Залізний занавєс або Америка завжди приймає вірне рішення

Чули, що США анонсували якесь ембарго проти росії, а російській посол у США у відповідь сказав, що росія стронк і ніщо з нею не станеться?

Ну то зафіксуємо для пам’яті.

 Американці часто мені повторювали відому цитату Черчіля, про те, що Америка завжди знаходить єдине вірне рішення проблеми, але вже після того як перепробує всі можливі невірні рішення. Я це запам’ятав, бо якщо навіть пихаті американці вважають жарти англійця над собою вартими уваги, то в цьому щось є.

То дивіться.

Антон Швець два тижні тому в ефірі у Краснопьорова:

«Для нашої мети поточні санкції це лише такий спосіб пояснити Європі та Сполученим Штатам, що єдиними ефективними санкціями є справжній ЗАЛІЗНИЙ ЗАНАВЄС. От такий, як був тоді. Тоді також Радянський Союз обходив його, дай Боже. Але сама ідея в тому, що кожен раз пропонуючи якісь [локальні] рішення, ми дуже швидко показуємо, як Росія обходить це все.

Вони [США та ЄС] роблять все жорсткіше, і жорсткіше, і жорсткіше, і розуміють, що навіть це не працює так, як вони задизайнили це. Да, воно працює, [але] якось по-іншому. [Тобто] також працює, але не настільки ефективно, і не призводить до бажання Росії припинити війну, і не призводить до унеможливлення Росії продовжувати війну. Саме тому я вважаю, що те що ми робимо зараз призведе до [іншого] кінцевого результату. Коли у бізнесу, у політиків в Європі і США виникне в голові рішення… що з Росією неможливо домовитися, на неї неможливо НЕ ПРЯМО впливати».

А також у травні 2023:

«Будь які обмеження, які можна буде придумати, росія буде вчитися обходити. Навіть якщо до санкцій проти рф приєднається цілий світ, завжди буде можливість виконати поставку просто підмінивши назву товару. СРСР свого часу танкові двигуни, викрадені в країнах НАТО, постачав під виглядом тракторних. Тому треба не створювати списки чорних компаній, якім заборонено продавати. І навіть не списки білих компаній, яким дозволено продавати. Треба просто заборонити постачати до рф ВСЬО. Взагалі всьо. Або щонайменше заборонити постачати до рф цілі типи продукції, які заборонено постачати».

Насправді, я все це сформулював ще до 2023 (не один, а під час загальних обговорень). Почав, разом з однодумцями, просувати це на початку 2023. А говорити публічно став вже пізніше, коли зрозумів, що воно починає працювати.

Ага, скажете ви, зрозуміло. А що сталося?

Є такий Даліп Сінгх, заступник радника Байдена по нацбезпеці. В минулому він і був головним радником по нацбезпеці і одним з архітекторів перших санкцій після початку повномасштабки. Потім пішов в бізнес, але нещодавно повернувся в Білий Дім, щоб знову працювати над санкціями і багато чим ще.

Даліп Сінгх під час фактично програмного виступу в Інституті Брукінса 28 травня 2024 року зауважив, що може існувати багато претензій до американських санкцій. І що росія почуває себе набагато краще, ніж очікувалося під час введення перших санкцій. І прямо каже, що росія почуває себе краще, ніж він сам планував та очікував. І що досі кількість західних і зокрема американських компонентів в російській зброї залишається доволі великим. І з цим дуже складно щось робити, бо експортний контроль для товарів цивільного сектору не працює. Тому, звісно, підприємства повинні розширювати свій власний експортний контроль, вводити процедури перевірки клієнтів, тощо.

Цитата Сінгха: «Put your creativity and resources to work, know your customers, know their customers, and know the end users. Ensure that American firms are not unwitting cogs in Russia’s arsenal of autocracy».

«Використовуйте свій творчий потенціал і ресурси, знайте своїх клієнтів, знайте їхніх клієнтів і знайте кінцевих користувачів. Переконайтеся, що американські фірми не є несвідомими гвинтиками в російському арсеналі автократії».

Знову цитата мене з 2023 року, де я кажу що ми треба заборонити постачати все до рф:

«Треба підвищувати рівень контролю за товарами подвійного призначення, треба розширювати номенклатуру таких товарів і треба ретельно перевіряти кінцевого покупця».

Тупо один в один. Але з запізненням на рік. Америка завжди приймає вірне рішення, ага.

Загалом Сінгх вважає, що для цілих спектрів товарів, які використовує рф для виробництва зброї (і не тільки), виробникам треба вводити комплаєнс схожий на банківський для платежів.

Загалом раджу подивитися виступ Сінгха повністю. Мені було дуже цікаво, бо це прям мої думки та слова, але викладені гарною англійському топовим американським посадовцем. Звісно Сінгх в мене не підглядав, і навряд чи мене десь там перекладають і читають. Просто всі вірні рішення однакові, питання були лише в тому, аби пришвидшити шлях США до єдиного вірного рішення.

Цим рішенням буде ще більше посилення експортного контролю і створення у всіх великих виробників відділів комплаєнсу, продукцію яких використовує росія для виробництва зброї?

Ні, не буде. Це чергове хибне рішення. Загалом гарне. Але не остаточне.

Дії української санкційної вертикалі направлені на фактичний спам Заходу прикладами обходу росією санкцій, спрацювали саме так як планувалося. Не остаточно, але це черговий крок. Зрозумівши, що це все обмежити окремими центральними директивами неможливо, хоча б деякі впливові американці прийшли до того самого висновку, якій і був нам потрібен. Тепер вони вирішили перекласти контроль на виробників, потім вони створять виробникам, які погано це все реалізовують, проблеми і будуть дивитися як воно спрацює. Спрацює, звісно, але не дуже ефективно.

Приклади нахлобучілова навіть відділів комплаєнсів виробників українська санкційна вертикаль надасть США відразу після того, як ті відділи створять.

Після цього влада США нарешті повинна буде дійти до висновку, що навіть виробники не справляються з відслідковуванням. І перейде на наступний етап.

Після розуміння що окремі центральні директиви, навіть з ресурсами самих виробників не спрацювали, треба буде підходити до ЄДИНОЇ центральної директиви. Не знаю, як її назвуть. Навряд чи новою залізною завісою. Але загалом це будуть секторальні ембарго на цілі типи певної продукції.

І про ембарго Сінгх вже також говорить. Але не про ембарго на ввезення товарів до рф, а про фактичне ембарго на експорт з рф того, що дає рф гроші. Нафта, газ, метал і загалом всі природні ресурси. Звісно, навіть про таке ембарго Сінгх каже обережно, і каже що ембарго це погана ідея, але якщо рф продовжить так само як зараз – то доведеться вводити щось, що і буде фактичним ембарго. Ми не будемо казати, що це ембарго, але то буде саме воно.

Просто у питаннях окремих директив на російський експорт ми вже також надавали прикладів, що воно не дуже щоб працює. Принаймні не так, як у задумі було. Але тут більшість всього США відслідкували самостійно, Україна лише допомагала.

Тим не менш, анонсована зміна підходів до експортного контролю, про яку мови не було рік тому, це все ж таки крок у напрямку остаточного рішення.

І тут, звісно, я не можу не пригадати міжнародний реєстр спонсорів війни і реєстр західних компонентів у російській зброї. Який був на тому самому порталі і також був закритий потужним рішенням українського Кабміну. Попри всі воплі, що це був поганий інструмент, треба визнати – інструмент був дієвим. Він постійно доводив одне і те саме – поточні санкції та експортний контроль не є достатніми, ось вам приклад. І ось. І от тут ще. І ваші нові санкції також не достатні, ось вам приклад. І ось. І ще.

Кабмін Україну такого інструменту позбавив. Це не зупинило ідею, час якої настав звісно. Але це було дуже неприємно. Що далі?

Далі треба дотискати і продовжувати показувати, як рф обходить санкції, щоб голос Сінгха був почутий всім істеблішментом США та ЄС. Щоб всі зрозуміли, що перехід до все більших обмежень це, здається, єдине вірне рішення. Бо всі інші вже не спрацювали. Ну а далі ще один логічний крок, ще одне підвищення контролю. У вигляді залізної завіси. Бо і експортний контроль не впорався.

Але тим не менш навіть посилення експортного контролю це вдалий результат. Його звісно не введуть завтра. Спочатку обговорення, потім якась реалізація. Я розумію що нам треба на вчора, але ось такий світ, такі в ньому правила.

Можна їх заперечувати, а можна використовувати на свою користь хоча б десь.

Це крок, на який США піде тільки через рік тиску. І це хороша справа. І це було не легко зробити. За це не дадуть нагород, та мабуть і визнання публічного не буде. Бо завжди можна сказати, що ну так США самі до цього прийшли. Ага прийшли. Як завжди приходили, після того як все інше не спрацювало. Та і не було окремої людини, яка б це просувала, як головна (хоча хтось себе призначить звісно). І це не я один такий розумний, це не я сам по собі до таких думок прийшов. Це була, і сподіваюсь є, кооперація великої кількості людей.

Ми продовжимо свою роботу.

Прийде той день, коли росія буде оточена завісою з усіх боків. І на вихід. І на вхід.