Заява Українського Руху Пацифістів про створення Беззбройних Сил України та захист права на відмову вбивати
Український Рух Пацифістів
Запрошуємо вас реалізувати своє право на відмову вбивати і вступати до Українського Руху Пацифістів, який прагне бути Беззбройними Силами України. Зупинимо російську агресію мирним шляхом та відстоїмо свої людські права спільними зусиллями!
У неофіційній дискусійній групі Українського Руху Пацифістів здійснюється обговорення методів і спільних дій з ненасильницького спротиву російській агресії та усім формам війни, тиранії і мілітаризму, починаючи з найпростіших, які можна практикувати як самостійно, так і спільно з іншими: поширювати надії, бачення, знання заради майбутнього справедливого миру; шукати чесного і гідного примирення та порозуміння у мирному діалозі; турбуватися про власну безпеку шляхом уникнення ризиків (укриття, релокація і т.п.); казати правду всупереч пропаганді війни; захищати права людини, особливо абсолютне право на сумлінну відмову від військової служби, всіма законними засобами; відмовлятися від співпраці та чинити громадянську непокору російській агресії і порушенням прав людини та міжнародного гуманітарного права з боку військових і войовничої влади.
ЗАЯВА ПРО СТВОРЕННЯ БЕЗЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ЗАХИСТ ПРАВА НА ВІДМОВУ ВБИВАТИ
Український Рух Пацифістів висловлює занепокоєння обговоренням у засобах масової інформації проектів посилення протиправної примусової мобілізації на межі військової диктатури, заснованих на утопічних ідеях, що воювати будуть всі, що для виживання українців нема іншого вибору, ніж повністю розгромити державу-агресора, стерти її з карти світу, як абсолютне зло, для чого треба воювати до перемоги як завгодно довго, роками і десятиліттями, тощо.
Засуджуючи російську збройну агресію проти України та докладаючи розумні зусилля для захисту України, ми не маємо займатися шкідливим самообманом. Не існує такої диво-зброї, від якої всі громадяни держави-агресора згинуть, а ми будемо танцювати на їх кістках. Політичні зміни є більш реальним сценарієм, за якого окупаційні війска приберуться геть з України, ніж поголовне знищення. Якою б злочинною не була поведінка керівництва та вояк держави-агресора, вони не потойбічні демони, їх співгромадяни не зомбі з казок, тому потрібно шукати і використовувати всяку можливість по-людськи виправляти цю поведінку та компенсувати її трагічні наслідки.
Так само здоровий глузд підказує, що всі воювати не будуть: завжди будуть люди, які на це не здатні за віком, станом здоров'я, через життєві обставини або пацифістські переконання, які не дозволяють брати участь у війнах та підготовці до війни і вимагають дієво прагнути усунути всі причини війни, не допомагати жодним збройним силам у їх основній функції (масовому знищенні людей), не приєднуватися до армій та прагнути зменшити всі армії і їх вплив на життя людей.
Є права дитини, які не дозволяють перетворювати дітей на солдатів навіть під час війни.
Є права людини, зокрема, абсолютне право на свободу совісті, за яким держава має юридично гарантувати можливість сумлінної відмови від військової служби навіть під час війни, наприклад, шляхом її заміни на альтернативну невійськову службу, незалежно від того, коли людина заявила про сумлінну відмову: до, під час чи після служби.
Держава не може ухилятися від захисту прав людини, бо в захисті прав людини перш за все полягає головне завдання держави. Навіть Верховний Суд визнав, що питання забезпечення реалізації конституційного права на альтернативну службу під час війни сьогодні не врегульоване. Це питання слід невідкладно законодавчо врегулювати, щоб Україна не була ухилянтом від виконання власної Конституції та міжнародних угод.
Держава має бути готова до того, що пацифісти сприймають всяку війну як злочинне масове вбивство. Коли совість не дозволяє людині ставати гвинтиком машини війни – платити за масове вбивство, приходити за викликами на масове вбивство, проходити комісії і реєструватися для участі в масовому вбивстві, отримувати та носити документи про причетність до масового вбивства, тощо – послідовні пацифісти ніколи не підуть на компроміси зі своєю совістю, хоча завжди готові до діалогу та пошуку згоди з іншими людьми, навіть коли ті не поділяють пацифістського світогляду. Пацифісти можуть навіть в чомусь погодитися з "формулою миру" Зеленського-Єрмака-Расмуссена, – особливо коли йдеться про повернення справедливості, про захист прав людини як шлях до миру, – але ніколи не погодяться із закладеним у цій формулі перетворенням народу на армію: ми цивільні і залишатимемося цивільними попри будь-який примус та репресії.
Пацифісти готові об'єднувати зусилля і створити Беззбройні Сили України для ненасильницького спротиву російській агресії і захисту цивільних, але пацифісти не будуть служити в армії або погоджуватися із примусовим записуванням у військовопоневолені, у солдатчину, за словами Тараса Шевченка: в казарми, в неволю. Військова тиранія, як і агресія, зустріне ефективний ненасильницький спротив.
Минулого року ми виклали наше бачення завершення війни та світу без воєн у заяві "Мирний порядок денний для України та світу". Це бачення залишається незмінним, бо з часом підтверджується правильність цього бачення.
Якщо Ви поділяєте цінності прав людини, демократії і верховенства права, забезпечуйте демократичний цивільний контроль у сфері безпеки і оборони, подбайте про скасування і недопущення запровадження протиправних диктаторських законів, якими ставляться поза законом усі, хто не хоче бути гвинтиком машини війни, хто хоче вчитися, займатися наукою, творчістю, саморозвитком, мирно вирішувати суспільні проблеми, думати, мріяти, любити, подорожувати світом і міняти світ на краще. Політичні репресії проти пацифістів і сумлінних відмовників від військової служби мають бути припинені.
Замість диктату армії пропонуємо розробити стратегію та інститути і відповідне законодавство щодо ненасильницького захисту України, які б дозволили пацифістам з усіма різноманітними мирними і антивоєнними світоглядами, релігійними та світськими, продовжувати добровільно, ефективно і повноцінно виконувати без зброї, без насильства і без підтримки війни свій обов'язок із захисту України – за підтримки та участі держави, як невід'ємна частина мирного Українського народу, а не всупереч утопічній політиці перетворення населення на армію, яка разом зі всіма іншими шкідливими ілюзіями має бути переглянута, поки ми не втратили голову та людяність у гонитві за манівцями.
Війна – це злочин проти людяності, тому ми рішуче відмовляємося підтримувати будь-які війни і старатимемося усунути всі причини війни.
УКРАЇНСЬКИЙ РУХ ПАЦИФІСТІВ