⚔️ ЮРИДИЧНА ОБОРОНА: АЗОВ – СТАЛЬ: ДО ПИТАННЯ ПРО ЕВАКУАЦІЮ УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇВ

Не зважаючи на значне поширення рашистського нашестя територією України, увага всіх українців та міжнародної спільноти прикута до героїчних захисників Маріуполя, які щохвилини вчиняють подвиги, слава про які буде жити у віках, якщо не тисячоліттях.

На жаль, поки що Україна та світове співтовариство не змогло домогтися від варварів із найбільшої за територією країни світу вжиття реальних заходів щодо порятунку сталевих у буквальному розумінні цього слова українських воїнів, серед яких багато хворих та поранених, які не можуть отримати належної медичної допомоги перебуваючи у облозі.

Не вдаючись до аналізу беззмістовних, алогічних, цинічних, протиправних заяв рфії з цього питання, звертаємо увагу на наявність чітких, недвозначних чинних міжнародно-правових норм, які передбачають можливість і необхідність евакуації поранених героїв із української фортеці на Азовському узбережжі.

Йдеться, зокрема, про приписи Женевської Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях від 12.08.1949 року.

Важливо, що норми Конвенції застосовуються передусім до поранених і хворих,  які належать до особового складу збройних сил сторони конфлікту, а також членів ополчення або добровольчих загонів, які є  частиною таких збройних сил (ст. 13 Конвенції).

Ч. 2 ст. 12 Конвенції сторона конфлікту, під владою якої можуть знаходитися вказані вище особи, забезпечує їм гуманне ставлення  та  догляд  без  будь-якої дискримінації  за ознакою статі, раси, національності, релігії, політичних переконань або іншими аналогічними критеріями. Суворо забороняються будь-які замахи на їхнє життя чи будь-яке насилля над їхньою особистістю; зокрема, їх заборонено вбивати або знищувати, піддавати тортурам чи біологічним дослідам, залишати умисно без медичної допомоги та обслуговування або умисно створювати умови для їхнього зараження чи інфікування.

Ч. 3 ст. 15 Конвенції визначено, що між сторонами конфлікту можуть укладатися локальні

домовленості про евакуацію поранених і хворих із зони облоги чи оточення,  та обмін ними, а  також про пропуск медичного й релігійного персоналу й техніки на їхньому шляху до цієї зони.

Переконаний, що навіть цих декількох норм однієї лише Конвенції більш ніж достатньо, щоб врегулювати питання евакуації хворих і поранених українських захисників міста-героя Маріуполя. Якби не одне «але» - залежність на даний час вирішення цього питання від рфії.

Але міжнародно-правовий тиск на рф має продовжуватись, враховуючи, що лік іде не на години, а на хвилини.

Слава Героям Маріуполя!

Азов – сталь!

Підготував: д.ю.н., професор кафедри конституційного права ННІ права Євстігнєєв Андрій