Засоби вираження емотивності, емоційності та експресивності в англійській мові - Иностранные языки и языкознание курсовая работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Засоби вираження емотивності, емоційності та експресивності в англійській мові

Вербальний та невербальний способи вираження емоцій. Емотивні суфікси англійської мови. Експресивність як одна з найскладніших лінгвістичних категорій, засоби її вираження. Мовні засоби вираження позитивних та негативних емоцій у творі С. Моема "Театр".


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ
КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕРЕКЛАДУ
з теоретичного курсу іноземної мови
на тему «ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ, ЕМОЦІЙНОСТІ ТА ЕКСПРЕСИВНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ»
Виконала: Грищенко Ірина Віталіївна
напряму підготовки: 6.020303 Філологія*(Переклад)
Науковий керівник: Миколишена Тетяна Вікторівна
1. надати характеристику термінам : емоційність, емотивність і експресивність;
2. розглянути засоби вираження емоційності, емотивності і експресивності;
3. проаналізувати вираження емоцій на матеріалі англомовного твору;
Об'єкт емотивність, експресивність, емоційність в англійській мові
Предмет засоби вираження емоційності, експресивності та емотивності в англійській мові
контекстуально-ситуативного аналізу;
емоційність експресивність англійський мова
Емоції - це одна з форм відображення світу, що позначає душевні переживання, хвилювання, почуття. Емоції багатогранні: вони зачіпають почуття і досвід, фізіологію і поведінку, форми пізнання та концептуалізації. Емоція об'єднує в собі різні явища: емоційні реакції, які мають свій аналог у зовнішніх засобах вираження; емоційні стани, які пов'язані з внутрішнім емоційним переживанням, які не мають зовнішнього прояву.
У всі часи люди відчували і будуть відчувати одні й ті ж почуття: радість, горе, любов, смуток. Накопичено величезний емоційний досвід.
Загальна кількість емоцій, що фіксуються тлумачними словниками, дуже велика. Однак учені-психологи вирізняють фундаментальні або базові емоції, кількість яких варіюється з погляду представників різних шкіл. Популярною є класифікація, запропонована американським психологом К. Ізардом. Вчений виділяє такі базові емоційні стани як : задоволення, інтерес, презирство, сум, сором, гнів, здивування, відраза [2, с. 464] .
Існує два способи вираження емоцій: вербальний (за допомогою мовних засобів) та невербальний (міміка, жести, пантоміміка тощо).
Треба визнати, що другий спосіб переважає над першим, оскільки емоція - це короткотривале почуття і ми нерідко відчуваємо труднощі, намагаючись підібрати найбільш влучні мовні засоби її вираження. Сутність механізму опосередкування емоцій у мовленні пояснюється таким чином: людина здатна відображати в мові не просто навколишній світ, а тільки те, що необхідно в даний момент, що видається для неї значним. Цей процес регулюють емоції, які виступають у ролі посередника між світом і його відображенням у мові. Емоції як психічне явище відтворюють у свідомості людей їх емоційне ставлення до дійсності. Емоційні оцінювання дійсності відображаються в семантиці мовних засобів, що використовуються для вербалізації [3, с. 3-15] .
На синтаксичному рівні для вираження емоцій можуть вживатися окличні, питальні, еліптичні, інвертовані речення, вставні елементи. Чим вищий ступінь емоційного напруження, тим вищий ступінь дезорганізації синтаксичної структури. Перерваність, повтори, незакінченість синтаксичних конструкцій характерні для високої концентрації емоцій.
Хоч і неможливо виділити набір синтаксичних структур, що використовуються для вираження певної емоції, все ж можна простежити деякі закономірності. Наприклад, для вираження подиву характерні питальні, питально-заперечні структури, повтори, перервані та незакінчені речення:
" Arthur Badcock? But - he was - he was Heather Badcock's husband. Aren't you perhaps making a little mistake?" (A. Christic).
Окличні речення та дезорганізація структури часто вживається для передачі негативних почуттів:
Clive (With a wild, hopeless grief). Mother! Oh, it goes on and on.No meeting. Never…
(To Loise. Desperately). I want to know you. But you wonderful - changed into yourself. Don't you understand so that you can change me (P. Shaffer).
Згідно до В.І. Шаховського, існує три групи лексики для мовної репрезентації емоцій:
Лексика, що називає емоції, не є емотивною. Слова fright, anger, surprise містять лише поняття про певні емоції, тоді як семантика емотивів виражає внутрішній емоційний стан людини, її свідомості та психіки.
У реченні вигуки також виконують комунікативну й емотивну функції, що свідчить про їх важливу роль у мовленнєвому акті. Деякі лінгвісти (Р.А. Бурдакова, Є.Є. Корді, А.А. Реформатський) вважають, що вигуки взагалі не мають предметно-логічного значення: не означають поняття. В результаті поглибленого аналізу вигуки Oh! встановлено понад 100 різновидів його відтінків.
Oh, I'm so glad; Oh, I'm so sorry; Oh, how unexpected!
Емотивність властива всім мовним рівням: фонетичному, морфологічному, лексичному і синтаксичному. Кожен з них має свою систему засобів вираження.
На фонетичному рівні дослідники висловлюють припущення про існування зв'язку між входженням певного звуку до складу слова та значенням цього слова. За їх твердженням, звук може викликати у свідомості мовців певне значення, тобто заміщати собою предмет чи дію, стаючи їхнім символом. А оскільки явища реального світу оцінюються тим, хто сприймає, то його оцінки переносяться і на звуки, що супроводжують ці явища. Так виникають символічні значення звуків узагалі, які поширюються на звуки мовлення [13, с. 464] .
При цьому певні звуки здатні викликати відповідне коло асоціацій. Явище звукосимволізму привертає увагу багатьох вітчизнянних та зарубіжних лінгвістів (дослідження І.М. Горєлова, О.П. Журавльова, В.В. Левицького, Л. Блумфільда, Д. Кристала). О.П. Журавльов на підставі численних експериментів довів, що звуки мають певний зміст і певне значення.
На сучасному етапі можна стверджувати, що фонеми несуть головним чином інформацію сенсорно-емотивного характеру. Наприклад, звукосполучення [sl] передає неприємні асоціації: slime, slither, slug, sloppy і т.ін. Негативні почуття викликає також звукосполучення [kr]: crash, crack, crunch та ін.
До емотивних суфіксів англійської мови слід віднести - y, - ling, - let, - ster, - kin, - ette, - ard. Якщо емотивно нейтральна коренева морфема поєднюється з емотивним афіксом, лексична одиниця набуває емоційного забарвлення: daddy, kiddy, girlie, mommy. У деяких випадках той самий суфікс реалізує у різних дериватах полярну мотивність: dafty, softy та daddy, birdy. Такі суфікси є потенційно амбівалентними.
Аналіз емотивних мовних засобів і механізмів їх впливів на людину становить собою неабиякий інтерес для подальших досліджень у цій сфері.
У мові є певний арсенал емотивних засобів, від яких залежить природність комунікації. Дослідження англомовного мовлення показало, що для створення емоційного фону емотивні засоби використовуються в комплексі. Наприклад :
B: Yes, I sometimes go fishing in a river near my house in Scotland.
A: Well, here it is different. I go fishing on a lake. It's a hundred kilometers long! (Захоплення)
B: A hundred kilometers? (Здивування)
A: Yeah! There are fish this big! (Хвастощі)
Реалізація значення багатозначних слів, зокрема емотівов, відбувається за допомогою :
а) паралінгвістіческіх засобів (міміки, жестів, рухів тіла),
б) супрасегментних засобів (інтонації, тони, гучності),
в) невербального контексту (максимальної зумовленості ситуацією мовлення),
г) вербального контексту (додаткового словесного підкріплення). [6, c. 3-15].
Результати досліджень показують, що одна з проблем семантичного вивчення емотивності полягає в номінації емоцій, їх опис і вираження у висловлюванні. Це не випадково, оскільки будь-яке слово одночасно і називає, і узагальнює, і позначає. При цьому з одного боку; для вираження якої-небудь конкретної емоції в подібних ситуаціях мажуть бути використані вельми різні мовні або мовленнєві засоби, - з іншого боку для вираження різних емоцій можуть використовуватися одні й ті ж одиниці та механізми. Більше того, існують емоції, які не можливо позначити словами, хоча вони виражаються лексичними, просодичними або паралінгвістичними засобами (наприклад: усміх, блиск очей і таке ін.)
У процесі теоретичного осмислення вказаних феноменів стало очевидним, що вираження емоції та емоційний вплив у мовленні здійснюється завдяки емотивній функції мовних одиниць, обумовленій емотивною семантикою, яка реалізується емотивами, що актуалізуються в специфічних контекстах.
Серед емотивної лексики часто зустрічаються слова, які належать до так званого зниженого стилістичного тону: колоквіалізми, діалектизми, слен-гізми, жаргонізми, вульгаризми. Використання таких слів у мовленні викликане певними прагматичними цілями і створює жвавість та наочність живого мовлення. Такі слова чітко протиставляються літературній нормі, і в цьому саме суть новизни їх використання.
Досвід людства в пізнанні емоцій закріплюється в мовних одиницях. Емоції універсальні, а структура емотивної лексики не збігається в різних мовах, має національну специфіку. У зв'язку з цим, виділяються універсальні емотивні смисли в лексичній семантиці. Емотивна лексика тісно пов'язана з оцінною, але для дослідження емотивної лексики обирати оціночні слова недоцільно. Почуття і емоції практично неможливо виразити за допомогою тільки однієї мови. Зазвичай емоційність у мові виражається сукупністю мовних засобів різних рівнів. Та звичайно ж за допомогою не вербального спілкування.
Наступною йде конструкція to be + word denoting emotion : to be affectionate, to be crazy, to be contempt, to be delight, to be delighted, to be eager, to be enchanting, to be enchantment, to be engaging, to be excellent, to be exciting, to be exhilarated, to be fond of, to be fun, to be funny, to be glad, to be happy, to be heavenly, to be honorable, to be joy, to be keen, to be laughing, to be lovely, to be nice, to be not bad, to be passionate, to be pathetic, to be pleasant, to be pleased, to be pleasure, to be proud, to be racy, be ravishing, to be relief, to be relieved, to be ridiculous, to be satisfaction, to be satisfactory, to be satisfied, to be shy, to be stupendous, to be surprise, to be surprised, to be surprising, to be sweet, to be a thrill, to be touched, to be touching, to be wonderful.
“I'm sure Michael will be delighted to give you some seats.” [5, с. 16],
Далі за вживаністю йде конструкція to give + word denoting emotion : to give a chuckle, to give a complacent glace, to give a laugh, to give a pleasure, to give a sigh, to give a smile, to give happiness, to give satisfaction.
Julia gave the young man a delightful, but slightly deprecating smile [5,с. 18].
Менша частотність спостерігається у нижче поданих конструкцій to seem + word denoting emotion : to seem funny, to seem touching.
“It seems so funny, if you know what I mean.” [5, с. 227].
Сюди також відноситься конструкція to make + word denoting emotion: to make carefully, to make happy, to make laugh, to make roar with laughter, та to find + word denoting emotion: to find comic, to find engaging, to find interested, to find pleasant, to find touching.
She found it strangely touching [5, с. 155].
Та конструкція to feel + word denoting : to feel excited, to feel exhilarated, to feel gay, to feel happy, to feel inclined to laugh.
For a moment she felt inclined to cry [5, с. 40].
Найменш трапляється конструкція to get + word denoting emotion: to get admiration, to get excited, to get exhilaration, to get satisfied.
Her voice was loud and deep, but when she got excited the words were apt to tumble over one another and a slight cockney accent revealed itself [5, с. 191].
Зупинимось детальніше на кожному з виді лексичних засобів вираження емоцій.
1. Власне слова. Власне слова представлені такими лексемами:
“I knew you'd like it.” [5, с. 271];
He loved a crowd, he wanted to see smart people, and be seen [5, с. 198];
The two women smiled into one another's eyes [5, с. 281];
It infuriated her that when she worked herself up into a passion of tears he should sit there quite calmly, with his hands crossed and a good-humoured smile on his handsome face, as though she were merely making herself ridiculous [5, с. 69];
Julia spent a happy morning in bed reading the Sunday papers [5, с. 87];
To drive up the Champs Elysees on that lovely evening filled her with exhilaration [5, с. 253];
The critics admired her variety [5, с. 157];
She greeted him with a look into which she put tenderness, a roguish charm and intimacy [5, с. 267];
“I know you did, but your eyes were blazing with passion.” [5, с. 171];
She thought it would please him to meet some of the people he had known only from their pictures [5, с. 147];
She got in a state, of course, when he had whooping-cough or measles, but he was for the most part in robust health, and then he occupied a pleasant place in the background of her consciousness [5, с. 206];
· admiration, to adore, to chuckle, excitement, fondly, funny, wonderful :
Her life in London, with its excitements, its triumphs and its pains, began to seem very far away [5, с. 250];
· chuckle, laughter, passionately, satisfaction, to satisfy :
A chuckle travelled over the wire [5, с. 118];
The notion exhilarated her, and for a moment or two she savoured it with satisfaction [5, с. 322];
· affectionate, affectionately, eagerly, to enjoy, to hanker, happiness, pleasure, ridiculous, shy :
She put her arm affectionately round Dolly's vast waist and led her upstairs [5, с. 199];
· anxiously, to beam, to chuck, contempt, delight, ecstasy, gladly, laugh, surprise, wonderfully :
When she showed the letter to Michael he beamed [5, с. 46];
· affection, amuse, amusing, approval, to boast, cheerfully, compassion, console, cordially, to delight, derision, eager, enchanting, excited, to exult, frank, frankly, gaiety, gaily, gay, glad, glorious, to glory, graciously, grateful, to gratify, happily, infatuation, jolly, joy, laudable, magnificent, to miss, moving, nice, passion, pleased, to relish, remarkable, serene, shyly, splendid, stunning, to surprise, surprised, to sympathize, sympathy, tender, tenderly, to touch, triumph, triumphant, vehemence, voluptuously, witty :
But still he could hardly believe in his good fortune; and when it was all over and she lay in his arms she would nestle up to him and whisper tenderly [5, с. 252].
2. To be + word denoting emotion. Дана конструкція реалізується в наступному:
Julia was glad that Michael was not there [5, с. 112];
When she reflected on her adventure of the previous night she could not but be pleased that she had shown so much presence of mind [5, с. 274];
She was surprised to see Roger's handwriting [5, с. 210];
Julia often went to the luncheon parties he was fond of giving at his house in Hill Street [5, с. 110 - 111];
· to be delighted, to be fun, to be funny :
“How funny things are!” [5, с. 320];
· to be eager, to be excited, to be touched, to be wonderful :
She was eager to sacrifice herself, and so wrote to her mother to announce her imminent arrival [5, с. 245];
· to be nice, to be ridiculous, to be satisfied, to be shy :
“It's ridiculous to suppose that I could have got to my position if I hadn't got sex appeal.” [5, с. 280];
· to be enchanting, to be exciting, to be laughing, to be lovely, to be pleasant, to be pleasure, to be surprising, to be sweet :
Her life had always been so full and so exciting that she had never had the time to busy herself much with Roger [5, с. 206];
· to be affectionate, to be delight, to be crazy, to be contempt, to be delighted, to be enchantment, to be engaging, to be excellent, to be exhilarated, to be heavenly, to be honorable, to be joy, to be keen, to be not bad, to be passionate, to be pathetic, to be racy, be ravishing, to be relief, to be relieved, to be satisfaction, to be satisfactory, to be stupendous, to be surprise, to be a thrill, to be touching :
The whole cast had been excellent with the exception of Avice Crichton [5, с. 312].
3. To make + word denoting emotion. В межах цієї конструкції ми розрізняємо такі випадки:
She made the company laugh very much and came away from the party flushed with success [5, с. 118];
· to make carefully, to make roar with laughter :
Why, already she had made a story about her stay at St. Malo with Aunt Carrie and her mother that made people roar with laughter [5, с. 286].
4. To give + word denoting emotion. Конструкція to give + word denoting emotion представлена такими одиницями:
She gave him her delightful and disarming smile [5, с. 289];
Julia gave a long sigh, for now she could, with a free conscience, order what she had had in mind ever since the end of the second act [5, с. 318];
It gave him a real satisfaction, so long as it did not cost money, to make other people happy [5, с. 156];
· to give a laugh, to give a pleasure :
He gave a little laugh of embarrassment [5, с. 47];
· to give a chuckle, to give happiness :
She gave a low, rather hoarse chuckle, that chuckle which so delighted audiences [5, с. 240];
Michael gave the room a complacent glance [5, с. 14].
5. To feel + word denoting emotion. Ця конструкція реалізується в наступних прикладах: to feel excited, to feel exhilarated, to feel gay, to feel happy, to feel inclined to laugh :
She felt a little inclined to cry [5, с. 159].
6. To seem + word denoting emotion. В межах цієї конструкції ми розрізняємо такі випадки:
“It seems so funny that all of a sudden you should run around all over the place with a clerk in the firm that does your accounts.”[5, с. 200];
His thrift, which in the early days had seemed an amusing, rather touching trait, now revolted her [5, с. 90].
7. To find + word denoting emotion. Конструкція to find + word denoting emotion представлена такими одиницями:
She found it strangely touching [5, с. 155];
· to find comic, to find engaging, to find interested, to find pleasant :
Julia found it very pleasant to sit there in the shade, looking at the river [5, с. 152].
8. To get + word denoting emotion. Реалізація цієї конструкції у творі здійснюється в такому вигляді: to get admiration, to get excited, to get exhilaration, to get satisfied :
She could not respond to his ardour, she was eager that he should get his desire satisfied quickly, turn over on his side, and go to sleep [5, с. 73].
Незважаючи на те, що у мові наявні широкі можливості для вираження емоційного стану людини, мовець у реальній комунікації використовує невеликий обсяг емотивної лексики, яку він пристосовує для реалізації різноманітних інтенцій. Повторюваність комплексу емоцій, що переживає людина, зумовлюється прототиповими ситуаціями їх виникнення. Це, в свою чергу, відбивається на виборі емотивних мовних засобів, який також стає автоматичним, набуваючи такого вигляду: стимул> реакція.
В різних контекстах емотивні висловлювання з аспектом вимоги набувають прямо протилежного значення. Ще однією особливістю емотивної лексики є переважання в мові та мовленні слів з негативною емотивною семантикою. Емоційно навантажені слова негативного змісту зустрічаються в мовленні набагато частіше, ніж позитивного. Така асиметричність має психологічне пояснення: негативні аспекти буття людини сприймаються нею набагато гостріше, ніж ті, які є природніми, нормальними, а звідси і менш емоціогенними.[12, c. 464].
Скупчення емотивних висловлювань з аспектом вимоги не є універсальною властивістю комунікативної ситуації. Іноді одне-два емотивно-оцінні слова в сильній позиції стають комунікативною домінантою висловлювання та визначають загальну емотивну тональність розмови. Коли емотивне слово займає ініціальну позицію, в подальшому розвитку комунікації спостерігається деталізація його емотивного змісту, а також можлива експлікація комунікативних намірів мовця.
За допомогою мовних засобів задається певний характер спілкування: дружній, спрямований на співпрацю або конфліктний, спрямований на конфронтацію. Характер вживання емотивної лексики дозволяє створити портрет мовця як мовної особистості. Надаючи перевагу тому чи іншому мовному засобу вираження емоцій, надмірно вживаючи чи, навпаки, уникаючи емотивної лексики, мовець тим самим створює свій мовленнєвий імідж.
Таким чином я надала визначення та охарактеризувала основні поняття емоційності. А також дослідила негативні та позитивні емоції на прикладі твору.
1. Іванова І.П. Бурлакова В.В. Почепцов Г.Г. Теоретична граматика сучасної англійської мови. М.: Вищ. шк., 1981. - 50 с.
2 Ізард К. Психологія емоцій: Пер. с англ. - Київ, 2000. - 464с.
3. Шаховський В.І. Емотивна семантика слова як комунікативна сутність. СБ: Комунікативні аспекти значення. - Волгоград: Волгрен. пед. ін-т, 1990 с. 3-15
4. Крисанова Т.О. Співвідношення емотивного та оцінного компонентів висловлювань, що передають негативну оцінку адресата // Філологічні студії. - Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Волинський Академічний Дім, 2001. - № 2. - С. 70-73.
5. Моем У. С. Театр: книга для читання англійською мовою / Методична і філологічна обробка тексту, довідкові матеріали і коментар В. В. Євченко, С. І. Сидоренко. - Вінниця : Нова Енига, 2006.
6. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. - К.: КДЛУ, 2001. - С. 3-15.
7. Почепцов Г.Г. (мол.) Теорія комунікації. - К.: Спілка рекламістів України, 2006. - 175с.
8. Сербенська О. А., Волощак М. Й. Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей. - К.: Вид. центр "Просвіта", 2001. - 204 с.
9. Харченко В.К. Разграничение оценочности, образности, экспрессивности и эмоциональности в семантике слова / В.К. Харченко // РЯШ. - 1976. - №3.- С.57.
10. Шаховский В.И. Проблема разграничения экспрессивности и эмотивности как семантической категории лингвостилистики // Проблемы семасиологии и лингвостилистики / В.И. Шаховский. - Вып.2. - Рязань: изд-во Рязанского педагогического ин-та,1975. - С.3.
11. Ягубова Н.А. Оценки и эмоции в разговорной речи // Язык и эмоции: Сб. науч. тр. - Волгоград: Перемена, 2005. - С. 133-142.
12. Шаховский В. И. Эмотивный компонент значения и методы его описания: Учеб. пособие к спецкурсу / В. И. Шаховский. - Волгоград, 1983. - 464 с.
13 Шаховский В.И. О лингвистике эмоций // Язык и эмоции. - Волгоград: Перемена. - 1995. - С. 464.
14. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. - М. : Сов. Энциклопедия, 1983. - 795-796 с.
15. Маркелова Т.В. Оценка и оценочность // Семантическая структура слова и высказывания. - М.: Наука, 1993. - С. 107.
16. Полюжин М. М. О понятии языковой личности и уровнях ее структуры // С любовью к языку. Сб. научн. трудов посв. Е. С. Кубряковой. - М. - Воронеж: ИЯ РАН, 2002. - С. 141.
17. Кожина М.Н. О языковой и речевой экспрессии и её экстралингвистическом обосновании / М.Н. Кожина // Проблемы экспрессивной стилистики: Межвузовский сборник научных трудов. - Ростов: Изд-во Ростовского университета,1987. - С.11.
18. . Лукьянова H.A. О соотношении понятий экспрессивность, эмоциональность, оценочность // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования / H.A. Лукьянова - вып.V. - Новосибирск, 1976. - С.3-21.
19. Шевченко И. С., Морозова Е. И. Дискурс как мысле-коммуникативное образование. // Вісник ХНУ. - 2003. - №586. - С. 3.
Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності. курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012
Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові. курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015
Артикль як засіб вираження визначеності та невизначеності в англійській мові. Порівняльна типологія вираження визначеності/невизначеності в англійській та українській мовах: вказівні та неозначені займенники, прикметники із значенням визначеності. курсовая работа [51,4 K], добавлен 09.01.2011
Різновиди емоцій та основні способи їх вербалізації. Емотивність у мові та тексті. Поняття "емоційного концепту" в лінгвістиці. Засоби вербалізації емоцій в англійських прозових та поетичних творах. Мовні засоби вираження емоційного концепту "страх". курсовая работа [58,2 K], добавлен 06.03.2013
Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську. курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010
Категорія ввічливості у лінгвістиці. Мовні засоби реалізації позитивної і негативної ввічливості у мовленнєвих актах, науковій прозі та художній літературі. Оволодіння засобами мовного етикету на заняттях з англійської мови у середніх навчальних закладах. дипломная работа [110,3 K], добавлен 25.06.2011
Класифікація та типи дієслівної лексики зі значенням "згоди", проблема мовленнєвих актів. Особливості дієслів, які активізують фрейм, що вивчається. Засоби вираження згоди в англійській мові та головні особливості їх використання на сучасному етапі. курсовая работа [60,9 K], добавлен 17.05.2015
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Засоби вираження емотивності, емоційності та експресивності в англійській мові курсовая работа. Иностранные языки и языкознание.
Курсовая работа по теме Юлий Цезарь
Маленькое Дело Лучше Большого Безделья Сочинение
Сочинение Как Я Провел Лето В Лагере
Курсовая работа: Мясной цех на 1500 человек питающихся
Страна происхождения товаров, товарная номенклатура внешнеэкономической деятельности
Дипломная работа по теме Проблемы и перспективы развития Таможенного союза и единого экономического пространства в ЕврАзЭС
Курсовая работа по теме Экономическое обоснование производственной программы предприятия
Доклад: Воронцов Михаил Семенович
Реферат: Христианство: история возникновения и античные критики
Воспитание как социальный институт
Дипломная работа по теме Інвестиційний проект розвитку ТОВ "Базіс" - підприємства як оператора фіксованого зв’язку
Итоговое Сочинение 2022 Направление Я И Другие
Дипломная работа по теме Проектные решения хвостохранилища Олимпиадинского горно-обогатительного комбината
Курсовая работа по теме Оплата труда
Реферат На Тему Принципы Построения И Действия Пзс
Реферат по теме НЛО
Лабораторная Работа Выбор Методов Выявления Проблем Совместимости
Курсовая Работа На Тему Ориентировка Во Времени Детей Дошкольного Возраста
Мечта Это Сочинение 9.3
Роль государства в экономике
Типы СМИ и их влияние на общественность - Журналистика, издательское дело и СМИ контрольная работа
Биология песца - Биология и естествознание курсовая работа
Селекция - Биология и естествознание реферат