Як відповідати тим, хто засуджує вашу екологічну активність?

Пластик є скрізь. Серйозно скрізь. У деяких аспектах пластик чудовий. Це недорого і неймовірно зручно. Однак пластик є головним фактором нашої проблеми з відходами, особливо пластик для одноразового використання, який накопичується в усіх куточках Землі. Як відомо, пластик береться з нафти.

Розглянемо надзвичайні зусилля, які ми докладаємо для здобуття однієї бочки нафти. Якщо дивитися на всю історію здобування нафти, маємо не дуже веселу картину. Життя, втрачені від воєн. Небезпечні вибухи. 100 000 передчасних смертей щороку лише в Америці, коли ми спалюємо цей матеріал у своїх двигунах. 28 мільйонів тонн пластикових відходів, які ми щороку відправляємо на сміттєзвалища, по суті, повторно закопуємо нафту в землю, але цього разу в місцях, які практично неможливо відновити. Потім повторюємо цей процес знову і знову.

«Ресурси стають дедалі дефіцитнішими, і ми більше не можемо дозволити собі розтринькувати їх».

З глобальним населенням, яке зараз перевищує 7 мільярдів, і середнім класом, який швидко зростає, особливо в країнах, що розвиваються, такі як Бразилія, Китай та Індія, ресурси стають дедалі дефіцитнішими, і ми вже не можемо дозволити собі багато витрачати. У деяких країнах також не вистачає практичних місць для захоронення відходів, а сусідні місця проживання людей борються з розширенням існуючих сміттєзвалищ.

«Ви нічого не змінюєте».

Якщо нічого іншого, я змінюю власне життя. Я не їм готову їжу з магазину. Я їм більш смачну і здорову їжу. Я хворію рідше. Ми вміємо готувати – це цінний життєвий навик. Я щаслива. Ні, я не можу врятувати цілий світ, але в мене друзі, сусіди та знайомі по роботі кажуть, що вони прийняли деякі мої звички.

«Так, добре, але я все ж кажу, що твої дії не мають значення. Якщо ви насправді хочете змінити ситуацію, киньте свою роботу та йдіть на акції протесту на вулицях».

Я роблю те, що можу, за своїх обставин. Я не ідеальна. Якщо мені є щось сказати, на те існує цей канал. Я думаю, що активізм не повинен бути пропозицією «все або нічого» – або ви присвячуєте своє життя справі і відмовляєтесь від усього (зокрема свою родину), або взагалі ні про ще не турбуєтесь. Я хотіла би зробити більше, наприклад навчити більше людей готувати, критично мислити, та піклуватися не тілько про себе.

«У нас більші проблеми, ніж забруднення пластиком».

За даними Світового банку,

Світ йде шляхом до нагрівання на 4 градусів наприкінці століття, якщо глобальне співтовариство не зможе подіяти на зміну клімату, який викликає каскад катаклізматичних змін, що включають екстремальні теплові хвилі, зменшення світових запасів їжі та підйом рівня води, що зачіпає сотні мільйонів людей.

Так, це гостра проблема. Це 4 градуси цельсія. Але всі наші проблеми пов'язані між собою.

Для мене пластик уособлює нашу споживчу культуру, де предмет після 5 хвилин використання може бути викинутий. Він являє собою мислення (та дії), що призвели до нашої нинішньої екологічної кризи. Ми захоплюємося зручністю (більша частина пластику робить це можливим), ми вимагаємо за дешево те, що хочемо.

Ми споживаємо бездумно і поводимося так, ніби маємо безмежні ресурси. Через наші нинішні темпи виробництва та споживання пластику до 2050 року в Світовому океані буде міститися більше пластику, ніж риби. Пластик не тільки вбиває морське життя, це і стає морським життям. Риба її їсть, далі ми їмо рибу і так ми їмо пластик.

«Ваші тканинні мішки та контейнери для багаторазового використання заражені мікробами, і вони вб'ють вас».

Ми – суспільство гермофобів. Наш страх перед мікробами та спроба їх повністю знищити відіграє роль у нашому здоров'ї, що стоїть перед нашою мікробіотою кишечника, що впливає не тільки на наше здоров'я, але й на настрій та вагу.

Коли вони забруднилися, я праю тканинні пакетики і скляні банки, які використовую для покупок. Я не можу їх стерилізувати, вони цього не потребують.

«Я не змінюся, тому що технології врятують нас.»

Електричні машини, їстівна упаковка та додатки для дилем, які ми спокійно можемо вирішувати самостійно (наприклад, додатки, які сповіщають вас, коли і де можна здати речі на переробку), сучасні компостери не надто далеко від реалізації. Ми насправді повинні змінити свій спосіб життя та мислення, а не просто створити більш зелену версію нашої споживчої культури та покладатися на інших.

«Просто насолоджуйтесь, поки можете, і беріть усе, що можна, тому що ми приречені.»

Навіть якщо я сприйняла нашу приреченість як даність, як саме наша споживча культура робить нас щасливими? Невільництво на роботі, щоб заробити гроші на покупки в переповненому торговому центрі більшої кількості мотлоху, який мені не потрібнний, мені не подобається. Я б краще прочитала книгу. Або пішла на ковзани.

«Кулінарія вимагає занадто багато роботи».

Це не так важко. Вам потрібно оволодіти деякими основними (і простими) навичками приготування їжі, якщо ви не маєте особистого шеф-кухаря, чого більшість з нас не може цсобі дозволити. Якщо ви засвоїте кілька навичок (наприклад, як приготувати суп), ви витрачаєте менше їжі (і економите гроші). Ви знаєте, що робити з тим, що у вас є під рукою, ви купуєте справжні інгредієнти, з яких ви насправді готуєте і можете вживати нескінченно.

«Жити таким життям, яким ти живеш, коштує занадто багато грошей».

Багато хто каже, що спосіб життя з нульовими витратами «недоступний для бідних людей, які насправді найбільше постраждали від корпорацій та є жертвами екологічного расизму» (йдеться про країни третього світу). Ні, я не живу в харчовій пустелі, так, я встигаю готувати справжню їжу (наприклад, я не працюю на двох роботах). Однак я витрачаю на їжу менше грошей, ніж раніше.

Я думаю, що майже кожен може робити різний вибір. Наприклад, більшість людей (встановивши водні фільтри) можуть зробити водопровідну воду своєю питною водою і перестати витрачати гроші на бутильовану воду та нездорові цукристі напої, упаковані в пластик.

Я не думаю, що зниження рівня викидів вуглецю – це пропозиція, що вимагає «всього» або «нічого».

Що робити, якщо, наприклад, ми промили та повторно використали певні предмети для одноразового використання, такі як поліетиленові пакети, пластиковий посуд кілька разів, перш ніж викинути їх? Як це може допомогти нашій проблемі з пластиком?

Замість того, щоб запропонувати перейти до дорогих альтернатив для багаторазового використання, давайте розглянемо вплив повторного використання пластика, який призначений для одноразового використання. Це не найкраща альтернатива, але, безумовно, не настільки непомітна (та може заощадити гроші). Це полегшує виконання в широких масштабах і більш включно тих, хто залежить від різних соціально-економічних обставин. Якщо нічого іншого – це відправна точка і точно краще, ніж статус-кво.

«Ви живі, і тому у вас є слід».

Так.

«Ви легковажні / наївні / божевільні».

У мене немає відповіді. Просто запам'ятай: