Як зберегти хорошу пам'ять в епоху цифрових технологій
Studydive
Ходили на лекцію чи семінар, слухали-слухали, а через кілька днів все забули? Забуваєте імена нових знайомих? Весь час за порадою звертаєтеся до пошуку на своєму смартфоні? Тоді мнемонічні техніки, про які буде йтися у статті, мають стати вам у нагоді.
З появою можливості в будь-який час знайти інформацію в пошуковій системі, багато хто занепокоївся, що ми втрачаємо важливу навичку - запам'ятовувати. Чи здатні чемпіони світу з мнемоніки (люди, які можуть за лічені хвилини запам'ятати й відтворити величезні набори чисел) допомогти нам її повернути?
Алекс Маллен володіє неймовірним талантом: для того, щоб запам'ятати, в якому порядку розташовуються карти в перетасованій колоді, йому потрібно всього 16 секунд. У свої 26 Алекс, студент медичного факультету, почав використовувати мнемонічні методи найперше для того, щоб краще розуміти навчальний матеріал. Вже незабаром хлопець настільки добре опанував мнемоніку, що почав брати участь у змаганнях, а в 2015 зайняв перше місце на Чемпіонаті світу з пам'яті.
"Моя перша перемога була фантастичною. Я багато тренувався, але зовсім не очікував посісти перше місце, - ділиться Маллен. - В останньому завданні я випередив решту учасників вcього на секунду. Навіть не зрозумів як це відбулося".
У 2017 він знову став переможцем чемпіонату і встановив кілька світових рекордів із запам'ятовування.
У світі цифрових сховищ, які значно надійніше зберігають інформацію, ніж наша пам'ять, такі люди, як Маллен, змушують замислитися. Якщо нам більше не потрібно утримувати в пам'яті факти, числа й дати, чи можемо ми зовсім втратити здатність до запам'ятовування?
Відомо, що наш мозок піддається впливу зовнішніх факторів. Проведене у 2000 році дослідження показало, що в лондонських таксистів гіпокамп (ділянка мозку, яка бере активну участь в процесі запам'ятовування) був більшим за розміром, ніж в інших людей. Можливо, це спричинено тим, що їм увесь час доводиться утримувати в пам'яті й відтворювати інформацію - найкоротший шлях з пункту А в пункт Б.
Емма Уорд, старша викладачка психології в Мідлсекському університеті, стверджує, що інтернет став невід'ємною частиною нашого життя не так давно, і вчені поки не можуть до кінця зрозуміти, як саме він впливає на мозок в довгостроковій перспективі.
"Є докази, що тренування пам'яті все ж корисне. Суть цих вправ полягає у заучуванні та повторенні, що спричиняє посилення нейронних зв'язків", - додає вона. "Хто може посперечатися з тим, що чим більше ми довіряємо запам'ятовування інформації електронним пристроям, тим гірше працює наша пам'ять. Через деякий час буде цікаво провести дослідження з дітьми, які росли в світі технологій, щоб зрозуміти, як вони вплинули на їх пам'ять й інші когнітивні здібності".
Нейробіолог Дін Барнетт вважає, що пам'ять потребує тренування.
"Пам’ять - це біологічна функція, яка працює гірше, якщо її рідко використовують. Спогади - це нейронні зв'язки і, аби вони добре функціонували, їх треба регулярно “активовувати”. Як? Напружувати пам'ять".
Однак він з упередженням ставиться до думки про те, що ми втрачаємо здатність запам'ятовувати, довіряючи зберігання інформації зовнішнім пристроям. "Пам'ять не те щоб зовсім зникає або значно погіршується. Просто стає складніше привести мозок в форму, коли рідко напружуєш звивини".
Уорд вважає, що ми можемо навіть не помічати, який вплив мають технології на нас. Вона покликається на дослідження, у якому учасникам демонстрували несправжні фотографії з дитинства, де вони літають на повітряній кулі, й “піддослідні” згадували подію, якої ніколи не було.
"Наша пам'ять не схожа на впорядковану картотеку,- пояснює Уолт. - Мозок обробляє величезну кількість даних, щоб ми могли створити уявлення про світ, який нас оточує. Спогади - це або відображення, або спотворення реальності. Якщо атакувати мозок постійним потоком інформації і фотографій, які зустрічаються в мережі, можуть виникати помилкові спогади".
Мати можливість закарбувати свої вихідні у смартфоні - це щонайменше зручно, але експерименти доводять, що через це ми не звертаємо увагу на те, що відбувається насправді. Якщо ми розсіюємо увагу, нейронні зв'язки перестають працювати на покращення пам'яті, а це загрожує порушенням її функцій.
Проте є й хороші новини. Інші дослідження показують, що постійна присутність пошукових систем поруч може сприяти розвитку короткотермінової пам'яті й допомагати у прийнятті рішень.
Гері Смол, професор психіатрії й біоповедінкових дисциплін в Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса, провів дослідження серед людей літнього віку й порівняв роботу мозку активних користувачів інтернету й тих, хто не користується ним у повсякденному житті. Виявилося, що нейронна активність мозку в учасників з другої групи підвищилася після того, як протягом тижня вони регулярно намагалися знайти відповідь на свої запитання в мережі. "Ми помітили значне підвищення активності в ділянці мозку, яка відповідає за мислення й пам'ять».
Професор, порівнюючи людський мозок із м’язами, стверджує, що його роботу можна покращити: "Те саме відбувається в спортзалі: спочатку вправи даються не легко, але поступово ви збільшуєте навантаження й витрачаєте менше енергії".
Чемпіони із запам'ятовування переконують, що опанувати мнемоніку може кожен. Маллен зізнається, що до того як почати ставити світові рекорди, він мав звичайну пам'ять. Все змінилося після прочитання книги Джошуа Фоера "Ейнштейн гуляє по Місяцю", в якій автор описує, як він намагався стати чемпіоном США із запам'ятовування. "Потрібно багато тренуватися, - вважає Маллен. - Результат залежить лише від того, скільки зусиль ви готові докласти".
Найпоширеніший серед чемпіонів метод - локус, відомий фанатам серіалу "Шерлок" як "Палац пам'яті". Він полягає в тому, що в процесі запам'ятовування якогось списку - наприклад, списку справ на день - до кожного його пункту потрібно підібрати візуальну асоціацію (вони можуть бути нелогічними, безглуздими).
Потім асоціації - предмети - потрібно розмістити, розкласти в "палаці", який часто є Вашим будинком або добре знайомим місцем для Вас. Щоб згадати список, ви робите уявну прогулянку з кімнати в кімнату, збираючи предмети.
Кеті Кермод належать два світові рекорди. Вона зуміла запам'ятати 105 імен й осіб за 5 хвилин і 318 випадкових слів за 15 хвилин. "Я роблю уявну прогулянку по дому, в якому живу зараз, і по домівках, в яких жила раніше, - розповідає вона. - У кожній кімнаті я розміщую два слова й підбираю до них візуальну асоціацію. Потім ще раз проходжу по кімнатах в різному порядку й запам'ятовую, які слова мені зустрілися”.
Борис Микола Конрад, нейробіолог з Нідерландів, також поставив кілька рекордів із запам'ятовування, зізнається, що він побудував близько 70 палаців пам'яті. "Один з них - це околиці Темзи, інший - Букінгемський палац, ще один - гуртожиток, в якому я жив, коли вчився в Редінгу», - розказує він. Однак для запам'ятовування послідовності чисел Конрад використовує інший метод - так звану техніку "суб'єкт-дія-об'єкт» (person-action-object), в якій потрібно попарно візуалізувати кожні дві цифри. Наприклад, число 19 можна уявити у вигляді жирафа (суб'єкт), який жує (дія) листя з верхівки дерева (об'єкт). Усі наступні двозначні числа складаються в історію, яка допомагає точно відтворити послідовність чисел.
Янжаа Вінтерсоул, відома як просто Янжаа, - рекордсменка монголо-шведського походження, одна з найвидатніших постатей на змаганнях із запам’ятовування, які навряд чи потребують глядача. ( "Це схоже на іспит. Кожен сидить і дивиться тільки в свій листок», - так описує змагання Конрад.) Як і Маллен, Янжаа вирішила взяти участь в чемпіонаті після прочитання "Ейнштейн гуляє по Місяцю». Вона вважає, що мнемонічні техніки можуть стати в пригоді й в інших сферах життя. "Спочатку все здається неймовірно складним, але потім все доводиться до автоматизму,- зізнається Янжаа. - Люди вважають, що це якийсь фокус, але, насправді, розвиток навичок запам'ятовування покращує концентрацію й допомагає при психологічних розладах".
Їй це відомо не з чуток. "Я боролася з депресією і тривожністю. Під час підготовки до змагань ти концентруєшся тільки на хорошому, підбираючи відповідні асоціації ".
За умови правильного підходу навіть у п'ятирічної дочки Кеті Кермод виходить повністю запам'ятати список покупок. "Якщо нам потрібно купити хліб, я прошу її уявити булку хліба у себе на лобі, - пояснює Кермод. - Наступний пункт у списку вона уявляє на очах, ще один - на носі й так далі. Коли ми приходимо в магазин, дочка сама розповідає мені, що нам потрібно купити".
Звісно, звичайний похід в магазин в такому разі стає веселішим, але чи дійсно вправи з розвитку пам'яті приносять неоціненну користь? Дін Бернетт у цьому не впевнений. "Тренування пам'яті не допоможе вам розібратися в матеріалі, - вважає він, - а лише дасть змогу швидко запам'ятати його. Якщо ви кожен день розгадуєте кросворди, врешті-решт ви виробите навичку швидкого розгадування кросвордів, але це не означає, що ваш мозок почне міркувати краще; це означає тільки те, що він буде натренований на успішне виконання цього завдання».
Нейробіолог Сьюзен Грінфілд впевнена, що діти в школі повинні не просто завчати факти, а вміти вибудовувати між ними логічні зв'язки.
"Що важливіше: запам'ятати дату битви чи зрозуміти причини, чому ця битва важлива для історії? Не потрібно плутати вміння швидко запам'ятовувати матеріал з розумінням. Якщо ви розбираєтеся в чомусь, вам не потрібно докладати зусиль, щоб це запам'ятати - воно запам'ятовується саме собою".
Навіть самі чемпіони не приховують, що їх здібності не безмежні. Маллен і Кермод зізнаються, що за відсутності тренувань деякі навички погіршуються, і час від часу у них теж бувають провали в пам'яті. "Незважаючи на мою здатність дуже добре запам'ятовувати імена на змаганнях, в житті я все одно їх забуваю,” - ділиться Кермод. Однак тренування пам'яті має одну беззаперечну перевагу, до якої не зможуть причепитися навіть скептики. "Тепер я набагато швидше згадую, куди поклала ключі", - зізнається Янжаа.
А від команди Studydive хочемо додати ще один метод для покращення роботи мозку та засвоєння вивченого матеріалу - сон! Наступне відео це підтвердить:
П.С. Якщо після прочитання статті вам захотілося піти на лекцію та потестувати свою пам’ять, то переходьте до каталогу StudyDive та знаходьте те, що буде вас надихати.