«ЗМовники» повернулися: обговорено специфіку дистанційного навчання філологів КНУ

У 2017-му ініціативні студенти-філологи Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка вирішили зробити свої кулуарні мовно-культурні дискусії публічними та з організаційною допомогою доц. Оксани Мацько утворили клуб любителів рідної мови і всіх, хто прагне нових знань. Своїм девізом обрали вислів «Наша мова – наша змова». Відтоді у «ЗМовників» відбулося вже 31-не засідання, спікерами якого були як самі студенти та викладачі Інституту філології, так і запрошені гості. Метою інтелектуальних зустрічей моволюбців є передавання одне одному наукового та практичного досвіду, а також пошук вирішень актуальних культурно-лінгвістичних проблем.

Нинішнє засідання, хоча й пройшло в незвичній для учасників формі – онлайн, однак не випало із загальної концепції гостроти дискусійних тем. Обговорювали переваги та недоліки дистанційного навчання, ділилися порадами пристосування до нових форм співпраці викладачів і студентів, які стали вимогою часу.

Серед постійних спікерів клубу на запропоновану тему висловилися студенти Оксана Кріт, Аліна Заболотна, Владислав Бибик, Марія Гаращенко та Антон Іщук. Вони дійшли висновку, що головними перевагами дистанційного навчання є:

• економія часу (на поїздку до інституту і назад) і грошей (на транспорт і харчування поза домом);
• безпечність (зникнення фактору передачі вірусів одне одному);
• освоєння нових навичок (користування платформами дистанційного зв’язку та ін.);
• можливість запрошення спікерів, які б за умов очного навчання не мали б можливості прийти;
• можливість приєднання до конференції відносно необмеженої кількості учасників;
• однакова доступність наглядного матеріалу для всіх членів зустрічі (презентацій, написів на дошці).

Серед недоліків навчання офлайн спікери зазначили:

• неможливість живого спілкування;
• відсутність єдиної платформи для навчання;
• збільшення кількості письмових робіт;
• неможливість проведення жвавих дискусій через брак технічної культури (учасники не вимикають мікрофони, не вмикають камери, одночасно говорять) та проблеми зі зв’язком (повільна швидкість інтернету тощо);
• непорозуміння зі співмешканцями під час проведення дистанційних; недоступність ресурсів для навчання, які існують лише в паперовому вигляді;
• проблематичність організації робочого простору і необхідність опанування тайм-менеджменту для ефективної роботи в неформальній обстановці;
• неможливість використання специфічних форм навчання для кращого засвоєння лінгвістичного матеріалу (навчання в лінгафонному кабінеті й аудиторії синхронного перекладу тощо).

Проживши пів року в режимі дистанційного навчання, досвідчені студенти поділилися порадами ефективного пристосування до нових умов студентського життя. Йшлося про:

• облаштування робочого місця і відмежування його від зони відпочинку;
• повідомлення співмешканців заздалегідь про свій режим навчання для уникнення збігу активностей на одній території;
• завжди вмикати камеру на лекційних і практичних заняттях для кращої взаємодії зі спікерами;
• щоразу при підключенні та протягом конференції перевіряти, чи вимкнений мікрофон;
• закривати всі сторонні програми та вимикати сповіщення під час онлайн занять;
• напередодні ранкової відео зустрічі вставати заздалегідь – за 40 і більше хвилин, щоб не приєднуватися до лекційного заняття у «святковій піжамі»;
• завести блокнот чи вносити свій навчальний розклад в google календар, зазначаючи всі дедлайни здачі робіт.

Цікавим та свіжим виявився погляд на дистанційне навчання студентки першого курсу Марини Засенко, яка вперше «познайомилася» з навчанням у режимі Zoom цього вересня. Дівчина переконана, що найбільшим недоліком онлайн навчання є відсутність емоційного контакту з викладачами та одногрупниками. Запорукою ефективного навчання для студентки є пошук комфортної атмосфери для занять та усвідомлення, що «все залежить від нас самих: коли, як, скільки та де навчатися» – це є беззаперечною перевагою дистанційної роботи для самоорганізованих людей.

Спеціальним гостем зустрічі був кандидат філологічних наук, асистент кафедри української мови і прикладної лінгвістики Святослав Шевель. Він закликав ширше сприймати онлайн-освіту, не обмежуючись лише обговоренням формату відеозв’язку. Зокрема, Святослав Миколайович розповів про виклики перед Шевченковим університетом, які постали у зв’язку з пандемією і переходом на дистанційне навчання, про запровадження платформи «KNU Education Online». Ця платформа відкриє нові можливості ефективних форм роботи для викладацько-студентської спільноти. Проте, звісно, специфіку очного викладання предметів у Інституті філології важко буде компенсувати навіть надсучасними технологіями дистанційного зв’язку, оскільки йдеться про вивчення мови в усіх її аспектах і формах. Саме тому Інститут філології один із небагатьох підрозділів Університету, в якому запроваджена змішана форма навчання.

За інформацією Анни Мукан, відділ зв’язків із громадськістю

Інституту філології