Огляд книжки «Прогулянка лісами»

Нарешті, пропустивши ті кілька дедлайнів, які ми самі для себе встановили з Антоном, я знайшла в собі сили сісти і написати цей огляд. Сама не знаю, чому я це так довго відкладала, але виправдовую себе тим, що маю занадто багато думок та вражень про книгу, і потрібен був час на те, щоб їх оформити та згрупувати.

Відразу застереження: книга може викликати нестерпне бажання взяти відпустку, кинути все, скласти все необхідне та не дуже у наплічник та піти у гори, як це сталося зі мною.

Моя особиста історія з «Прогулянкою лісами» довга і заплутана: колись давно я побачила її в книгарні, але вирішила, що придбаю якось іншого разу, але потім близько двох років ніяк не могла її знайти. Я буду вірити в те, що вона просто з’явилася в моєму житті саме в той час, коли це було потрібно.

«Прогулянка лісами» написана людиною, яка не мала досвіду затяжних туристичних походів, але поставила собі на меті пройти Апалацьку стежку. Це, на хвилиночку, близько 4000 кілометрів по лісам та горам Північної Америки. Більше того, компаньйоном Брайсона в цій подорожі став його старий знайомий на прізвище Катц, який виявився ще менш готовим до таких масштабних прогулянок, ніж автор.

Але якщо ви, як і я на початку, думаєте, що ця історія про ледачих невдах, які здадуться на першому ж кілометрі, то ви, як і я, сильно помиляєтесь. Звичайно, прогулянка, якщо це можно так назвати, Апалацькою стежкою — це не найпростіший шлях, але героям книжки, всупереч всьому, це вдається, і навіть досить непогано. Не буду спойлерити сюжет, але відразу заспокою вас: усі залишилися живі, щасливі і здорові.

У Білла Брайсона чудово виходить поєднувати розповідь про свої особисті пригоди в горах з історією стежки та описами місцевості, яку вони з Катцем проходять в момент розповіді. Особливо тішить те, що обидві ці частини розповіді дуже цікаві, тому не хочеться пропускати ці історичні вставки, як іноді буває з іншими подібними книгами. А ще Брайсон має неймовірне почуття гумору! Настільки, що я навіть іноді вголос сміялася над якимись моментами, хоча це зі мною буває дуже рідко.

Загалом ця книга про те, що людські можливості майже не мають кордонів. Але й людська необачність також, бо дуже сумно було читати про знищення флори та фауни Апалацької стежки. «Прогулянка лісами» — це книга, яку без сумніву можете рекомендувати будь-кому і бути впевненими, що вона сподобається. Хтось там знайде цікаву і кумедну розповідь про пригоди у лісі, хтось — дізнається нове про історію США, а всі інші просто отримають насолоду від приємного оповідання.