ЗВЕРНЕННЯ

«Війна за незалежність України: її вплив на ескалацію світового голоду та інші геополітичні наслідки»

До Офісу Генерального секретаря ООН

Mr. António Guterres

До уваги: Заступника Генерального секретаря з гуманітарних питань Mr. Tom Fletcher

з копією:

— Василію Небензі, Голові Ради Безпеки ООН

— Урсулі фон дер Ляйєн, Голові Європейської Комісії

— Dr. QU Dongyu, Генеральному директору ФАО

— Ms. Rebeca Grynspan, Генеральному секретарю ЮНКТАД

— Ms. Cindy H. McCain, Виконавчому директору ВПП (WFP)

— Mr. Michael Fakhri, Спеціальному доповідачу ООН з питань права на харчування

— Ms. Shobha Shetty, World Bank Group, Food Systems 2030

— Mr. Alvaro Lario, IFAD

— Mr. XU Haoliang, UNDP

— Mr. Charles Grassley, тимчасовому президентові Сенату США

— Ms. Joni Ernst, сенаторці США

— Ms. Elissa Slotkin, сенаторці США

— Руслану Стефанчуку, Голові Верховної Ради України

Шановні пані та панове,

В останні місяці російської агресії тривожною реальністю стають атаки на стратегічно важливі промислові об’єкти, які не належать до військових чи інфраструктурних. Зокрема, це підприємства з виробництва мінеральних добрив, що є ключовими об’єктами забезпечення продовольчої безпеки та глобальної харчової системи. Це викликає серйозне занепокоєння серед експертної спільноти, журналістів і громадських діячів в Україні.

Такі заводи — незалежно від країни їх розташування — виробляють продукцію, надзвичайно необхідну для сільського господарства у багатьох державах світу, у тому числі найбільш уразливих, і є частиною інфраструктури світового продовольчого ринку. Про це неодноразово заявляли багато впливових політиків і експертів, зокрема тимчасовий президент Сенату США Charles Grassley, сенаторки Joni Ernst і Elissa Slotkin (колишня аналітикиня ЦРУ). Остання нещодавно знову наголосила, що «фосфат, як і калій, є незамінним для світового виробництва продовольства та сільського господарства США. У сільському господарстві йому немає альтернативи, і перебої з постачанням одразу впливають на ціни на продукти харчування та національну безпеку».

Підприємства з виробництва добрив не є військовими об’єктами і, згідно з міжнародним правом, мають розглядатися як цивільні; їх ураження створює загрози не лише для окремих економік, але й для всієї глобальної системи постачання продовольства.

Сьогоднішній міжнародний порядок денний вимагає визнати підприємства з виробництва добрив частиною глобальної продовольчої інфраструктури та запровадити для них спеціальний захист як для цивільних об’єктів, виключивши їх із переліку легітимних цілей будь-якого збройного конфлікту.

Під час проведеної онлайн-конференції за участю українських депутатів, експертів і громадських діячів було ще раз підтверджено необхідність терміново виробити міжнародно визнані гарантії для таких підприємств.

Закликаємо структури ООН створити та впровадити спеціальні протоколи реагування на загрози хімічним і аграрним підприємствам, зокрема створення окремої моніторингової та медіаційної процедури для розслідування подібних інцидентів. Аналогічна практика існує, наприклад, для захисту об’єктів охорони здоров’я (Гаазька та Женевська конвенції, досвід захисту госпіталів і гуманітарних місій).

Просимо розглянути питання про визнання подібних виробничих об’єктів — незалежно від їхньої національної приналежності — частиною захищеної інфраструктури ООН із відповідним статусом та винести це питання на розгляд Ради Безпеки, профільних агентств і комітетів. У довгостроковій перспективі пропонуємо розглянути можливість створення спеціальної міжнародної структури, яка займатиметься запобіганням атакам на об’єкти глобальної продовольчої інфраструктури та розслідуванням таких інцидентів.

З повагою,

Від імені та за дорученням учасників конференції

Андрій Перетовський

(Список експертів і народних депутатів додається)