Загальні методи складування та поховання промислових відходів - Экология и охрана природы курсовая работа

Главная

Экология и охрана природы
Загальні методи складування та поховання промислових відходів

Опис процесу утворення, характеристика і класифікація радіоактивних відходів. Вибір місця та опис технологічної схеми процесу їх складування та поховання. Основні типи і фізико-хімічні особливості гірських порід для поховання радіоактивних відходів.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


з дисципліни: «Утилізація та рекуперація відходів»
на тему: «Загальні методи складування та поховання промислових відходів»
4.2 Основні типи і фізико-хімічні особливості гірських порід для поховання радіоактивних відходів
4.3 Вибір місця поховання радіоактивних відходів
Таблиця 2.1 - Класифікація рідких радіоактивних відходів
Зі всіх видів РАВ рідкі найбільш поширені, оскільки в розчини переводять як речовину конструкційних матеріалів (неіржавіючих сталей, цирконієвих оболонок твелів і т.і.), так і технологічні елементи (солі лужних металів і ін.). Велика частина рідких РАВ утворюється за рахунок атомної енергетики. Відпрацьовані свій ресурс твели, з'єднані в єдині конструкції - тепловиділяючі складки, акуратно витягують і витримують у воді в спеціальних басейнах-відстійниках для зниження активності за рахунок розпаду короткоживучих ізотопів. За три роки активність знижується приблизно в тисячу раз. Потім твели відправляють на радіохімічні заводи, де їх подрібнюють механічними ножицями і розчиняють в гарячій 6-нормальній азотній кислоті. Утворюється 10 % розчин рідких високоактивних відходів [3].
За діючим Державним класифікатором ДК 005 - 96, який входить до державної системи класифікацій та кодування техніко-економічної та соціальної інформації та забезпечує інформаційну підтримку у вирішенні широкого кола питань державного управління відходами, вище вказані басейни-відстійники мають код 2330.2.9.07 - «Хвости водні, які містять уран та утворюються під час перероблення уранових концентратів». Згідно класифікатору відход - належить до відходів виробництва палива ядерного та джерел іонізівного випромінювання, які утворюються на стадії виробничо-технологічний іншій, не позначеній іншим способом, або до відходів від комбінованих процесів[2].
Для твердих РАВ був використаний вид домінуючого випромінювання і потужності експозиційної дози безпосередньо на поверхні відходів таблиця 2.2.
Таблиця 2.2 - Класифікація твердих радіоактивних відходів
Потужність экспозиціонної дози, Р/год.
Потужність дози гамма- випромінення (0,1 м від поверхні), Гр/год.
Тверді РАВ -- це та форма радіоактивних відходів, яка безпосередньо підлягає зберіганню або похованню. Існує 3 основні види твердих відходів :
- залишки урану або радію, не витягнуті при переробці руд;
- штучні радіонукліди, що виникли при роботі реакторів і прискорювачів;
- що виробили ресурс, що демонтуються реакторами, прискорювачами, радіохімічним і лабораторним устаткуванням.
Для класифікації газоподібних РАВ також використовується параметр питомої (об'ємної) активності таблиця 2.3.
Таблиця 2.3 - Класифікація газоподібних радіоактивних відходів
Газоподібні РАВ утворюються в основному при роботі АЕС, радіохімічних заводів по регенерації палива, а також при пожежах і інших аварійних ситуаціях на ядерних об'єктах.
Це радіоактивний ізотоп водню 3 Н (тритій), який не затримується неіржавіючою сталлю оболонки твелів, але поглинається (99 %) цирконієвою оболонкою. Крім того при розподілі ядерного палива утворюється радіогенний вуглець, а також радіонукліди криптону і ксенону.
Інертні гази, в першу чергу 85 Kr (T 1/2 = 10,3 роки), припускають уловлювати на підприємствах радіохімічної промисловості, виділяючи його з газів, що відходять, за допомогою криогенної техніки і низькотемпературної адсорбції. Гази з тритієм окислюються до води, а вуглекислий газ, в якому присутній радіогенний вуглець, хімічно зв'язується в карбонатах [4].
радіоактивний гірський поховання відходи
Вони дозволяють виділяти з суміші елементів радіоактивних відходів окремі групи, близькі по своїх геохімічних характеристиках, а саме:
Для цих груп елементів можна спробувати знайти породи і мінерали, перспективні для їх скріплення [7].
Природні хімічні (і, навіть, ядерні) реактори, токсичні речовини, що проводять, - не новина в геологічній історії Землі. Можна навести як приклад родовище Окло, де ~ 200 млн. років тому протягом 500 тис. літ на глибині ~ 3,5 км діяв природний реактор, що прогрівав навколишні породи до 600 °С. Збереження більшості радіоізотопів на місці їх утворення забезпечувалося їх ізоморфним входженням в ураниніт. Розчиненню ж останнього, перешкоджала відновне середовище. Проте близько 3 млрд. років тому на планеті зародилося, успішно співіснує поряд з дуже небезпечними речовинами і розвивається життя.
Розглянемо основні шляхи саморегуляції природи з погляду їх використання як методи знешкодження відходів техногенної діяльності людства. Намічаються чотири такі принципи.
а) Ізоляція - шкідливі речовини концентруються в контейнерах і захищаються спеціальними бар'єрними речовинами. Природним аналогом контейнерів можуть служити шари водотривів. Проте, це - не дуже надійний спосіб знешкодження відходів: при зберіганні в ізольованому об'ємі небезпечні речовини зберігають свої властивості і при порушенні захисного шару можуть вирватися в біосферу, вбиваючи все живе. В природі розрив таких шарів приводить до викидів отруйних газів (вулканічна активність, що супроводиться вибухами і викидами газів, розжареного попелу, викиди сірководня при бурінні свердловин та газ - конденсат). При зберіганні небезпечних речовин в спеціальних сховищах також іноді відбувається порушення ізолюючих оболонок з катастрофічними наслідками. Сумний приклад з техногенної діяльності людини - челябінський викид радіоактивних відходів в 1957 році через руйнування контейнерів - сховищ. Ізоляція застосовується для тимчасового зберігання радіоактивних відходів; в майбутньому необхідно реалізувати принцип багатобар'єрного захисту при їх похованні, одним з складових елементів цього захисту буде шар ізоляції.
б) Розсіяння - розбавлення шкідливих речовин до рівня, безпечного для біосфери. В природі діє закон загального розсіяння елементів В.І.Вернадського. Як правило, чим менше кларк, тим небезпечно для життя елемент або його з'єднання (реній, свинець, кадмій). Чим більше кларк елемента, тим він безпечніше - біосфера до нього "звикла". Принцип розсіяння широко використовується при скиданні техногенних шкідливих речовин в річки, озера, моря і океани, а також в атмосферу - через димарі. Розсіяння використовувати можна, але мабуть, тільки для тих з'єднань, час життя яких в природних умовах невелик, і які не зможуть дати шкідливих продуктів розпаду. Крім того, їх не повинно бути багато. Так, наприклад, СО 2 - взагалі кажучи, не шкідливе, а іноді навіть корисне з'єднання. Проте, зростання концентрації вуглекислоти у всій атмосфері веде до парникового ефекту і теплового забруднення. Особливо страшну небезпеку можуть представляти речовини (наприклад, плутоній), одержувані штучно у великих кількостях. Розсіяння дотепер застосовується для видалення відходів малої активності і, виходячи з економічної доцільності, буде ще довгий час залишатися одним з методів для їх знешкодження. Проте в цілому в даний час можливості розсіювання в основному вичерпані і треба шукати інші принципи.
в) Існування шкідливих речовин в природі в хімічно стійких формах. Мінерали в земній корі зберігаються сотні мільйонів років. Поширені акцесорні мінерали (циркон, сфен і інші титано- і цирконосилікати апатит, монацит і інші фосфати і т.д.) володіють великою ізоморфною місткістю по відношенню до багатьох важких і радіоактивних елементів і стійкі практично у всьому інтервалі услового петрогенезиса. Є дані про те, що циркони з розсипів, що випробували разом з вміщаючою породою процессы высокотемпературного метаморфизма і навіть гранитоутворення, зберігали свій первинний склад.
г) Мінерали, в кристалічних ґратах яких знаходяться підлягаючі знешкодженню елементи, в природних умовах знаходяться в рівновазі з навколишнім середовищем. Реконструкція умов стародавніх процесів, метаморфізму і магматизму, мали місце багато мільйонів років тому, можливо завдяки тому, що в кристалічних гірських породах протягом тривалого по геологічних масштабах часу зберігалися особливості складу утворилися за цих умов і що знаходилися між собою в термодинаміченій рівновазі мінералів [6].
Описані вище принципи (особливо останні два) знаходять застосування при знешкодженні радіоактивних відходів.
Загальна схема підготовки до поховання та поховання радіоактивних відходів наведена в додатку Б. Нижче наводиться інформація про декілька головних стадій підготовки відходу, та на мій погляд, більш безпечного способу поховання радіоактивних відходів - поховання в геологічній структурі.
Існуючі розробки МАГАТЕ рекомендують поховання отверджених радіоактивних відходів в стабільних блоках земної кори. Матриці повинні мінімально взаємодіяти з вміщаючою породою і не розчинятися в парових і розчинах тріщин. Вимоги, яким повинні задовольняти матричні матеріали для скріплення осколкових радіонуклідів і малих актинідів, можна сформулювати таким чином:
1. Здатність матриці зв'язувати і утримувати у вигляді твердих розчинів можливо більше число радіонуклідів і продуктів їх розпаду протягом довгого (по геологічних масштабах) часу.
2. Бути стійким матеріалом по відношенню до процесам фізико-хімічного виветрення в умовах поховання (тривалого зберігання).
3. Володіти термічною стійкістю при високому змісті радіонуклідів.
4. Володіти комплексом физико-механічних властивостей, які необхідно мати будь-якому матричному матеріалу для забезпечення процесів транспортування, поховання і т.і.:
- малими коефіцієнтами теплового розширення,
- стійкістю до радіаційних пошкоджень.
5. Мати просту технологічну схему виробництва
6. Проводитися з початкової сировини, порівняно низької вартості.
Сучасні матричні матеріали підрозділяються по своєму фазовому стану на склообразні (боросилікатні і алюмофосфатні стекла) і кристалічні - як полімінеральні (синроки) так і мономінеральні (цирконій-фосфати, титанати, цирконати, алюмосилікати і т.п.) [1].
Традиційно для імобілізації радіонуклідів застосовували скляні матриці (боросилікатні і алюмофосфатні по складу). Ці стекла по своїх властивостях близькі до алюмосилікатних, тільки в першому випадку алюміній замінений бором, а в другому - кремній фосфором. Ці заміни викликані необхідністю зниження температури плавлення розплавів і зменшення енергоємності технології. В скляних матрицях достатньо надійно утримується 10-13 мас. % елементів радіоактивних відходів. В кінці 70-х років були розроблені перші кристалічні матричні матеріали - синтетичні гірські породи (синрок). Ці матеріали складаються з суміші мінералів - твердих розчинів на основі титанатів і цирконатів і набагато більш стійкі до процесів вилуговування, ніж скляні матриці. Варто відзначити, що якнайкращі матричні матеріали - синроки - були запропоновані петрологами (Рінгвуд і ін.). Способи склозамкнення радіоактивних відходів, що використовуються в країнах з розвинутою ядерною енергетикою (США, Франція, Німеччина), не відповідають вимогам їх тривалого безпечного зберігання у зв'язку із специфікою скла як метастабільної фази. Як показали дослідження, навіть найстійкіші до процесів фізико-хімічного вивітрювання алюмофосфатні скла, виявляються малостабільними за умов поховання в земній корі. Що ж до боросилікатних стекол, то згідно експериментальним дослідженням, в гідротермальних умовах при 350 о С і 1 кбар вони повністю кристалізуються з винесенням елементів радіоактивних відходів в розчин. Проте, осклянні радіоактивні відходи з подальшим зберіганням скляних матриць в спеціальних сховищах є поки єдиним методом промислового знешкодження радіонуклідів [7].
Матричних матеріалів, що задовольняють всім сформульованим вимогам немає. Стекла і кристалічні матриці (синрок і, можливо, насикон) є найприйнятнішими по комплексу фізико-хімічних і механічних властивостей, проте, висока вартість як виробництва, так і вихідних матеріалів, відносна складність технологічної схеми обмежують можливості широкого застосування синрока для фіксації радіонуклідів. Крім того, як вже мовилося, стійкість стекол недостатня для поховання в умовах земної кори без створення додаткових захисних бар'єрів.
Зусилля петрологів і геохіміків - експериментаторів зосереджені на проблемах, пов'язаних з пошуком нових модифікацій кристалічних матричних матеріалів, більш придатних для поховання радіоактивних відходів в породах земної кори [5].
Перш за все, як потенційні матриці - фіксаторів радіоактивних відходів були висунуті тверді розчини мінералів. Ідея про доцільність застосування твердих розчинів мінералів як матриці для фіксації елементів радіоактивних відходів була підтверджена результатами широкого петролого - геохімічного аналізу геологічних об'єктів. Відомо, що ізоморфні заміщеня в мінералах здійснюються, головним чином, по групах елементів таблиці Д.І. Менделеєва:
в польових шпатах: Na K Rb; Ca Sr Ba; Na Ca (Sr, Ba);
Задача полягає в тому, щоб серед природних мінералів з високою ізоморфною ємністю підібрати тверді розчини, які здатні концентрувати в собі вказані вище групи елементів радіоактивних відходів. В таблиці 4.4 показані деякі мінерали - потенційні матриці для розміщення в них радіонуклідів. Як матричні можуть застосовуватися як головні, так і акцесорні мінерали.
Таблиця 4.1 - Мінерали - потенційні концентратори елементів радіоактивних відходів.
Елементи РАВ, ізоморфно фіксовані в мінералах
Ge, Rb, Sr, Ag, Cs, Ba, La...Eu, Tl
Список мінералів таблиці 4.1 може бути істотно доповнений. По відповідності геохімічних спектрів для іммобілізації радіонуклідів найбільш підходять такі мінерали, як апатит і сфен, а ось в цирконі концентруються в основному важкі рідкоземельні елементи.
Для реалізації принципу "подібне берегти в подібному" зручніше всього використовувати мінерали. Лужні і лужноземельні елементи можна розміщувати в мінералах групи каркасних алюмосилікатів, а радіонукліди групи рідкоземельних елементів і актинідів - в акцесорних мінералах.
Вказані мінерали поширені в різних типах магматичних і метаморфічних порід. Тому зараз можна вирішувати конкретну задачу про вибір мінералів - концентраторів елементів, специфічних до порід вже наявних полігонів, призначених для поховання радіоактивних відходів.
Для створення і прогнозу поведінки мінеральних матричних матеріалів в умовах тривалого знаходження в породах необхідно уміти розраховувати реакції в системі матриця - розчин - вміщаюча порода, для чого необхідно знати їх термодинамічні властивості. В породах майже всі мінерали є твердими розчинами, серед них найбільш поширені каркасні алюмосилікати. Вони складають близько 60 % об'єму земної кори, завжди привертали увагу і служили об'єктами вивчення для геохіміків і петрологів. Надійною основою термодинамічних моделей може служити тільки експериментальне вивчення рівноваг мінералів - твердих розчинів [6].
4.2 Основні типи і фізико-хімічні особливості гірських порід для поховання радіоактивних відходів
Міжнародні дослідження в нашій країні і за рубежем показали, що вмістищами РАВ можуть служити три типи гірських порід глини (алювій), скельні породи (гранує, базальт, порфірит), кам'яна сіль. Всі ці породи в геологічних формаціях мають широке розповсюдження, достатню площу і потужність шарів або магматичних тіл.
1. Кам'яна сіль. Пласти кам'яної солі можуть служити об'єктом для будівництва глибинних пунктів поховання навіть високоактивних РАВ і РАВ з довгоживучими радіонуклідами. Особливістю соляних масивів є відсутність в них мігруючих вод (інакше масив не міг би існувати 200--400 млн. років), майже немає включень рідини або газотвірних домішок, вони пластичні, і порушення структури в них можуть самовиліковуватися, володіють високою теплопровідністю, так що в них можна поміщати РАВ більш високої активності, ніж в інші породи. Крім того, створення в кам'яній солі гірських вироблень, відносно легко і недорого. При цьому в даний час, в багатьох країнах вже існують десятки і сотні кілометрів таких вироблень. Тому, для неврегульованого складування будь-яких відходів можуть бути використаний порожнини середнього і великого об'єму (10-- 300 тис. м 3 ) в пластах кам'яної солі, створені в основному розмивом або ядерними вибухами. При зберіганні відходів низької і середньої активності температура біля стінки порожнини не повинна перевищувати геотермальну більш ніж на 50° С, оскільки при цьому не відбуватимуться випаровування води і розкладання мінералів. Навпаки, виділення тепла високоактивними відходами приводить до плавлення солі і застигання розплаву, що фіксує радіонукліди. Для поховання всіх видів РАВ в кам'яній солі можна використовувати не дуже глибокі шахти і штольні, при цьому середньо- і низькоактивні відходи в підземні камери можна засипати навалом або складати в бочках або каністрах. Проте, в кам'яній солі у присутності вологи корозія металевих контейнерів йде достатньо інтенсивно, що утрудняє застосування технічних бар'єрів при похованні РАВ на тривалий термін в соляних масивах.
Перевагою солей є висока теплопровідність, у зв'язку з чим за інших рівних умов температура в соляних могильниках буде нижчою, ніж в сховищах, розташованих в іншому середовищі.
Недоліком солей є їх відносно висока текучість, яка ще більш зростає у зв'язку з тепловиділенням ВАВ. З часом підземні вироблення заповнюються сіллю. Тому відходи стають неприступними, а їх витягання для переробки або перезахоронення важко здійсненним. Разом з тим переробка і практичне використовування ВАВ в перспективі може виявитися економічно ефективною. Особливо це торкається відпрацьованого ядерного палива, що містить значну кількість урану і плутонію.
Присутність в солях глинистих шарів різної потужності різко обмежує міграцію радіонуклідів за межі природних бар'єрів. Як показали спеціально проведені дослідження глинисті мінерали в цих породах утворюють тонкі горизонтальні шари або розташовуються у вигляді дрібних лінз і облямівок на межах зерен галита. Приведений в контакт з породою розсіл з Cs за 4 місяці проникав в глибінь зразка тільки до найближчого глинистого шару. При цьому, міграцію радіонуклідів утрудняють не тільки чітко виражені шари глин, та і менш контрастні виділення глинистих облямівок навкруги окремих зерен галита.
Таким чином, природна композиція галит-глини володіє кращими ізоляційними і екрануючими властивостями в порівнянні з чистими галитовими породами або галитом з домішкою ангідриту. Разом з властивістю фізичного гідролізуючого бар'єру, глинисті мінерали володіють високими сорбційними властивостями. Отже, у разі розгерметизації сховища і попадання в нього пластових вод галит-глиниста формація обмежить і утримає міграційно можливих основних похованих радіонуклідів. Крім того, що залишається на дні місткості після розмиву глина є додатковим сорбційним бар'єром, який здатний утримати в межах сховища цезій і кобальт у разі їх переходу в рідку фазу (аварійна ситуація) .6
2. Глини. Глини більш придатні для утворення приповерхневих сховищ або пунктів поховання РАВ і РРВ з порівняно короткоживучими радіонуклідами. Проте, в деяких країнах планується розміщення в них і ВАВ. Перевагами глин є низька водопроникність і висока сорбційна місткість відносно радіонуклідів. Недоліком є висока вартість проходки гірських вироблень у зв'язку з необхідністю їх кріплення, а також знижена теплопровідність. При температурі вище 100 °С починається дегідратація глинистих мінералів з втратою сорбційних властивостей і пластичності, утворенням тріщин і іншими негативними наслідками. 7
3. Скельні гірські породи. Цим терміном охоплюється широкий спектр порід, цілком що складаються з кристалів. Сюди відносять всі повнокристалічні вивержені породи, кристалічні сланці і гнейси, а також скловаті вулканічні породи. Хоча солі або мармури є повнокристалічними породами, в це поняття їх не включають.
Гідністю кристалічних порід є їх висока міцність, стійкість до дії помірних температур, підвищена теплопровідність. Гірські вироблення в кристалічних породах можуть зберігати свою стійкість протягом практично необмеженого часу. Підземні води в кристалічних породах звичайно мають низьку концентрацію солей, слаболужний відновний характер, що в цілому відповідає умовам мінімальної розчинності радіонуклідів. При виборі місця в кристалічному масиві для розміщення РАВ використовуються блоки з найвищими прочносними характеристиками складаючих порід і низькою тріщеноватістю.
Фізико-хімічні процеси, що відбуваються в системі РАВ -- гірська порода -- підземні води, можуть сприяти як підвищенню, так і пониженню надійності могильника. Розміщення РАВ в підземних гірських виробленнях викликає прогрівання вміщаючих порід з порушенням фізико-хімічної рівноваги. В результаті поблизу контейнерів з РАВ починається циркуляція нагрітих розчинів, що приводить до мінералоутворення в навколишньому просторі. Як сприятливі можна рахувати такі породи, які в результаті взаємодії з нагрітими водами тріщин знижуватимуть свою водопроникність і підвищуватимуть сорбційні властивості.
Найсприятливішими для могильників є породи, в яких реакції мінералоутворення супроводяться закупоркою тріщин і пір Термодинамічні розрахунки і природні спостереження показують, що чим вище за основністю породи, тим в більшій мірі вони відповідають вказаним вимогам. В межах значень температур, відповідних умовам могильника, реакції гідратації протікатимуть з утворенням таких мінералів, як хлорит, серпентин, тальк, гідрослюди, монтморилоніт, різноманітні змішанослойні фази. Характеризуючись високими сорбційними властивостями, ці мінерали перешкоджатимуть розповсюдженню радіонуклідів за межі могильника.
Таким чином, ізоляційні властивості порід підвищеної основності під впливом РАВ зростатимуть, що дозволяє розглядати ці породи як переважні для будівництва могильника. До них можна віднести перидотіти, габбро, базальти, кристалічні сланці підвищеної основності, амфіболіти і ін. [5].
1. Бюллетень МАГАТЭ. Т. 42. №3. -- Вена, 2000.
2. Класифікатор відходів економічної діяльності (КВЕД) (ДК 009:2005).
3. Ядерная энергетика, человек и окружающая среда /Н. С. Бабаев, В.Ф. Демин, Л. А. Ильин и др.; Под. Ред. Акад. А. П. Александрова. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 312 с.
4. Кедровский О.Л., Шишиц Ю.И., Леонов Е.А., и др. Основные направления решения проблемы надежной изоляции радиоактивных отходов в СССР // Журн. Атомная энергия, 1988. - Т. 64, вып.4. - С. 287-294.
5. Кочкин Б.Т. Выбор геологических условий для захоронения высокорадиоактивных отходов // Дис. на соиск. д. г.-м. н. ИГЕМ РАН, М., 2002.
6. Лаверов Н.П., Омельяненко Б.И., Величкин В.И. Геологические аспекты проблемы захоронения радиоактивных отходов // Геоэкология. 1999. - вып. 6. - С.185 - 199.
7. По материалам конференции «Безопасность ядерных технологий: экономика безопасности и обращение с РАО»
Рисунок А.1 - Загальна схема поводження з радіоактивними відходами
Рисунок А.1 - Схема типового відкритого та замкнутого (з рециклом U та Pu) ЯПЦ для АЕС з реактором на теплових нейтронах
Аналіз наслідків забруднення природного середовища газоподібними, рідкими та твердими відходами. Джерела утворення промислових відходів, їх класифікація. Полігони по знешкодженню і похованню токсичних промислових відходів. Технологія складування відходів. контрольная работа [132,5 K], добавлен 23.12.2015
Поняття про відходи та їх вплив на довкілля. Проблема накопичення промислових та побутових відходів. Існуючі способи знешкодження, утилізації та поховання токсичних відходів. Шляхи зменшення небезпечності відходів. Альтернативне використання відходів. доклад [147,2 K], добавлен 25.12.2013
Поняття, сутність та класифікація відходів, а також шляхи їх знешкодження та утилізації. Загальна характеристика головних джерел промислових відходів в Україні. Аналіз основних методів очищення стічних вод. Правові аспекти ізоляції радіоактивних відходів. реферат [22,5 K], добавлен 03.11.2010
Класифікація відходів в залежності від токсичності. Методи видалення непотрібних або шкідливих матеріалів, що утворюються в ході промислового виробництва: переробка, термообробка, утилізація. Джерела радіоактивних відходів. Види вторинної сировини. реферат [618,9 K], добавлен 30.07.2012
В Україні найбільш високі абсолютні обсяги утворення та накопичення промислових відходів. Проблема захоронення побутових відходів. Закон України “Про відходи” та “Класифікатор відходів”. Небезпечні відходи – хімічні та радіоактивні, як довго існуючі. реферат [11,5 K], добавлен 24.01.2009
Здійснення державного контролю з питань утворення, розміщення знешкодження та захоронення відходів по Київській області, контроль підприємств по їх переробці. Стан полігонів, місць складування і захоронення промислових, побутових та інших відходів. отчет по практике [70,0 K], добавлен 03.03.2013
Визначення закономірностей поширення тритію у приземному шарі атмосфери внаслідок емісії парогазової суміші з аварійних сховищ РАВ. Оцінка небезпеки тритієвого забруднення атмосфери для населення в зоні впливу аварійного сховища радіоактивних відходів. автореферат [607,6 K], добавлен 08.06.2013
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Загальні методи складування та поховання промислових відходів курсовая работа. Экология и охрана природы.
Реферат: Графически редактор Paint.NET
Реферат: Вычисление определенного интеграла методом трапеций и средних прямоугольников
Реферат: История становления дополнительного образования. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Смутные времена в России 1593-1613гг. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Леонардо Да Винчи
Как Красиво Вставить Цитату В Сочинение
Реферат по теме Гоносомные хромосомные болезни
Сочинение О Пользе Грамотности
Лабораторная Работа Определение Давления Насыщенных Паров Нефтепродуктов
Эссе На Тему Қазіргі Кездегі Көлік Түрлері
Курсовая Работа На Тему Работа Торгового Склада
Курсовая Работа На Тему Внеурочная Работа
Как Написать Реферат На Телефоне
Реферат На Тему Клиническая Физиология Крови И Кровопотери
Курсовая работа по теме Возрастные особенности системы пищеварения
Итоговая Контрольная Работа По Русскому 6
Курсовая работа по теме Статистика рынка ценных бумаг
Контрольная работа по теме Социальные конформисты: понятие, причины возникновения, основные виды
Реферат: Государственные и административные реформы Петра I. Скачать бесплатно и без регистрации
Автореферат На Тему Висвітлення Морально-Етичної Проблематики На Шпальтах Преси Православної Церки Волині (1867-2006рр.)
Оценка хозяйственной деятельности предприятия - Финансы, деньги и налоги курсовая работа
Методи управління і стилі керівництва - Менеджмент и трудовые отношения контрольная работа
Боги покровители врачевания - Религия и мифология реферат