Записи в Turbo Pascal. Курсовая работа (т). Информационное обеспечение, программирование.
💣 👉🏻👉🏻👉🏻 ВСЯ ИНФОРМАЦИЯ ДОСТУПНА ЗДЕСЬ ЖМИТЕ 👈🏻👈🏻👈🏻
Информационное обеспечение, программирование
Вы можете узнать стоимость помощи в написании студенческой работы.
Помощь в написании работы, которую точно примут!
Похожие работы на - Записи в Turbo Pascal
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Скачать Скачать документ
Информация о работе Информация о работе
Нужна качественная работа без плагиата?
Не нашел материал для своей работы?
Поможем написать качественную работу Без плагиата!
У середовищі
програмістів десятиліттями точиться дискусія щодо того, яку мову програмування
вважати кращою. Кожен наводить безліч позитивних нюансів своєї улюбленої мови і
не меншу кількість недоліків інших мов. Це як "релігійна" війна, якій
немає кінця і в якій відсутні переможці.
Мову Паскаль
створив на початку 70-х років професор Н.Вірт зі Швейцарії. Вона названа на
честь французького математика і філософа Блеза Паскаля (1623-1662) -
винахідника першої у світі механічної обчислювальної машини. Мова вважається
найбільш досконалою порівняно з іншими мовами програмування, її використовують
для розв'язування різноманітних задач.
Інколи
декларується, що Pascal
розроблено
як мову для навчання. До певної міри це правильно. Використання у навчанні -
початкова мета її створення. Проте сумнівним є використання у навчанні засобів
і формалізмів, які непридатні для розв'язування будь-якої практичної задачі. За
нинішніми стандартами Pascal
має
очевидні недоліки для програмування великих систем, однак на час його створення
він слугував розумним компромісом між бажаним та ефективним.
Головними
перевагами мови Pascal
можна
вважати її гнучкість і надійність, простоту і прозорість конструкцій. Вона
цілком відповідає вимогам структурного програмування, оскільки в ній присутній
потужний набір структурованих типів даних: масивів, простих записів, записів із
варіантами, файлів, множин, а також передбачено створення власних типів даних.
Початкове вивчення програмування саме на базі цієї мови виховує в людині
"правильні навички" програмування.
Безперечно, ця мова
за деякими параметрами частково поступається мові Сі, проте складність
конструкцій мови Сі вважають її сумнівною перевагою. Для розробки потужного
програмного забезпечення, здебільшого, цілком достатньо тих можливостей, які
надає у розпорядження програмістові мова Pascal.
У
ній закладено найважливіші фундаментальні концепції алгоритмів в очевидній,
природній формі, легкій для сприйняття людиною. Об'єм конструкцій мови
незначний. Усі вони добре продумані і застосовуються не тільки для запису
алгоритмів, але й у наукових і науково-популярних статтях для пояснення різних
алгоритмічних конструкцій.
Отож, на базі
стандартної версії мови Pascal
фірмою Borland
розроблено сім'ю Pascal-систем,
іменовану Turbo
Pascal. До 1992
року розроблено сім версій мови програмування, яка й сьогодні користується
широкою популярністю серед масових користувачів і професійних програмістів.
Мова налічує зручне
багатовіконне інтегроване середовище програмування, швидкий компілятор,
налагоджувач, розвинену контекстну допомогу, а також значну кількість
прикладів, які спрощують освоєння принципів програмування цією мовою. В
середовищі Borland
Pascal можна
створювати різноманітні програми, призначені як для вирішення простих
обчислювальних задач, так і для виконання складних розрахунків, таких як
обробка результатів фізичного експерименту чи моделювання фізичних процесів і
систем.
Система Borland
Pascal залишається
простою у вивченні, що дає змогу програмістові-початківцю на її основі вивчити
методи і способи ефективного програмування. Програми, написані цією мовою,
легко налагоджувати і модифікувати.
Фахівці-програмісти
не безпідставно вважають, що для початкових кроків у програмуванні мова Pascal
є найліпшою. Вивчаючи з її допомогою основи програмування, значно легше можна
опанувати інші, сучасніші та потужніші мови.
Об’єкт дослідження -
програмування мовою Паскаль.
Предмет дослідження -
записи у середовищі Turbo Pascal.
Мета роботи - розглянути
теоретичні аспекти мови Паскаль, а також основні записи у середовищі Turbo Pascal.
Згідно
з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:
1)
розглянути основні поняття та елементи мови
Паскаль;
2) дослідити типи
даних, цикли, масиви в середовищі Turbo Pascal;
) проаналізувати
записи в Turbo Pascal;
) розглянути
середовище Turbo Pascal 7.0.
Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань
використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз літературних
джерел, синтез, порівняння.
Курсова робота
складається із вступу, трьох розділів, висновків, літератури.
Розділ 1.
Теоретичні аспекти програмування мовою Паскаль
Мова Паскаль
вважається найбільш досконалою порівняно з іншими мовами програмування, її
використовують для розв'язування різноманітних задач.
Програми
складаються з синтаксичних конструкцій, які називають командами (операторами,
вказівками, реченнями). Команди будуються з лексем - неподільних
елементів мови: слів, чисел, символів операцій тощо. Слова поділяються на
службові, стандартні імена та імена (ідентифікатори), які користувач дає різним
об'єктам. Розглянемо основні службові слова мови. їх можна
записувати як великими, так і малими літерами:
Стандартні імена. Великий
набір слів є проміжним між службовими словами та іменами користувача. Це
стандартні імена. їх є Декілька груп:
) назви
стандартних типів даних: boolean
(логічний), char
(символьний), integer
(цілий), real
(дійсний), text
(текстовий файл) тощо;
) назви
стандартних сталих. false
(хибність), true
(істинність), maxint
(максимальне ціле), рі (число п) тощо;
) назви
стандартних функцій: abs,
arctan, cos,
exp, ln,
sin тощо;
) назви
стандартних процедур: read,
readln, write,
writeln тощо.
Стандартні імена користувач може використати для позначення інших
об'єктів, однак тоді вони втрачають основне призначення.
Імена, які
користувач надає величинам (сталим, змінним), програмі, підпрограмам тощо,
мають складатися з латинських літер, цифр, символу "_". В
імені цифра не може бути першим символом. Наприклад, програму можна назвати
так: myprogram_1.
Структура програми.
Програма складається із заголовка
uses
- приєднання бібліотек та модулів;
label
- оголошення міток (позначок);
procedure
- оголошення процедур користувача;
function
- оголошення функцій користувача
Заголовок та усі
розділи, окрім останнього, є необов'язковими. Розділювачем між конструкціями
(командами) програми є символ ";". У кінці програми завжди має стояти
крапка.
Заголовок програмі
надає програміст. В іменах, які користувач дає своїм програмам та
змінним, великі і малі букви рівноправні: імена А та а (або MyName
та myname) позначають
один і той самий об'єкт.
У програму можуть
входити коментарі. Коментар - фрагмент тексту програми, взятий в
фігурні дужки або записаний так: (* коментар *). Коментар слугує для пояснення
роботи програми і не впливає на виконання команд. Він може бути розташований у
довільному місці програми.
Особливим видом
коментаря є директива. Директиви призначені для задавання режимів
функціонування компілятора. Як і коментар, директиву записують у фігурних
дужках, де після відкриваючої дужки зазначають символ $, наприклад, директива
{$F+} підтримує так
звану far-модель
пам'яті для роботи з процедурами та функціями, {$N+}
забезпечує застосування математичного співпроцесора тощо.
Розділи оголошення
сталих і змінних. Усі величини, які входять
у програму, повинні бути описані у розділі сталих (констант), якщо вони не
мінятимуть значення протягом виконання програми:
або у розділі
оголошення змінних, якщо
вони обчислюватимуться:
var
<список змінних 1> : <тип змінних
1>;
<список змінних n>
: <тип змінних n>;
Елементи списків
записують через кому. Кутові дужки <...> - це засіб формалізованого
описування конструкцій мови. У конкретних програмах їх не використовують.
Перша програма. Програма
- це послідовність команд, за допомогою яких записують алгоритм розв'язування
задачі. Програми (алгоритми) складають за таким принципом: вводять дані,
визначають потрібне, виводять результати.
Аналогічно розв'язують задачі з математики та фізики, але тут обчислення вручну
виконувати не потрібно - їх виконає комп'ютер.
Розглянемо програму
з назвою Trykutnyk
для
розв'язування задачі обчислення периметра р та площі s
трикутника
зі сторонами а= 5 ,
b =3.6,
с=4.2 за формулою Герона.
const
a=5;
b=3.6; c=4.2;
{Вводимо довжини сторін)
var
p,s:
real; {Оголошуємо
змінні для)
writeln('p=',
p:5:2); {Виводимо
значення периметра)
s:=sqrt(p*(p-a)*(p-b)*(p-c));
{Визначаємо площу)
writeln('s=',
s:5:2); {Виводимо
значення площі)
Символ * позначає
операцію множення, / - ділення, a
sqrt(x)
-
це функція обчислення квадратного кореня з х. Два символи := позначають
операцію присвоєння. Команда writeln
призначена
для виведення результатів. Після виконання програми на екрані отримаємо:
Стандартні типи
даних. Одним з найважливіших понять у
програмуванні є змінна. Змінна - це поіменована ділянка
оперативної пам'яті комп'ютера, де зберігається значення деякої величини.
Змінна має такі властивості: назву (ім'я), значення, тип. Кількість змінних та
їхні властивості задає користувач. Тип змінної визначає її допустимі значення,
а також операції, які можна над нею виконувати.
Розглянемо
стандартні типи даних: числові цілі (табл.
1),
числові дійсні (табл.2),
символьний та логічний.
Розглянемо такі дві
змінні: var x:byte;
y:integer. Цим змінним можна надати, наприклад,
таких значень: х:=65; у:=-5. Зауважимо, що змінна х не може набувати від'ємних
значень, оскільки вони не входять до діапазону допустимих значень типу byte.
Дійсні числа можна
записувати у форматі з фіксованою крапкою, наприклад, 5.04, -12.109, або у
форматі з плаваючою крапкою, наприклад, -5.2Е+2 (це є -520.0), 16.1Е-3 (це є
0.0161). Символи пЕ+2 означають множення числа л
на
10 у степені +2, тобто пЕт
=
п-10 т
Символьний тип
(char)
-
це множина символів кодової таблиці комп'ютера ASCII.
Символьна
стала - це символ, взятий у лапки, наприклад,'а','5','%'.
Логічний тип
(boolean)
характеризується
двома значеннями: false
(хибність) та true
(істинність).
Усі стандартні типи
(окрім дійсного) є впорядкованими, тобто для кожного даного
визначені наступне та попереднє значення.
Нестандартні прості
типи. Усі наведені вище типи даних є
стандартними. їх не треба описувати у розділі типів. Користувач може визначити
свої власні типи даних у розділі type
так:
type
<ім'я типу 1> = <опис типу 1>;
До простих
нестандартних типів належать перерахований, діапазонний та рядковий типи.
Перерахований
тип утворюють з ідентифікаторів
(імен користувача) шляхом їх об'єднання у список, який записують у круглих
дужках:
type
<ім'я типу> = (<значення
1>,<значення 2>, ...,
Приклад. Опишемо
два перераховані типи (дні тижня та кольори):
type week
= (mon, tue, wed, the, fri, sat, sun); = (red, green, yellow, white);
та оголосимо дві
змінні - day та
mycolor цих типів:
Цим змінним можна
надати, наприклад, такі значення:
day := fri, mycolor
:= green, mycolor := yellow.
Номер першого
елемента списку завжди є 0. Дані перерахованого типу не можна вводити з
клавіатури чи виводити. Даними перерахованого типу не можуть бути числові чи
символьні значення.
Діапазонний
тип - це звуження деякого базового
упорядкованого типу. Його описують наступним чином:
type
<ім'я типу> = <значення 1> ..
<значення 2>;
Приклад. Розглянемо
три типи, які описують усі дні тижня, робочі дні та номери місяців,
і
оголосимо змінні dayl,
day2, day3
та
month цих
типів:
type week
= (mon,tue,wed,the,fri,sat,sun);
workdays =
mon..fri; months = 1..12;
var dayl,day2
: week; day3 : workdays; month: months;
Рядковий тип
даних (string).
Значенням
змінної рядкового типу може бути довільна послідовність, яка складається не
більше, ніж з 255 символів. Змінні рядкового типу можна описати у розділі опису
констант, типів, або оголосити у розділі змінних. Наприклад,
const s
= 'Bye!'; type t = string[10]; var top : t; w : string.
У квадратних дужках
зазначають довжину рядка. Сталі типу рядок використані в програмі Trykutnyk
у
команді виведення writeln.
Типовані сталі. Окрім
звичайних, є ще типовані сталі. Вони дають змогу оголошувати змінну й відразу
надавати їй значення:
const
<ім'я сталої 1> : <тип 1> =
<значення 1>;
<ім'я сталої n>
: <тип n> = <значення
n>;
На відміну від
звичайних, значення типованих сталих у програмі можна змінювати. Приклади
типованих сталих:
const mysymbol
: char = 'a'; n : integer = 5; p
: real = 1.73.
Прості (інша назва
- лінійні) програми складаються з команд присвоєння, введення-виведення даних
та викликів процедур.
Дія команди. Обчислюється
вираз і його значення надається змінній. Вираз призначений для описування
формул, за якими виконуються обчислення. Вираз може містити числа, змінні,
сталі, назви функцій, з'єднані
символами операцій.
Змінна і вираз
мають бути одного типу або узгодженими: змінним дійсного типу можна надавати значення
виразів цілого типу, а змінним рядкового типу присвоювати значення виразів
символьного типу, але не навпаки.
Приклад. Розглянемо
дію команд присвоєння в програмі Trykutnyk:
p:=a+b+c;
p:=p/2;
s:=sqrt(p*(p-a)*(p-b)*(p-c)).
Тут обчислюється значення периметра і воно надається змінній р, півпериметра
(налається також змінній d)
та
площі (надається змінній s).
2. Основні
операції, стандартні функції та деякі процедури
мови Паскаль описані в табл.
3 та 4 відповідно.
Присвоєння знаку Логічне
заперечення
Множення, ділення Цілочислові операції
Логічний добуток
Відношення (порівняння) Належність до множини
Виконання кожної
операції здійснюється з урахуванням її пріоритету (1 -
найвищий). Для зміни звичайного порядку виконання операцій використовують
круглі дужки, наприклад: 2*-3-2=-8; 2*(-3-2)=-10; 5*(2+13)=75;
20+100/20*5=45;20+100/(20*5)=21.
Результатом
операції div
є ціла частина від ділення двох чисел, а mod
- остача, наприклад: (9-2) div
2=3; 7 mod
2
=1.
Означення логічних
операцій будуть подані далі.
Табл 4.
Основні стандартні функції та процедури
true (x
-
непарне), false (x
-
парне)
Генерує випадкове число з діапазону від 0 до х
замінює малу літеру латинської абетки на
велику
Розглянемо приклади
значень функцій і виконання процедур:
round(2.1)=2,
int(2.1)=2.0, x:=l; inc(x,5); (х=6),
round(6.8)=7,
int(6.8)=6.0, x:='a'; inc(x); (x='b') 7
trunc(2.1)=2,
frac(2.1)=0.1, x:=7; dec(x,3); (x=4),
trunc(6.8)=6,
frac(6.8)=0.8, x:='d'; dec(x); (x=V).
Інші математичні
функції можна виразити через основні. Наприклад,
3. Команди введення
( read ,
readln )
даних. Надавати
значена змінним можна двома способами: за допомогою команди присвоєння,
наприклад х:=5, або команд уведення даних з клавіатури. Другий спосіб робить
програму більш універсальною, оскільки дає змогу розв'язувати задачі для різних
значень змінних. Команда read
має вигляд
Дія команди. Виконаний
програми зупиняється. Система переходить у режим очікування введення даних
(екран темний, миготить курсор). Значення цих даних користувач набирає на
клавіатурі через пропуск або натискає після кожного даного на клавішу
вводу. У результаті виконання цієї команди відповідним змінним будуть присвоєні
конкретні значення.
Вона діє як команда
read з
тою різницею, що зайві дані у рядку введення ігноруються. Наступна команда
вводу читатиме дані з нового рядка. Цю команду застосовують під час роботи з
текстовими файлами.
Розглянемо програму
Trykutnyk. Значення
сторін трикутника можна ввести,наприклад,так: readln(a,b);
read(c).
Тоді під час
виконання програми на клавіатурі набираємо
У результаті
виконання команд readln(a,b)
та
read(c)
змінні
отримають такі значення: а=5; b=3.6;
с=4.2.
Значення змінних
логічного й перерахованого типу вводити з клавіатури не можна.
4. Команди
виведення ( write ,
writeln )
даних. Для
виведення на екран повідомлень та результатів обчислень використовують команди write
та
writeln:
write(<вираз
1>,<
вираз 2>,...,<вираз n>);
У списку виведення
можуть бути сталі,змінні або вирази.
Дія команди. Сталі,
значення змінних та виразів виводяться на екран у вікно виведення, яке можна
переглянути за допомогою комбінації клавіш Alt + F 5.
діє
майже так само як і команда write;
різниця
така: наступна після неї команда write
чи
writeln буде
виводити значення на екран у новому рядку.
Для переходу на новий
рядок
екрана
чи для пропуску
рядка використовують команду writeln
без параметрів.
Розглянемо програму
Trykutnyk. Якщо
в цій програмі задати такі команди виведення: write('p=',p);
writeln('s=',s);
writeln('Bиконав
Панчишин Ю.'), то для заданих вхідних даних а=5, b=3.6,
с=4.2, на екрані отримаємо
такий результат:
р= 1.2800000000E+01s=
7.429239530Е+00
5. Форматний вивід.
Команди write
та writeln можуть
здійснювати форматний вивід даних. Форматування - це подання результатів у
наперед заданому користувачем вигляді. Для цього після виразу через двокрапку
записують число (:n)
- кількість позицій на екрані, які треба надати для виведення значення цього
виразу. Формат :n
застосовують для даних цілого та рядкового типів. Під час виведення
даного дійсного типу зазначають загальну кількість позицій для всіх
символів (n)
та кількість позицій для дробової частини (m),тобто
формат має вигляд :n:m.
Розглянемо команду
виведення writeln('p=',p:5:2)
у
програмі Trykutnyk.
Вона
забезпечує виведення на екран рядкової сталої 'р=' без лапок (з метою
пояснення, що обчислено) і числа 12,8 у форматі :5:2,тобто
так: р= 12.80.
Приклад 1. Дано
координати трьох вершин трикутника А(1;1), В(2;2) та С(-1;2). Обчислити медіану
т b
та радіус описаного кола r .
var xl,yl,x2,y2,x3,y3,a,b,c,mb,r,x,y,p,s:
real;
writeln('Введіть
координати:'); readln(xl,yl,x2,y2,x3,y3);
a:=sqrt(sqr(x3-x2)+sqr(y3-y2));
{Обчислимо довжини)
b:=sqrt(sqr(xl-x3)+sqr(yl-y3));
{сторін трикутника)
x:=(xl+x3)/2;
{Обчислимо координати)
y:=(yl+y3)/2;
{середини сторони b )
mb:=sqrt(sqr(x-x2)+sqr(y-y2));
{Обчислимо медіану mb}
p:=(a+b+c)/2;
{Обчислимо півпериметр)
s:=sqrt(p*(p-a)*(p-b)*(p-c));
{Обчислимо площу)
writeln('mb=',mb:5:2);
{Виведемо результати)
writeln('r=',r:5:2);
{Виведемо радіус)
Якщо не
використовувати форматний вивід, то для даних цілого та логічного типу на
екрані буде надано до 15 позицій, для даних дійсного типу -
13.
Дані дійсного типу виводяться у вигляді х.ххххххххххЕзнакхх, де х - будь-яка
цифра, що часто є надлишковим. Такі числа на екрані можуть зливатися.
. Складена команда -
це конструкція такого вигляду:
Складена команда
трактується як одна команда.
Запис begin
end ;
чи ;; називається порожньою командою.
2. Логічний вираз -
це засіб записування умов для відшукання потрібних даних. Логічний вираз може
приймати значення true
(істинність) або false
(хибність). Логічні вирази бувають прості та
складені. Простий - це два арифметичні вирази,з'єднані символом
відношення, а складений - це прості логічні вирази, з'єднані назвами логічних
операцій: not ,
and
і or .
Розглянемо
означення логічних операцій.
Подвійну нерівність
1<х<5 як складений логічний віграз записують так: (1<х) and
(x<5).
Сукупність
нерівностей вигляду х<1; х>5 - так: (х<1) or
(x>5).
Прості логічні вирази, які входять у складені,
завжди беруть у дужки.
3. Команда
розгалуження if
(умовна команда) має
два
різновиди.
1. Повна команди
розгалуження має вигляд
if
<логічнии
вираз> then
<команда 1 > else
<команда 2>;
Дія команди. Якщо
логічний вираз істинний, то виконується команда 1,в протилежному випадку -
команда 2. Команди 1 та 2 можуть бути простими або складеними.
Приклад. Нехай
х=9. У результаті виконання команд
if
x<5
then
z:=exp(x)
else
z:=sqrt(x);
. Коротка команда
розгалуження має вигляд
if
<логічний
вираз> then
<команда 1>;
Дія команди. Якщо
логічний вираз істинний, то виконується команда 1, інакше виконується команда,
яка знаходиться за даною конструкцією.
Приклад. Нехай
х=25. Тоді у результаті виконання команд
4.
Команда goto
- це команда безумовного переходу, яка змінює
послідовність виконання інших команд програми шляхом переходу до виконання
команди,що маєпозначку (мітку):
Позначка може
стояти перед довільною командою в програмі. Вона відокремлюється від команди
двокрапкою (:)
Позначку треба
заздалегідь оголосити на початку програми у розділі label:
Позначка може
починатися з букви або бути числом від 0 до 9999.
Задача .
Ввести декілька наборів коефіцієнтів квадратного
рівняння ax 2 + bx + c =0
і вивести повідомлення чи рівняння матиме дійсні
корені, чи ні.
99: writeln('Введіть
коефіцієнти квадратного рівняння');
if d>=0
then writeln('Дане
рівняння має дійсні розв"язки')
writeln('Рівняння
дійсних розв'язків не має');
Не можна передавати
керування команді, яка є в середині підпрограми чи в середині складеної
команди.
5. Команда вибору ( case )
має вигляд
Тут вираз - це
проста змінна цілого, символьного, перерахованого або логічного типу; списки
значень - сталі або діапазони, тип яких збігається з типом виразу. Якщо список
значень складається з декількох елементів, то вони перераховуються через кому.
Складова частина else
<команда n+1>
може бути відсутня - тоді матимемо коротку форму команди case.
Дія команди. Якщо
значення виразу збігається зі значенням з списку і, то виконується
команда з номером і, а інші команди цієї конструкції не виконуються. Якщо
значення виразу не збігається з жодним значенням з жодного списку, то
виконується команда n+1
або, у випадку короткої форми, наступна команда після команди case .
Цикл -
це процес виконання певного набору команд деяку кількість разів. Цикл
реалізують або за допомогою конструкції if - goto ,
або, що значно ефективніше, за допомогою команд
циклу. Є три види команд циклів: з параметром, з передумовою та з
післяумовою.
1. Команда циклу з
параметром ( for ).
Є два різновиди команди for .
Розглянемо перший:
for
<параметр> := <вираз 1> to
<вираз 2> do
<команда 1>;
Тут параметр - це
змінна цілого, символьного, логічного або перерахованого типу, а вирази 1 і 2
задають початкове та кінцеве значення параметра.
Дія команди. Параметрові
циклу присвоюється значення виразу 1. Якщо це значення менше-рівне, ніж
значення виразу 2, то виконується команда 1. Після виконання команди 1 значення
параметра автоматично збільшується на 1 і знову порівнюється зі значенням
виразу 2 і т.д. Коли значення параметра стане більшим, ніж значення виразу 2,
то виконується наступна після циклу команда.
Приклад. Нехай
s=0. Після
виконання команди циклу
for i:=4
to 6 do begin s:=s+i; z:=2*i end;
змінна s
набуде
значення 0+4+5+6=15, а змінна z
-
12.
Розглянемо другий
різновид команди циклу for:
for
<параметр> := <вираз 1> downto
<вираз2> do
<команда 1>;
Ця команда діє як
попередня, але крок зміни параметра є -1.
Приклад. Нехай
s=0. Після виконання
команди циклу
for
i:=6
downto
4 do
begin
s:=s+i;
z:=2*i
end ;
змінна s
набуде значення 0+6+5+4=15, а змінна z
- 8.
Значення параметра
в середині циклу змінювати не можна.
2. Команда циклу з
передумовою ( while )
має вигляд
while
<логічний вираз> do
<команда 1>;
Дія команди. Доки
значення логічного виразу істинне, виконується команда 1. Істинний логічний
вираз описує умову продовження процесу виконання команди циклу.
Приклад. Нехай
змінні х, s
мають значення х=4, s =0.
Після виконання команди
while
x <=8
do
begin
s:=s+x;
x:=x+l
end ;
вони набудуть
значень s=4+5+6+7+8=30, x =9.
Приклад. Вивести
таблицю чисел від 20 до 30, їхні квадрати та куби за допомогою команди while
можна так:
Задача. Протабулювати
функцію у = sin х
на проміжку [0; 3,1], з кроком h
= 0,1 і обчислити середнє арифметичне (s1)
значень функції більших, ніж 0,1 і менших, ніж 0,6.
var x,
y, s, s1, h, xk: real; n: integer;
x := 0;
xk := 3.1; h
:= 0.1; :=0; n:=0;
if (y
>
0.1) and (y<0.6)
then s := s + y; n := n + 1
end;
begin si
:= s / n; writeln ('Середнє =', si)
end writeln('Таких
значень немає n=0');
3. Команда циклу з
післяумовою ( repeat )
має вигляд
repeat
<команди> until
<логічний вираз>;
Дія команди. Команди
виконуються в циклі, доки значення логічного виразу не стане істинним. Істинний
логічний вираз задає умову виходу з циклу.
Приклад. Нехай
змінні х, у мають значення х=5, і/=0. У результаті виконання
команди
repeat y:=y+x;
z:=2*x; x:=x-2 until х<=1;
змінні у, z ,
х набудуть
значень y=0+5+3=8,
z=6, x = 1 .
1. Масив ( array )
- це скінчений набір елементів одного (базового)
типу, які зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам'яті і
мають спільну назву.
У математиці
поняттю масив відповідають поняття вектора та матриці. Розрізняють одно- та багатовимірні
масиви. Двовимірний масив даних - це таблиця, що складається з декількох
рядків.
Загальний вигляд
конструкції опису типу масиву такий:
array
[<розмір>] of
<назва базового типу>;
Розмір (кількість
елементів) масиву найчастіше задають у вигляді діапазону або назви деякого
перерахованого типу даних.
Описати масив можна
у розділі опису типів type ,
у розділі констант const ,
або у розділі оголошення змінних var .
Назви типів масивів і змінних-масивів придумує
користувач.
Приклад. Розгляньте:
1) опис типу масивів (назва типу mymasyv),
2)
оголошення сталого масиву (масиву-константи) vydatky
типу
mymasyv і
3) оголошення змінних-масивів а, аі типу mymasyv
та
масивів: b
(він
має 7 елементів цілого типу), с (має
100 елементів-символів,тобто даних типу char).
type mymasyv=
array [1..10] of real;
day=(mon, tue, wed,
the, fri, sat, sun);
const vydatky:
mymasyv =(1.2,1,1,2,18,2.4,8.97,3,7,1.3);
b: array[day] of
integer; : array [1..100] of char;
Над масивами
визначена єдина команда копіювання: a:=al
-
усі значення масиву аl
будуть присвоєні відповідним елементам масиву а. Усі інші операції, наприклад,
присвоєння конкретних значень, додавання, множення тощо, визначені лише над
елементами масиву.
Доступ до елемента
масиву здійснюється через назву масиву і номер елемента. Цей номер (його часто
називають індексом) записується в квадратних дужках, наприклад, а[1] - перший
елемент масиву a,b[tue]
-
другий елемент масиву b.
Щоб опрацювати всі
елементи масиву використовують команду циклу for
(чи while
або repeat ).
Приклад. Елементам
описаних масивів можна надати значення так: а[1]:=15.1; b[tue]:=3;
c[l]:='a'
V; c[2]:='b'.
Сталі елементи мають такі значення: vydatky
[l]=1.2; vydatky[2]=l;
...; vydatky[10]=1.3.
2. Двовимірні
масиви. Елементи двовимірного масиву (дані
можуть бути подані у вигляді таблиці) визначаються іменем масиву та двома
індексами: перший індекс означає номер рядка, а другий - номер стовпця, на
перетині яких стоїть елемент, наприклад р[1,2], р[і,j].
Розглянемо приклади
оголошення масиву-константи bаl,
що має 2 рядки і 4 стовпці елементів, деякого масиву doba,
який міститиме 24*60 елементів цілого типу, двовимірного масиву р розміру
9 на 9 (тут буде 9* 9=81 елемент).
const bal:
array [1..2,1..4] of integer=((4,3,5,3),(4,4,5,3));
var doba:
array [0..23] of array [0..59] of integer;
var p :
array [1..n, 1..n] of integer;
Тут bal[l,l]=4,
bal[l,2]=3, ..., bal[2,3]=5, bal[2,4]=3. Значення
елементам масивів doba
і
р можна надати командою присвоєння двома способами,
наприклад,
так: doba[16][30]:=5,
doba[16,30]:=5.
1. Запис ( record )
-
це структурований тип даних, призначений для зберігання в оперативній пам'яті
та опрацювання даних, що складаються з полів - даних різних типів. Запис
описують у розділі type
(можна
і у розділі var) за
допомогою такої конструкції:
Приклад. Запис
про анкетні дані студентів: прізвище, ім'я, дату народження та середній бал,
можна описати так:
grupa=record
{Оголошуємо запис grupa }
name, surname:
string[20]; {Описуємо відповідні поля}
birthday: record :
1975.. 1985; :
1.. 12;
Доступ до конкретного
поля запису дає складене ім'я вигляду
Конкретні записи
типу grupa
оголошують у розділі var
так: studentl,
student2 : grupa.
У програмі цим змінним можна надати, наприклад, такі значення:
studentl.surname:='Irop';
student2.birtday.month:=5.
Складені імена
використовувати незручно. Вони ведуть до громіздких виразів у програмі. Щоб
цього уникнути, застосовують команду приєднання with .
2. Команда
приєднання ( with ).
Команда приєднання дає змогу використовувати у
програми ли
Похожие работы на - Записи в Turbo Pascal Курсовая работа (т). Информационное обеспечение, программирование.
Реферат: Терроризм
Реферат по теме Роль Баухауза в становлении художественного конструирования
Реферат: Процесс муниципального управления
Диссертация На Тему Тли Вредители
Реферат: С.В. Карпенко "Очерки истории белого движения на юге России (1917-1920 гг.)"
Аргументы К Сочинению Настоящее Искусство
Реферат по теме Галактика NGC 1275 - ядро скопления галактик в Персее
Реферат по теме Государственный образовательный стандарт. Характеристика результатов обучения
Реферат Равновесие
Курсовая Работа На Тему Системный Подход К Управлению Производственными Процессами
Реферат по теме Датчики уровня
Реферат: Признаки рыночной стоимости и последовательность оценочных работ
Сочинение По Русскому Языку Вступление Примеры
Шпаргалка: Основы экономики
Сочинение Новый Учебный Год
Курсовая работа по теме Оценка эффективности инновационного проекта на примере ООО 'Cinnabon'
Реферат: Особенности политического лидерства в современной России.
Реферат по теме Онтологический статус основных понятий математической концепции Н. Бурбаки
Правила Проведения Соревнований По Бадминтону Реферат
Контрольная работа: Президент Республики Беларусь и формирование идеологии белорусского государства
Реферат: Ізраїль та Іран
Курсовая работа: Проблема безработицы
Реферат: Профессиональные заболевания пользователей ПК, оздоровительные мероприятия