Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку - Бухгалтерский учет и аудит реферат

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

Потреба в обліку руху товарів, грошей, розрахунків в умовах розвитку товарного виробництва. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку. Черговість записів і їх звірки при меморіально-ордерній формі обліку. Кредитові обороти по синтетичному рахунку.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку
2. Суть і застосування журнально-ордерної форми обліку
3. Методика ведення журнально-ордерної форми обліку на підприємстві
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку на сьогодні залишається однією з найпоширеніших. Проте останніми роками велика кількість змін в обліку, припинення централізованого забезпечення бланками облікових регістрів, невідповідність змісту облікових регістрів системі записів господарських операцій в них, яка швидко змінюється, призвели до того, що рівень та ефективність застосування журнально-ордерної форми значно знизились. Цьому сприяло також введення податкового обліку.
Практичне застосування журнально-ордерної форми обліку в зв'язку з переходом на нову облікову політику не розроблено і корективи не вносились.
Із впровадженням в облікову практику нового Плану рахунків бухгалтерського обліку, де докорінно змінено його структуру і зміст, використання старих облікових регістрів у низці випадків взагалі неможливе.
Отже, перед нами стоїть нелегке завдання розглянути журнально-ордерну форму обліку у всіх її різноманітних аспектах.
Наша робота складається з вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.
1. Історія розвитку форм бухгалтерського обліку
В умовах розвитку товарного виробництва виникла гостра потреба в обліку руху товарів, грошей, розрахунків. З розвитком торгівлі у Середземномор'ї у 1494 році італійський вчений-математик Лука Пачолі описав у своїй роботі "Трактат про рахунки і записи" форму бухгалтерського обліку, яка складалася з взаємопов'язаних облікових регістрів: пам'ятної книги, журналу і головної книги. У пам'ятну книгу записувались господарські операції у момент їх здійснення. Ці записи робились власником підприємства, або довіреною особою. Записи в цій книзі заміняли ведення первинних документів.
З пам'ятної книги господарські операції записувались в журнал у хронологічному порядку з відміткою кореспондуючих рахунків. Щоденно з журналу господарські операції записували в Головну книгу за аналітичними рахунками. На підставі Головної книги періодично, як правило, один раз на рік складали баланс. Цю форму називали староіталійською. Отже, в кінці XIV століття Лукою Пачолі вперше було описано книжкову форму обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних товаровиробників.
З розвитком промисловості, торгівлі, збільшенням кількості господарських операцій з веденням обліку не могла справитися одна людина. Виникає потреба розподілу праці і удосконалення діючої форми обліку. Більш досконалу форму обліку описав у 1688 році Ф. Чаратті. В літературі вона відома під назвою „Нова італійська форма обліку". Відрізняється ця форма від староіталійської тим. що тут забезпечується відокремлення синтетичного і аналітичного обліку І вводяться первинні документи.
Кожна господарська операція оформлялась документами, які реєструвались у хронологічному порядку в журналі з відзначенням кореспондуючих синтетичних рахунків. Журнал новоіталійської форми відрізняється від попереднього журналу тим. що записи в ньому проводяться на підставі документів і відміткою синтетичних, а не аналітичних рахунків.
Після запису в журналі господарські операції заносились у Головну книгу також по синтетичних рахунках. Одночасно на підставі первинних документів господарські операції записуються в допоміжні книги за аналітичними рахунками, які відкриваються до кожного синтетичного рахунка.
Щомісячно з Головної книги складалась оборотна відомість по рахунках синтетичного обліку, а за даними допоміжних книг (відомостей) - оборотна відомість по рахунках аналітичного обліку. Підсумки відомостей порівнювались для встановлення повноти записів.
Починаючи з XVIII століття ця форма стає основною в більшості розвинених країн і пізніше її принципи побудови були покладені в основу наступних форм бухгалтерського обліку, її основним недоліком була наявність одного журналу, що Із збільшенням облікової роботи не сприяло здійсненню розподілу праці.
Наступною більш досконалою є німецька форма обліку, її зміст вперше охарактеризував в 1774 році Фрідріх Гельвиг. Важливою особливістю цієї форми в порівнянні з попередніми є те. що тут в окремий регістр виділена касова книга. Крім цього прогресивним є використання записів, а не дублювання, так як записи в журналі підсумовувались. І підсумки записувались в Головну книгу.
В економічній літературі виділено ще французьку форму обліку. суть якої полягає в тому, що реєстрація господарських операцій відбувається в багатьох журналах (в той час в 5 журналах). Це нововведення сприяло поділу праці облікових працівників. Цю форму ще називають багато журнальною.
Розвиток виробництва, торгівлі в Західній Європі в кінці XVIII століття сприяв вдосконаленню діючих на той час форм обліку. Відбувся не тільки розпад єдиного журналу реєстрації господарських операцій, але і інтеграція журналу. Головної книги, оборотної відомості. Хронологічні І систематичні записи проводились в журнал-головній. який виконував функції журналу. Головної книги І оборотної відомості. Так виникла журнал-головна форма обліку. Автор цієї форми Е.Дегранж (1797р.).
Потрійна (російська) форма обліку в основному базується на тих же принципах, що і французька, однак має свої особливості. Назва форми походить від кількості рахунків, їх три: рахунок готівкових грошей, рахунок цінностей і рахунок власного майна. Кожний рахунок призначений для відображення окремого етапу руху засобів підприємства Г - Т - Т': Характерні особливості цієї форми вперше описав російський бухгалтер Ф.В. Єзерський у 1870 році.
З розвитком капіталізму, появою монополій, ростом малих підприємств виникла потреба розширення бухгалтерської інформації. Це привело до розширена бухгалтерій і поділу облікової праці. Так виникла інтегральна форма обліку. При цій формі обліку до кожного синтетичного рахунку відкривається відомість і журнал. У відомості записи робляться по дебету, а у журналі - по кредиту. Крім цього, у відомостях і журналах вказується кореспонденція рахунків. Це сприяє посиленню контрольних функцій обліку. Ця форма є різновидністю багатожурнальної і основою сучасних форм обліку.
Історія розвитку форм бухгалтерського обліку вказує на те що їх вдосконалення відбувалось шляхом розчленування хронологічного і систематичного записів, відокремлення синтетичного обліку від аналітичного, переходу від щоденних записів в регістри синтетичного обліку до запису підсумкових даних аналітичного обліку один раз в місяць.
В перші роки XX століття на території України використовувались форми обліку, які враховували потреби товаровиробників і історичний рівень розвитку. Це - картково-ордерна, картково-копіювальна, контрольно-шахова.
При картково-ордерній формі обліку основним регістром є картки-ордери (картки-рахунки). які виписувались на кожну господарську операцію під копірку в трьох примірниках. Перший примірник ордера прикладався до регістру хронологічного обліку, другий і третій примірники прикладалися відповідно до картотеки аналітичного обліку по дебету і кредиту рахунків. Ця форма була дуже громіздка і трудомістка, через що не знайшла широкого застосування. На П основі було створено картково-копіювальну форму обліку. Суть П полягає в тому, що записи господарських операцій в хронологічному регістрі синтетичного обліку і в систематичному регістрі аналітичного обліку проводились одночасно копіюванням. Записи робились безпосередньо з документів, на яких ставився спеціальний штамп, де і вписувались кореспондуючі рахунки. За Головну книгу щоденно велась контрольна відомість, яка забезпечувала групування записів всередині кожного рахунка за кореспондуючими з ним рахунками. Для перевірки синтетичного і аналітичного обліку складались групувальні відомості (листки), де відображались обороти з однаковою кореспонденцією рахунків.
Ця форма не знайшла широкого і тривалого застосування через й громіздкість, трудомісткість. На її зміну прийшла контрольно-шахова форма обліку. В цій формі обліку поєднуються елементи карткових і книжкових форм обліку. Ця форма обліку трансформувалась у меморіально-ордерну форму обліку, яка була узаконена у 1946 році.
На сьогоднішній день на підприємствах і організаціях України використовуються такі форми обліку: меморіально-ордерна (її різновидність Журнал-Головна), журнально-ордерна форма обліку, орієнтована на використання обчислювальної техніки. Остання форма обліку ще не регламентована державними законодавчими документами.
В 70-ті роки в обліковому процесі використовувались обчислювальні машини, які працювали на основі перфокарт і відповідно в цих умовах існувала таблично-перфокарткова форма обліку, пізніше таблично-автоматизована, комп'ютерна форми обліку.
Із перерахованих форм обліку видно. що в основі їх класифікації лежать різні принципи: назва країн, назва регістрів, назва носіїв інформації, спосіб одержання регістрів, назва виду електронних машин і інші.
Вказаний різнобій принципів становить інтерес тільки для вивчення історичного шляху розвитку форм обліку, а не для їх практичного використання.
На нашу думку, виходячи із змісту перерахованих форм обліку, враховуючи зміст і назву використовуваних зведених регістрів обліку, їх можна звести до таких видів:
1. меморіально-ордерна (її різновидність журнал-головна);
3. таблично-автоматизована з різновидностями.
Із зміною поколінь обчислювальних машин відповідно і змінювались форми обліку, які базувались на їх використанні.
Меморіально-ордерна форма обліку сформована в 30-х роках XX століття. В ній знайшли втілення найбільш прогресивні елементи із раніше використовуваних форм обліку.
Суть меморіально-ордерної форми обліку полягає у групуванні первинних документів у групувальних відомостях і заповненням на їх основі меморіальних ордерів. У меморіальному ордері вказується зміст операції (оправдуючий документ), бухгалтерська проводка і сума операції.
Завершені меморіальні-ордера в хронологічному порядку реєструються в журналі, в якому вказується порядковий номер, дата заповнення І сума меморіального-ордера. Реєстраційний журнал забезпечує схоронність бухгалтерських документів і сприяє контролю за повнотою охоплення бухгалтерським обліком господарських операцій і відображення їх на синтетичних рахунках.
Після реєстрації меморіальних-ордерів проводиться запис бухгалтерських проводок в Головній книзі по дебету і кредиту відповідних рахунків. Для кожного синтетичного рахунку в Головній книзі відводиться розгорнутий лист. В лівій стороні листа проводяться записи по дебету відповідного рахунку в кореспонденції з кредитом інших рахунків. В правій - по кредиту рахунку в кореспонденції з дебетом Інших рахунків. Кожна операція відображається в Головній книзі двічі: один раз по дебету з відміткою кредитового рахунку, другий - по кредиту з відміткою дебетового рахунку.
Взамін Головної книги часто використовують контрольно-шахову відомість. В цих випадках форму називають ще контрольно-шаховою.
Із Головної книги (контрольно-шахової відомості) підсумки дебетових і кредитових оборотів по окремих рахунках переносять до оборотної відомості по синтетичних рахунках, яка служить основою для складання балансу.
Для контролю за повнотою і правильністю зроблених записів підсумок реєстраційного журналу звіряється з підсумком оборотів у оборотній відомості.
Аналітичний облік при цій формі обліку ведеться на карточках, або в книгах по всіх рахунках паралельно синтетичному. На основі даних аналітичного обліку щомісячно складаються оборотні відомості по аналітичних рахунках в межах синтетичних. Підсумки оборотів і залишки в оборотній відомості по аналітичних рахунках звіряють з оборотами і залишком синтетичного рахунку.
Різновидністю меморіально-ордерної форми обліку є форма Журнал-Головна. Ця форма використовувалась у сільськогосподарських підприємствах.
Основною перевагою меморіально-ордерної форми обліку є її універсальність до умов роботи різних галузей економіки. Однак, ця форма обліку має ряд недоліків: заповнюються допоміжні документи (меморіальні-ордера). проводиться дублювання записів у відповідних регістрах (меморіальні-ордера. оборотні відомості. Головна книга), відставання аналітичного обліку від синтетичного, розрахована на ручну працю.
Недоліки цієї форми обліку привели до пошуку нових, більш досконалих форм обліку.
Схема 1. Черговість записів і їх звірки при меморіально-ордерній формі обліку
Пошук нових форм обліку завершився розробкою в 1939 році журнально-ордерної форми обліку, а з виходом єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку з 1 січня 1960 року ця форма обліку одержала назву „ єдиної журнально-ордерної форми обліку".
Форми обліку змінювались стосовно типу використовуваної обчислювальної техніки.
В кінці 50-х років, коли в обліковому процесі почали використовуватись перфораційні обчислювальні машини, була розроблена таблично-перфокарткова форма обліку. При цій формі обліку носіями інформації є перфокарти, а основними обліковими регістрами -табуляграми, які виконуються на табуляторах. З цього і походить назва цієї форми.
Суть цієї форми обліку полягає в тому, що інформація із первинних документів кодується і переноситься на перфокарти, які служать основними її носіями. Після цього перфокарти автоматично групуються на сортувальних машинах за відповідними наперед заданими ознаками. Далі на табуляторі автоматично одержують табуляграми (таблиці) синтетичного і аналітичного обліку. Для одержання якісних табуляграм необхідно сформувати масив постійних (нормативних) і змінних (фактичних) перфокарт.
Таблично-перфокарткова форма має ряд переваг в порівнянні з попередніми:
- вищий рівень механізації і автоматизації облікового процесу;
- безперервність машинної обробки інформації і зведення її до трьох етапів: документи - перфокарти - табуляграми;
- забезпечується відповідність аналітичного і синтетичного обліку;
- поліпшується точність розрахунків, підвищується оперативність зведеної інформації, скорочуються строки подання звітності;
- покращується взаємозв'язок планової, нормативної і фактичної інформації;
- підвищується продуктивність праці облікових працівників, вивільняється час для проведення економічного аналізу.
Схема 2. Черговість записів і їх звірки при таблично-перфокартковій формі
2. Суть і застосування журнально-ордерної форми обліку
Ця форма обліку побудована на використанні системи групувальних і нагромаджувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до журналів-ордерів.
Записи в журнали-ордери роблять на підставі первинних документів протягом місяця, а у випадку наявності великої кількості первинних документів їх групують у відповідних відомостях, місячні підсумки з яких переносять у журнали-ордери.
В журналах-ордерах поєднується хронологічний облік з систематичним, а по окремих рахунках - синтетичний з аналітичним. З цього походить і назва цих регістрів. Журнал-ордери е одночасно журналами в яких здійснюють записи у хронологічному порядку і ордерами, так як місячні підсумки журналів-ордерів замінюють меморіальні ордери.
За своїм змістом журнали-ордери є регістри, призначені для кредитових записів по окремих наперед визначених балансових рахунках.
Форма журналів-ордерів, розміщення граф залежить від особливостей обліковуваних в ньому операцій, у них завчасно передбачена можлива кореспонденція рахунків. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер. Журнали-ордери побудовано за кредитовим принципом, тобто всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунку в розрізі рахунків, що кореспондують з ним по дебету. Кредитову ознаку взято тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій і забезпеченню контролю за збереженням і раціональним використанням господарських засобів. Кредит рахунку показує початок руху засобів підприємства, а дебет його завершення.
Відображають господарські операції в журналах-ордерах за шаховим порядком, тобто один запис відображає два кореспондуючі рахунки по дебету і кредиту. Це забезпечує можливість значного скорочення облікових записів. ордерний бухгалтерський облік
Кредитові обороти по синтетичному рахунку відображаються в одному журнал-ордері, а дебетові обороти у тих журналах-ордерах, в яких записи проводять на рахунках, що кореспондують з дебетом цих рахунків. Загальну суму дебетового обороту за місяць по кожному синтетичному рахунку можна підрахувати, вибираючи дані з відповідних журналів-ордерів.
З метою посилення контролю за рухом коштів в касі, розрахунковому рахунку, інших рахунках в банку поряд з веденням журналів-ордерів по кредиту цих рахунків, на зворотному боці цих журнал-ордерів ведуть відомості, в яких відображають кореспонденцію по дебету цих рахунків. Журнали-ордери, які призначені для обліку операцій по кредиту одного синтетичного рахунку, називають спеціалізованими, а для обліку операцій по кредиту багатьох синтетичних рахунків-уніфікованими.
Окремі журнали-ордери побудовані так, що вони використовуються як для синтетичного так і аналітичного обліку і містять усі необхідні дані обліковуваного об'єкту.
По рахунках, які охоплюють велику кількість обліковуваних об'єктів, аналітичний облік ведуть, як і при меморіально-ордерній формі обліку, в картках, книгах. Це стосується пооб'єктного обліку основних засобів, сортового обліку матеріалів, готової продукції, по особового обліку розрахунків з працівниками по оплаті праці.
Аналітичний облік касових операцій при всіх формах обліку ведуть у касовій книзі.
Записи в журнали-ордери проводяться з первинних документів в хронологічному порядку їх надходження і опрацювання. На документах проставляють номер журналу-ордера і порядковий номер запису. Опрацьовані документи зберігають в папках до відповідних журналів-ордерів. Це дає змогу легкої звірки записів у журналі-ордері із документами і навпаки.
Підсумок по кредиту відповідного рахунку порівнюють з підсумками по кореспондуючих рахунках. Це забезпечує можливість перевірки облікових записів у журналах-ордерах, які містять дані синтетичного і аналітичного обліку, без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають по тих, рахунках, по яких ведуть картки аналітичного обліку.
Місячні підсумки журналів-ордерів переносять у Головну книгу. Головна книга є систематичним регістром синтетичного обліку. Вона призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку, взаємної перевірки правильності записів по рахунках синтетичного обліку і складання балансу.
Для кожного синтетичного рахунка у Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів по кожному рахунку - окремий ' рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу загальним підсумком, дебетові обороти записують окремими сумами з різних журналів-ордерів. Звідси, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного окремого синтетичного рахунка. По кожному синтетичному рахунку в кінці місяця у Головній книзі виводять залишок (сальдо), який записують в окрему графу. На підставі даних Головної книги складають баланс. Оборотна відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку не потрібна.
Виходячи з вище сказаного журнально-ордерна форма обліку має ряд переваг в порівнянні з попередньо розглянутими:
- скорочується обсяг облікової роботи через відсутність дублювання записів в облікових регістрах;
- суворо регламентується порядок ведення обліку, що зумовлено заздалегідь надрукованими рахунками і аналітичними позиціями;
- спрощується ведення аналітичного обліку, завдяки об'єднанню його з синтетичним, що дає можливість уникнути відставання аналітичного обліку, сприяє скороченню облікового циклу:
- створюються нові можливості для використання обчислювальної техніки;
- створюються умови для раціонального розподілу обов'язків і рівномірного, протягом місяця, завантаження працівників бухгалтерії.
Схема 3. Черговість записів і їх звірки при журнально - ордерній формі.
Важливим недоліком журнально-ордерної форми обліку є те, що вона розрахована на застосування клавішних обчислювальних машин. Однак, при застосуванні в обліку спочатку перфораційних, пізніше електронних і ще пізніше персональних швидкодіючих комп'ютерів, вона себе не виправдала.
За Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства самостійно обирають форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Отже, підприємство не зобов'язано застосовувати затверджені Методичні рекомендації і регістри. Проте чи варто підприємству витрачатися на розробку власної форми бухгалтерського обліку, якщо вже є затверджена система і вона може задовольнити потреби цього підприємства та врахувати попередній варіант узагальнення на ньому обліково-економічної інформації.
Затверджені регістри розраховані на відображення документообороту невеликих і середніх підприємств.
Законодавством про бухгалтерський облік передбачено складання журналів, відомостей, Головної книги, таблиць аналітичних даних, аркушів-розшифровок, реєстру депонованої заробітної плати, бухгалтерських довідок (якщо, звичайно, відбулися відповідні операції).
Журнали є основними регістрами синтетичного, а в окремих випадках при невеликому обсязі облікової інформації і регістрами аналітичного обліку.
Відомості, аркуші-розшифровки призначені для аналітичного обліку об'єктів, попереднього накопичення, групування та узагальнення облікової інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах. Бухгалтерські довідки використовуються для виправлення помилок минулих звітних періодів.
Головна книга призначена для узагальнення облікових записів у журналах, взаємної перевірки облікових записів з рахунками бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.
Записи у журналах здійснюються з кредиту одного (або кількох) синтетичних рахунків до дебету багатьох рахунків синтетичного обліку, а в деяких журналах -- навіть до дебету субрахунків бухгалтерського обліку та інших складових аналітичного обліку (статті, елементи). Головна книга передбачає щомісячне перенесення підсумків облікових записів журналів до окремого аркуша, який виділяється для одного синтетичного рахунку.
Підсумкові записи з журналів після підписання їх головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку (у випадках, коли на підприємстві не створено бухгалтерської служби), переносяться до Головної книги. Перевірка правильності складання журналів і Головної книги полягає у перевірці порівнянності оборотів. Так, у журналах сума підсумків у рядку за горизонталлю має дорівнювати сумі підсумків у графі за вертикаллю. Сума всіх оборотів за дебетом рахунків (графа 24) Головної книги повинна дорівнювати сумі всіх оборотів за кредитом рахунку (графа 25) Головної книги.
Первинні документи упорядковуються для зберігання в архіві підприємства за належністю до журналу, в якому здійснені відповідні облікові записи.
3. Методика ведення журнально-ордерної форми обліку на підприємстві
Форма бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Розглянемо методику ведення журнально-ордерної форми обліку на підприємстві.
Облік грошових коштів та грошових документів. Узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних, валютних та інших рахунках у банках), грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, сплачених проїзних документів тощо) та коштів у дорозі здійснюється в Журналі 1 і відомостях до цього Журналу 1.1, 1.2, 1.3.
Журнал 1 використовується для відображення оборотів за кредитом рахунків ЗО "Каса", ЗІ "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти". У відомостях до Журналу 1 відображаються обороти за дебетом рахунків З0, ЗІ, 33.
Записи у Журналі 1 та відомостях здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів (звітів касира і доданих до них прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку і доданих до них документів тощо) у розрізі кореспондуючих рахунків у хронологічному порядку підсумками за 2-3 дні. Можливо накопичення даних про операції з грошовими коштами за кожний день попередньо у допоміжній відомості у потрібному аналітичному розрізі з наступним перенесенням підсумкових оборотів за місяць до Журналу 1 і відомостей до нього.
Для відображення операцій, здійснених у іноземній валюті, використовується Журнал 1 і відомості до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти, в якій здійснювалися операції, ведеться Журнал 1 і відомості до нього, які позначаються назвою валюти, в якій вони заповнюються.
Аналітичні дані про грошові кошти в іноземній валюті наводяться у гривнях і одночасно в тій валюті, в якій здійснювалась операція в іноземній валюті.
Залишки на відповідних рахунках у відомостях на кінець місяця встановлюються як різниця між сумою сальдо на початок місяця і дебетових оборотів по рахунку за поточний місяць і сумою кредитових оборотів за місяць.
Сальдо рахунків перевіряється з відповідними документами (звітами касира, виписками банку тощо).
Облік довгострокових та короткострокових позик. У Журналі 2 відображаються операції з одержання довгострокових і короткострокових позик та інші операції, облік яких ведеться на рахунках 50 "Довгострокові позики" і 60 "Короткострокові позики".
У цьому Журналі відображаються обороти за кредитом рахунків 50 і 60 у розрізі кореспондуючих рахунків. Записи здійснюються на підставі виписок банку і доданих до них документів таї інших документів, що засвідчують рух залучених | позикових коштів.
У розділі III цього Журналу відображаються аналітичні дані до рахунків 50 і 60. У графі З відображаються позикодавці (банки) кредитів (позик) і строки їх погашення.
У графі 7 таблиці аналітичних даних до рахунку 50 відображаються суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених) у довгострокові позики, у графі 6 - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями. У графі 7 таблиці аналітичних даних до рахунку 60 відображаються суми одержаних короткострокових кредитів (позик), у графі 6 - сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань у разі відстрочення кредитів (позик). У графах 9 і 10 наводяться дані про нараховані відсотки (проценти) за користування довгостроковими позиками і окремо за короткостроковими позиками за поточний місяць і за період з початку року до кінця місяця, за який складається Журнал 2.
Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов'язань. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками, покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами, за податками і платежами, облік виданих та отриманих короткострокових векселів, виданих довгострокових векселів, довгострокових і поточних зобов'язань (крім зобов'язань, облік яких ведеться у Журналі 2), відстрочених податкових активів і зобов'язань здійснюється у Журналі 3 та відомостях аналітичного обліку 3.1-3.6.
У Журналі 3 відображаються обороти за кредитом рахунків: у розділі І - 16, 34, 36, 37, 38, 51, 62, 63, 68, у розділі II - 17, 52, 53, 54, 55, 61, 64, 67, 69. Записи в цьому Журналі здійснюються на підставі підсумкових даних відомостей 3.1-3.6 та первинних документів.
Відомості аналітичного обліку ведуться в цілому за синтетичним рахунком. Облік векселів ведеться у Відомості 3.4 з підрозділом на одержані і видані, на короткострокові і довгострокові в національній і іноземній валюті (рахунки 16, 34, 51, 62). Відомості аналітичного обліку 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 підприємства можуть вести (заповнювати) для окремих субрахунків рахунків 36, 37, 63 і 68 з наступним включенням підсумків таких відомостей у Журнал 3.
Якщо у поточному місяці операцій за рахунком (субрахунком) не відбувалося, то відповідна відомість у поточному місяці не ведеться.
Відомість 3.1 призначена для аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, що відображаються на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", крім заборгованості, яка забезпечена векселем.
Підсумки граф 13-20 (рядок "Усього за рахунком 36") цієї відомості переносяться до графи 5 розділу І Журналу 3.
Відомість 3.2 призначена для аналітичного обліку поточної дебіторської заборгованості (з підзвітними особами, за авансами виданими, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями). У Відомості 3.2 для обліку розрахунків за кожним дебітором відводиться необхідна кількість рядків. Сальдо визначається за кожним дебітором і також переноситься в графи 5 і 6 Відомості 3.2 на наступний місяць.
Підсумки граф 16-21 (рядок "Усього за рахунком 37") цієї відомості переносяться до графи 6 розділу І Журналу 3.
Відомість 3.3 призначена для аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, що відображаються на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Протягом місяця записи у відомості здійснюються в міру визнання зобов'язання за матеріальні цінності, нематеріальні активи, роботи і послуги та проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками на підставі первинних облікових документів (товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, актів приймання матеріалів, робіт, послуг, прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок банку тощо).
За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників
Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку реферат. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат: Создание теории рынка Альфредом Маршаллом
Дипломная Работа На Тему Социально-Психологические Особенности Криминогенных Групп Подростков
Реферат: Мнение
Лабораторная Работа По Химии 3
Курсовая работа по теме Особенности уплаты таможенных платежей при процедуре: выпуск для внутреннего потребления
Сочинение Моя Родина Башкортостан
Курсовая работа по теме Дифференциальное исчисление
Книга Мой Лучший Друг Сочинение 5 Класс
Реферат: Sac And Fox Nation Essay Research Paper
Курсовая работа по теме Закономерности развития финансовых отношений в финансовой системе
Курсовая работа: Анализ хозяйственной деятельности на консервном заводе "Владикавказcкий". Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Демократический политический режим 7
Курсовая работа по теме Профилактика профессиональных заболеваний
Spotlight 6 Модуль 2 Контрольная Работа
Реферат На Тему Центральный Банк Рф
Дипломная работа по теме Двухдвигательный привод эскалатора
Курсовая работа по теме Выбор материалов для изготовления женского полупальто из полушерстяной ткани
Контрольная работа по теме Концепция полной стоимости владения промышленной продукцией
Курсовая работа по теме Внутреннее и внешнее равновесие: проблемы экономической политики
Реферат На Тему Механизм Экологического Предпринимательства
Ласка обыкновенная (Mustela nivalis) - Биология и естествознание реферат
Бухгалтерская отчетность предприятий. Бухгалтерский баланс - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Життєві форми одноденок - Биология и естествознание контрольная работа