Як невдахи стали мільярдерами: неймовірні історії успіху
@ua_bizideaНік Вудман, підприємець, творець Go Pro
Нік Вудман був далеко не найкращим учнем у школі, але дуже самовпевненим і заповзятим. Якось він виграв $ 5 у вчителя біології. Той не вірив, що Нік подолає милю швидше, ніж за 6 хвилин. Вудману вдалося прибігти на 20 секунд раніше.
Ще зовсім юним хлопцем він захопився серфінгом і навіть вибрав собі університет за критерієм близькості до хвиль. А незабаром вирішив зайнятися бізнесом і створив сайт для торгівлі дешевої електронікою. На жаль, чи, на щастя, через неприбутковість з цією справою було швидко покінчено. Пізніше Нік створив платформу для онлайн-ігор Funbug і привернув чотири мільйони інвесторських вкладень. Проект накрила безжалісна криза доткомів 2000-2001 років.
Після другого провалу, Вудман відправився лікувати душу хвилями на пляжах Австралії і Індонезії. Саме там 27-річний серфінгіст придумав унікальну камеру для екстремальних видів спорту.
Повернувшись додому, Нік працював по 18 годин на день. Він не спілкувався з друзями і родичами і навіть прикріпив на спину балон, з якого через трубочку пив воду. Він вірив у своє дітище і все-таки змайстрував перший прототип GoPro –крихітну камеру, яка зробила його мільярдером.
Джоан Роулінг, письменниця, авторка «Гаррі Поттера»
Джоан Роулінг ще в дитинстві любила фантазувати і з подачі матері рано захопилася літературою. У 5 років дівчинка знала майже всі дитячі казки і навіть написала свою про кролика, який хворів на кір. У школі до Джоан ставилися по-різному. Деякі вчителі читали її твори іншим дітям, а одна викладачка постійно садила її на «місце для тупих» – за останню парту по праву руку від себе.
У дитинстві Джоан носила окуляри і була пухленькою. Однокласники вважали її замкнутою, відлюдною і сором’язливою. Свій підлітковий період Роулінг згадує з жахом. Саме в той час померла її улюблена бабуся, почалися конфлікти з батьком, а мати захворіла на розсіяний склероз.
Після закінчення школи Джоан намагалася вступити до Оксфорду, але провалилася. Вона мріяла писати фантастичні історії. А в підсумку коротала дні в дослідницькому відділі «Міжнародної амністії», працювала секретарем-перекладачем і вчителем.
Після смерті матері Джоан впала в депресію і відправилася на пошуки кращого життя в Португалію. Там вона вийшла заміж, народила дочку, але і в цій історії не було хепі-енду. Одного разу чоловік побив Роулінг і з тримісячною дитиною вигнав на вулицю. З маленької Джессі на руках і трьома главами «Філософського каменя» в сумці, Джоан повернулася до Британії. Безробітна — вона жила в квартирі з мишами, мала купу боргів, ростила дочку на допомогу, але все-таки змогла закінчити свою першу книгу. Правда, її відмовилися друкувати 12 видавництв.
Історія про чарівника Гаррі зацікавила тільки лондонське Bloomsbury, яке ризикнуло випустити в світ лише 1000 примірників. На щастя, цього вистачило, щоб життя невдахи Джоан змінилося назавжди. Роулінг стала першою письменницею-мільярдером. Вона продовжує створювати історії, хоча може собі дозволити не працювати більше ні дня.
Річард Бренсон, підприємець, засновник Virgin group
Річард Бренсон з дитинства доводив, що здатний перемагати. Свої перші десять шилінгів він заробив ще хлопчиськом, посперечавшись з тітонькою, що навчиться плавати. Майбутній мільярдер ледь не потонув, але зробив те, у що вірив.
Через якийсь час у Річарда виникло бажання зайнятися бізнесом. Спочатку він вирішив продавати ялинки, але їх паростки знищили кролики. А потім взявся розводити папуг. Все б нічого, якби вони розмножувалися не так швидко і були б хоч кому-то потрібні. Мама Бренсона цілі літні канікули терпіла птахів на задньому дворі своєї ділянки. А коли син поїхав в школу, одного разу залишила двері клітки відкритою. Ненароком, звичайно ж.
Дислектику Річарду Бренсону важко давалося навчання. Він кинув її в 16 років і замість напуття почув ось такі слова від директора: «Ти або сядеш до в’язниці, або станеш мільйонером». Останнє хлопця приваблювало більше, хоча він не прагнув стати багатієм. Бренсон просто мріяв займатися улюбленою справою і в 16 років заснував студентський журнал Student.
Видання стало успішним, але ледь не відправило Бренсона за ґрати. Юний Річард міг сісти за те, що опублікував в журналі рекламу кошти від венеричних захворювань. А пізніше майбутнього мільярдера затримали за продаж контрабандних платівок. Щоб виплатити мито та штрафи, мама Бренсона заклала будинок. З тих пір Річард пообіцяв собі займатися тільки чесним бізнесом. Так що багатомільярдну імперію Virgin Group Бренсон побудував з чистою совістю.
Джеймс Кемерон, голлівудський режисер ( «Термінатор», «Чужі», «Титанік», «Аватар»)
У дитинстві Кемерон був худим ботаном, якого булили однокласники. Вони вибивали з рук хлопчика підручники, сміялися над його незграбністю на фізкультурі, а іноді навіть били в живіт. Після школи майбутній режисер вступив до коледжу на фізику, але розчарувався і почав вивчати літературу. Незабаром його вже не цікавило ні перше, ні друге. Тому він кинув все і став водієм вантажівки. Так, один з геніїв кіноіндустрії колись розвозив обіди школярам в Південній Каліфорнії.
Робота за кермом приносила не багато задоволення, проте у Джеймса була справа і для душі. У вільний час він розфарбовував маленькі моделі літаючих кораблів і складав фантастичні історії про життя в космосі. Ці заняття надихали хлопця, але з роботою мрії він визначився після походу в кіно.
Джеймс побачив в кінотеатрі «Зоряні війни» і оскаженів. Водій без диплома був абсолютно впевнений, що таке кіно повинен знімати він. Це почуття настільки хвилювало, що Кемерон спробував зрозуміти, як працював режисер Джордж Лукас. Джеймс купив недороге обладнання для зйомок, встановив всі ці штуковини у себе вдома і ночами катав камеру по рейках.
Пізніше він попросив у інвесторів 20 тисяч доларів на його власні «Зоряні війни». На пару з приятелем написав сценарій і зняв 12-хвилинний фільм «Ксеногенез». Кемерон хотів показати його професійній студії і отримати можливість зняти повнометражне кіно. Голлівуд цю роботу не оцінив. Зате Джеймсу запропонували створювати крихітні космічні кораблі, а потім взяли фахівцем з візуальних спецефектів. Але Кемерон був одержимий бажанням знімати кіно і здійснив свою мрію.
Ще до «Титаніка» він випускав у світ чудові фільми, проте саме картина про кохання на потопаючому кораблі змусила «Зоряні війни» посунутися з місця лідера в списку касових зборів. На цілих 12 років. Кемерон був щасливий.
