Відповіді на основні запитання під час пресконференції Омбудсмана України “Повернути означає врятувати”

📌Процес повернення військовополонених: як він триває? Які основні порушення зі сторони РФ Женевської конвенції про поводження з військовополоненими? 

Повернення військовополонених зазвичай відбувається після закінчення міжнародного збройного конфлікту. Проте безумовній репатріації мають підлягати тяжкопоранені та тяжкохворі відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Наразі РФ не виконує цю норму. 

Серед інших основних порушень Женевських конвенцій: застосування тортур (фізичного та сексуального насильства) щодо українців, а також вбивства військовополонених. 

За останній час ООН нарешті зафіксувала ці порушення з боку РФ. Так, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні підтвердила 32 випадки страти російськими окупантами українських військовополонених лише за три місяці. Також за оцінкою спеціальної доповідачки ООН, 90% українських військовополонених під час перебування в російському полоні зазнають тортур. Навіть під час останнього повернення 75 українських військовополонених, усі заявили, що потерпали від катувань. 

Ще один момент. Наразі близько 400 українських жінок перебувають у РФ у неволі. Ми неодноразово порушували питання організувати окремий обмін щодо їхнього повернення додому: саме жінок. Наразі ми далі над цим працюємо. Нагадаю, що раніше в Україну повернулося 108 жінок-військовополонених. 

📌Повернення цивільних: у чому складність? Яку кількість цивільних громадян незаконно утримує РФ? 

Цивільні – найскладніше категорія для повернення. По-перше, тому що до них ми не можемо застосовувати процедуру обміну: адже цивільні – це незаконно позбавлені особистої свободи, й якщо трапилося так, що цивільну особу затримали – вона має бути негайно звільнена. По-друге, росіяни намагаються зробити із цивільних громадян злочинців й виносять їм судові вироки. 

Наразі понад 14 тисяч осіб вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. 

📌Повернення дітей: яких зусиль треба докласти, щоб повернути хоча б одну дитину? 

Найбільша складність у тому, що в нас немає механізму, як підтвердити, що будь-яка дитина перебуває на ТОТ України або у РФ. А також – дуже складно шукати місце перебування дітей, оскільки Росія максимально їх приховує. Кожне повернення – це як маленька спецоперація. Для цього працює велика команда людей. Також наразі повертати дітей нам допомагають партнери, наприклад, Катар. 

Ми намагаємося повернути дітей уже зараз. Оскільки РФ перевиховує їх й намагається стерти українську ідентичність дітей: змушує співати гімн Росії, вступати до мілітаризованих дитячих організацій у РФ... Тобто готує наших дітей до того, щоб вони стали російськими військовими. 

📌Чим саме ви задоволені й незадоволені роботою міжнародних організацій? 

Я вважаю, що МКЧХ несе відповідальність за порушення прав громадян України з боку РФ. 

Адже 10 років ми чуємо, що вони не можуть отримати доступ до місць утримання українців, через те, що РФ їх туди не пускає. 

Я тричі зустрівся з президентом МКЧХ.  Й зазначив: я буду критикувати організацію далі, поки вони не змінять свою позицію. 

Основна місія організації – це мати доступ до місць утримання громадян України у РФ, спілкування з ними, фіксувати факти порушення прав. Проте МКЧХ закрилася маскою нейтральності. Проте ми не змушуємо їх публічно вийти й сказати, що Росія – агресор. Ми лише прагнемо, щоб речі називали своїми іменами: хто порушує Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими, як це відбувається? Ми всі добре знаємо, що в Україні та Росії – різне відношення до полонених. 

Щодо ООН – краща ситуація, адже в їхніх звітах розпочали з’являтися конкретні факти щодо злочинів Росії. Проте, чи  є у нас приклади за що ми продовжуємо критикувати ООН? Так, є. Зовсім скоро буде друга річниця щодо теракту в Оленівці. Проте так й не створили спеціальну місію ООН щодо розслідування злочину росіян, а комісію – взагалі розпустили. Хоч й з'явився звіт, у якому зазначили, що Україна не могла вдарити по бараку в Оленівці, проте ми очікуємо, що до другої річниці буде новий звіт ООН, де це буде дослідять цей злочин й юридично обґрунтують його.  

📌Акції “Не мовчи. Полон вбиває” в українських містах: чи можна помітити вплив таких акцій на перемовний процес? 

Коли у мене родичі на зустрічах запитують: скажіть, будь ласка, що ми можемо зробити? Я кажу: ви хочете проводити акції? Ми будемо вам за це вдячні. Але, будь ласка, проводьте їх, наприклад, перед офісами міжнародних організацій, передавайте окремі листи посольствам. Єдине про що ми просимо: не називайте конкретних прізвищ, військові частини, населені пункти, де потрапили в полон особи, свою категорію оборонців. 

📌Як представники медіа можуть допомогти реалізовувати гуманітарний напрямок? 

Журналісти роблять насправді велику роботу. Ми сьогодні згадували неодноразово вчорашню трагедію, удар РФ по дитячій лікарні "Охматдит". Виключно через позицію наших журналістів – це розійшлося по всьому світу. Завдяки цьому може бути результат. Спілкувався з міжнародними партнерами вчора: вони знали про цей випадок, готові були до конкретних кроків. Це може додати їм рішучості у певних питаннях. 

На жаль, ці кроки даються нам життям і здоров’ям наших громадян. У нас 10 років триває війна. Сподіваюся, що наші партнери це розуміють. Але те, наскільки вони це побачать – це залежить від представників медіа.