Жіночі права в срср

Julie

На початку XX століття більша частина території України входила до складу срср. Було створено так звану УРСР, де відбулися великі зміни щодо прав жіноцтва. Можна було б сказати, що дозвіл абортів, доступ до освіти, великий список професій, який відкрився для жінок – це однозначно позитивні зміни на шляху до гендерної рівності, проте не все було так добре, як здається.

Радянська влада вносила всі ці проєкти, не зважаючи на реальний стан справ. Тобто жінка мусила не лише важко працювати, але на її плечі також лягали хатні обов’язки та виховання дітей, водночас вона мала дотримуватися образу "радянської жінки". Оскільки сталінська політика була спрямована на виробництво важкої промисловості та воєнної техніки, а людського ресурсу тоді не вистачало, влада активно залучала до цієї праці жінок. Через роботу на будівництвах та фабриках жінкам відповідно було дозволено робити аборти. Якщо жінка обирала шлях домогосподарки, вона піддавалася людському осуду, і її таврували "безробітницею", "ледаркою" та "баринею". А от материнство як обов’язок активно пропагувалося, адже влада мала на меті підвищити рівень народжуваності.

Сімейним законодавством срср 1968-го року було підтверджено центральну роль жінки в сім’ї з посиланням на те, що їй "забезпечуються необхідні соціально-побутові умови для поєднання щасливого материнства з усе більш активною і творчою участю у виробничому та суспільно-політичному житті".

Держава насправді не надто переймалася питаннями декрету, бо відпустка у зв’язку з вагітністю становила всього 56 днів до пологів і 56 після них, до того ж надавали її без збереження заробітної плати. У радянський період дотації на дитину виплачували починаючи з четвертого малюка, в той час як середньостатистична сім’я зазвичай мала трьох дітей.

До керівних посад жінкам дорогу так само було закрито через яскраво виражену патріархальну сутність. Вони могли лише претендувати на членство у партії. За союзу в міністрах побувала всього-на-всього одна пані – Єкатєріна Фурцева.

Повертаючись до теми "радянської жінки" та загалом терміну "радянської людини", варто зазначити, що ця ідеологія заперечувала сексуальність та тілесність. Жінкам забороняли носити одяг, який підкреслює жіночі форми (натомість заохочували їх обирати вбрання без декольте, широкі спідниці, в яких не видно обриси стегон тощо) та не дозволяли самовиражатися. У 1950-60-х це, до слова, було невід’ємною частиною емансипації на Заході. Та й узагалі часто образ західних жінок зображали як щось аморальне на противагу стриманій та скромній радянській жінці.

Надання певних прав аргументували маніпуляцією держави, мовляв, радянське управління поважає жінок і підтримує емансипацію, проте ці процеси відбувалися під наглядом влади, коли в демократичному світі все залежало від населення.

Підсумовуючи, можна сміливо сказати, що срср обмежив права не лише жінок, але усіх громадян, наклав безліч упереджень і закріпив патріархальну систему. Саме тому нам потрібно ще чимало рефлексувати та викорінювати чимало речей для побудови незалежної України й забезпечення її правильного розвитку в майбутньому.

Жіночі права в срср

Report Page