Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії

Загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Розділ 1. Поняття та значення негласних слідчих (розшукових) дій
1.1 Поняття негласних слідчих (розшукових) дій
1.2 Система негласних слідчих (розшукових) дій
1.3 Негласні слідчі (розшукові) дії як засоби реалізації слідчими своїх повноважень
Розділ 2. Загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій
2.1 Підстави та умови проведення негласних (розшукових) дій
2.2 Втручання у приватне спілкування
2.5 Накладення арешту на кореспонденцію
2.7 Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж
2.8 Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів
2.9 Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи
2.10 Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу
2.11 Спостереження за особою, річчю або місцем
2.14 Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
2.15 Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (експертизи
2.16 Використання конфіденційного співробітництва
Актуальність теми дослідження. Нещодавно Верховною Радою України було схвалено новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Відповідно до норм нового Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування кримінальних правопорушень на Україні здійснюється шляхом провадження гласних і негласних слідчих (розшукових) дій під процесуальним керівництвом прокурора. Донедавна переважна більшість негласних слідчих (розшукових) дій, регламентованих главою 21 Кримінального процесуального кодексу України, проводились як оперативно-розшукові заходи. Отримана внаслідок їх проведення інформація використовувалась у доказуванні на досудовому слідстві та суді за умови, що такі дії не розшифровували форм та методів оперативно-розшукової діяльності, які становлять державну таємницю. Уведення до системи досудового розслідування негласних слідчих (розшукових) дій є надзвичайно прогресивним кроком законодавця, що направлений на її удосконалення. Передусім у органів досудового розслідування з'являється можливість самостійного прийняття рішень щодо того, які дії не обхідно здійснити для розкриття та розслідування злочину, у зв'язку з чим буде ліквідована досить болюча проблема взаємодії оперативних та слідчих підрозділів. Окрім того, проведення негласних слідчих (розшукових) дій забезпечуватиме виявлення та розкриття найбільш складних та латентних злочинів, розслідування яких традиційними засобами кримінально-процесуального провадження, що до цього часу застосовувалося на Україні, надзвичайно складно або просто неможливо.
Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження даної курсової роботи є кримінально-процесуальне законодавство України, яке визначає загальні положення про негласні слідчі (розшукові)дії, визначає їх специфіку та порядок застосування.
Предмет дослідження. Предметом дослідження даної роботи є загальні положення про негласні слідчі (розшукові)дії.
Мета дослідження. Метою роботи є аналіз та дослідження поняття та особливостей негласних слідчих дій, визначення їх специфіки та процесуально порядку їх застосування.
Завданнями курсової роботи є дослідження таких питань:
- поняття негласних слідчих (розшукових) дій;
- негласні слідчі дії як засоби реалізації слідчими своїх повноважень;
- загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
Методи дослідження. Для досягнення поставленної у роботі мети та завдань, були використанні такі теоретичні методи як, аналіз, синтез, порівняння, класифікація, конкретизація, систематизація, узагальнення. За допомогою цих методів було проведено дослідження даної роботи.
Структура курсової роботи. Дана курсова робота складається з двох розділів, які у свою чергу поділяються на підрозділи, а також, вступу, висновків та списку використаних джерел, до яких входять закону України, інші нормативно правові-акти, праці окремих науковців, періодичні видання, а також спеціальна література. Загальний об'єм курсової роботи складає тридцять сім сторінок.
Розділ 1. Поняття та значення негласних слідчих (розшукових) дій
1.1 Поняття негласних слідчих (розшукових) дій
Відповідно до ст. 246 КПК негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих чи розшукових дій, відомості про Факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за деяким винятком випадків [1].
Тобто, такі слідчі дії проводять без відома особи, щодо якої їх вчиняють. КПК передбачає повідомлення як осіб, чиї права були тимчасово обмежені під час вчинення негласних слідчих дій, так і підозрюваного і його захисника про проведення цих дій, причому в письмовій формі. Таке повідомлення надсилають протягом 12 місяців після їх завершення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.
Кримінальний процесуальний закон України у ч. 1 ст. 246 не дає чіткого визначення поняття негласних слідчих (розшукових) дій, а лише зазначає, що вони є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Відповідно ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Виходячи з аналізу зазначених положень КПК України слід дійти висновку, що негласними слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів, або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Негласність проведення слідчих (розшукових) дій виражається в тому, що вони здійснюються приховано не лише від осіб, злочинна діяльність яких документується, але й від усіх інших суб'єктів, що не приймають безпосередньої участі у її провадженні. Розголошення відомостей щодо факту та результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій може відбуватися під час ознайомлення сторонами з його матеріалами, на судових стадіях кримінального провадження під час розгляду його матеріалів, або ж у порядку, визначеному ст. 253 КПК України, з метою повідомлення осіб, щодо яких провадилися негласні слідчі (розшукові) дії [7, c.183].
Ці слідчі чи розшукові дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі чи розшукові дії, передбачені КПК, а також ті, рішення про проведення яких приймає слідчий суддя, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Рішення про проведення негласних слідчих чи (розшукових дій приймає слідчий, прокурор, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих чи розшукових дій. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої чи розшукової дії, як контроль за вчиненням злочину [7, c.187].
Оскільки у ході роботи правоохоронних органів можуть використовуватись спеціальні засоби, методи та прийоми роботи, відомості про які становлять державну таємницю, інформація щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій може бути розголошеною лише за умови та у межах, що забезпечує збереження цієї таємниці. У такому разі досудове розслідування та судовий розгляд матеріалів кримінального провадження повинні проводитись із дотриманням режиму секретності.
1.2 Система негласних слідчих (розшукових) дій
У новому КПК передбачено такі види негласних слідчих дій:
1. Втручання у приватне спілкування:
- арешт, огляд і вилучення кореспонденції;
- отримання інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;
- отримання інформації з електронних інформаційних систем.
Слід зазначити, що втручання у приватне спілкування особи можливо лише за ухвалою слідчого судді і не допускається щодо спілкування підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або виправданого із захисником або священнослужителем.
2. Обстеження публічно недоступних місць, житла та іншого майна. Публічно недоступними місцями є такі, куди неможливо увійти або неможливо перебувати на правових підставах без згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.
3. Встановлення місця розташування радіоелектронного засобу.
4. Спостереження за особою, річчю або місцем.
6. Контроль за вчиненням злочину (контрольована поставка або закупівля, слідчий експеримент, імітація обстановки злочину).
7. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного аналізу.
8. Використання конфіденційної співпраці.
9. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (особою, яка виконує спеціальне завдання щодо участі в групі або організації або учасником такої організації, який співпрацює зі слідством на основі конфіденційності) [9, c.221].
На проведення деяких негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених статтями 260 (Аудіо- і відеоконтроль), 261 (арешт, кореспонденції), 262 (огляд і вилучення кореспонденції), 263 (отримання інформації з транспортних телекомунікаційних мереж), 264 (отримання інформації з електронних інформаційних систем), 267 (обстеження публічно недоступних місць), 268 (встановлення місця розташування радіоелектронного засобу), 269 (спостереження за особою, річчю або місцем), 271 (контроль за вчиненням злочину), 274 (негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного аналізу) необхідно отримати дозвіл слідчого судді, але у цій частині нічого принципово не змінюється, оскільки і нині на проведення аналогічних дій, але передбачених Законом України «Про оперативно розшукову діяльність», необхідно отримати дозвіл суду. Тобто, з набуттям чинності нового КПК України у слідчого та прокурора з'явиться певна кількість інструментів, якими вони раніше не володіли [15, c.7-8].
Необхідно звернути увагу на допустимість, одержаних у результаті проведення тієї чи іншої негласної слідчої (розшукової) дії, доказів у кримінальному провадженні. Так, статтею 252 визначено порядок фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій. Зокрема, визначено, що фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Тобто процедура проведення негласної слідчої (розшукової) дії стане легшою для проведення, а відповідно спроститься використання документів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, порівняно з оперативно-розшуковими діями. А це означає, що негласна слідча (розшукова) дія стане звичайною процесуальною дією та буде повноцінно використовуватися нарівні з уже звичними слідчими діями [11, c.195].
1.3 Негласні слідчі (розшукові) дії як засоби реалізації слідчими своїх повноважень
Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатись також інші особи.
Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями КПК до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання [6, c.117].
Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:
- вчинений злочин відповідної тяжкості;
- під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або у сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень.
Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці. Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про прийняття ухвали.
Крім відомостей, вказаних КПК, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати шести місяців. У разі, якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.
Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена [14, c.201].
Розділ 2. Загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій
2.1 Підстави та умови проведення негласних (розшукових) дій
Більшість негласних слідчих дій (крім встановлення місця розташування радіоелектронного обладнання та використання конфіденційної співпраці) проводять виключно під час розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів. Рішення про проведення таких слідчих дій може ухвалювати слідчий, прокурор або слідчий суддя.
Лише слідчий суддя ухвалює рішення про втручання у приватне спілкування, проникнення в житло чи інше публічно недоступне приміщення, встановлення радіоелектронного засобу, спостереження за особою, аудіо- і відеоконтроль місця. Причому розглядає клопотання прокурора або слідчого про проведення слідчої дії й виносить відповідну ухвалу суддя апеляційного суду за місцем розташування органу досудового розслідування.
Важливим нюансом є те, що до клопотання про проведення негласної слідчої дії обов'язково додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що робить неможливим проведення таких дій поза рамками розслідування конкретної кримінальної справи.
Відповідне рішення слідчий суддя має ухвалити протягом 6 годин, а термін дії дозволу про проведення негласної слідчої дії становить 2 місяці, після закінчення яких прокурор або слідчий знову повинен звернутися в суд для ухвали нової постанови. Загальний термін проведення негласної слідчої дії в рамках однієї кримінальної справи не може перевищувати 12 місяців. Водночас, якщо метою проведення слідчої дії є розшук особи, яка переховується від органів досудового слідства або суду, воно може тривати до виявлення розшукуваного [19, c.144].
У виняткових випадках, з метою порятунку життя людей або запобігання тяжкого або особливо тяжкого злочину, негласна слідча дія може бути розпочата до постанови слідчого судді. У такому разі прокурор негайно після початку його проведення має звернутися з клопотанням до суду, і якщо слідчий суддя ухвалить відмову, негласна слідча дія має бути негайно припинена. Лише прокурор ухвалює рішення про проведення такої негласної слідчої дії, як контроль за вчиненням злочину. Компетенцією слідчого є ухвалення рішення про проведення таких негласних слідчих дій, як виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності і використання конфіденційної співпраці. Про ухвалене рішення слідчий повинен повідомити прокурора, який, своєю чергою, має право заборонити або припинити проведення негласної слідчої дії.
Проведення негласної слідчої дії покладається на слідчого, а за його дорученням - на органи внутрішніх справ, органи безпеки, податкової міліції, органи Державної пенітенціарної служби, органи Державної прикордонної служби, органи Державної митної служби. За рішенням слідчого або прокурора до проведення таких слідчих дій можуть залучати інших осіб.
За результатами проведення негласних слідчих дій складають протокол, їх перебіг можуть фіксувати за допомоги технічних засобів. Протоколи про проведення негласних слідчих дій, аудіо- та відеозаписи, фотографії, інші результати, отримані за допомоги технічних засобів, вилучені під час їх проведення, речі і документи або їхні копії можуть бути доказами на тих же підставах, що і результати проведення інших слідчих дій під час досудового розслідування. Рішення слідчого або прокурора про відмову в проведенні негласної дії може бути оскаржено під час досудового розслідування, тоді як рішення про його проведення може бути предметом розгляду вже на стадії судового розгляду [10, c.210].
2.2 Втручання у приватне спілкування
Частина 1 ст. 258 КПК, спираючись на конституційні положення, вказує, що ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. Порядок внесення клопотання до слідчого судді та його розгляд регламентується статтями КПК. Як юридична підстава на втручання у приватне спілкування виступає ухвала слідчого судді про дозвіл на його проведення слідчим або за його дорученням оперативним підрозділом. Якщо слідчим суддею постановлено ухвалу про відмову в наданні дозволу на втручання у приватне спілкування, клопотання слідчого, погоджене з прокурором, клопотання прокурора може бути внесено повторно лише уразі додаткового обґрунтування необхідності здійснення втручання у приватне спілкування. У клопотанні, що вноситься повторно, вказуються нові відомості, що обґрунтовують необхідність проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов'язаних із втручанням у приватне спілкування [3, c.75].
Нормами КПК регламентується порядок здійснення втручання у приватне спілкування, зокрема, ч. 3 ст. 258 КПК закріплює, що спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Окремим видом спілкування є приватне спілкування, його визначення міститься у цій же статті: «Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб». Таким чином, якщо учасники спілкування застосували необхідні запобіжні заходи, що, на їх думку, перешкоджають розповсюдженню обмінюваної інформації, спілкування слід вважати приватним і втручання в нього у ході провадження негласних слідчих (розшукових) дій вимагає рішення слідчого судді.
Різновидами втручання у приватне спілкування є: аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем. Не буде втручанням у приватне спілкування документування у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій публічних виступів, масових зборів, мітингів та демонстрацій, де присутні на них особи проголошують певну інформацію відкрито, з метою її оприлюднення та розповсюдження. Не становитиме також втручання у приватне спілкування аудіо-, відеоконтроль дій та розмов осіб, що перебувають у місцях тимчасового утримання затриманих за підозрою у вчиненні злочину, місцях позбавлення волі, оскільки такі заходи спрямовані на забезпечення внутрішнього режиму цих установ [18, c.29].
Кримінальний процесуальний закон містить заборону на втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим. Це означає, що негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя із підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим, у кримінальному провадженні не проводяться з метою забезпечення адвокатської таємниці та таємниці сповіді.
Якщо прокурор мас намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування, або певний її фрагмент, він зобов'язаний забезпечити збереження всієї інформації або доручити слідчому забезпечити збереження.
За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій може бути отримано інформацію, що вказує на ознаки вчинення в діях окремих осіб злочину. Ця інформація документується у порядку, встановленому законом та відомчими нормативними актами органів, що мають право ведення оперативно-розшукової діяльності. Після закінчення негласних слідчих дій за їх результатами складається протокол, який разом з відповідними додатками підлягає використанню у доказуванні на судових стадіях кримінального провадження. Додатками до протоколу є, як правило, предмети і документи, або певні носії інформації. З метою забезпечення представлення стороною обвинувачення до суду як доказів додатків до протоколу про проведення негласних слідчих дій, прокурор повинен застосувати заходи щодо їх збереження [9, c.242].
Додатки до протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть зберігатися у прокурора, або у випадках, якщо це неможливо, в органі, що здійснював забезпечення безпосереднього виконання негласних слідчих (розшукових) дій. Із цією метою прокурор приймає рішення та повідомляє орган досудового розслідування про необхідність забезпечення заходів зі збереження матеріальних носіїв інформації, отриманих за результатами проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії.
Збереження інформації, отриманої внаслідок втручання у приватне спілкування, з дотриманням вимог КПК повинно забезпечуватись прокурором. Прокурор може доручити слідчому забезпечити збереження цієї інформації в порядку, визначеному КПК.
Аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. 3 метою розкриття та розслідування злочинів органами досудового розслідування можуть проводитись негласні слідчі (розшукові) дії з аудіо- та відеоконтролю особи.
Аудіоконтроль та відеоконтроль особи є негласними слідчими (розшуковими) діями, що пов'язані із втручанням у приватне спілкування цих осіб та обмежують їх конституційні права, задекларовані статтями 30, 32 Конституції України. Шляхом аудіо,- та відеоконтролю особи може здійснюватися спостереження за діями та розмовами окремих осіб у житлі або іншому володінні особи або ж в інших приміщеннях, транспортних засобах, інших місцях, що не є житлом чи іншим володінням особи. Аудіоконтроль особи полягає у прослуховуванні та фіксації розмов, що відбуваються у зазначених об'єктах. Негласні слідчі (розшукові) дії із аудіоконтролю особи проводяться за допомогою спеціальних технічних засобів фіксації інформації. Порядок проведення таких негласних (розшукових) слідчих дій визначається відомчими нормативно-правовими актами. Аудіоконтроль особи може проводитись як безпосередньо слідчим, що розслідує злочин, а також за його дорученням уповноваженими оперативними підрозділами. Аудіоконтроль особи може здійснюватися епізодично (на час відвідування цією особою певних місць, проведення зустрічей) або безперервно, на проміжок часу, визначений у рішенні слідчого судді, що надав дозвіл на його проведення. Безперервний аудіоконтроль з фіксацією та обробкою отриманої за ним інформації здійснюється, як правило, цілодобово [9, c.254].
Відеоконтроль особи здійснюється технічними засобами, що забезпечують негласне візуальне спостереження за діями, розмовами, поведінкою підозрюваного, обвинуваченого та осіб, що контактують з ними у зв'язку з їх протиправною діяльністю. Відеоконтроль особи забезпечує не лише негласне спостереження за діями окремих осіб, але й відеозапис та аудіофіксацію інформації, що вказує на ознаки вчинення протиправних діянь. Відеоконтроль обстановки та дії осіб, їх фіксація може здійснюватися в житлі або іншому володінні особи, а також у приміщеннях, транспортних засобах та інших місцях, які не відносяться до житла та не є іншим володінням особи. Відеоконтроль особи, як правило, здійснюється за участю спеціальних підрозділів, що забезпечують упровадження та експлуатацію спеціальних технічних засобів. Проведення цього заходу дозволяє виявляти та фіксувати інформацію, що свідчить про підготовку або вчинення окремими особами тяжких та особливо тяжких злочинів; з'ясовувати місця збереження предметів, документів, а також інших матеріалів, що становлять інтерес для органів досудового розслідування. Відеозапис дозволяє більш детально вивчити дії контрольованих осіб, одержувати зображення предметів, що знаходяться у контрольованому об'єкті, - тобто отримувати максимально об'єктивну інформацію, що стосується протиправної діяльності підозрюваного або обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення [13, c.83].
За результатами проведення аудіо-, та відеоконтролю особи складається протокол, який з матеріальними носіями зафіксованої інформації у встановленому законом порядку передасться прокурору для використання у доказуванні у кримінальному провадженні.
2.5 Накладення арешту на кореспонденцію
Накладення арешту на кореспонденцію особи, що підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, є негласною слідчою (розшуковою) дією, що проводиться у виняткових випадках за рішенням слідчого судді у порядку, визначеному статтями 246, 248, 250 КПК. КПК надає право здійснювати огляд та виїмку кореспонденції. Зі змісту статті вбачається, що така негласна слідча (розшукова) дія не потребує отримання окремої ухвали слідчого судді на її проведення. Слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отримання зразків з відповідних відправлень. Таким чином, слідчий, за погодженням з прокурором, або прокурор у своєму клопотанні про отримання дозволу слідчого судді на проведення негласної слідчої (розшукової) дії «Накладення арешту на кореспонденцію», поряд з іншими вимогами ст. 248 КПК, повинен передбачити необхідність проведення огляду та виїмки кореспонденції. Кореспонденцією є листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами [5, c.355].
Дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію окремих осіб може бути наданий у випадках, якщо органи досудового розслідування мають обґрунтовані підстави вважати, що в листах, телеграмах, посилках та іншій телеграфно-поштовій кореспонденції підозрюваного, обвинуваченого можуть міститися предмети або документи, що мають доказове значення у кримінальному провадженні. Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим і затримана на установі зв'язку кореспонденція, яка не була вилучена слідчим, підлягає негайному відправленню адресату. Арешт також може бути скасований за рішенням прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, якщо у накладенні арешту на кореспонденцію відпала необхідність.
Під оглядом слід розуміти обстеження кореспонденції з метою перевірки, контролю, виявлення ознак злочину. Виїмка кореспонденції - вилучення у встановленому законом порядку кореспонденції, яка знаходиться в установах зв'язку та може мати доказове значення у кримінальному провадженні. Огляд і виїмка кореспонденції слідчим може бути проведена на підставі ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на кореспонденцію. Процесуальний огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію. Участь в огляді арештованої кореспонденції бере представник установи зв'язку, слідчий може також запросити спеціаліста, що сприятиме у проведенні цієї слідчої дії. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття й оглядає затриману кореспонденцію. З метою забезпечення конспірації цієї негласної слідчої (розшукової) дії арештована кореспонденція має бути відкрита в такий спосіб, що забезпечує цілісність упаковки і відсутність будь-яких ознак доступу до кореспонденції органами досудового розслідування, що забезпечується кваліфікованим спеціалістом.
Якщо в арештованій кореспонденції виявлено предмети, речовини або документи, що мають значення для досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції, за умови, що такі дії не зашкодять меті кримінального провадження, та вилучені предмети і документи можуть використовуватися у доказуванні. Якщо у затриманій кореспонденції не було віднайдено предметів, документів, чи інших матеріальних об'єктів, що мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про повернення арештованого відправлення до загального поштового потоку. Керівники та працівники установ зв'язку зобов'язані сприяти проведенню цієї негласної слідчої (розшукової) дії і не розго
Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії курсовая работа. Государство и право.
Реферат: Интеллектуальный аналогово-цифровой преобразователь. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Преступление и наказание
Контрольная работа по теме Амортизация химического оборудования
Сочинение На Тему Счастье 4 Класс
Доклад: Демократия и экономическое развитие
Реферат: Особенности национального бизнеса. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Участь слов’янських народів Австрійської імперії в Європейській революції 1848-1849 рр.
Реферат по теме Социальная политика государства и экология
Сочинение по теме война 1941-1945 года на Кубани
Неотложная Доврачебная Помощь При Легочном Кровотечении Реферат
Реферат: Органы исполнительной власти понятие, система и правовое положение
Курсовая работа по теме Реализация компетентностного подхода на уроках истории
Использование Информационных Технологий В Управлении Персоналом Реферат
Склонение Имен Существительных Контрольная Работа
Дипломная работа по теме Освоение новых видов наружных отделочных работ на складе
Сочинение На Тему Мальчишки Решетникова
Мероприятия По Санитарной Охране Почвы Реферат
Реферат по теме Философия рационализма и экзистенциализма
Контрольная Работа На Тему Розробка Алгоритмів Та Складання Програм На Мові Програмування Ms Visualbasic For Application
Курсовая работа: Роль менеджера по персоналу на предприятии
Гражданское процессуальное право: предмет и система - Государство и право реферат
Акустические методы исследования скважин - Геология, гидрология и геодезия реферат
Парадинамічні взаємодії в антропогенному ландшафтному комплексі "морський порт - акваторія моря" - География и экономическая география статья