Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus у місті Львові - Биология и естествознание дипломная работа

Главная

Биология и естествознание
Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus у місті Львові

Значення аеропалінологічних досліджень для запобігання і лікування полінозів. Порівняння динаміки пилення рослин Carpinus, Quercus, Fagus у місті Львові протягом 2011 – 2012 рр. Виявлення днів, коли рівень пилку в повітрі перевищував пороговий рівень.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1. Значення аеропалінологічних досліджень для запобігання і лікування полінозів
2. Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus в Європі
2.1 Закономірності пилення Carpinus
4. Вивчення вмісту пилку Carpinus, Quercus, Fagus протягом 2011 - 2012 рр. у місті Львові
5. Порівняння закономірностей пилення Carpinus, Quercus, Fagus у Львові та інших регіонах Європи
На сьогоднішній час аеробіологічні дослідження є актуальними. Це пов'язано із збільшенням алергічних захворювань в цілому світі. Пилок рослин розповсюджується вітром і є причиною виникнення і загострення алергічних реакцій. У багатьох країнах Європи вчені проводять систематичні аеропалінологічні спостереження і широко співпрацюють з алергологами. В Україні назріла необхідність також запровадити постійні дослідження перебігу та тривалості пилення алегро-модулюючих рослин, створення календарів пилення в усіх регіонах, а, отже, створення мережі станцій аеропалінологічного моніторингу [1].
Лікувальні та профілактичні програми складають алергологи в тісному співробітництві з аеробіологічними лабораторіями і метеослужбою. У разі поєднання пилкової та грибкової гіперчутливості в одного пацієнта аеробіолгічний моніторинг може стати у нагоді для уточнення провідних етіологічних чинників.
Кожен регіон має специфічну для нього рослинність, пилок якої може стати алергеном для населення. Структура пилкового календаря індивідуальна для кожного регіону і залежить від клімато-географічних особливостей [3].
Певний інтерес до аеробіології і алергології представляє залежність рівня пилку і спор від метеорологічних умов, перш за все від вологості, сили вітру, атмосферного тиску, сонячної активності. Погодні умови взимку та ранньою весною впливають на середню тривалість сезону цвітіння, а звідси - на загальний рівень аероалергенів.
Однак таких досліджень ще недостатньо, що вимагає від науковців подальших розробок у цьому напрямку [13].
Метою роботи було: порівняти динаміку пилення рослин Carpinus, Quercus, Fagus у місті Львові протягом 2011 - 2012 рр., виявити дні коли рівень пилку в повітрі перевищував пороговий, порівняти з погодніми умовами.
1. Значення аеробіологічних досліджень для запобігання і лікування полінозів
Аеробіологія - міждисциплінарна наука, яка пов'язана з ботанікою, екологією, метеорологією, сільським та лісовим господарством, а також медициною, передусім її розділом - алергологією. Інтерес до аеробіології зростає з боку всіх зазначених напрямків, однак найбільше з боку алергології. Це пов'язано зі значним збільшенням кількості алергічних захворювань в усьому світі [1].
Алергічні захворювання з кожним роком залучають все більш пильну увагу лікарів різних спеціальностей. Незважаючи на те, що алергічні хвороби відомі людині більше двох з половиною тисяч років, в сучасному світі проблеми, пов'язані з питаннями діагностики, терапії та профілактики аллергопатології залишаються дуже актуальними [12].
Аеробіологічний моніторинг є актуальною проблемою, адже пилок рослин, який знаходиться в повітрі спричиняє алергічні захворювання такі, як бронхіальна астма, риніт, кон'юктивіт, дерматит тощо.
Астматичний бронхіт чи бронхіальна астма виникає в період цвітіння алергенних рослин, найчастіше в суху вітряну погоду, коли концентрація пилку в повітрі досить висока. Приступи астми характеризуються сухим кашлем, затяжним видихом, причиною яких є звуження бронхів, а результатом є порушення прохідності дихальних шляхів.
Алергічний реніт проявляється слизовими виділеннями, чханням, закладенням носа, втратою нюху.
Алергічний кон'юктивіт характеризується почервонінням повік, болем очей, почервонінням кон'юктиви і сльозоточивістю. Найбільш небезпечним є набряк гортані, що призводить до забруднення дихання.
Алергічний дерматит - дуже поширене захворювання, здатне вражати всі вікові групи населення і потребує негайного лікування. Це захворювання шкіри, що розвивається, як відповідна реакція організму на взаємодію з факультативним подразником (речовина, що викликає алергічні реакції в осіб з підвищеною чутливістю до них) шляхом екзо- і ендогенних впливів [12].
Поліноз - група алергічних захворювань, що викликається пилком рослин і характеризується гострими запальними змінами з боку покривних тканин (слизових оболонок і шкіри). Захворювання несе сезонний характер і виявляється в період цвітіння рослин і дерев, коли в повітрі міститься велика кількість пилку. Характер і вираженість клінічних проявів полінозу залежить від міри підвищеної чутливості організму до пилкових алергенів, масивності експозиції до них, супутніх алергічних реакцій і захворювань.
Причиною полінозу є алергени пилку в основному вітрозапильних рослин. Весняний поліноз викликає пилок дерев і чагарників: берези, вільхи, ліщини, клена, дуба, та ін В етіології весняно-літнього полінозу провідна роль належить пилку злакових трав: тимофіївки, вівсяниці, тонконога та ін Літньо-осінній поліноз викликає пилок бур'янистих трав: лободи, полину та ін Найбільш сильними алергенними властивостями володіє пилок карантинного бур'яну - амброзії, широко поширеного в південних регіонах країни [9].
Для полінозу характерна сувора сезонність, при цьому терміни виникнення загострень захворювання збігаються з періодом цвітіння рослини, до пилку якого сенсибілізований хворий. Частіше зустрічається поліноз в осіб у віці від 15 до 40 років. Домінуючими клінічними проявами пилкової сенсибілізації є алергічні реакції перераховані вище [11].
Найбільш важким проявом полінозу є бронхіальна астма. У ряду хворих виникають шкірні прояви полінозу у вигляді кропивниці, Квінке набряку, атонічного та контактного дерматитів. До рідкісних проявів полінозу відносяться ураження нервової системи, внутрішніх органів і сечостатевих органів [8].
Найтиповіша ознака полінозу -- сезонність, співпадання проявів із періодом цвітіння певних рослин. При цьому симптоми повторюються приблизно в один і той самий час щорічно, але оскільки в різні роки терміни цвітіння дещо зміщуються через погодні відмінності, змінюються і терміни проявів полінозу. Проте слід враховувати можливість полівалентної пилкової алергії (тобто алергії до пилку різних рослин), а також можливість харчової алергії через перехресні реакції (наприклад, на горіхи при алергії до пилку листяних дерев і чагарників). У разі алергії до цвілевих грибів явища полінозу можуть спостерігатися упродовж всієї теплої пори року.
Але найчастіше поліноз продовжується не більше 4 тижнів на рік. Поліноз зустрічається у людей будь-якого віку і статі, але у дітей він частіше
буває у віці старше 6 років. Кількість хворих у всьому світі подвоюється кожні 10 років. Не завжди поліноз діагностується, тому офіційні дані про його поширеність занижені приблизно в 10 разів. Поліноз не проходить з віком.
Основну роль у розвитку полінозу відіграють близько 60 рослин. Знання приблизних періодів їх цвітіння в даній місцевості полегшує діагностику «винуватця». Можливі перехресні реакції на споріднені рослини (тимофіївка -- їжака, вільха -- ліщина -- береза).
Основне значення мають повітрянозапилювані рослини, пилок яких виділяється у величезній кількості і легко розноситься вітром. Розміри його від 10 до 50 мікрон, а ферменти, що містяться в ньому, полегшують проникнення через слизову оболонку очей і носа. До того ж на зернах пилку можуть вегетувати спори цвілевих грибів, що теж може бути причиною симптомів. Причинний чинник полінозу залежить від кліматичної зони, особливостей місцевої флори. Календар цвітіння рослин залежить і від погодних умов. У теплі сонячні дні і при сильному вітрі симптоми виражені сильніше. Запідозрити наявність полінозу можна, аналізуючи збіг у часі симптомів з календарем цвітіння, а для його підтвердження проводиться алергологічне обстеження із застосуванням шкірних тестів (не в сезон цвітіння) і аналіз на наявність антитіл до даного алергену в сироватці крові (RAST -- радіоалергосорбентний тест та ін.). У мешканців міст поліноз зустрічається в шість разів частіше, ніж у сільських жителів. Це пояснюється впливом забруднення повітря: під дією таких речовин, як двоокисид сірки, озон і оксиди азоту, а також кислих аерозолів відбувається пошкодження зерен пилку і вихід на їх поверхню нових алергенів (життя без алергії).
Найбільший лікувальний ефект надає специфічна гіпосенсибілізація, яку проводять в алергологічних кабінетах. Для неспецифічної терапії застосовують антигістамінні засоби. У випадках, коли це лікування не має ефекту, призначають глюкокортикоїдні препарати місцевої або пролонгованої дії. Широко використовують також місцеве лікування препаратами, що містять ефедрин, антигістамінні засоби, кромолін-натрій, глюкокортикоїди [15].
Основними препаратами для лікування полінозу є антигістамінні препарати. Механізм їх дії грунтується на попередженні патологічних ефектів гістаміну.
При прийомі антигістамінних препаратів всередину у вигляді таблеток або сиропу у хворих на поліноз зменшуються такі симптоми алергічного риніту як свербіж носа, чхання, зменшується закладеність носа. Ефективні ці препарати при алергічному кон'юнктивіті, кропивниці, набряку Квінке та інших симптомах полінозу.
В даний час всі антигістамінні препарати прийнято поділяти на 2 групи:
- антигістамінні препарати 1-го покоління, що володіють досить вираженим седативним ефектом, короткочасною терапевтичною дією, при тривалому прийомі можливо звикання до препарату;
- антигістамінні препарати 2-го покоління, які характеризуються значно меншою виразністю негативних побічних ефектів, тривалістю терапевтичної дії протягом 24 годин, відсутністю звикання при тривалому застосуванні [14].
Седативний ефект, властивий раннім антигістамінним препаратам, обмежує їх застосування, особливо у хворих, чия професійна діяльність вимагає зосередженості, підвищеної уваги, швидкого прийняття рішень. Крім того, ці антигістамінні препарати посилюють дію алкоголю на організм [10].
До побічних ефектів антигістамінних препаратів 1-го покоління - відносяться:
- можливі блювота, болі в шлунку, запори;
- можливі підвищення апетиту і збільшення маси тіла.
Побічні негативні ефекти у препаратів 2-го покоління виражені значно слабше, але також присутні. При проведенні терапії антигістамінними препаратами 2-го покоління - можливі:
- підвищення активності печінкових трансамілаз у сироватці крові;
- порушення уваги, уповільнення психічних і рухових реакцій [14].
При вираженій закладеності носа, виникає необхідність призначення судинозвужувальних препаратів - стимуляторів б-адренорецепторів [10].
Тривалість лікування судинозвужувальними краплями при полінозі, як правило, не повинна перевищувати 3 - 5 днів, у зв'язку з небезпекою розвитку медикаментозного риніту.
Крім того - тривале їх застосування може призводити до загострення риніту і таким побічним ефектам, як - артеріальна гіпертонія, ризик яких особливо високий при прийомі цих препаратів всередину.
Побічні негативні ефекти судинозвужувальних препаратів:
3-тя група препаратів, що використовуються в лікуванні полінозу - комбіновані препарати: антигістамінні препарати в поєднанні з псевдоефедрином [10].
Побічні ефекти комбінованих препаратів пов'язані з наявністю псевдоефедрину, і проявляються як:
- безсоння, дратівливість, запаморочення, відчуття втоми;
- головний біль (особливо у літніх людей), агресивність у дітей;
- сухість у роті, анорексія, нудота;
- підвищення артеріального тиску, розвиток аритмій;
Профілактика полягає у припиненні контакту з алергеном, наприклад виїзд за межі ареалу розповсюдження рослини, що викликає захворювання [15].
2. Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus в Європі
2.1 Закономірності пилення Carpinus
Пилення граба найчастіше розпочинається в першій декаді квітня і триває до травня, але можливі різні відхилення [22]. На період пилення та максимальну кількість пилкових зерен в першу чергу впливають кліматичні умови: температура, вологість, вітер, а також географічне розташування місцевості де проводяться дослідження.
У Кракові період пилення граба у 2001, 2003 та 2005 роках розпочалося у другій декаді квітня і закінчився у 2001 та 2003 роках у першій декаді травня, а у 2005 році - у третій декаді квітня. Тривалість періоду пилення становили від 14 до 20 днів. Максимальна кількість пилку у 2001 році становила 66 п.з/м 3 (25.04), у 2003 році - 84 п.з/м 3 (24.04), а у 2005 році - 17 п.з/м 3 (18.04). У 2002 році пилення граба розпочалося 30 березня і закінчилося 27 квітня, тобто тривало 29 днів. Максимальна кількість пилку в повітрі була зареєстрована 18 квітня (27 п.з/м 3 ). У 2004 році пилення граба розпочалося у першій декаді квітня і тривало до третьої декади травня. Максимальна кількість пилку становить 37 п.з/м 3 (20.04) [24].
За даними з міста Познань пилення граба у 2001 та 2003 роках розпочалося у третій декаді квітня і тривав у 2001 році до першої декади червня, а у 2003 році - до третьої декади травня. Максимальна кількість пилку в повітрі становила 23 п.з/м 3 (30.04) у 2001 році, а у 2003 році 21 п.з/м 3 . У 2002 та 2004 роках пилення розпочалося у першій декаді квітня і закінчилося у третій декаді квітня у 2002 році та у першій декаді травня у 2004 році. Максимум пилку граба становить 15 п. з/м 3 (21.04) та 20 п.з/м 3 (22.04) відповідно. У 2005 році пилення граба спостерігали з 16 квітня по 12 травня, тобто тривав 27 днів. Максимальна кількість пилку становила 8 п.з/м 3 (18.04) [28].
У Щечіні період пилення граба з 2001 по 2004 роки розпочалося у першій декаді квітня і закінчилося у першій декаді травня, в середнтому тривав від 29 до 39 днів. Максимум пилку спостерігали 27 травня (15 п.з/м 3 ) у 2001 році, 17 травня (195 п.з/м 3 ) у 2002 році, 26 травня (128 п.з/м 3 ) у 2003 році та 22 травня (32 п.з/м 3 ) у 2004 році. У 2005 році пилення граба розпочалося у другій декаді квітня і закінчилося в другій декаді травня. Максимальна кількість пилку становила 6 п.з/м 3 (19.05) [26].
У 2001 та у 2004 роках у Жешові пилення граба спостерігали у першій декаді квітня по першу декаду травня та червня відповідно. Максимум пилку зареєстрували 28 квітня (23 п.з/м 3 ) у 2001 році та 23 квітня (28 п.з/м 3 ) у 2004 році. У 2002 році період пилення граба розпочалося з 10 квітня і тривало до 8 травня. Максимум пилку спостерігали 23 квітня (57 п.з/м 3 ). У 2003 пилення граба спостерігали з третьої декади квітня по першу декаду травня. Максимальна кількість пилку в повітрі становила 184 п.з/м 3 (30.04). А у 2005 році пилення граба розпочалося 16 квітня і тривало 18 днів, тобто закінчилося 3 травня. Максимум пилку становить 116 п.з/м 3 (18.04) [23].
У Любліні пилення граба у 2001 році розпочалося у першій декаді квітня і закінчилося у першій декаді травня з максимальною кількістю пилку 178 п.з/м 3 (26.04). У 2002, 2004 та 2005 роках пилення граба спостерігали з другої декади квітня по другу декаду травня. Максимум пилку було зареєстровано 20 квітня (453 п.з/м 3 ) у 2002 році, 22 квітня (79 п.з/м 3 ) у 2004 році та 25 квітня (37 п.з/м 3 ) у 2005 році. У 2003 році пилення граба спостерігали з 27 квітня по 12 травня з максимальною кількістю пилку 207 п.з/м 3 (30.04) [29].
Пилення граба у Німеччині з 2004 по 2006 роки розпочалося в кінці березня і тривало до середини травня. Найбільшу кількість пилку спостерігали в середині квітня. Кількість пилку граба за три роки становила 2,11% [25].
У Баликесірі (Туреччина) пилення Carpinus у 1996 - 1997 роках розпочалося на початку квітня і закінчилося в середині травня. Максимальну кількість пилку було зареєстровано на початку травня. Загальна кількість пилку граба за ці два роки становила 1,10% від загальної кількості пилку досліджуваних таксонів [18].
Пилення граба в Ескішехірі (Туреччина) тривало з березня по травень. Кількість пилку за 2000 та 2001 роки становила 0,23% [21].
В Трієсті (Італія) в 2004 році пилення Сarpinus тривало з середини березня до початку червня. Максимальну кількість пилку спостерігали в кінці квітня. Кількість пилку граба становила 0,45% [27].
В основному період пилення дубу триває з квітня по травень [22]. Період пилення і максимальна кількість пилку в різних містах може бути різна, це залежить від кліматичних умов, географічного розташування, екологічної ситуації території
У Любліні в 2001 та 2002 роках були проведені аеропалінологічні дослідження, які показали що початок пилення дубу у 2001 році спостерігали 1 травня, у 2002 році - 28 квітня. Періоду пилення в обох роках тривав 20 днів. Максимум пилення спостерігали 5.05 (421 п.з/м 3 ) у 2001 році, а у 2002 на 5 днів пізніше (10.05 - 238 п.з/м 3 ) [30].
У 2004 і 2005 роках період пилення дубу у Любліні розпочалося в першій декаді травня і тривало приблизно однаково 28-31 день. Максимальну кількість пилку спостерігали 5-6 травня. У 2004 році максимальна кількість пилкових зерен становила 347 п.з/м 3 , а у 2005 році - 351 п.з/м 3
У 2004 році пилення Quercus у Щечіні розпочалося 30 квітня і закінчилося 27 травня, тобто тривало 28 днів. Проте у 2005 році період пилення дубу розпочалося у другій декаді травня (15.04) і закінчилося 28 травня, тобто тривав 44 дні, що на 18 днів довше ніж у Любліні. Максимальна кількість пилку у 2004 році становила 69 п.з/м 3 повітря (6.05), а у 2005 - 330 п.з/м 3 повітря.(2.05). Такі коливання кількості пилкових зерен залежить від погодніх умов [31].
За результатами дослідження у Познані протягом 2001-2005 років можна сказати, що періоди пилення розпочиналися в третій декаді квітня та закінчувались у першій декаді червня. В основному період пилення тривав 38 (2002) - 46 (2004) днів. Максимум пилення спостерігали у першій декаді травня. Максимальна кількість пилкових зерен з 2001 - 2003 (130 - 260 п.з/м 3 повітря), перевищувала кількість пилку в 2004 і 2005 роках (94, 84 п.з/м 3 повітря) [28].
За даними з Жешува у 2001, 2002 та 2005 роках пилення дуба спостерігали в другій декаді квітня, а у 2003 та 2004 - у третій декаді квітня. Кінець пилення з 2001 - 2003 роки спостерігали у третій декаді травня, а у 2004 і 2005 роках - в першій декаді червня, тобто тривав 24 - 49 днів. З 2001 по 2003 рік спостерігали зростання пилку дубу в повітрі (67-471 п.з/м 3 ), проте з 2004 по 2005 спостерігали зменшення максимуму пилку (133-59 п.з/м 3 ) [23].
У Кракові в 2001 та 2003 роках пилення дубу спостерігали з третьої декади квітня до третьої декади травня. Максимум пилення спостерігали 3 травня 173 п.з/м 3. і 5 травня 209 п.з/м 3 відповідно. В. 2002 році пилення розпочалося у третьої декаді березня і тривало 59 днів (19.05). Максимальна кількість пилку дубу була зареєстрована 4 травня (64 п.з/м 3 ) У 2004 році пилення розпочалося у другій декаді квітня і тривало 41 день (13.04-24.05), а максимальна кількість пилку становила 76 п.з/м 3 (14.04). У 2005 році пилення тривало 51 день (9.04-29.05), максимальна кількість становила 61 п.з/м 3 (16.04) [24].
З 2004 по 2006 роки у Німеччині пилення дубу розпочалося в середині квітня і тривало до середини червня. Найбільше підвищення пилку спостерігали на початку травня. Кількість пилку Quercus за три роки становила 8,02% від загальної кількості досліджуваних таксонів [25].
Пилення дубу у Баликесірі (Туреччина) з 1996 - 1997 роках розпочалося в середині квітня і закінчилося на початку червня. Найбільшу кількість пилку спостерігали на першому та другому тижні травня. Загальна кількість пилку дубу становила 6,77% [18].
Пилення дубу в Денізлі (Туреччина) у 2005-2006 роках розпочалося в середині березня і тривало до середини червня. Максимальна кількість пилку була зареєстрована на початку травня і становила 133 п.з/м 3 [20].
Пилення дубу в Ескішехірі (Туреччина) розпочалося на початку квітня і закінчилося в середині червня. Найвища концентрація пилку була зареєстрована на другому тижні травня 3,03% [21].
Пилення дубу в 1993 році у Трієсті (Італія) тривало з травня по червень. Максимальна кількість пилку була зареєстрована в середині травня. Кількість пилку становила 4,02% від загальної кількості досліджуваних таксонів [27].
На Півдні Іспанії у місті Корда проводилися дослідження протягом 2006-2008 років. Кількість пилку дубу в 2006 році становила 3389 п.з., в 2007 році - 7616 п.з., а в 2008 році - 12484 п.з. Максимальна кількість пилку Quercus у 2006 році було зареєстровано в середині квітня (200 п.з/м 3 ), у 2007 році також найбільше пилку спостерігали в середині квітня (350 п.з/м 3 ), а в 2008 році найбільша кількість пилку спостерігали в кінці березня (400 п.з/м 3 ) [19].
Період пилення буку припадає на другу декаду квітня по травень [22].
Пилення буку у Кракові у 2001 та 2005 роках розпочалося у другій декаді квітня і тривало до третьої декади та другої декади травня відповідно. Максимальна кількість пилку у повітрі в 2001 році становила 41 п.з/м 3 (25.04), а у 2005 році - 24 п.з/м 3 (01.05). З 2002-2004 роки пилення буку спостерігали у третій декаді квітня по другу декаду травня. Максимальна кількість пилку у 2002 році становила 9 п.з/м 3 25 квітня, у 2003 році - 93 п.з/м 3 3 травня, а у 2004 році - 16 п.з/м 3 4 травня [24].
У Познані з 2001 по 2004 роки пилення буку розпочалося у третій декаді квітня і тривало до першої декади травня. Загальна кількість пилення тривала від 15 до 39 днів. Максимальна кількість пилку в повітрі за ці роки коливалася від 4 до 20 п.з/м 3 . Найменша кількість максимального пилку буку була в 2002 році 4 п.з/м 3 (29.04), а найбільша кількість максимального пилку в повітрі спостерігали у 2001 році 20 п.з/м 3 [28].
За даними з Щечіна сезон пилення буку у 2001, 2002 та 2005 роках розпочалося у третій декаді квітня, а у 2003 та 2004 роках - розпочалося у другій декаді квітня і тривало до другої декади травня. В основному період пилення тривав від 11 до 32 днів. Максимальна кількість пилку була різна і коливається від 5 п.з/м 3 (2.05) у 2005 році до 99 п.з/м 3 (3.05) у 2003 році [26].
В Жешові пилення буку у 2001 році розпочалося в другій декаді квітня (19.04) і закінчилося у третій декаді травня (28.05), тобто тривав 40 днів. Максимальна кількість пилку в повітрі спостерігали 1 травня (22 п.з/м 3 ). У 2002 та 2003 роках пилення розпочалося у третій декаді квітня і тривало до першої декади травня. Максимальна кількість пилку буку була зареєстрована 4 травня 25 п.з/м 3 у 2002 році та 30 квітня 201 п.з/м 3 у 2003 році. В 2004 та 2005 роках пилення розпочалося 11 та 16 квітня відповідно і тривало до першої декади червня, від 49 до 56 днів. Максимальну кількість пилку спостерігали у 2004 році 1 травня (29 п.з/м 3 ) та 3 травня (9 п.з/м 3 ) у 2005 році [23].
В Любліні найшвидше пилення буку розпочалося у 2001 році 5 квітня і закінчилося 20 травня, тобто тривало 46 днів. Максимальну кількість пилку (24 п.з/м 3 ) спостерігали 1 травня. З 2002 по 2004 рік пилення розпочиналося з третьої декади квітня і тривало у 2002 році до 5 травня, у 2003 році до 18 травня, а у 2004 році до 27 травня. Максимум пилку буку зареєстрували у першій декаді травня від 8 до 82 п.з/м 3 повітря. У 2005 році пилення розпочалося 18 квітня і закінчилося 18 травня, тобто тривало 31 день. Максимальна кількість пилку спостерігалася 3 травня 7 п.з/м 3 [29].
У Німеччині з 2004по 2006 роки проводилися також такі дослідження. Було виявлено що бук починає пилити з середини квітня до кінця травня. Найбільша кількість пилку була зареєстрована в кінці квітня і на початку травня. Загальна кількість пилку за ці три роки становила 2,31% [25].
Пилення буку в Баликесірі (Туреччиа) в 1996-1997 роки розпочалося в кінці квітня і тривало до початку червня. Найбільша кількість пилку була зареєстрована в середині травня. Загальна кількість пилку буку за два роки становила 0,55% від загальної кількості досліджуваних деревних таксонів [18].
Пилення Fagus в Ескішехірі (Туреччиа) розпочалося в середині квітня і закінчилося в середині червня. Найбільшу кількість пилку спостерігали в середині травня 1,58% [21].
Пилення буку в Трієсті (Італія) в 1992 році тривало з квітня по червень. Максимум пилку спостерігали всередині травня. Кількість пилку становила 0,50% від загальної кількості досліджуваних таксонів [27].
Вловлювання пилку із повітря були проведені у центральній частині міста на вулиці Герцена на висоті близько 10 м над поверхнею землі.
Для вловлювання пилкових зерен був використаний гравіметричний метод. До важливих ознак цього методу відносять його простоту і дешевизну.
Гравіметричний пиловловлювач Дюрама (рис. 1) був створений для вивчення циркулюючих в атмосфері пилкових зерен і спор і довгий час залишався основним приладом в аеропалінологічних дослідженнях. Він являє собою конструкцію з двох пластинок. Верхня пластинка утримується над нижньою за допомогою стійок. На нижній пластинці розташовуються тримачі для предметного скельця. Верхня - служить захистом від атмосферних опадів. Пилок під дією сили тяжіння пасивно осідав на поверхню предметного скельця, яке було змащене гліцерином. Збір матеріалу проводили що доби.
Рисунок 1. Схема вловлювача Дюрама для гравіметричного збору матеріалу
Для виготовлення постійних препаратів була використана гліцерин-желатинова суміш, до складу якої входять наступні компоненти:
Сафранін зафарбовує пилкові зерна в червоний колір різної інтенсивності, що полегшує виявлення і підрахунок пилкових зерен.
Для адекватної оцінки вмісту пилкових зерен у повітрі необхідно проаналізувати всю площу препарату. Ми використовували спосіб підрахунку пилкових зерен у зразку у неперервних трансектах, перпендикулярними до осі препарату і розташованими регулярно один біля одного. Це дає можливість оцінити добовий ритм пилення окремих рослин [12].
Препарати які були використані для підрахунку пилкових зерен за 2011 рік були опрацьовані мною, а за 2012 рік - частину матеріалу мені люб'язно надала аспірант кафедри ботаніки Волощук Катерина Володимирівна, іншу частину я доопрацювала сама (табл. 3-5 додатку).
Підрахунок пилкових зерен проводився за допомогою світлового мікроскопа при збільшенням 40?10. Дані, які отримують з 1 см 2 предметного скельця, трансформують в кількість пилкових зерен в 1 кубічному м повітря (1 м 3 ) [17]. Ідентифікацію пилку проводили за допомогою мікрофотографій та описів, які були подані у визначнику і посібнику (Куприянов, Алешина, 1972, Мейер-Меликян и др. 1999). Статистична обробка та побудова графіків здійснювалася з допомогою програми Excel, а метеорологічні показники взяті з інтернету (табл. 1-2 додатку) [32].
4. Вивчення вмісту пилку Carpinus, Quercus, Fagus протягом 2011 - 2012 рр. у місті Львові
Пилення граба (Carpinus) у 2011 році розпочалося у першій декаді квітня (5.04) і тривало до другої декади червня.(18.06),тобто тривало 73 дні (рис 5) Протягом перших 12 днів кількість пилку в повітрі була не значною. У цей період температура повітря становила в середньом до +6 0 С (рис. 6), а відносна вологість повітря 71% (рис. 7). Перше значне підвищення пилку граба спостерігали 21 квітня (105 п.з./м 3 ). Температура цього дня становила +13 0 С, а вологість повітря - 36%. Пік пилення припадає на третю декаду квітня (25.04) при температурі +15 0 С і відносній вологості 41% кількість пилку становила 252 п.з./м 3 . Це набагато сприятливіші погодні умови для розповсюдження пилку з попередніми. Пізніше кількість пилкових зерен різко зменшилося, і трапляються лише поодинокі пилкові зерна. У період від 21 по 25 квітня концентрація пилку грабу у 2-5 разів перевищувала пороговий рівень.
Рисунок 5. Динаміка пилення Carpinus у 2011 році
Рисунок 6. Середня температура повітря в період пилення Carpinus у 2011 році
Рисунок 7. Відносна вологість повітря в період пилення Carpinus у 2011 році
Пилення граба (Carpinus) у 2012 році розпочалося у першій декаді квітня (2.04) і тривало до кінця травня.(31.05),тобто тривало 60 дні (рис 8) За цей час було зареєстровано кілька значних підвищень концентрації пилку Carpinus у повітрі. Перше значне підвищення пилкових зерен у повітрі припадає на наступний день після початку пилення (12 п.з./м 3 ). Температура цього дня становила +5 0 С, а відносна вологість повітря 81%. Це були досить сприятливі погодні умови для підвищення рівня пилкових зерен в повітрі (рис. 9-10). Наступне підвищення пилку граба спостерігали 12 квітня (17 п.з./м 3 ), коли температура становила +13 0 С. а відносна вологість повітря 49%. Пік пилення припадає на другу декаду квітня (20.04) 55 п.з./м 3 і триває до четвертої декади квітня (29.04) 33 п.з./м 3 . Температура повітря у ці дні становила від +11 0 С до +20 0 С, тоді як відносна вологість повітря - від 74% до 52%. Можна зробити висновок, що із збільшенням температури відносна вологість повітря зменшується. Пізніше кількість пилкових зерен різко зменшилося, і трапляються лише поодинокі пилкові зерна.
Рисунок 8. Динаміка пилення Carpinus у 2012 році
Рисунок 9. Середня температура повітря в період пилення Carpinus у 2012 році
Рисунок 10. Відносна вологість повітря в період пилення Carpinus у 2012 році
Пилення дубу (Quercus) у 2011 році розпочалося у третій декаді квітня (21.04) і тривало до другої декади червня (18.06) тобто тривав 59 днів (рис. 11). Перша максимальна кількість пилку була зареєстрована 7 травня - 117 п.з./м 3 ,друга - 8 травня 152 п.з./м 3 , третя - 9 травня 150 п.з./м 3 і найбільша кількість пилкових зерен була зареєстрована 10 травня 269 п.з./м 3 . Як бачимо, протягом цих днів пороговий рівень був перевищений у 2-5 разів. Температура повітря в ці дні становила від +5 0 С до +15 0 С (рис 12), відносна вологість повітря від 83% до 60% (рис.13). тут також спостерігається закономірність, що із збільшенням температури відносна вологість повітря зменшується. Ці показники були досить сприятливими для збільшення концентрації пилку в повітрі,оскільки кількість пилкових зерен зростає від 117 п.з./м 3 до 269 п.з./м 3 .
Рисунок 11. Динаміка пилення Quercus у 2011 році
Рисунок 12. Середня температура повітря в період пилення Quercus у 2011 році
Рисунок 13. Відносна вологість повітря в період пилення Quercus у 2011 році
Пилення дубу (Quercus) у 2012 році розпочалося 3 квітня і тривало до 1 червня тобто тривав 61 день (рис. 14). Перший пік пилення Quercus спостерігалос з 30 квітня по 3 травня. М
Закономірності пилення Carpinus, Quercus, Fagus у місті Львові дипломная работа. Биология и естествознание.
Эссе Последствия Первой Мировой Войны
Образ Героя В Марийском Фольклоре Сочинение
Средняя Цена Реферата
Контрольные Работы Разноуровневые 2 Класс
Реферат На Тему Эффективность Повышения Качества И Её Оценка
Реферат: Что такое звёзды
Курсовая работа по теме Квалификационный экзамен
Бухгалтерский Отчет По Практике В Учебном Центре
Реферат: Протест в Гвинее 2009
Подходы К Формированию Стратегии Реферат
Курсовой Проект Разработка Синхронного Автомата Пгупс
Курсовая работа: Методика обучения решению задач на построение сечений многогранников в 10-11 классах
Дипломная работа по теме Проект расширения производственно-технической базы ОАО 'Протон-Пермские Моторы' п. Ляды, с целью расширения ассортимента оказываемых услуг по техническому обслуживанию и ремонту легковых автомобилей
Реферат по теме Особенности организации оперативного планирования единичного производства
Реферат: Протокол ТСР
Подготовка Контрольно Кассовых Машин К Работе
Реферат по теме Социальный и субъектный контексты развития Я-концепции
Сочинение Рассуждение Раскрывая Смысл Высказывания Примеры
Реферат: Особенности рекламной деятельности торговой организации
Организация И Методика Планирования Личной Работы Реферат
Ультрафіолетове випромінювання і його вплив на організм людини - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Биофильтрация как способ питания беспозвоночных - Биология и естествознание курсовая работа
Теоретические основы и практические функции БЖД - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа