Юрій Дрогобич – Джорджо да Леополі: руський вчений епохи Відродження

  Юрій Дрогобич-Котермак, при народженні Юрій Михайлович Донат, відомий як Джорджо да Леополі, народився 1450 року в Дрогобичі, який був у складі Руського воєводства Королівства Польського. Він походив із ремісничої родини, рано залишився без матері, тож зі старшою сестрою виховувався батьком, солеваром Михайлом Донатом, який дав синові початкову освіту. Також отець Євтимій, священик церкви Св. Юрія, допоміг хлопцю набути перших знань латини та навчив його розраховувати пасхалії.

  У 1469 році Юрій вступив до Ягеллонського університету в Кракові, де здобув ступінь бакалавра (1470) і згодом магістра (1473). Невдовзі почалась його викладацька діяльність. Юнак проявив надзвичайні мовні здібності: майже миттєво опанував кілька провідних на той час мов, до латини він додав німецьку, польську та італійську. Продовживши освіту в Болонському університеті, «Георгіус із Русі» став доктором філософії близько 1478 році та доктором медицини в 1482. У Болоньї в періоди від 1478 до 1479 та 1480–1482 роках він читав лекції з астрономії, отримуючи подвійну платню за свою високу кваліфікацію – 200 лір.

  Важливим етапом у кар’єрі Юрія Дрогобича було ректорство в Болонському університеті (1481–1482), де він назавжди закарбував своє нове ім'я «Джорджо да Леополі» («Юрій зі Львова» на італійський манер) золотими літерами в історію науки. У цей період поєднуються його адміністративні та освітні здібності, вплив Дрогобича поширювався на європейських учених, зокрема на італійських гуманістів, з якими він підтримував тісні зв’язки, наприклад Марціо Галеотто та Регіомонтан.

  7 лютого 1483 року у Римі Юрій видав свою працю «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXXIII Currentis), першу друковану книгу, написану українцем. Робота вражала глибиною підходів, нічим не поступаючись західним виданням. Зміст трактату, маленької, на перший погляд, книжечки на 10 сторінок, подібно до астрологічного календаря відображає взаємне розташування небесних світил і оцінку небесних явищ. Водночас цією працею Ю. Дрогобич-Котермак започаткував первень схоластики, ймовірності та прогностики.

  Трактат розпочинається поетичною присвятою папі Сіксту IV, де Юрій хвилюється за долю людства та оспівує розум як могутнє знаряддя над світом:

«...вона допоможе пізнати

Те, що невдовзі гряде, – знати яке вже пора:

Отже, в які саме дні тобі доля ласкава всміхнеться,

І, навпаки, у які – лиха незнаного жди.

Дні, коли Марс запанує, коли буде мир, ти побачиш,

Де, у якому краю треба чекати чуму.

Місяця й Сонця затемнення – знак для державця зловісний»

  Використовуючи астрономічні розрахунки, Дрогобич точно вказує на положення Місяця, Сонця та зірок «у Константинополі, Кафі, Вільнюсі та Москві, містах славного князівства Литовського і по всій Малій Азії», а також «у Кракові, Познані — містах славного королівства Польщі, Львові і Дрогобичі — містах Русі, Буді і Кошицях — Угорщини, Вроцлаві і Нисі — Сілезії, Неаполі і Таренті — Апулії і по всій Сицилії та Калабрії». Зокрема, наголошував на великій небезпеці для християнських країн внаслідок утисків князів і панів, надаючи детальну інформацію про тогочасні географічні відомості.

  Цікаво, що науковець позначає Дрогобич і Львів як міста Русі, а не Польщі, вказуючи на їхню приналежність до «Руського королівства», — це відображає його погляди на політичну карту Східної Європи та бажання представляти її за кордоном.

  Повернувшись до Польщі, із 1487 року Юрій Дрогобич, тепер відомий як Котермак, вирішив посвятити себе освіті та науці на рідних теренах. Працював професором медицини в Ягеллонському університеті, водночас обіймав посаду королівського лікаря.

  У галузі літератури Юрій Котермак проявив великий інтерес до поширення освіти серед земляків. Його спільні з Миколою Коперником наукові інтереси призвели до видання перших кириличних книг слов’янською мовою. Особливу роль у цьому відіграв краківський підприємець Фіоль Швіпольт, а також припускають, що у виданні цих книг брав участь майбутній професор і літературознавець Павло Русин. Протягом кількох років видав ще кілька своїх праць: «Часословець», «Осьмогласник», , «Тріодь цвітна», «Юрій Дрогобич з Русі» і «Тріодь пісна».

  Його педагогічна діяльність була спрямована на поширення ідей Відродження та постійного розвитку: Бог – взірець чеснот, осягнути які звичайна людина може лише самовдосконалюючись.

  Юрій Дрогобич помер у 1494 році у Кракові, залишивши по собі значний слід у розвитку науки й освіти. Його учнем був видатний астроном Микола Коперник, автор праці «Про обертання небесних сфер», яка визначила новий геліоцентричний погляд на Сонячну систему.

  Юрій Донат, відомий світу як «Джорджо да Леополі», «Георгіус з Русі», «Дрогобич» чи «Котермак», не лише прославив своє ім'я в ролі вченого, астролога та філософа XV століття, але й залишив глибокий слід в історії української культури.

  Наш великий земляк, будучи одним із найвидатніших вчених-просвітителів свого часу, поклав фундамент для подальших досягнень і формування інтелектуального спадку, який триває до наших днів.

  Його діла й ідеї досі проживають в серцях тих, хто шукає істину, світло та розум у вивченні світу.