Зачепи мене за живе. Розділ 39
Hanti🧃
Переклад виключно аматорський!!
Автори: Hongda / Sojogeum | Переклад: Hanti
Не забувайте про реакції🩷
Приємного читання🧃

— Хьоне… Унха хьоне?


— Що з вами? Хьоне! Будь ласка, розплющте очі…

— Ой..

— Йой...


— О, леле… Що ж робити, що робити…


"Спочатку зроблю штучне дихання…"



— Мгм?

— Мхх...



— Хах, задихаюся.


— У тілі така слабкість, сил немає зовсім.
— Хьоне…


— По… поїхали в лікарню.
— Ммм…


— В-вам боляче?!
— Ґювоне…


— Лягай поруч. Мені зараз так добре… що я хочу насолодитися цим моментом ще трохи.

— Хьоне…
— Скоренько.


— Це було просто неймовірно… Краще за будь-які фантазії.


— Давай трішки відпочинимо, помиємося, поспимо, а потім знову повторимо.


— Тільки цього разу придушиш мене.


— Ні. Я більше в житті на це не погоджуся. Я думав, що ви вмираєте, хьоне.

— Мене так легко не вб'єш.

— А ви знаєте, що у фільмах персонажі, які говорять подібне, вмирають першими?

— Звідки мені знати? Я не дивлюся стільки кіно й аніме, як ти, Ґювоне.

— Хьоне, то від чого ви отримуєте задоволення у цьому житті?..

— Ну, від роботи і…


— …Ти точно хочеш почути продовження?
— ...Ні.

— Останнім часом дещо змінилося… тобі досі нецікаво?
— ...Не хочу нічого чути.

— Тоді добре. Не треба.

Дражнити тебе,

Їсти разом, спати і… займатися сексом.

Останнім часом я живу саме заради таких розваг.

"Ну якщо ти відмовляєшся слухати, то най буде."


— Хьоне, я вже… завершив проєкт.


— Але ви все одно прийшли до мене.

— Чи можу я... розцінювати це як натяк?


— І це після того, як ти щойно ледь не відправив мене на той світ?

— Ну хьонее…

— Роби що хочеш. Хочеш — вбий, хочеш — живим залиш.

— Я чесно більше ніколи так не зроблю… Справді! Не буду.



— Ну ж бо, придуши мене ще хоч один раз. Всього один разочок і мені вистачить. Зробиш це наступного разу...

— Наступного…

— Виходить, у нас буде наступний раз? Хьоне... він точно буде?

— ...Ти щойно казав, що більше ніколи цього не зробиш.

— Н-ні, я не про це… То ви серйозно, хьоне??

— Наступного разу ми…


Разом із Унхою хьоном… І наступного разу, і завтра, і післязавтра.

— Хьоне, ви вже засинаєте?
— Ммм…

— Ходімо в душ? Я вас помию.
— Угу…


Хочу проживати так кожен день… Завжди поруч із вами.



— Ґювоне, ти вже прокинувся?

— Вставай.

— Давай займемося цим.


— Хьоне, що це ви робите?..

— Що ж я можу робити зверху на тобі, га?


— Ти пізно прокинувся, Ґювоне.


— А от твій член уже давно встав і працює на повну.

— Хьоне, хіба ви не виснажені?..
— Чому питаєш, ти сам втомився?

— Ні, я не це мав на увазі…

— Я вже підготувався і розтягнув себе. Можеш одразу вставляти.



— Хоча ні, з твоїми розмірами, Ґювоне, це так швидко не вийде. Зачекай-но.

— Я сам! Я сам усе зроблю!


— Дозвольте мені самому вас розтягнути…

— Фух…


— Хьоне, хочете я вилижу вашу дірочку?
— Мгм... залишимо це на наступний раз.

— Наступний?..


— Ти так радієш, коли чуєш про наступний раз.

— …Який же милий.

— Це ви про мене? Я милий?..

— Нгх…

— Повтори все те, що було вчора.

— Учора?


— Угу, покусуй мої соски, відтягуй їх і смокчи…

— Хьоне, вам же буде боляче… вони й так червоні та розпухлі.


— Наліпимо зверху пластир. Я знемагаю, ну ж бо…

— Але…


— Ґювоне.

— Ти відмовляєшся слухати хьона?



— Агх!!

— Ах, Ґювоне. Попереджати треба, перш ніж зненацька входити…


— Але ви легко мене приймаєте, хьоне.


— Ваша дірочка вже чудово підготовлена…

https://send.monobank.ua/jar/A7exagsFH2
Номер картки банки: 5375411222229044