Жінки у науці
Споконвіку жінка вважалася берегинею домашнього вогнища, тому наука й інша громадська діяльність були прерогативою чоловіків. Однак повсякчас з'являлися ті, хто руйнували стереотипи та твердо заявляли – жінкам у науці бути! У цьому телеграфі освітній департамент підібрав 15 винахідниць, без спадку яких ми зараз не можемо уявити своє життя. Та не забувай, що це лише маленька частка серед тисяч жінок, що продовжують штовхати прогрес уперед 😉
Прочитавши, ти дізнаєшся, що розробили панянки у трьох важливих нам галузях:
🟠Техніка
🟠Айті-технології
🟠Медицина
ТЕХНІКА
Кожен ранок ми прокидаємося і розігріваємо їжу у мікрохвильовці, використовуємо посудомийну машину, їдемо в автомобілі. Ми кожну хвилину користуємося або споглядаємо різну техніку, частина якої була створенна саме жінками. То чому б не дізнатися якими саме?
Мері Андерсон була фермеркою, здавала кімнати в оренду і здавалося б, як вона опинилася в цьому телеграфі? Однак на нові винаходи знатні не тільки науковиці. Узимку 1902 року вона помітила, що навіть у холод водію трамвая доводилося тримати вікно відчиненим, щоб чистити сніг. Це надихнуло її створити прилад, який складався з гумової щітки на лобовому склі, яка керувалася важелем зсередини. Так-так, це історія появи склоочисника. Але, на жаль, автомобілі в той час були рідкістю, і перша машина з винаходом Андерсон з'явилася лише у 1922 році після закінчення дії патенту.
Геді Ламар — відома акторка Золотої доби Голівуду. Вона знімалася в найпопулярніших фільмах і була удостоєна зірки на Алеї Слави... Зачекайте, але що вона робить серед винахідниць? Виявляється, у вільний час Ламар... займалася радіотехнікою. У 1942 році вона запатентувала технологію псевдовипадкового переналаштування робочої частоти для керування торпедами, а також винайшла метод розширення спектра зв'язку. Лише завдяки цим двом речам стало можливо те, без чого ми не можемо уявити сьогодення — бездротовий зв'язок.
Донька інженера, онука конструктора першого в Америці пароплава. Джозефіні Кокрейн ніби судилося стати винахідницею. За переказами, їй не подобалося, що порцеляна постійно билася під час миття. Але ніхто інший не створював посудомийку, тож довелося це робити самій. Перший екземпляр вона виготовила й отримала на нього патент ще у 1886 році, а через 7 років отримала приз на всесвітній виставці у Чикаго. У 1997 році посудомийні машини почали масово виготовляти на заводах.
Одного разу професор Массачусетського технологічного інституту заявив, що «кольорові дівчата» мають вивчати ремесло. Натомість, Ширлі Енн Джексон обрала фізику і стара другою афро-американкою в США, що отримала з цієї науки докторський ступінь. Її експерименти з теоретичної фізики та дослідження в галузі телекомунікацій дозволили розробити факс, стаціонарний телефон, сонячні батареї, оптоволокно, затримку дзвінка та ідентифікацію абонента. Але не слід забувати, що фізикиня повпливала на винахідництво і непрямо. Ставши у 1999 році першою жінкою, що очолила політехнічний інститут Ренселлера, вона змогла витягнути його зі скрутного становища та збільшити кількість заяв на навчання втричі, що подарувало США десятки нових науковців.
Медсестра Марі Браун, будучи мешканкою одного з кримінальних районів Нью-Йорка, завжди переймалася за безпеку себе та своєї родини. Зрозумівши, що якщо вона зможе бачити людину за дверима не відчиняючи їх, то почуватиметься у більшій безпеці. З допомогою свого чоловіка-електрика, вона розробила схему з камер, монітору, мікрофонів, віддаленого відкриття замків та тривожної кнопки. Патент на захисну систему Браун отримала в 1969 році, а разом із ним — нагороду від Національного Наукового Комітету. Саме завдяки медсестрі зі злочинного району люди можуть відчувати себе захищеними разом із системами домашньої безпеки.
АЙТІ
Наше сьогодення неможливо уявити без ґаджетів: для нас буденність використовувати блага цивілізації, які колись викликали справжній фурор і навіть недовіру. Відкриття в айті-галузі дійсно змінили наш світ, але чи здогадуєшся ти наскільки багато зробили жінки в цій сфері та як сильно повпливали на еволюцію інформаційних технологій?
Ада Левлайс — перша програмістка в історії людства. Саме їй належить перший алгоритм, що був розроблений для виконання комп'ютером. Вона написала програму за сто років до того, як майбутні колеги змогли її реалізувати. Виклала вона її у вигляді трьох алгоритмів, що були додані як коментар перекладу книги про «аналітичну машину»; Ада побачила великий потенціал цього приладдя, який не був очевидним навіть самому розробнику. Внесок Левлайс змусив й інших вчених уважніше придивитися до машини з обрахунками, що й лягла в основу сучасного комп'ютера. Також на честь програмістки було названо одну з мов програмувань, а в день її народження, 10 грудня, відзначається День програміста.
Ґрейс Гоппер — не лише контр-адміралка військово-морських сил США, а й успішна вчена в галузі комп’ютерних наук. Вона працювала над створення одних із найперших обчислювальних машин на яких можна було програмувати, таких як: Марк I, UNIVAC I та Марк II. Але на цьому досягнення Ґрейс не закінчились: завдяки Гоппер з’явились перші компілятори — посередники між програмістом та машинним кодом; до цього комп’ютер не відрізнявся від великого калькулятора. Ідея Гоппер полягала в тому, щоб змусити комп’ютер виконувати задачі складніші за обчислення. Вона вірила, що спілкування з комп'ютером має відбуватись на зрозумілій більшості англійській мові. Зі слів винахідниці: «Ніхто цьому не вірив. У мене був робочий компілятор, але ніхто ним не користувався. Мені казали, що комп'ютери придатні лише для арифметичних обчислень». Також науковиця розробила одну з перших мов програмування високого рівня — COBOL, якою й досі користуються в економічній сфері.
Радія Перлман — мама інтернету та власниця більше ста патентів. В свої студентські роки займалася розробкою дитячої версії навчальної робототехнічної мови TORTIS, що дало початок розвитку учбового програмування. Але називають її матір’ю не через це, а тому що науковиця винайшла протокол STP, його використовують і нині для маршрутизації інтернет-трафіку. Також здобутки Перлман лягли в основу й інших протоколів для передачі цифрової інформації, та сприяли появі домашнього інтернету в тому вигляді, який ми маємо зараз.
Софі Вілсон — одна з «15 найважливіших жінок в історії технології», за версією журналу «Maximum PC». Нею було розроблено мікрокомп’ютер Acorn, перший з довгої серії, що продавались компанією Acorn Computers Ltd. А згодом вона брала участь у створенні першого персонального комп’ютера масового вжитку: проєкт був успішним, команді вдалося продати більше мільйона екземплярів. Ще одним здобутком Вілсон є набір інструкцій архітектури ARM, який досі не втратив актуальності та використовується в більшості смартфонів. Не зупинившись на смартфонах, Вілсон розробила процесор FirePath — його використовують і сьогодні в обладнанні широкосмугових мереж та телеприставках в усьому світі.
Карен Спарк Джонс — науковиця, що зробила внесок одразу в дві вагомі області: інформаційний пошук та обробка природної мови. Вона мріяла, щоб комп’ютер розумів і відрізняв слова, що мають декілька значень, бо саме ця деталь відрізняє нашу мову від штучної. І їй вдалося! Результати праць Карен досі використовують під час розробки програмного забезпечення для комп’ютерів сьогодення і враховують при розробці штучного інтелекту. Одна з концепцій розроблених Джонс лягла в основу роботи сучасних пошукових систем, а роботи вченої настільки випереджали час, що одна з них була опублікована лише через 20 років після написання (до речі зараз вона є основою для обробки природної мови).
МЕДИЦИНА
Впродовж всієї історії жінок не допускали до науки та медицини. Максимум, що було доступно — сестринська або акушерська справа. Але, попри дискримінацію та забобони, деяким жінкам вдалося змінити хід історії. Розглянемо декілька з них.
Онкологиня Джейн Райт вперше використала хіміотерапію разом із препаратом метотрексат для лікування раку молочної залози та раку шкіри. Що взагалі таке хіміотерапія? Хіміотерапія — лікування якого-небудь інфекційного, паразитарного або злоякісного захворювання за допомогою отрут або токсинів, що згубно впливають на інфекційний агент — збудник захворювання, або на клітини злоякісних пухлин.
А зараз про вірус імунодефіциту людини. французькі вчені Франсуаза Барре-Сінуссі та Люк Монтаньє одночасно і незалежно відкрили вірус, який спричиняє синдром набутого імунодефіциту. Франсуаза — лауреатка Нобелівської премії з фізіології або медицини 2008 року, з 2012 року вона є президенткою Міжнародного товариства боротьби зі СНІДом.
Мері Беатріс Девідсон Кеннер — афроамериканська винахідниця, яка за своє життя отримала п'ять патентів. У 1957 році вона отримала перший патент на гігієнічний пояс, який був винайдений до появи клейових прокладок. Її винахід був набагато ефективнішим, ніж ганчірки, якими користувалися жінки в той час. Менструація в ті роки вважалася табу, тому про неї не говорили. У 20-х роках більшість жінок, як правило, виготовляли самостійно засоби гігієни для менструацій з тканини та ганчірок. Комерційними продуктами вони користувалися лише тоді, коли їм доводилося виходити з дому на навчання чи роботу. Мері винайшла гігієнічний пояс у 1920-х роках, але тоді не змогла отримати патент. Вона вдосконалювала первинну версію і постійно оновлювала винахід. Через три роки вона подала на ще один патент «гігієнічний пояс із вологонепроникною кишенею», завдяки чому витікання крові на одяг стало ще меншим. В наш час її винахід слугує жінкам як прокладки.
Асіма Чаттерджі — індійська вчена-хімікиня. Відома роботою в галузі органічної хімії та фітотерапії. Займалася створенням протиепілептичних та протималярійних препаратів. Вона була першою жінкою, яка захистила докторську дисертацію в Індії. Чаттерджі написала близько 400 статей, які були опубліковані в національних і міжнародних наукових журналах.
Розалінд Франклін — британська вчена-біофізикиня, що зробила важливий внесок в розуміння структури ДНК, вірусів, вугілля і графіту. Франклін перш за все відома своїми роботами з отримання зображень шляхом дифракції рентгенівських променів на ДНК, завдяки яким Ватсон і Крік в 1953 році створили свою гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. Пізніше Франклін керувала роботами з дослідження вірусу тютюнової мозаїки та вірусу поліомієліту. Прийнято вважати, що саме вона перша відкрила структуру ДНК.