Взаємодія оперативних та слідчих підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Взаємодія оперативних та слідчих підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів

Вивчення, розкриття і дослідження змісту, форм та принципів взаємодії слідчого з оперативними підрозділами. Забезпечення систематичної і ефективної взаємодії слідчих і оперпрацівників при розслідуванні злочинів. Спеціалізовані слідчо-оперативні групи.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Взаємодія оперативних та слідчих підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів
Вивчення і аналіз юридичної літератури з питань взаємодії основних суб'єктів кримінального провадження дозволяє акцентувати увагу на тому, що проблема виявлення, розкриття та розслідування злочинів є однією з загальних проблем, що стоять перед правоохоронними органами нашої держави. Ефективність боротьби зі злочинністю значною мірою залежить від згуртованості правоохоронних органів та зближення різних напрямів їх функціонування. У першу чергу, це стосується оперативно-розшукової та слідчої діяльності. Адже проблеми взаємодії оперативних та слідчих підрозділів є однією з причин недостатнього виявлення, розкриття та розслідування злочинів. Оперативні підрозділи відіграють дуже важливу роль у попередженні та профілактиці злочинів. Вони разом зі слідчими підрозділами здійснюють розслідування злочинів, за письмовим дорученням слідчого, прокурора проводять слідчі (розшукові) та негласні слідчі (розшукові) дії. Слідчий або прокурор складають доручення на проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дії та надсилають його до оперативного підрозділу. Оперативні підрозділи для виконання доручення слідчого, прокурора мають право залучати інші оперативні та оперативно-технічні підрозділи, а також використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Використання такої інформації здійснюється за умови гарантування безпеки особі, яка надає таку інформацію. За результатами виконання доручення оперативний співробітник (працівник) складає рапорт із зазначенням результатів виконаного доручення, залучених при цьому сил і засобів, а також їх результатів. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Але оперативні підрозділи здійснюють оперативно-розшукову діяльність, і у межах оперативно-розшукової справи проводять оперативно-розшукові і оперативно-технічні заходи по припиненню та профілактиці злочинів, які вчинені або готуються. Ефективність розкриття і розслідування злочинів значною мірою залежить від злагодженості, узгодженості в діяльності слідчого та органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність.
У діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів часто виникає необхідність взаємодії оперативних та слідчих підрозділів. Хоча поняття такої взаємодії законодавчо не закріплено, спільна погоджена діяльність перерахованих суб'єктів регламентується відомчими інструкціями. Взаємодія слідчих і оперативних підрозділів полягає в їхній погодженій діяльності по забезпеченню успішного розкриття і розслідування злочинів, здійснюваній кожною зі сторін у рамках своєї компетенції властивими їй силами і методами, а також у постійному обміні інформацією про злочини, які готуються або вчиненні, перевірці осіб, які становлять оперативний інтерес.
Проблема виявлення, розкриття та розслідування злочинів є однією з нагальних проблем, що стоять перед правоохоронними органами нашої держави. Ефективність боротьби зі злочинністю значною мірою залежить від згуртованості правоохоронних органів та зближення різних напрямів їх функціонування. В першу чергу, це стосується оперативно-розшукової та слідчої діяльності. Адже проблеми взаємодії оперативно-розшукових та слідчих підрозділів є однією з причин недостатнього виявлення, розкриття та розслідування злочинів.
У криміналістичній літературі питанням взаємодії приділялася значна увага, зокрема у працях В.В. Голубєва, В.С. Зеленецького, М.О. Погорецького, І.В. Озерського, Л. Півненко, В.М. Федченка, В.В. Пивоварова і Л.І. Щербини.
Метою роботи є вивчення, розкриття і дослідження змісту, форм та принципів взаємодії діяльності слідчого з оперативними підрозділами.
Об'єкт роботи- кримінально-процесуальні відносини що виникають між працівникками слідчих та оперативних підрозділів.
Предметом є положення чинного законодавства, наукові джерела з кримінального процесу з питань взаємодії слідчих та оперативних працівників.
Методологічну основу складає діалектичний метод наукового пізнання реальних і існуючих явищ.
До спеціальних методів віднесено: системний аналіз, порівняльно - правовий, історичний, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування.
Поняття «взаємодії» та місце в Органах внутрішніх справ
Поняття ”взаємодія” відноситься до основних філософських категорій. Структура суспільства, людська поведінка і свідомість визначають взаємодію людей між собою та світом. Взаємодія носить об'єктивний та універсальний характер. Нею охоплені всі форми буття та їхнього відображення. У силу універсальності взаємодії здійснюється взаємний зв'язок усіх структурних рівнів буття, матеріальна єдність світу. Абсолютна ж природа взаємодії виражається в обмежених, кінцевих формах, і в цьому значенні вона відносна. Існує просторово-часова межа, поза якою безпосередня взаємодія даного об'єкта з іншими відсутня. Однак опосередковано вони можуть взаємодіяти з як завгодно віддаленими об'єктами. Ланцюг взаємодії ніде не обірваний, він не має ні початку, ні кінця. Кожне явище лише ланка загального ланцюга взаємодії.
У певному значенні дане поняття застосовне і до діяльності правоохоронних органів, де взаємодія органів попереднього слідства і дізнання ОВС почала здійснюватися ще з перших днів створення міліції.
Так, Декретом про суд № 2 було встановлено, що слідча комісія може звернутися за сприянням як до Червоної гвардії, так і до народної міліції. Про право звернення слідчої комісії за сприянням до міліції говориться і у Положенні про народний суд РСФСР від 30.11.1918 р..
В інструкції про організацію робочо-селянської міліції вказувалося, що до предмету відання міліції належить виконання доручень судових і слідчих органів по затримці й доставці в суд або допиту обвинувачуваних, затримка підозрюваних у злочинах і перепровадження їх у місцеві народні суди або слідчі комісії.
Відомо, що ефективність розкриття і розслідування злочинів значною мірою залежить від злагодженості, узгодженості в діяльності слідчого та органів, що здійснюють ОРД. У криміналістиці така погоджена по цілях, завданнях, силах, засобах, методах, місцем і часом діяльність, у процесі попереднього розслідування і встановлення істини в справі, одержала назву ”взаємодії”. Багато вчених-криміналістів і практичних працівників у періодичній і науковій літературі звертаються до розгляду як самого терміну ”взаємодія” так і принципів, етапів, форм і видів такої діяльності. При цьому уважне вивчення робіт, присвячених проблемам взаємодії, свідчить, що єдиного підходу до розуміння цієї діяльності в науці дотепер не існує.
У діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів часто виникає необхідність взаємодії оперативних та слідчих підрозділів. Хоча поняття такої взаємодії законодавчо не закріплено, спільна погоджена діяльність перерахованих суб'єктів регламентується відомчими інструкціями.
Взаємодія слідчих і оперативних підрозділів полягає в їхній погодженій діяльності по забезпеченню успішного розкриття і розслідування злочинів, здійснюваній кожною зі сторін у рамках своєї компетенції властивими їй силами і методами. Добре налагоджена і раціональна взаємодія слідчих та оперативних підрозділів (боротьби з організованою злочинністю) служить однією з важливих умов, що забезпечують успішне розкриття і розслідування злочинів. Відомо, що слідчі та оперативно-розшукові підрозділи мають специфічні, тільки їм властивими сили і методи розкриття злочинів, тому надзвичайно важливо, щоб ці можливості були використані не розрізнено, а в комплексі.
Отже, можна виділити сукупність того, що включає в себе поняття взаємодії, а саме:
відповідність вимогам закону, відомчим нормативним актам;
узгодженість за часом, місцем і різними іншими умовами;
здійснення спільної діяльності з метою розкриття, розслідування і запобігання злочинів.
З'ясування сутності взаємозв'язку слідчого та органу дізнання і забезпечення ефективності взаємодії при розслідуванні злочинів становлять один із найважливіших аспектів діяльності органів попереднього слідства.
Цілі взаємодії можуть бути досягнуті найбільш повно тоді, коли дотримуються вироблені теорією і практикою певні умови, на яких будується спільна діяльність оперативного працівника і слідчого.
В організації взаємодії знаходить вираження основна ідея будь-якої системи соціального управління - забезпечення узгодженості та єдності функціонування окремих елементів системи в процесі досягнення спільних цілей. Взаємодія ґрунтується на взаємозв'язку, припускає спільну, погоджену діяльність елементів даної системи.
Узгодженість є основною ознакою, що вказує на наявність взаємодії. У роботі вона досягається за допомогою раціонального поєднання сил, що використовуються суб'єктами взаємодії. Однак взаємодія припускає також і чіткий поділ прав і обов'язків учасників спільної діяльності. Кожний з них, діючи в межах своєї компетенції і використовуючи властиві йому сили і засоби, в результаті прагне до досягнення єдиної мети - швидкого і повного розкриття злочинів і викриття винних.
Говорячи про взаємодію оперативно-розшукових підрозділів і органів попереднього слідства, ми маємо на увазі служби правоохоронних органів і конкретних їхніх співробітників, які, в силу покладених на них повноважень, контактують між собою з метою розкриття і розслідування злочинів.
Таким чином, слідчий у процесі розслідування може взаємодіяти не тільки з органами дізнання, але і з фахівцями, експертами, іншими органами та організаціями (наприклад, з контрольними, інспекційними і т. ін.), засобами масової інформації та ін.
Принципи взаємодії слідчого та оперативних працівників
Узагальнення наукової літератури дозволяє сформулювати наступні принципи взаємодії в органах внутрішніх справ:
Дотримання законності, конституційних прав і свобод громадян. Взаємодія слідчого і органу дізнання має ґрунтуватися на суворому дотриманні та виконанні закону. При цьому варто мати на увазі не тільки відомчі норми, які регламентують взаємодію слідчого і органів дізнання органів внутрішніх справ, але і положення кримінально-процесуального закону, а також інших законів і спільних нормативних актів МВС України і Генеральної прокуратури України. Вимога дотримання законності в питаннях взаємодії не допускає відступів від даного принципу, а також виправдання яких-небудь взаємних поступок, допущених за так званою ”практичною необхідністю”.
Дотримання законності забезпечується чіткою правовою регламентацією діяльності учасників, контролем з боку керівників органів слідства та дізнання, прокурорським наглядом.
Комплексне використання сил і засобів органів внутрішніх справ. Зазначений принцип обумовлений необхідністю швидкого і повного розкриття злочину, а також викриття винних у його вчиненні. Збирання первинних матеріалів у справі й активний розшук злочинця проводиться в інших умовах і вимагають інших прийомів і форм, ніж всебічне вивчення всіх обставин, від яких залежить вирішення питань про правову оцінку злочину і винність у ньому того або іншого громадянина. Перше належить до завдань дізнання, друге є завданням попереднього слідства. При цьому всі слідчі дії і ОРЗ, проведені в ході попереднього розслідування, повинні бути ланками одного ланцюга, що продовжують і доповнюють одна одну. Як слідчий, так і орган дізнання в будь-який момент розслідування можуть одержати або нові докази, або оперативно-розшукові дані, що мають значення для справи. Тому слідчий і орган дізнання повинні постійно обмінюватися інформацією, що до них надходить, залежно від неї вирішувати питання про доцільність використання тих або інших можливостей у конкретній ситуації.
Організуюча роль і процесуальна самостійність слідчого в прийнятті рішень, за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством. Даний принцип взаємодії слідчого з органом дізнання прямо закріплений у ст. 114 КПК України, де зафіксовано, що слідчий всі рішення про напрямок розслідування, проведення слідчих дій приймає самостійно і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення. Таким чином, закон покладає на слідчого обов'язок вирішення наступних питань:
про необхідність залучення органу дізнання до розслідування по кримінальній справі;
про конкретні задачі даної взаємодії;
про час, місце і строки даної взаємодії;
про обсяг і послідовність виконання необхідних дій;
про ролі кожного органу у випадках спільного проведення кількох дій;
про розподіл обов'язків між учасниками взаємодії і т. д.
Персональна відповідальність слідчого, керівників оперативно-розшукових підрозділів і начальників міліції громадської безпеки за проведення і результати слідчих дій і ОРЗ. Необхідність виконання даного принципу, як вказувалося вище, регламентовано кримінально-процесуальним законодавством України. Слідчий, який організовує роботу із взаємодії з органом дізнання і несе за неї персональну відповідальність, однак, не може відповідати за всі дії оперативних працівників.
Вони, у свою чергу, підпорядковуються безпосередньому керівництву, якому зобов'язані звітувати про обсяг, якість і результати зробленої роботи. У випадках допуску порушень кримінально-процесуальних норм оперативним працівником, за них відповідає не тільки слідчий, але й начальницький склад органу внутрішніх справ.
Самостійність співробітників оперативних підрозділів у виборі сил і засобів ОРД у рамках чинного законодавства. В процесі розкриття і розслідування злочинів нерідко виникають серйозні труднощі, вирішити які тільки процесуальними методами неможливо. У цих випадках важливе значення мають ОРЗ, здійснення яких покладено на оперативні підрозділи. Разом із цим, відповідно до кримінально- процесуального закону (ст. 114 КПК України), слідчий наділений правом давати доручення оперативним підрозділам про здійснення розшукових заходів.
Дане право обумовлене, по-перше, не притаманністю слідчим підрозділам виконання оперативно-розшукової функції і, по-друге, необхідністю використання результатів ОРЗ у ході розслідування.
Специфіка доручень і вказівок слідчого полягає в тому, що в них він тільки ставить конкретні завдання, вирішення яких він покладає на оперативні підрозділи. При цьому слідчий не вправі втручатися в ОРД, здійснювану оперативними підрозділами за його дорученням. Вибір сил, засобів, тактичних прийомів і форм виконання таких доручень у всіх випадках є винятковою компетенцією підрозділу, що здійснює ОРД.
Погодженість планування слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. По ходу розслідування задачі та зміст взаємодії уточнюються і доповнюються, може виникнути потреба змінити коло взаємодіючих суб'єктів, залучити нові сили і засоби. Спільне планування полягає в тому, що спочатку слідчий аналізує наявні в справі відомості, визначає завдання, які вимагають спільної діяльності, конкретних виконавців, після цього відбувається оперативний обмін інформацією слідчого з співробітниками оперативних служб. Далі коректується робота учасників взаємодії та їхні задачі, що зумовлено результатами виконаного об'єму роботи, зміною ситуації. Погоджений план, на основі якого будується взаємодія, повинен містити:
перелік обставин, що підлягають встановленню і з'ясуванню - по кожній з висунутих версій;
перелік необхідних дій, за допомогою яких повинні бути встановлені та досліджені ці обставини, і порядок таких дій;
виклад обставин, що підлягають встановленню оперативно-розшуковим шляхом (самі оперативно-розшукові заходи, шляхи встановлення цих обставин у плані не вказуються);
строки виконання, у тому числі проміжні: обміну інформацією, коректування плану (при необхідності);
Безперервність взаємодії в діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів. Застосування всіх вищевказаних принципів будується на безперервній взаємодії слідчого та оперативного працівника. З моменту одержання повідомлення про злочин, що готується, вчинюється або вчинений оперативний працівник погоджує свої дії зі слідчим, вони спільно вирішують питання доцільності й правомірності виконання тих або інших заходів. Слідчий використовує можливості оперативного підрозділу з початку своєї роботи з розкриття і розслідування злочину і до закінчення попереднього слідства.
Як загальновідомо, взаємодія із загально філософської точки зору є однією з основних категорій, що характеризується безперервністю процесу. Зазначена безперервність повинна мати відображення і у взаємодії слідчого та оперативного працівника. Рівень взаємодії в результаті визначає сутність будь-якої системи і є основою правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ.
Процесуальні форми взаємодії слідчого з органами дізнання
Відповідно до внутрівідомчими нормативними актами взаємодія між слідчим, оперативним працівником і черговою частиною починається, як правило, з моменту надходження до чергової частини повідомлення про злочин, підслідності слідчих. В органах внутрішніх справ склалася чітка система чергових частин, діяльність яких регламентується відомчими нормативними актами.
Чергова частина покликана по вступу повідомлення про вчинення або підготовку злочину негайно на нього реагувати, організовувати на цій стадії чітка взаємодія слідчого, оперативних працівників, експерта-криміналіста і ін Фахівців і їх негайний виїзд для огляду місця події, розкриття злочину по гарячих слідах і затримання злочинця.
При безпосередньому зверненні громадян до чергової частини, кожна заява про злочин заноситься до книги обліку № 1 заяв і повідомлень про злочин, в якій зазначається число, час, від кого і про що надійшли (в органах прокуратури також є журнали обліку заяв та повідомлень про злочини, у які заносяться відомості, що надійшли до слідчих та прокурорів). При цьому в обов'язковому порядку оформляється протокол відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, а заявнику видається повідомлення про прийняття заяви. Як тільки заява або повідомлення буде підтверджено слідчо-оперативною групою з місця події. Воно реєструється в Журналі про скоєні злочини. Зареєстровані заяви та повідомлення передаються на розгляд начальнику органу внутрішніх справ, який дає відповідні напрями порушувати кримінальну справу, провести перевірку. Провести досудову підготовку матеріалів. У книзі обліку заяв та повідомлень про це робиться позначка. У ній же вказується номер і дата порушення кримінальної справи. При відмові в порушенні кримінальної справи вказується номер перевірочного матеріалу. Матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи реєструються у Журналі обліку матеріалів, за якими винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Кожному з матеріалів присвоюється черговий порядковий номер. За надійшов заявою або повідомленням про злочин у термін не більше трьох діб з дня його отримання, а у виняткових випадках в строк не більше десяти діб має бути прийнято рішення про порушення кримінальної справи, про відмову в порушенні кримінальної справи або про провадження у справі досудової підготовки матеріалів за протокольною формою.
Порушення кримінальної справи -перша стадія кримінального процесу, яка створює необхідні підстави для подальших слідчих дій. Сам факт порушення кримінальної справи вказує на те, що правоохоронні органи встановили ознаки складу злочину в тому чи іншому діянні і почали дії, у які по мірі просування залучається безліч державних служб і громадян. З виявленням приводу орган дізнання, слідчий, прокурор або суд вживають заходів для встановлення підстав порушення кримінальної справи. Наука кримінального процесу трактує їх як фактичні дані про наявність в діянні ознак складу злочину і відсутності обставин, що виключають провадження у справі. Отже, своєчасність і обгрунтованість порушення кримінальної справи залежать від перевірки обставин події, які передує винесенню постанови про порушення кримінальної справи. Таким чином, встановлення підстав порушення кримінальної справи можна назвати попередньою перевіркою приводу до цього, будь то заява громадянина або безпосереднє виявлення ознак злочину.
КПК України визначає, що єдиним слідчим дією, проведення якого можливо до порушення кримінальної справи є огляд місця події. При цьому однією з передумов успішного розкриття злочину по гарячих слідах після отримання повідомлення про нього є швидка і чітка організація виїзду слідчо-оперативної групи для огляду місця події та вжиття всіх необхідних заходів для затримання злочинця.
Черговому по органу внутрішніх справ підпорядковані постові, патрульні міліцейські групи, чергові частини ОВС і медвитверезники, які він інформує про всі події на території, що обслуговується та організовує їх взаємодію. Першочергова і невідкладне завдання чергового при надходженні повідомлення про злочин - припинити злочин і прийняти заходи до збереження його слідів та затримання злочинця. Успіх у таких випадках, незалежно від способу і форми надходження інформації про злочин, залежить від ініціативи та знання співробітниками чергових частин своїх обов'язків, визначених відомчими нормативними актами.
Правильна і своєчасна організація виїзду на місце події, його кваліфікований огляд слідчим - неодмінна умова успішного розкриття злочину. Огляд місця злочину і здійснення супутніх йому оперативно-розшукових заходів є одним з найбільш ефективних способів збирання інформації про злочин і злочинця, вміле використання якої забезпечує в більшості випадків можливість викриття особи, яка вчинила злочин, а нерідко сприяє й розкриттю злочину по «гарячих слідах». Існує тісний взаємозв'язок між даними, отриманими під час огляду місця злочину і змістом заходів, що проводяться, характер, цілі і спрямованість яких залежать від повноти і якості огляду. Вивчення практики показує, що відсутність належної інформаційної бази саме на початку розслідування, некваліфіковану огляд місця скоєння злочину і невміле складання протоколу огляду, ускладнюють розкриття та розслідування злочинів. Результативність огляду місця злочину залежить від ряду факторів, основними з яких є швидкість і своєчасність виїзду на місце скоєння злочину; знання слідчим тактичних прийомів огляду; комплексне дослідження спеціальних засобів і методів представниками різних служб та підрозділів органів внутрішніх справ; вміння слідчого організувати спільну роботу взаємодіючих осіб. Оскільки успіх роботи на місці скоєння злочину багато в чому залежить не тільки від зусиль самого слідчого, але й інших осіб, що виїжджають на місце злочину, а так як основною організаційною формою взаємодії є слідчо-оперативна група, то тому важливим питанням є проблема комплектування цієї групи, налагодження взаємодії входять до неї осіб і управління їх діяльністю. Відомчими нормативними актами закріплено, що слідчий є керівником СОГ, яка виїжджає на місце події. Він здійснює керівництво в період огляду, визначає порядок її роботи, забезпечує узгоджену діяльність усіх її членів. Вказівки та доручення слідчого є обов'язковими для всіх учасників огляду, як у процесі підготовки, так і при його проведенні. Перед оглядом, в залежності від категорії злочину, його особливостей, що настали і т.п. слідчий повинен перевірити, чи відповідає склад групи об'єкту та особливості майбутньої роботи, і при необхідності за погодженням з черговою частиною може залучити до огляду крім оперативних працівників та експертів, працівників інших служб і фахівців. Так, при огляді дорожньо-транспортної пригоди, до групи включається працівник ДАІ, експетр-автотехнік, а під час огляду місця пожежі в слідчо-оперативну групу повинні входити співробітники державної протипожежної служби та фахівці-електрики, хіміки, будівельники і т.п.
У ході огляду, слідчий визначає його межі, складає протокол огляду, дає вказівки оперативному працівнику, експерту-криміналісту, фахівця в галузі судової медицини, кінолог та іншим. Це забезпечує необхідну координацію слідчих та оперативних дій, дозволяє найбільш ефективно використовувати в слідчій та оперативно-розшуковій роботі матеріальні сліди злочину, виявлені і вилучені на місці події. Таким чином, при огляді місця події велике значення має правильний розподіл обов'язків серед осіб, які брали участь у його проведенні, чітке визначення характеру їх дій, своєчасне взаємне інформування. Тактичні особливості місця огляду полягають у тому, що місце події досліджується членами слідчо-оперативної групи з різних точок зору і з застосуванням різної методики. Іншими словами, це дослідження носить комплексний характер. В огляді місця події специфічна роль відводиться фахівця-криміналісту. У відповідності з відомчими нормативними актами він сприяє слідчому у виявленні, фіксації, вилучення, пакування та збереження слідів та інших речових доказів, відборі порівняльних зразків, а також іншу допомогу, що вимагає спеціальних знань. Сприяє повного і правильного відображення в протоколі огляду отриманої криміналістичної інформації, а також даних про застосування криміналістичних засобів і методів. Спеціаліст-криміналіст здійснює свої функції під керівництвом слідчого, який має право давати йому вказівки про проведення тих чи інших дій. Однак ці вказівки носять обмежений характер. Торкаючись лише дослідження. Методику, тактику дослідження і застосування науково-технічних засобів при виявленні та фіксації матеріальних слідів злочину визначає сам фахівець. Члени групи первинну інформацію про вчинений злочин отримують від учасників інспектора. Відомчими нормативними актами закріплено, що дільничний інспектор міліції прибуває першим на місце події, він зобов'язаний забезпечити його охорону до приїзду слідчо-оперативної групи і зібрати попередню інформацію про подію, причетних до нього осіб, а також осіб, обізнаних про його обставини. Він інформує слідчого та оперативних працівників і характер і місці скоєння злочину, про постраждалих та осіб, що представляють оперативний інтерес; виконує доручення керівника СОГ. Дільничний інспектор, не будучи фахівцем, як правило в огляді участі не приймає. За винятком випадків, коли він знайомий з місцем, де скоєно злочин і може допомогти відновленню обстановки. Обов'язок слідчого зібрати воєдино різноманітні дані огляду, проаналізувати їх у зв'язку з отриманими результатами вирішити питання про подальший напрямок роботи. Він повинен швидко і оперативно визначити обставини, при яких було скоєно злочин. Слідчий зобов'язаний вирішити й іншу задачу - залежно від результатів огляду місця події та оперативних даних вживати заходів до встановлення і затримання злочинця. У зв'язку з цим, він ще до закінчення огляду дає доручення учасникам групи про проведення необхідних оперативно-розшукових заходів. Основна робота із встановлення та розшуку злочинців покладається на оперативного працівника і взаємодіє з ними чергової частини. Згідно відомчим нормативним актам він під час огляду місця події здійснює необхідні оперативно-розшукові заходи щодо виявлення та затримання осіб, які вчинили злочини; встановленню очевидців, здатних дати показання про обставини злочину та про злочинця, організовує розшук злочинця по гарячих слідах. За дорученням слідчого виробляєслідчі дії та оперативно-розшукові заходи. У відповідності з відомчими нормативними актами взаємодія з черговою частиною в період огляду очолюється на оперативного працівника. Він повинен повідомити в чергову частину відомості про характер злочину. Прикметах підозрюваних, викраденого, а також інші дані, що мають значення для пошуку та затримання злочинців.
Таким чином, в ході огляду, слідчий взаємодіє з черговою частиною опосередковано - через оперативного працівника. Це має велике практичне значення, оскільки його увагу, зосереджене на огляді місця події, не повинно відволікатися чисто технічною стороною взаємодії [6].
У відповідності з відомчими нормативними актами, черговий по органу внутрішніх справ інформує про подію патрульних, постових, співробітників ГИБДД, дільничних інспекторів, а також співробітників ОВС на транспорті та при необхідності інформуються чергові частини міськрайорганів інших. Чергова частина приймає всі повідомлення про прикмети злочинця, маршруті його руху і можливе місце знаходження, організовує перекриття шляхів відходу і затримання злочинця, висилає групи негайного реагування.
У ході огляду слідчий, оперативний працівник, експерт-криміналіст і дільничний інспектор інформують одна одну та чергової частини про дані, які мають значення для виявлення підозрюваного та встановлення обставин скоєного злочину. У справах, за якими слідчий виїжджає на місце події з оперативною групою, з самого початку виникає необхідність у вирішенні організаційних і тактичних питань, пов'язаних як з самим виїздом, так і з виробництвом інших, що випливають з результатів огляду невідкладних слідчих та оперативно-розшукових дій. Великого значення набуває оперативність використання інформації з метою перевірки отриманих даних, особливо по гарячих слідах. Як показує практика, найбільш швидко реалізуються усні доручення. При огляді місця події, коли слідчий і оперативний працівник знаходяться поруч, ця форма завдання є найдоцільнішою. Спільне обговорення безпосередньо перед оглядом і в його початковій стадії є первинною формою обміну інформацією. На цій стадії роботи ще немає можливості скласти план слідчих заходів. При подальшому огляді і початковій стадії оперативно-розшукових заходів кількість отриманих даних збільшується, у зв'язку з чим виникає необхідність у їх подальшому обговорення для зіставлення та систематизації. До закінчення огляду намічаються певні версії і складається єдиний план первинних слідчих та оперативно-розшукових дій. Неправильно було б думати, що огляд і висунення версій при розкритті злочинів за гарячими слідами відокремлені один від одного в часі. У дійсності дуже рідко буває так, щоб члени слідчо-оперативної групи спочатку зібрали відомості про злочин, а потім обговорювали їх і планували свої дії на майбутнє. На практиці ці два роди діяльності переплетені між собою. Спільне обговорення одержуваної інформації має відбуватися ще при огляді, і вже в хо
Взаємодія оперативних та слідчих підрозділів у розкритті та розслідуванні злочинів курсовая работа. Государство и право.
Эссе по теме Испытание свободой
Реферат: «История развития компьютерной техники»
Хирургическое Отделение Производственная Практика Дневник
Дубровский Сочинение История Героя Характер Героя
Контрольная работа по теме Проблема пенитенциарной виктимизации осужденных
Реферат: Основы предпринимательства: Наглядные пособия
Анализ стихотворения А.А. Блока "О, весна без конца и без краю..."
Реферат по теме Дарфурский конфликт и проблемы региональной безопасности
Сочинение по теме Почему Обломов лежит на диване?
Кузовлев 5 Класс Контрольные Работы Скачать
Курсовая работа по теме Проблеми кваліфікації зґвалтування
Реферат: Информатизации в Кузбассе. Скачать бесплатно и без регистрации
Политические особенности Новгородской земли
Реферат по теме Битва при Фате и скифская тактика
Реферат: Психофизические процессы
Курсовая работа по теме Анализ заемного капитала ОАО 'ДЭСК'
Курсовая работа по теме Технология DVD
Реферат На Тему Конституционное Право Франции
Курсовая работа по теме Организация труда на предприятии ИП 'Морозов В.Ю.'
Курсовая работа: Принципы и методы оценки эффективности инновационных проектов в современных условиях
Млекопитающие отряда однопроходные или яйцекладущие (Monotremata) - Биология и естествознание курсовая работа
Вражаючі дії ядерної, хімічної зброї - Военное дело и гражданская оборона методичка
Пресмыкающиеся Новосибирской области - Биология и естествознание презентация