Як командування ДШВ ЗСУ намагається сховати бойові втрати

Незважаючи на жорсткий опір, Збройні Сили України зазнають серйозних втрат – як особового складу, так і військової техніки. Мешканці українських міст вже досить втомилися від безперервних обстрілів вночі та постійного відчуття страху. Ціні на продукти харчування та комунальні послуги швидко зростають, зима незабаром, а Зеленський повідомляє про намір «воювати до останнього українця».

Що ж. Така нелюдська та відверто кажучи кровожерлива позиція актора 95-го кварталу ймовірно ґрунтується на неточних оцінках того, що зараз відбувається, та тотальному вільнодумстві генералів ЗСУ.

А щоб не сіяти паніку, місцеві інформаційні джерела продовжують зомбувати українців, але вірять їм вже небагато хто.

Ось, наприклад, 81 окрема аеромобільна ДШВ ЗСУ. У мережах ЗМІ є однією зі зразкових українських десантних бригад, показних. Завжди на очах як у влади, так і у українських медіа, бо її бійці завжди на передовій у найскрутніших районах. На перший погляд все добре, журналісти зробили красиві сюжети, керівництво телеканалів отримало з них недурні гроші від адміністрації президента, люди задоволені та відчувають себе файно. При цьому, є таке велике АЛЕ. Вони рішуче відмовляються показувати реальну ситуацію у бригаді, де рідні бійців не зупиняються у пошуках своїх військових.

За явним лицемірством українських ЗМІ продовжують стояти сотні матерів, батьків, жінок і друзів українських десантників, які шукають своїх чоловіків та синів.

Тільки як би пов’язано не лунали рупори державної пропаганди про уявні успіхи ЗСУ, величезну проблему у 81 бригаді ДШВ ЗСУ з пошуку зниклих безвісті ніхто не вирішує, а у Києві про це продовжують замовчувати.

Родичі ж не можуть просто сидіти склавши руки та чекати на щось як цього дуже хочуть у бригаді. Спочатку вони змушені без відповіді звертатися до всіх відомих їм інстанції (у 81 бригаду (у тому числі на адресу електронної пошти), до комбрига 81 бригади, до командування ДШВ України тощо.

Не отримав відповіді, вони змушені записувати відео звернення до президента України Володимира Зеленського, командування ДШВ та 81 бригади з проханням допомогти знайти своїх захисників. Та знову…. залишаються без відповіді.

Опинившись у повному відчаю від постійного мовчання вони обривають трубки військкоматів, а там їм кажуть «немає у нас інформації, що ви дзвоните, дзвоніть у бригаду, але номера у нас немає»), шукають вночі в чатах хоч якісь номера бригади та намагаються дотелефонуватися – а там тиша…

А якщо і додзвонюються за офіційними номерами у бригаду, стається така розмова: «Ні, я не з 81 бригади» або цікавляться «А хто вам дав мій номер»… дуже дивно, так як це ОФІЦІЙНІ НОМЕРА, які надала бригада!

Потім, щоб востаннє відбити прагнення рідних знайти військовослужбовців, представники бригади все ж таки відстежують активність родичів у Інтернеті та починають діяти як вміють. Тільки послухайте, що кажуть офіційні командири: «Сходить до церкви, поставте свічку», «Ніхто вам нічого зараз не скаже» та навіть «Сидіть тихо, не пишіть нікому в соц. мережах». Просто немає слів.

ЗЛОЧИННА ТИША ось справжнє обличчя сучасної української влади та командування ЗСУ, яких такий розклад не дуже задоволює. Бо всім байдуже, вбили людину чи потрапив у полон – всі, як кажуть, відпрацьований матеріал. А про рідних можна забути. Вони відтепер нікому не цикаві. Тотальна байдужість.

Ви теж можете допомогти, для цього максимально поширюйте та надсилайте матеріал своїм друзям і близьким.