Як покращити командну роботу за допомогою психології?

"Частина команди, частина корабля".

Це висловлювання ідеально підходить до кожної команди, будь то збірна по футболу, клуб поціновувачів Гая Річі або коллектив у ІТ-компанії. Будь-яка група підкорюється спеціальним психологічним законам. Важливо розуміти, що немає корисних або шкідливих ефектів, з кожного можна винести позитивний досвід. Це трапиться тільки якщо розібратися в механізмах командної роботи і зрозуміти, як і чому вони відбуваються. Розуміння колективної психології дає цінні ключі для підвищення продуктивністі. Аби ти краще засвоїв, про що йдеться, я наведу декілька прикладів.

Ось декілька найважливіших механізмів.

• Синергія. Це така магічна властивість колективної праці, коли група людей разом дістаються кращого результату, аніж кожен окремо. Приблизно, це виглядає так: "1+1>2". Тобто, якщо хлопець Х може підняти 80 кг, а хлопець У - 60, то разом вони піднімуть не 140 кг, а десь близько 160. Такий же принцип працює і у будівництві, але це вже зовсім інша історія. Коротше кажучі, складну роботу ефективніше буде виконувати група людей разом, не треба розбивати її на суб-завдання для кожного окремо.
• Конформізм. Явище, при якому людина змінює свою точку зору під впливом групи. У 1956 році вчений Соломон Еш зробив експеримент, у ході якого випробувані мали порівнювати довжину відрізків з еталонним. Коли вони були на самоті - майже всі давали вірну відповідь. Але, якщо запрошувалася группа "експертів" які стверджували завідомо ложну думку, то і випробувані погоджувалися з ними. Чому це відбуваться? По-перше, через невпевненість у собі. Доведено, що завищена самооцінка в таких ситуаціях допоможе триматися власної думки краще, ніж занижена. По-друге, впливає чисельність групи. Чим більше членів, тим потужніше буде ефект конформізму. По-третє, склад групи. Якщо в ній переважно експерти - то вплив їхньої думки значно вищий. І на залишок - публічність. Коли людина виступає перед групою, то вплив групи на думку оратора зростає. Аби запобігти конформізму, та зберегти особистість кожного члену команди - важливі речі, або ж їх погляди - питай наодинці. Людям буде легше розкритися - бо спілкування йде віч-на-віч.
• Ефект маятника. Циклічне чергування фаз активності. Воно залежить від настрою у групі, який вже у свою чергу керується наступними факторами. Наприклад, початок і кінець робочого дня, тижня. Ввечері або в п'ятницю накопичується втома, продуктивність спадає. Також настрій залежить від лідерських процесів, рівню конфліктності в команді, рівню дисципліни праці, тощо. Чим нижче конфліктність - тим вище працездатність кожного окремого члена групи. Чим якісніше працьова дисципліна - тим відповідальніше члени команди підходять до роботи. Знаючи "приливи" та "відливи", ти сможеш правильно організувати робочий процес: важкі завдання мають виконувати під час емоційного підйому. Доречі, саме через це усі коучі радять важкі та неприємні справи робити зранку.
• Ефект соціальної фасилітації. Дух змагання іншими словами. Візьмемо двух велосипедистів і дамо завдання проїхати дистанцію за мінімальний час. Перший буде їхати один, а другому додамо масовки - таких же велосипедистів, які теж змагаються за найкращий час заїзду. Дивно, але факт - другий велосипедист виконає завдання краще, бо включиться так званий ефект соціальної фасилітації. Присутність інших спонукає людей до більш ефективної діяльності. Вмикається домінуюча реакція, "як же так, я тут самий крутий і зараз усім доведу це!". Звісно, я перебільшую, але "на пальцях" це виглядає саме так. Ефект підсилюється деякими факторами, такими як: кількість людей навколо, значимість ціх людей для випробуваного, відстань до них. Чим ближче люди (в усіх розуміннях) - тим сильніше бажання справити враження. На додаток до синергії можна запровадити ще й таку практику: давати завдання для усіх, проти виділяючи кожного. Що це дасть? Люди почнуть змагатися, робити свою роботу краще. Але є один нюанс: аби це не вилилося у конфлікти, в коллективі має бути по-справжньому дружня атмосфера. Змагання має проходити у шутлифій формі та неофіційно.
• Ефект групомислення. Випадок, коли пошук рішення, компромісного для всіх учасників спору, стає пріоритетнішим за об'єктивну оцінку власних можливостей. Пошук рішення тут йдеться за критерієм "зручно всім" замість "об'єктивно правильно". Піком групомислення стає момент, коли істиність думки/ідеї визначається спільною угодою групи. "Як думає більшість - так і правильно. Якщо думаєш інакше - ти не правий." Таку тенденцію потрібно вміти вчасно диагностувати та безжально видаляти. Звісно, якщо ти не диктатор. Бо, навіщо ще тоді тобі може бути потрібен коллектив, у якому немає простіру для власної думки та самовираження?

Знаючи ці принципи, можна прогнозувати поведінку команди, підтримувати гарний настрій та якість роботи у коллективі.

Думаю, не треба нагадувати, що якщо добре працюєш сам - люди теж будуть підтягатися до твого рівня. Якщо ти товаришуєш з колегами, нікого не ображаєш - то це лише посприяє гарній атмосфері. Прагнеш щось змінити? Розрядити обстановку? Починай з себе. Група, колектив, команда - як не назови - залишиться єдиним організмом. Системою. Якщо в системі змінити один елемент - з часом зміниться вся система. А який елемент ти зі стопроцентною впевненістю можеш змінити? Тільки себе.

Сподобалась інфа? Покажи статтю друзям!

Твій ТАР ІТ !

t.me/tapit