Зачепи мене за живе. Розділ 32

Зачепи мене за живе. Розділ 32

Hanti🧃

Переклад виключно аматорський!!

Автори: Hongda / Sojogeum | Переклад: Hanti

Не забувайте про реакції🩷

Приємного читання🧃

— Ча Ґювоне?
— Ого, оце так зустріч!
— Ні чутки, ні звістки від тебе за весь цей час... Як ти взагалі? Тебе навіть у груповому чаті немає.
— До речі, ти отримав запрошення на зустріч випускників?
Запрошуємо на зустріч випускників старшої школи! Час проведення: ххх Місце проведення: ххх
— Ні. 
— Мабуть, мені не надіслали, бо я покинув школу.
— Кхем…
— Ох, добрий день! Мене звати Лі Ґюхьон, я новий співробітник відділу кадрів. Ви ж... керівник відділу маркетингу?
— Так, вітаю!
— Вітаю! Мене звати Ко Унха.
— Ох, так-так.
— Гей, ти що робиш?
— Не став мене в незручне становище.
— Ви сказали… з відділу кадрів?
— Автор Ча Ґювон уже збирався йти. Він щойно закінчив зустріч із нашою командою.
— Схоже, ви знайомі з ним. 
—  Він важливий гість нашої компанії, тож особисті розмови краще відкласти.
— Ох, вибачте…
— Просити вибачення слід у автора, а не в мене.
— Що ж, ходімо, пане. Я викличу вам таксі.
— Ага…
— Тц.
— Це твій шкільний друг? 
— Можеш не розповідати, якщо не хочеш.
— О, а ось і таксі.
— Напиши, як доїдеш.
— Ох, хьоне… 
— Сподіваюся, я не створив вам проблем на роботі.
— Мені? Ти про розмову з тим хлопцем?
— Не варто мене недооцінювати.
— Я після роботи заскочу по токпоккі, а ти поки звари якийсь бульйончик. Ти ж знаєш, який я люблю, правда?
— Ну як мале цуценятко.
"Хоч Ґювон мені нічого й не сказав… одразу зрозуміло, хто це такий."
Хай там як, гадаю, мені не варто втручатися. Ґювон не просив мене про допомогу.
— Кур'єра викликали? Гострі токпоккі прибули!
— Ого, який аромат... Невже це рибний суп?
— Ммм… оце так смакота! В міру гостреньке, якраз як треба.
— Я тобі навіть рецепта не давав, а ти сам із усім так гарно впорався!
— Ох, ну… Минулого разу, коли я його варив, мені здалося, що вийшло трохи пріснувато.
"Отакої."
Супчик трішки пріснуватий~
"Це було настільки помітно?"
— Хехехе.
— Хьоне, схоже, ви сьогодні в гарному настрої.
— Га?
— Чесно кажучи... я й не сподівався, що ви сьогодні прийдете.
— Але ж я про це казав, хіба ні? Чому ти вирішив, що я не прийду?
— Просто до цього ви здавалися якимось розлюченим.
— Ох.
— І справді.
Я тоді трохи розізлився. 
Усе сталося так несподівано, що я повівся зовсім не схоже на себе.
І через це змусив тебе хвилюватися.
— Я просто дуже злився на себе. Не знаю, як правильно пояснити.
— Можна сказати, що цього разу я засвоїв урок.
"Засвоїв урок?"
— Слухай, ми постійно робимо тільки те, що хочу я...
— Чому б нам сьогодні не зробити те, що хочеш ти?
https://send.monobank.ua/jar/A7exagsFH2
Номер картки банки: 5375411222229044

Report Page