Зачепи мене за живе. Розділ 37

Зачепи мене за живе. Розділ 37

Hanti🧃

Переклад виключно аматорський!!

Автори: Hongda / Sojogeum | Переклад: Hanti

Не забувайте про реакції🩷

Приємного читання🧃

Доброго дня, авторе. Вашу роботу затверджено в початковому вигляді. Ви справді чудово попрацювали. Щиро дякую за вашу працю!
Повідомлення надійшло аж через 3 дні…
Дедлайн давно минув, а я всі ці три дні нормально не спав.
"Ви справді чудово попрацювали…"
Я розумію, що йдеться про проєкт, але чомусь…
— Ти добряче попрацював за цей час...
— Ча Ґювоне.
— А тепер повертаймося кожен до свого життя. 
— Прощавай.
— Уваааааа!
"Я так не хочу… втрачати Унху хьона."
Але як мені його втримати?
Хьону в цьому житті взагалі нічого не бракує, навколо нього завжди купа людей,
І в цій країні його нічого не тримає.
"А єдине, що я можу йому запропонувати — це власне тіло й душу…"
Та хіба для хьона це має бодай якесь значення?
— Що мені зробити, щоб він…
— Ґювон зв'язав мене й зачинив у кімнаті. 
— А потім як почав тертися пахом об мою дупцю, що я на секунду аж розмріявся…
Точно. Унха хьон обожнює гострі відчуття,
А я навіть не зрозумів його бажань і нічого не зробив…
Ко Унха.
— Проводити час із Ґювоном… якось зовсім не весело.
Ко Унха вас покинув.
— Ах…
Хоч раз… Якби ж хьон повернувся до мене ще хоч раз…
Що б… я тоді зробив?
Дзінь~
— Ласкаво проси-
— Мо…
"Ведмідь…"
— Вам потрібен пакет… хьонніме?
— Так…
— А ще… 
— Дайте пачку цигарок… будь ласка.
"Ті самі, що курив хьон."
Який у них смак?
— …Ах. Точно. Запальничку забув.
"Не треба було й починати закурювати, якщо не вмієш."
Коли я тільки брався за цей проєкт...
То обіцяв хьону, що покажу себе з найкращого боку… Що стану його вартим.
Але навіть зараз, коли все закінчилося, єдине, на що я здатен — це жалюгідно сидіти в кутку й чекати на нього…
— Ого.
— Ти що, когось убив?
— А, ні. Тепер бачу, виглядаєш так, ніби тобі розбили серце.
Унха хьон.
— Хьоне… 
— Як ви тут…
— Я вже хотів підніматися, але ти не брав слухавку.
— Подумав, що ти вже спиш, і збирався їхати назад.
— А, точно…
— Я телефон удома забу…
— Я приїхав, бо скучив за тобою, Ґювоне.
— І знаєш… без тебе мені зовсім не спиться.
Хьон, як і завжди, схожий на янгола.
— Алкоголь? Збирався напитися наодинці?
— А, це…
— Що таке? Злякався? Було нестерпно чекати на мою відповідь на тверезу голову?
— Наступного разу чекай на мене всередині. Мені подобається, коли Ґювон відчиняє мені двері.
— Мабуть, я й справді старомодний.
— Зараз припаркую машину, і піднімемося разом.
— …Ага.
Я навіть удома не прибрав. І їсти нічого не приготував.
А голився… коли я взагалі востаннє?
Мені так хотілося виглядати ідеально, коли хьон повернеться.
— Щось я сьогодні дуже втомився.
Щоб він більше ніколи не захотів мене покидати.
— …Ви сьогодні приїхали тільки, щоб поспати?
— А що? Хочеш зайнятися чимось іншим?
— Ну зізнавайся, чого саме ти хочеш?
Я хочу втримати вас за будь-яку ціну…
— Я хочу увійти у вас, хьоне.
Так, щоб ви самі захотіли залишитися зі мною.
https://send.monobank.ua/jar/A7exagsFH2
Номер картки банки: 5375411222229044

Report Page