Зачепи мене за живе. Розділ 39

Зачепи мене за живе. Розділ 39

Hanti🧃

Переклад виключно аматорський!!

Автори: Hongda / Sojogeum | Переклад: Hanti

Не забувайте про реакції🩷

Приємного читання🧃

— Хьоне… Унха хьоне?
— Що з вами? Хьоне! Будь ласка, розплющте очі…
— Ой..
— Йой...
— О, леле… Що ж робити, що робити…
"Спочатку зроблю штучне дихання…"
— Мгм?
— Мхх...
— Хах, задихаюся.
— У тілі така слабкість, сил немає зовсім.
— Хьоне…
— По… поїхали в лікарню.
— Ммм…
— В-вам боляче?!
— Ґювоне…
— Лягай поруч. Мені зараз так добре… що я хочу насолодитися цим моментом ще трохи.
— Хьоне…
— Скоренько.
— Це було просто неймовірно… Краще за будь-які фантазії.
— Давай трішки відпочинимо, помиємося, поспимо, а потім знову повторимо.
— Тільки цього разу придушиш мене.
— Ні. Я більше в житті на це не погоджуся. Я думав, що ви вмираєте, хьоне.
— Мене так легко не вб'єш.
— А ви знаєте, що у фільмах персонажі, які говорять подібне, вмирають першими?
— Звідки мені знати? Я не дивлюся стільки кіно й аніме, як ти, Ґювоне.
— Хьоне, то від чого ви отримуєте задоволення у цьому житті?..
— Ну, від роботи і…
— …Ти точно хочеш почути продовження?
— ...Ні.
— Останнім часом дещо змінилося… тобі досі нецікаво?
— ...Не хочу нічого чути.
— Тоді добре. Не треба.
Дражнити тебе, 
Їсти разом, спати і… займатися сексом.
Останнім часом я живу саме заради таких розваг.
"Ну якщо ти відмовляєшся слухати, то най буде."
— Хьоне, я вже… завершив  проєкт.
— Але ви все одно прийшли до мене.
— Чи можу я... розцінювати це як натяк?
— І це після того, як ти щойно ледь не відправив мене на той світ?
— Ну хьонее…
— Роби що хочеш. Хочеш — вбий, хочеш — живим залиш.
— Я чесно більше ніколи так не зроблю… Справді! Не буду.


— Ну ж бо, придуши мене ще хоч один раз. Всього один разочок і мені вистачить. Зробиш це наступного разу...
— Наступного…
— Виходить, у нас буде наступний раз? Хьоне... він точно буде?
— ...Ти щойно казав, що більше ніколи цього не зробиш.
— Н-ні, я не про це… То ви серйозно, хьоне??
— Наступного разу ми…
Разом із Унхою хьоном… І наступного разу, і завтра, і післязавтра.
— Хьоне, ви вже засинаєте?
— Ммм…
— Ходімо в душ? Я вас помию.
— Угу…
Хочу проживати так кожен день… Завжди поруч із вами.
— Ґювоне, ти вже прокинувся?
— Вставай.
— Давай займемося цим.
— Хьоне, що це ви робите?..
— Що ж я можу робити зверху на тобі, га?
— Ти пізно прокинувся, Ґювоне. 
— А от твій член уже давно встав і працює на повну.
— Хьоне, хіба ви не виснажені?..
— Чому питаєш, ти сам втомився?
— Ні, я не це мав на увазі…
— Я вже підготувався і розтягнув себе. Можеш одразу вставляти.
— Хоча ні, з твоїми розмірами, Ґювоне, це так швидко не вийде. Зачекай-но.
— Я сам! Я сам усе зроблю! 
— Дозвольте мені самому вас розтягнути…
— Фух…
— Хьоне, хочете я вилижу вашу дірочку?
— Мгм... залишимо це на наступний раз.
— Наступний?..
—  Ти так радієш, коли чуєш про наступний раз.
— …Який же милий.
— Це ви про мене? Я милий?..
— Нгх…
— Повтори все те, що було вчора.
— Учора?
— Угу, покусуй мої соски, відтягуй їх і смокчи…
— Хьоне, вам же буде боляче… вони й так червоні та розпухлі.
— Наліпимо зверху пластир. Я знемагаю, ну ж бо…
— Але…
— Ґювоне. 
— Ти відмовляєшся слухати хьона?
— Агх!!
— Ах, Ґювоне. Попереджати треба, перш ніж зненацька входити…
— Але ви легко мене приймаєте, хьоне.
— Ваша дірочка вже чудово підготовлена…
https://send.monobank.ua/jar/A7exagsFH2
Номер картки банки: 5375411222229044

Report Page