Зачепи мене за живе. Розділ 12

Зачепи мене за живе. Розділ 12

Hanti🧃

Переклад виключно аматорський!!

Автори: Hongda / Sojogeum | Переклад: Hanti

Не забувайте про реакції🩷

Приємного читання🧃

— Гадаю, тепер я готовий вийти.
"Я впораюсь."
"Поки хьон прокладає шлях…"
"Я зможу піти куди завгодно!.."
— Ласкаво просимо~ Гей, а ти геть не змінився.
— Давно не бачились, хьоне. А де всі?
— Ми сьогодні не працюємо. Але для тебе я зробив виняток~
— Навіть добре, що тут нікого немає. Пам'ятаєш, як ти приходив на мою стару роботу?.. Знаєш, який там зчинився галас?
— Ті божевільні наче з розуму посходили, так хотіли твій номер дістати!
— Ну, то над ким ми сьогодні чаклуємо?
— Знайомся, це Ча Ґювон…
— …Зачекай хвилинку.
— Ґювоне?
— Ох…
— Ти куриш?
— Ем… ні.
— Я зазвичай так не поводжуся. Але ви прибрали мені чубчик...
— І тепер усе стало добре видно...
— Ось воно що. Тоді не будемо його чіпати. Якщо він тебе захищає.
— Ґювоне, я привів тебе сюди не для того, щоб змушувати робити те, що тобі не подобається. Ти молодець, що просто наважився прийти.
— Я пишаюся тобою. Як повернешся додому, обов'язково похвались Ґюхану хьону.
— Я… я зроблю це.
— Не треба себе змушувати.
— Ні, я хочу спробувати.
— Справді?
— Так…
— Ти такий слухняний, Ґювоне.
— Гм… Тоді я піду першим.
— Тобі ж комфортніше, коли хтось іде попереду?
— Так!
— Це Хвані хьон. Він майстер своєї справи, можеш йому довіряти.
"Ти що, здурів? Кого це ти до мене притягнув? Вигляд у нього такий, наче він тільки з вʼязниці вийшов, чесне слово."
"Помовч."
"Там же обличчя навіть не видно! Ти тепер просто на тіло ведешся і спиш із першим ліпшим?"
— П-прошу подбайте про мене…
— Підріж йому тільки чубчик трохи. Не надто коротко. А ще у нього дуже гарні кучері, хотілося б підкреслити їхню текстуру.
— Зрозумів, а тепер звали звідси.
— Пане~ Дозволите глянути на вашу довжину? Отак, піднімемо вашого чубчика…
— Вау…
— Може, зробимо коротку зачіску?
— Щ-що?..
— Такий красень, як ви, не повинен ховати своє обличчя.
— Ах, ні…
— Просто довіртеся мені, гаразд? Приберемо вам усе з лоба. Щоб було видно ваші… неймовірні очі.
— Ох… ем…
— Га? Ну що? Стрижемо?
— Красунчик, правда ж?
— Я розумію твій професійний запал, хьоне, але він занадто вродливий, тому краще трохи приховати його.
— О-ох…
— Підріж йому тільки кінчики.
— Я ж казав тобі не заважати…
— Ох, до речі. Хьоне, я купив тобі подарунок.
— Гмм.. Подарунок?..
"Тіло горить, але на серці так спокійно... "
"...Він точно янгол. Я в цьому певен."
"У мене ще ніколи не було... такої зачіски."
Тому я не впевнений, що вона мені личить… Але я роблю це заради Унхи хьона.
— Цікаво, як ти виглядатимеш з укладкою.
"Щось вони довго розмовляють."
— Ти ж казав, що не зустрічаєшся з молодшими хлопцями?
— Ну, він виглядає старшим за свій вік. Та ще й такий високий…
— Судячи з твоїх недолугих виправдань, ти все-таки змінився. Невже надумав за розум взятися?
— Пфф~
— Ти казав, що ви познайомилися через його старшого брата. Ти серйозно сплутався з братом свого трахаля? 
— Тільки не кажи... що ти і з ним уже встиг переспати? Чи ви взагалі груповушку влаштували?
— Та, ні. Втрьох ми не спали. Для малого це було б занадто.
— От же хворий збоченець. Менше з тим, хлопець виглядає невинним, тому не ображай його.
— Шкода Ґювона, зв'язався з такою…
— Хвойдою…
— Вибачте…
— Дякую за чудову стрижку. Думаю… нам уже час.
— Ходімо.
— Як ви познайомилися з тим перукарем?
— У нас були такі ж стосунки, як і з твоїм братом.
— Чому... ви дозволяєте їм принижувати себе?
— Називати вас… ш-ш… шльондрою…
— Послухай, Ґювоне. Ти через це так засмутився?
— Я не засмутився, я розлючений! М-минулого разу мій брат теж…
— Назвав вас так… Після цього я взагалі хотів з ним припинити спілкуватися!
— Ха… Навіщо тобі це робити?..
— Через якусь дрібницю?
— Хьоне... ви пам'ятаєте, що казали мені минулого разу?
— Що я єдиний, хто себе жаліє.
— Але... Чому ви самі зневажаєте себе?
— Нехай інші кажуть що завгодно, але ви принаймні мусите…
— Ґювоне.
— Я справді шльондра.
https://send.monobank.ua/jar/A7exagsFH2
Номер картки банки: 5375411222229044

Report Page