Златоверха мечеть

Перший закон мистецтва: якщо тобі нічого сказати - мовчи. Якщо тобі є, що сказати - скажи і не бреши.

— Ромен Роллан

прим.: терміни, які не стосуються себто споруди, і є суто релігійними, будуть пояснюватися в дужках, чи матимуть посилання на Wikipedia, або будь-яке інше джерело, яке має толкування.

Мечеть (араб. مسجد‎ — [ˈmæsdʒɪd]) — «місце, де здійснюють поклони», тобто споруда, призначена для колективної молитви. Проте вона з самого початку було не просто домом Аллаха, це місце зібрання народу, центр богослов'я та науки, адже будь-який освічений мусульманин і досі має бути знавцем своєї релігії. Так само цікаво, що на війну армії відправлялися з мечеті, і верталися так само в мечеть. Це обумовило існування в деяких мечетей своєрідного медичного осередку.

Спочатку мечеть не мала традицій будування, цілей і якихось розрізнень і вимог, крім відсутності в ньому ідолів або мальовничих зображень, які могли б служити об'єктом поклоніння; ним могла стати будь-яка будівля або просто площа, здатна вмістити в п'ятницю всіх тих, хто молиться. Цікаво, що в Візантійській Сирії як мечеті переоблаштовували церкви, а Сасанідському Ірані — храми і капища. І вже в кінці VII ст., через менш ніж 100 років після заснування ісламу, з'явилося чітке поняття мечеті і її розрізнення по функціям і розмірам:

• Квартальна мечеть — невелика мечеть для п'ятикратної щоденної індивідуальної молитви, так само є така цікава річ як махалля, мусульманський квартал з самоуправлінням, центром якого виступає квартальна мечеть.
• Соборна мечеть — або джума-мечеть, мечеть для колективної молитви, що здійснюється всією общиною опівдні п'ятниці, цей день називається джума.
• Мусалла — загальноміська мечеть у вигляді відкритої площі (для богослужінь в свята Курбан-байрам та Ураза-байрам), зазвичай верхні дві площу мають лише іноді, в той ж час як мусалла площу завжди має

Важливо зазначити, що щоденну молитву можна здійснювати вдома, але від того значення мечетей, як особливих місць для молитви, тільки росте. Ну, звичайно, не можна сказати про те, що мечеть — це призов до праведного шляху. Проповіді в мечеті читаються так і в п'ятничний день, так і в будь-який інший.

Імення доброго не прагни, не сором
Себе зажурою перед одвічним злом:
Від духу винного обезумíти краще,
Аніж уславитись молитвою й постом.

— Омар Хайям. Рубаї

Елементи мечеті

Тепер розглянемо складові цієї споруди:

• кібла — «те, що знаходиться навпроти» напрям на Каабу, задня, звернена до Кааби, стіна мечеті;
• міхраб — орієнтована на Каабу священна ніша (плоска або увігнута), перекрита аркою, невеликим зведенням або конхою (півкупол для перекриття циліндричних частин будівлі) і вставлена в раму;
• аназа — стіна, різьблена мармурова дошка або дерев'яна ніша поблизу від входу в мечеть, свого роду міхраб у дворі;
• мінбар — відмітна ознака соборної мечеті, катедра, з якої імам (голова мусульманської общини) вимовляє п'ятничну проповідь, аналог амвона в ранньохристиянській і візантійській базиліці;
• максура — її поява була обумовлена присутністю в мечеті правителя або представників адміністративної влади. Це — квадратне в плані, відгороджене різьбленим дерев'яним або металевим простінком від основного простору приміщення в безпосередній близькості від міхрабу й мінбару;
• дікка — спеціальні платформи, стоячи на яких муедзини (служники мечеті, які передусім закликають людей до молитви) повторюють рухи імаму і тим самим направляють рухи віруючих.

Необхідність здійснювати перед входом в мечеть ритуальні обмивання уду привела до появи спеціально призначених для цього зал, приміщень за межами мечеті або фонтанів у дворі, що мають назву — хаузи.

Біюк-Джамі́

Біюк-Джамі (крим. Büyük Cami; пер. "Велика мечеть") або мечеть Султана Селіма —  нині неіснуюча головна соборна п'ятнична мечеть Феодосії (Крим).

Згідно креслень, будова мала прямокутний план і ділилася на дві частини: мечеть (розміром 36 х 22 м) та двір (розміром 36 х 13 м), частину якого займала галерея (36 х 7 м). На внутрішній ряд несучих стін спирався двоярусний восьмигранний, а вище шістнадцятигранний барабан, що несе напівсферичний головний купол значних для мечетей Криму розмірів. Дах мав характерну свинцеву покрівлю. По головному та бічним фасадам основний купол оточували 11 малих куполів. Три нефа мечеті поділялися арочними проходами, з бічних нефів були входи на сходи мінаретів. Головний фасад спочатку оформлений колонадою з п'ятьма стрілчастими арками, він виходив у відносно невеликий внутрішній дворик, стіни якого висотою в стіну мечеті були оформлені в стилі фасаду. Мечеть мала 2 восьмигранні мінарети на квадратних підставах.

Ось як Евлія Челебі описував цю мечеть у XVII столітті:

«Найкраща із султанських мечетей знаходиться усередині фортеці. Соборна мечеть шахзаде Сулейман-хана. Він спорудив її, коли тут правив. Всі куполи її будов всередині та зовні особливим чином покриті свинцем, це яскрава, повна світла мечеть...»

Автор цього опису трохи помилився з титулом Сулеймана: будівництво мечеті прийнято відносити до 1522 р., а на той час Сулейман був не шахзаде (тобто султанським сином-спадкоємцем), а повновладним падишахом, і на момент будівництва мечеті вже 10 років як перебував не в Кефі (назва тодішньої Феодосії, кримськотатарською мовою) а в самому Стамбулі.

Зберігся й інший опис мечеті, що відноситься до 1793 р.:

«…Між кількома напівзруйнованими будинками всередині міста, ще населеними, видна розташована майже в середині, велика, побудована з благородною простотою, прекрасна, головна мечеть, що гарно зберіглася, звана Біюк-Джамі. Вона має 17 сажнів (приблизно 36 м) завдовжки та 14 (29 м) – завширшки. Головний її купол – понад 9 сажнів (19 м) у поперечнику, і з трьох боків вона ще має 11 маленьких куполів. Два мінарети заввишки 16 сажнів (34 м) з крученими сходами до самого верху ще існували, коли я доручив намалювати вид Кафи з боку бухти... але потім вони були зруйновані. Біля цієї мечеті знаходиться велика турецька лазня з двома склепінчастими приміщеннями, звернена до гауптвахти, а мечеть – до складів».

Про зовнішній вигляд цієї будівлі дають уявлення план і замальовка мечеті і бані, зроблені 1886 р. і 1833 р., вище і нижче відповідно.

Згодом мечеть була розібрана, перед тим її спаплюжили невдалою перебудовою. Це сталося ледве не на очах у Фредеріка Дюбуа де Монпере, який, крім того, зазначає, що найчастіше російська влада прагне знести мечеті як символи Османської імперії, з якою вона мала багато воєн, навіть не дивлячись на стан будівлі. Петер-Симон Паллас зазначає, що на момент зносу Біюк-Джамі була в доброму стані, і ці твердження підкріпляють звістки про майже авантюри навколо мечеті. Всі були проти знесення чи перебудови гарної споруди, але тодішній градоначальник Феодосії, С. М. Броневський, згідно волі імператора Олександра І, перебудовував мечеть під православний собор. Проте перебудова не тільки спотворила зовнішній вигляд, але і походила на спекуляцію: коли ледве почався процес, були зруйновані портики і вестибюль і прибрали купол, гроші подалися невідь-куди, а наступний градоначальник, О. І. Казначєєв, розрубав цей Гордіїв вузол: мечеть протягом 1833-1834 рр. розібрали.

Джерела

М. М. Якубович: Масджiд // М. М. Якубович: Словник ісламських релігійних термінів арабського походження

О. Г. Большаков. ал-Джами // Ислам: энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 315 с.

Эвлия Челеби. Книга путешествия. Крым и сопредельные области. (Извлечения из сочинения турецкого путешественника XVII века). / Вступит. статья, перевод с османского языка, комментарии Е. В. Бахревского. — Историко-археологический фонд «Наследие тысячелетий» Изд. 2-е, исправл. и доп.. — Симферополь: Изд-во «ДОЛЯ», 2008. — 272 с.

Frédéric Du Bois de Montpéreux. Voyage autour du Caucase, chez les Tscherkesses et les Abkhases, en Colchide, en Géorgie, en Arménie et en Crimée: avec un atlas géographique, pittoresque, archéologique, géologique, etc. — Gide, 1843. — 478 с. — P. 289—295.

Автор: 🐈Kir🐈