Злий допис про M270 MLRS та M142 HIMARS

Переклав українською @mortis_aeterna

...а також трохи про БМ-27 «Ураган» та ВМ-30 «Смерч»

Злий, бо у кожному треді про М270 та М142, які я встиг побачити у Твіттері, СИЛА-СИЛЕННА помилок... бо всі вони (!) використовують у якості джерела «даних» статтю про М270 на Вікіпедії, яка просто переповнена помилками...

Що ж, давайте зануримося у тему.
По-перше: М270 та М142 технологічно НА ДЕСЯТИЛІТТЯ випереджають своїх радянських візаві: БМ-27 «Ураган» та ВМ-30 «Смерч». Бачите оці червоні стрілочки, які я намалював? Так, це оптичні приціли...

«Ураган» і «Смерч» треба націлювати «на око»... а ще, у випадку з «Ураганом» солдати повинні регулювати висоту і відхилення, обертаючи колеса.

Навіть дві виносні опори Урагана мають бути опущені та встановлені за допомогою м’язової сили.

Оптичні приціли означають 10-12 хвилин на вимірювання та підготовку місця пуску та націлення пускової установки.

Вогонь «дурними» ракетами за допомоги оптичного прицілу також означає, що точність «Урагана» та «Смерча» жахлива... Тобто, залп «Смерча» з 12 ракет має кругове імовірне відхилення (КІВ) у 170 метрів. Це означає, що лише 50% ракет потрапляють у коло радіусом 170 метрів, в центрі якого знаходиться обрана ціль. А інші 50% ракет не влучать навіть у це коло.

У той же самий час, у американських ракет GLMRS КІВ становить 5 метрів.

Саме у цьому полягає причина використання росіянами переважно ракет з касетними боєприпасами. Вони знають, що не можуть влучити у ціль, тому насичують територію навколо цілі касетними боєприпасами, сподіваючись, що хоча б щось влучить.

А перезаряджання «Урагана» та «Смерча» — це трудомістка справа... Перезаряджання «Урагану» займає 20 хвилин, а для того, щоб зарядити 12 іржавих ракет у «Смерч», знадобляться 5 росіян та 40 хвилин.

Україна також використовує «Ураган» і «Смерч», але Росія бомбила українські ракетні заводи - і, оскільки жодна країна-союзник не виробляє ракети до «Ураганів» чи «Смерчів», Україні вкрай потрібні пускові установки М270 та/або М142 з їх точнішими ракетами (вже їдуть, дякуємо, дядьку Джо! - прим. ред.)

Крім точності їхніх ракет, що ще робить M270 і M142 набагато кращими?

Для початку: швидкість перезаряджання. Обидва комплекси використовують ракетні модулі, попередньо заряджені на заводі або шістьма ракетами GMLRS одного типу, або однією ракетою ATACMS. Вантажівки доставляють модулі до заздалегідь призначених пунктів постачання боєприпасів, де M270/M142 перезаряджають свої використані модулі на нові за 5 хвилин завдяки вбудованим кранам.

Тим часом вантажівка вже на шляху до завантаження нових модулів.

А якщо ви поспішаєте - M270 може перезадяжати свої капсули одночасно.

А як М270 і М142 наводять свої ракети?

Ну, за допомоги надсекретного інструменту під назвою «клавіатура». Для російських солдатів з їх прицілами та коліматорами це, мабуть, звучить як магія.

Усі M270, які перебувають на озброєнні США/НАТО, і всі M142 стріляють ракетами з GPS-керуванням, які наводяться за допомогою покращеної системи управління вогнем M270A1 (ПСУВ) або універсальної системи управління вогнем M142 (УСУВ).

З четвертого кварталу 2021 року ПСУВ на M270A1 заміняється загальною системою управління вогнем (ЗСУВ), яка дозволить модернізованій M270A2 запускати майбутню Precision Strike Missile (PrSM). Що підводить нас до типів ракет, які існують (або існували чи будуть існувати) для двох систем:

• M26

• M28

• M30/M31

• M39/M48/M57

• PrSM

Серія М26 являла собою некеровані ракети з касетними боєприпасами. Армія США придбала 506 718 одиниць і використала близько 17 000 з них.

M26 і M26A2 розширеної дальності мали суббоєприпаси M77, коефіцієнт відмов яких становив понад 5%. M26A1 був версією M26 з розширеною дальністю стрільби з більш досконалими суббоєприпасами M85 з коефіцієнтом відмов близько 4% (на світлині).

Вже в 2007 році армія США розпочала програму утилізації своїх ракет M26 до 2019 року, а до 2012 року було утилізовано 98 904 ракети M26.

У 2017 році адміністрація Трампа скасувала політику адміністрації Буша щодо касетних боєприпасів, і станом на 2022 рік невідомо, чи – і якщо так, то скільки – ракет M26 все ще знаходиться на озброєнні США. Однак армія США (і всі союзники по НАТО) не мають у своїх активних запасах ракет M26 принаймні протягом останніх 10 років.

Серія M28 – це тренувальні снаряди зі зменшеною дальністю, які нас не цікавлять.

Серія M30 складається з двох ракет з наведенням GPS (GMLRS) з різними боєголовками:

• M30 - з касетними боєприпасами M101 (2% відмов)

• M30A1 – альтернативна боєголовка з понад 160 000 вольфрамових кульок – це ніби гігантський дробовик.

З 2004 по 2009 рік армія закупила 2475 M30, але через 2% відмов касетних суббоєприпасів M101 армія припинила купувати M30 у 2009 році і зосередилася на розробці M30A1.

Усі касетні боєголовки серії М30 планувалося замінити на альтернативні боєголовки M30A1 до 2019 року.

Станом на 2022 рік незрозуміло, чи, і якщо так, скільки ракет М30 все ще знаходяться на озброєнні США.

M31 і M31A1 є варіантами ракети M30 GMLRS з унітарними фугасними боєголовками.

Lockheed Martin виробляє близько 11 000 ракет M30A1 і M31A1 GMLRS на рік, а американські військові мають на 2022 рік щонайменше 60 000 GMLRS у своєму арсеналі.

У 2022 році M30A2 (він же XM403) і M31A2 (він же XM404) замінять два варіанти A1 у виробництві.

Оскільки США не планують надавати Україні ракети ATACMS більшої дальності, я розповім про них коротко:

• M39 - з касетними суббоєприпасами M74 («сталевий дощ Бурі в пустелі») - тільки ATACMS без GPS-керування;

• M39A1 - більша дальність, варіант M39 з GPS-керуванням зі зменшеним корисним навантаженням суббоєприпасів M74.

Армія планувала або утилізувати, або переобладнати їх на варіант M57 до 2020 року.

• M48 - з унітарною боєголовкою, було вироблено 176 ракет цього типу у 2001-2004 рр., з яких 58 були використані під час Іракської та Афганської кампаній;

• M57 - з унітарною боєголовкою, покращеним КІВ та новим детонатором, 513 ракет виготовлено у 2004-2013 рр., з яких використано 47.

Швидше за все, на озброєнні американських військових залишилися лише M57 (нові та переобладнані M39/M39A1).

Станом на 2022 рік Lockheed перебуває в процесі модернізації ракет ATACMS, щоб продовжити термін їх служби, поки Precision Strike Missile (PrSM) не надійде на озброєння в 2027 році.

Все це говорить про те, що Україна отримає ракети M30A1, M31, M31A1.

Люди, які пишуть у Твіттері, що Україна отримає ракети M26, ракети M30, XM403/404, ракети GMLRS ER тощо, не знають, про що вони говорять.

І так, прибуття M270 або M142 стане поворотним моментом, про що я напишу у наступному треді.

Російські війська приречені.