили про достовірне зниження середніх значень усіх кісткових характеристик у дітей із ХП у порівнянні з дітьми КГ і ГП (Р<0,001 (ІМ, ШПУ); Р<0,05 (ШОУ)), що свідчило про виражені структурні зміни КТ, зменшення щільності, пружності та еластичності кістки, що призводять до зниження її міцності і підвищенню ризику розвитку ускладнень (кісткових переломів) у хворих на ХП. Зниження інтегрального показника, що характеризує всі СФВКТ - ІМ (%) - спостерігалося у 37,4 % дітей із ХП, при цьому у 5,4 % пацієнтів воно характеризувалося як остеопоротичне. Зниження ІМ спостерігалося від -1 до -29 %.
Виразність порушень СФВКТ у дітей із ХП залежала від календарного віку дитини, про що свідчили виявлені прямі кореляційні зв'язки. Параметр ШОУ характеризуючи мінеральний компонент кістки, мав більш тісний статистичний зв'язок з віком (r=0,47, P<0,001), ніж показник ШПУ (r=0,31, P<0,001), який визначає білково-органічну складову КТ. Параметр ІМ залежав від календарного віку (r=0,46, P<0,001) і найбільш часто його зниження відзначалось у пацієнтів у віці 9 - 10 років (у 60 - 57,2 % хворих), а також у 12 і 16 років (у 48,9 і 46,2 % дітей).
Примітка: * - Р<0,001 достовірність відмінності при порівнянні ОГ з дітьми ГП.
Найбільш низький рівень ШОУ в дітей із ХП, стосовно ГП, спостерігався в 10 і 15 років, що свідчило про виражене порушення архітектоніки КТ і підвищеної її крихкості. Крива вікових значень параметра ШПУ в хворих на ХП відрізнялася від відповідного графіка ГП низьким рівнем (Р<0,05). На наш погляд, у дітей із ХП, на тлі погіршення показників СФВКТ стосовно дітей ГП, сполучення найбільш низьких значень ШОУ і ШПУ у віці 10, 12 і 15 років, може призводити в них до підвищеного ризику розвитку переломів.
Нами відзначено, що при однаковій поширеності зниженого показника ІМ серед дівчаток (38,5 %) і хлопчиків (34,5 %) в ОГ хворих, вікова динаміка параметрів СФВКТ мала статеві особливості. У хлопчиків у 13 років усі показники СФВКТ були достовірно нижче (Р<0,05), ніж у дівчаток. А в дівчаток у порівнянні з хлопчиками достовірне погіршення СФВКТ спостерігалося в 10 (зниження ШПУ) і 11 (зменшення ШОУ) років (Р<0,05), а також у 16 років. Це свідчить про те, що в хлопчиків ризик розвитку переломів вище в 13 років, а в дівчаток - у 10-11 і 16 років.
Отримані дані вказували на те, що найбільші зміни СФВКТ у дітей із ХП спостерігалися в періоди інтенсивного росту і статевого дозрівання дитини.
Серед хлопчиків інтегральний параметр ІМ найбільш тісно корелював з віком (r=0,49, Р<0,001), тобто був більш жорстко (генетично) детермінований і, отже, можна було очікувати меншу його коректованість У дівчаток показник ІМ найбільш сильно статистично залежав від маси тіла, яка більш лабільна (r=0,54, P<0,001), за рахунок позитивної кореляції показника ШОУ з масою, (r=0,65, P<0,001), що свідчило про кращу можливість лікування ОП в дівчаток із ХП.
Виявлено, що в хворих на ХП дітей остеопенія виявляється в 2 рази частіше за наявності обструкції в сечових шляхах. У цієї категорії дітей спостерігалися достовірно менші значення всіх параметрів СФВКТ у порівнянні з пацієнтами, якi не мають порушень уродинаміки (Р<0,05). Відзначено, що серед пацієнтів з обструктивним ХП за наявності в анамнезі хірургічної корекції обструкції сечових шляхів, ОП зустрічалася на 4,7% рідше, ніж у дітей, котрі хворіють обструктивною формою ХП і лікувалися тільки консервативно. Більш високі антропометричні показники (маси тіла, ОГК, ІМТ) серед перших свідчили про кращий ФР у них у порівнянні з останніми, а також про наявність передумов для нормалізації процесів кісткового формування.
Відзначено, що при однаковій частоті виявлення остеопенії серед дітей, що мають різний характер перебігу ХП, латентний мікробно-запальний процес у нирках збільшує виразність змін у кістках, підвищуючи ризик зниження ІМ, що характерний для остеопорозу, у 1,6 рази.
Залежно від тривалості захворювання найчастіше ОП зустрічалася в дітей, які хворіють на ХП протягом 4-6 років (у 43,4 % пацієнтів). У цій групі дітей середнє значення всіх денситометричних показників (ІМ, ШОУ (Р<0,05), ШПУ) були нижче, ніж у хворих на ХП протягом 1-3 років, що пояснюється несприятливим впливом на кісткове формування хронічного мікробно-запального ренального процесу. Поліпшення СФВКТ у дітей із тривалістю ХП 7 і більш років можна пояснити тим, що до цього терміну захворювання хворим була вже проведена хірургічна корекція порушень уродинаміки, також активізувалися вікові адаптаційно-компенсаторні механізми.
При аналізі результатів остеоденситометрії відповідно до клініко-анамнестичних даних виявлено, що наявність в анамнезі в дітей, котрі хворіють на ХП, кісткових переломів, викликаних невеликою травмою чи падінням з висоти свого зросту, підвищувало в них ризик порушення СФВКТ у 2 рази.
Вивчення фосфорно-кальцієвого гомеостазу в дітей із ХП показало, що всі середньостатистичні біохімічні і функціональні показники мінерального обміну не виходили за межі вікової норми, крім параметра TmPі/ШГФ (1,53±0,52 ммоль/л.кл.ф-та), що визначає максимальну здатність проксимальних ниркових канальців реабсорбувати фосфати сечі, який серед дітей ОГ був вище норми і рівня дітей КГ (1,13±0,89 ммоль/л.кл.ф-та, Р<0,05).
Виявлено достовірні (Р<0,05) негативні залежності рівня активності ЛФ від календарного віку (r=-0,32), антропометричних показників: зростом і масою (r=-0,19; 0,22), а також СФВікКС (r=-0,24), що вказувало на зниження інтенсивності процесів кісткового формування при збільшеннi біологічного віку.
У 5,8 % дітей із ХП рівень показника СаЧР у сироватці крові був вище, ніж 4,44 ммоль2/л2 (верхня межа норми), при цьому виявлення ОП збільшувалося в 2 рази і спостерігалося в 66,7 % таких пацієнтів, а частота анамнестичних переломів кісток - у 1,6 рази, що необхідно враховувати при виборі коригуючої терапії ОП.
У дітей із ХП середній рівень КТр, що склав 52,12±30,45 пг/мл, був нижче (Р<0,05), ніж у дітей КГ на 41,3%, і достовірно був менше в пацієнтів з наявністю обструкції в сечових шляхах, при рецидивуючому перебігу ХП, у дівчаток і в молодшому віці. Виявлено сильні позитивні кореляційні зв'язки рівня КТр зі значеннями маси тіла (r=0,8; P<0,05). Вміст ПТГ у сироватці крові хворих на ХП достовірно не відрізнявся від дітей КГ, дорівнював 40,68±9,69 пг/мл, і не залежав від особливостей основного захворювання, статі, однак достовірно збільшувався з віком.
Середній рівень КТн у дітей із ХП дорівнював 4,52±7,98 пг/мл, і був (Р<0,05) нижче, ніж у дітей КГ на 80,6% чи в 5 разів, що було виражено в хворих з обструктивною формою ХП, при тривалому перебігу захворювання та у молодших дітей. Був виявлений прямий зв'язок рівня КТн зі ступенем ФР дитини (r=0,7; P<0,01). Серед дівчаток відзначалася сильна зворотня залежність рівнів КТн і ГР (r=-0,88; P<0,05).
У дітей із ХП спостерігалося зниження середнього вмісту ГР (1,32±1,33 мМЕ/л) на 65,8 % від рівня КГ і на 34 % від норми, більш виражене у пацієнтів з ОП, при необструктивному ХП і тривалому перебігу захворювання. Відзначено достовірне, однак не досягаюче норми, підвищення рівня ГР у дітей із ХП у віці 10 - 12 років (Р<0,05) у порівнянні з іншими віком.
Описані відхилення рівнів кальційрегулюючих гормонів у дітей із ХП свідчили про змінену гормональну регуляцію мінерального обміну і дисгармонійну їхню участь в загальних адаптаційно-компенсаторних механізмах організму.
Вивчення маркерів кісткового ремоделювання показало, що середньоарифметичний рівень ОК у сироватці крові хворих на ХП був на 22 % нижче (Р<0,05), ніж у дітей КГ, і дорівнював 91,26±24,18 нг/мл. Це свідчило про уповільнення остеосинтезу внаслідок зниженої остеобластичної активності в дітей із ХП, більш виражене в пацієнтів з наявністю обструкції сечових шляхів, при латентному і тривалому перебігу ХП, у дівчаток і дітей зі зниженим ФР. У пацієнтів у віці 10 - 12 років відзначалося збільшення середнього рівня ОК у порівнянні з хворими інших віків (Р<0,05), що відзеркалювало посилення процесів кісткового утворення, характерне для даного вікового періоду. Нами виявлені прямопропорційні залежності (P<0,05) рівня ОК зі значеннями Сса (r=0,8), КТн (r=0,6) і показника ШОУ (r=0,5), що свідчать про спряженість процесів остеосинтезу і кісткової резорбції, а також про те, що рівень ОК відображує швидкість утворення кістки.
Достовірне підвищення рівня ДПД/Кр сечі, що свідчить про посилення кісткової резорбції, спостерігалося у хворих на обструктивний ХП, з рецидивуючим і тривалим перебігом захворювання, серед дівчаток і дітей зі зниженим рівнем ФР. Останнє ілюструвалося зворотніми залежностями рівня ДПД/Кр сечі зі всіма антропометричними параметрами: зростом, масою тіла, ОГК (r=-0,8; -0,8; -0,6; P<0,01), ІМТ (r=-0,6; P<0,05), а також календарним віком (r=-0,8; P<0,01).
Виявлені зміни фосфорно-кальцієвого обміну і кісткового метаболізму дозволили скласти схему розвитку порушень СФВКТ у дітей із ХП, основною ланкою якої є дефіцит КТр у сполученні з дефіцитом КТн, та обґрунтувати введення в стандартний комплекс реабілітації дітей із ХП заходів, що коригують ОП.
У результаті стандартного комплексу СКЛ у хворих дітей на ХП відзначалася позитивна динаміка СФВКТ за рахунок збільшення показника ШОУ, що було виражено в пацієнтів з ОП (1 гр), на нашу думку, внаслідок більш лабільного стану кісткового метаболізму. Застосування комбінації антигомотоксичних препаратів як на тлі СКЛ, так і самостійно, мало аналогічний ефект від впливу на СФВКТ (3 і 5 гр).
Призначення "Вітрум Кальціум + вітамін D 3 " на СКЛ у хворих з ОП (2 гр) призводило тільки до збільшення ШПУ, що було зв'язано з поліпшенням еластичності КТ, не впливаючи на її міцність. Однак у цій групі спостерігалося подальше поступове збільшення рівня кісткових показників, що через 3 місяці спостереження призвело до достовірного підвищення ІМ. Застосування даного комбінованого препарату амбулаторно (4 гр), на наш погляд, мало несприятливий ефект, що виражався в значному підвищенні рівня ІМ, який надалі різко знижувався і ставав нижче, ніж був спочатку.
Аналіз віддалених результатів також показав, що для продовження позитивного ефекту впливу антигомотоксичного лікування ОП в дітей із ХП (3 і 5 гр) доцільно через 3 місяці після закінчення корекції проводити повторні курси.
У роботі представлене теоретичне узагальнення і рішення актуальної наукової задачі щодо вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей із ХП і оптимізації їхньої реабілітаційного лікування.
1. У дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, дисгармонійний фізичний розвиток відзначався в 33,5 % хворих, у 40,6 % пацієнтів індекс маси тіла був менше вікової норми, що на тлі зниженого кісткового віку та уповільнених темпів розвитку кісткової системи свідчило про відставання хворих у біологічному розвитку, що було більш виражене у віці 10 - 12 років, у дівчаток, при тривалості захворювання більше 3 років, при нездійсненій хірургічній корекції обструкції сечових шляхів і в пацієнтів зі зниженим фізичним розвитком.
2. Дослідження структурно-функціональних властивостей кісткової тканини в дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, характеризувалося зниженням основних денситометричних параметрів - індексу міцності кісткової тканини, широкополосного ослаблення ультразвуку, швидкості поширення ультразвуку, більш виражене в дівчаток, у віці 10 - 12 і 15 років, у хворих з обструктивною формою хвороби, латентним перебігом патологічного процесу, тривалістю основного захворювання більше 3 років, за наявності в дитини кісткових переломів в анамнезі, а також при зниженому рівні фізичного розвитку.
3. Дослідження стану фосфорно-кальцієвого обміну в дітей із хронічним пієлонефритом виявило низький вміст у сироватці крові іонізованого кальцію і фосфору неорганічного, достовірне зниження виведення кальцію і фосфатів із сечею, які на тлі збільшення швидкості гломерулярної фільтрації, канальцевої реабсорбції і показника TmPі/ШГФ, що свідчать про підвищене функціональне навантаження ниркової тканини, вказували на недостатнє надходження в організм хворих дітей кальцію і фосфору, більш виражене за наявності остеопенії, у дівчаток, у хворих з рецидивуючим і тривалим перебігом ХП, при зниженому рівні фізичного розвитку.
4. Дослідження рівня в 2 -мікроглобуліну в сечі хворих на хронічний пієлонефрит показало достовірне його збільшення, що було більш виражене при рецидивуючому і тривалому перебігу хвороби; виявило прямі залежності між рівнем в 2 -мікроглобуліну і значеннями індексу міцності кісткової тканини, а також рівнем кліренсу кальцію, що свідчило про напругу тубулярних функцій при підвищенні рівня мінерального обміну.
5. У хворих із хронічним пієлонефритом відзначалося зниження рівня кальційрегулюючих гормонів - кальцитріолу, кальцитоніну і гормону росту, більш виражене у дітей з остеопенією, обструктивною формою хвороби, тривалим перебігом захворювання, у дівчаток, у дітей молодшого віку, зі зниженим рівнем фізичного розвитку, на тлі того, що рівень паратгормону варіював у межах вікової норми на верхніх її значеннях, що у цілому свідчило про зниження та уповільнення процесів кісткового формування.
6. Дослідження рівня остеокальцину в хворих на хронічний пієлонефрит показало достовірне його зниження в порівнянні зі здоровими дітьми, що вказувало на зниження активності остеобластів і загального рівня кісткового обміну, більш виражене в хворих з обструктивним хронічним пієлонефритом, латентним і тривалим перебігом хвороби, який залежить від статі, віку хворих і рівня фізичного розвитку.
7. Дослідження рівня дезоксипірідіноліну в сечі в дітей із хронічним пієлонефритом відзначило достовірне його підвищення в хворих на тлі остеопенії, що вказувало на перевагу процесів резорбції кісткової тканини, виражене у дітей з обструктивним хронічним пієлонефритом, рецидивуючим і тривалим перебігом хвороби, що залежить від статі, віку хворих і рівня фізичного розвитку.
8. Комплексне санаторно-курортне лікування хворих із хронічним пієлонефритом чинило стійкий вплив на стан кісткової тканини, який виявлявся збільшенням індексу міцності кісткової тканини, в позитивній динаміці рівнів кальційрегулюючих гормонів і біохімічних показників мінерального обміну, більш виражений при оптимізації антирезорбентними препаратами.
9. Застосування комбінації антигомотоксичних препаратів "Солідаго композітум С" і "Остеобіос" у дітей із хронічним пієлонефритом сприятливо впливало на кісткову тканину, підвищуючи рівень індексу міцності, більш виражене в амбулаторних умовах, і мало доцільність повторних курсів корекції остеопенії.
1. У комплексі обстеження дітей, якi хворіють на хронічний пієлонефрит, доцільно щорічне проведення остеоденситометрії з метою виявлення структурно-функціональних порушень кісткової тканини, особливо в дітей у віці 9 - 16 років, з обструктивною формою ХП, за наявності кісткових переломів в анамнезі та зі зниженим рівнем ф
Зміни структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей із хронічним пієлонефритом та їхня корекція на різних етапах реабілітації автореферат. Медицина.
Реферат: Показники надійності сільськогосподарської техніки
Дипломная работа: Предварительное следствие в уголовном процессе
Реферат На Тему Wi-Fi - Стандарт Беспроводной Передачи Данных
Сочинения 15.3 Сильный
Учебное Пособие На Тему Організація Баз Даних Та Знань
Сигнал Практическая Работа
План Эссе Общество 2022
Реферат На Тему Новые Предвоенные Советские Танки
Реферат: Steroids And Athletes Essay Research Paper What
Ответ на вопрос по теме Философия и социология
Реферат: Экономика древнего рима
Курсовая работа по теме Развитие мышления у детей с умеренной умственной отсталостью
Дневник Практики В Гостинице
Реферат: Строительные нормы и правила
Курсовая работа по теме Активизация мыслительной деятельности на уроках математики
Курсовая работа по теме Стимулы и ограничения в праве
Реферат: Роль общения в развитии личности ребенка
Курсовая работа по теме Организационно-правовые аспекты деятельности предприятия
Реферат: Калькуляция себестоимости
Инновационная Инфраструктура Реферат
Причинение смерти по неосторожности - Государство и право дипломная работа
Техногенная чрезвычайная ситуация. Примеры, действие людей - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Вклад арабских ученых в развитие науки в средние века - История и исторические личности реферат