Жіноче обрізання

Каріна

Здавалось би, тема жіночого обрізання у 21 столітті вже не актуальна, проте в тридцяти країнах Африки, близького сходу та Азії жінки досі страждають від цієї процедури. Каліцтва зазнали понад 200 мільйонів дівчат, які живуть сьогодні.

Жіноче обрізання включає всі процедури, які передбачають часткове або повне видалення зовнішніх жіночих статевих органів або інше їхнє ушкодження з НЕМЕДИЧНИХ причин.

У більшості випадків обрізання роблять дівчаткам до п’ятнадцяти років. Якщо родина потерпілої не задоволена результатом, процедуру можуть провести ще раз.

Найчастіше видаляють клітор та статеві губи, після чого піхву зшивають, щоб жінка не мала змоги займатися сексом і отримувати задоволення. Іноді можуть бути надрізи, проколи чи припалювання (без видалення плоті).

Переважно під час процедури застосовують спеціальні ножі, леза, уламки скла. Анестезія чи інші знеболювальні препарати не використовуються, через що жертва відчуває жахливий біль. Крім того, жінки не застраховані від заражень та інфекцій, адже немає стерильності.

Жіноче обрізання не приносить жодної користі, – лише шкоду. Разом із тим, що людина переживає страшенний фізичний біль і психологічну травму до і після процедури, найчастіше у жертв виникають такі ускладнення:

набряк тканин статевих органів;
лихоманка;
сильна кровотеча;
проблеми з загоєнням ран;
інфекційні захворювання;
проблеми з менструальним циклом (болючі менструації, ускладнення відходження менструальної крові тощо);
підвищений ризик ускладнень пологів (важкі пологи, рясна кровотеча, кесарів розтин, необхідність реанімації дитини тощо) та смерті новонароджених;
шок;
смерть.

Така практика порушує права людини на здоров'я, безпеку та фізичну недоторканість; право бути вільним від тортур і жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження; і право на життя у випадках, коли процедура призводить до смерті.

Зазвичай, процедуру роблять з культурних переконань, для того, щоб зберегти цнотливість до шлюбу. Адже жінка, що пережила обрізання, НЕ МОЖЕ відчувати задоволення під час сексу. В окремих країнах існує традиція: під час першого статевого акту чоловік розрізає піхву спеціальним ножем, а після пологів її знову зшивають.

Одна із жертв процедури дала інтерв'ю для німецького каналу "DW news". І ось її головні тези: "В Сомалі процедуру виконують "різаки" – вони поняття не мають, що роблять, у них є ніж і бритва, і вони ріжуть."

"Мені було приблизно 11 років, коли кілька людей тримали мене, порізали, потім поклали на стіл, я все ще пам'ятаю це, у мене був такий жахливий біль, після цього зшили мене і перев'язали ноги на місяць, щоб рана загоїлася".

Багато дівчат емігрують до інших країн, аби уникнути процедури, та більшості це не вдається, адже родичам дозволено проводити обрізання на території інших країн.

"Це наша доля, але я дуже сподіваюсь, що ті жінки живі й здорові, і що скоро цьому жахіттю прийде кінець".

Важливо висвітлювати тему жіночого обрізання, говорити й писати про неї, бо що більше людей не замовчуватимуть її, то швидше ми надамо їй розголосу. Адже міжнародні активісти вважають, що жіночому статевому обрізанню можна покласти край протягом одного покоління.

Жіноче обрізання

Report Page