Зачепи мене за живе. Розділ 19
Hanti🧃
Переклад виключно аматорський!!
Автори: Hongda / Sojogeum | Переклад: Hanti
Не забувайте про реакції🩷
Приємного читання🧃
— Не хочеш зайти на хвилинку? До мене додому.
— Хочу!
"До... нього додому. Дім Унхи хьона... Мого хьона…"
— Але я дуже втомився, тому сьогодні обійдемося без сексу.
— Хьоне, що ви таке кажете, ви ж постраждали... Я про це навіть і не думав. — Запрошення додому — це не завжди натяк на...
— Не знаю, з ким ви там зустрічалися до цього, але я б ніколи…
— Не кажи так легковажно, що ти не такий, як інші.
— Якими вони були, я й сам не знаю.
— Але Ґювон — перший, кого я запросив до себе додому.
*Тудумчики~
"Перший."
"Я... перший?.."
— Ґювон — перший… кого я запросив до себе додому.
— Що будеш пити? Тут тільки кава й випивка.
— Ох, мені що завгодно.
"Окрім телевізора й килима... У вітальні більше нічого нема."
— Взагалі-то, я живу в Америці. А сюди ненадовго прилетів у справах.
— То ви... п-повернетеся назад?
— Гадаю, рано чи пізно доведеться.
"То він справді в Кореї... лише ненадовго."
— Блядь…
— Хьоне, ви обпеклися?
— Ай…
— Я просто трохи замріявся.
— У вас є лід? Я зараз принесу рушник. Тримайте руку під холодною водою.
— Схоже, ви справді дуже втомилися, хьоне.
— Забудьте про каву. Краще йдіть відпочивайте.
— Я не лягаю спати брудним.
— Тоді я допоможу вам помитися.
— Га? Якщо ми разом зайдемо у ванну, не сподівайся, що я відпущу тебе так просто.
— Усе гаразд, не хвилюйтеся. Де у вас ванна кімната?
— Хехе, справді?
— Нахиліть голову сюди. Я митиму обережно, щоб вода не потрапляла на рану.
— Мені дісталося лише по обличчю, тому нічого серйозного. Але через мою чутливу шкіру навіть від найменшої подряпини сильно тече кров
— Рана неглибока. Не бійся, якщо трохи намочиш.
— Вода не занадто гаряча?
— Ні, те, що треба. Ти такий турботливий, Ґювоне.
— Скажете, якщо буде пекти.
Може, мені кусьнути його за шию? Тоді він знову зашарієшся, як грейпфрут.
— Ґювоне, якщо хочеш торкнутися мого члена, можеш зробити вигляд, що просто мене миєш…
— Я не збираюся цього робити.
— Це я до того, що ти надто зосереджений. З такими темпами ти мені скоро ще й масаж ніг зробиш.
— З-зробити вам?
— Не варто. Ми не в тих стосунках, щоб таке робити.
— Хьоне, де ваша спальня? Я допоможу вам дійти.
— Гм, здається, у тій кімнаті…
— Це…
— Хьоне, ваше ліж… тобто, постіль…
— Схожа на твою, правда ж? У твоїй кімнаті мені так добре спалося, що я вирішив купити таку саму.
— Але це не дуже допомогло… Мабуть, треба більше затемнити кімнату, як у тебе.
— ...Хьоне, може, дати вам аромаолію? Ту, якою я користуюся.
— Ґювоне, я засинаю... Давай просто... помовчимо.
"Такий милий…"
Мабуть, нічого страшного, якщо я просто трохи подивлюся на нього.
Зовсім трохи.
"Може, і лягти поруч можна…"
— Агх!..
— Хаа… Хах…
*Тудумчики~
— Ох…
А що, як він прокинеться від стукоту мого серця?
Кімната, в якій я опинився вперше.
Знайома на дотик постіль…
...І запах Ко Унхи.
"Здається, я сьогодні не засну…"
https://send.monobank.ua/jar/A7exagsFH2
Номер картки банки: 5375411222229044