#ВступОнлайн 3.0, сесія 5
Абитуриент КПИДобрий вечір! Мене звуть Артем, я 7 років розробляю ігри та 3 роки викладаю на ФІОТі, де до цього закінчив кафедру ОТ.
Вітаю, я Георгій, розробник ігор вже 7 років, викладач основ програмування та комп’ютерної безпеки на ФІОТі.
1. Добрий день! Можете пояснити, чому всі кажуть, що АСОІУ – складна кафедра та у чому власне складність навчання? Яка кардинальна різниця між 121 та 126 спеціальностями? Дякую!
Георгій: Перш ніж надати відповідь на це та подальші питання, я спочатку поясню, в чому відмінності між різними кафедрами та спеціальностями, тому що дуже часто абітурієнти ставлять неправильні питання, а студенти, які теж часто не в курсі, неправильно радять обрати кафедру та/або спеціальність. Йтиметься саме про ФІОТ.
Часто під словом «спеціальність» розуміють певну навчальну програму, під час опанування якої студенти будуть вивчати певний набір дисциплін (предметів). Чи означає це, що одна й та ж сама спеціальність на різних кафедрах буде складатись із однакових предметів з однаковим змістом? Ні, не означає.
Під «кафедрою» розуміють певний «склад викладачів». Чи означає це, що на всіх спеціальностях однієї ж і тієї ж самої кафедри будуть викладати одні й ті ж самі викладачі цієї кафедри? Ні, зовсім не означає.
Зазвичай цього не знають навіть студенти, які вже кілька років вчаться в університеті. Це все плутає: абітурієнти питають, мовляв, що там на кафедрі АСОІУ, одержують, як мінімум, суперечливі відповіді від студентів, які хоча й вчаться на кафедрі АСОІУ, але в межах різних спеціальностей (наприклад, 121 та 126). У них різні предмети, різні викладачі і, як наслідок, абсолютно різні відгуки про навчання на одній і тій же кафедрі! Змініть питання на «Чому вчать на 121 спеціальності?» і результат залишиться тим сами, тому що ті, хто вчаться на різних кафедрах на одній спеціальності, знову ж таки, мають різні предмети та різних викладачів, і суперечливі відповіді у гарному випадку. У поганому випадку можна одержати відповіді тільки від викладачів однієї кафедри та зробити абсолютно неправильні висновки про спеціальність загалом.
Для прикладу візьмемо мене: я працюю на кафедрі АСОІУ, але предмети мої є тільки на 121 спеціальності. Є викладачі, які викладають на кількох кафедрах, а є й ті, що викладають на різних спеціальностях. Все досить складно, як в цьому розібратись? Всі кафедри та спеціальності на ФІОТі можна приблизно звести ось в таку таблицю:
(взято звідси: https://telegra.ph/Pro-vybor-kafedry-07-14). У тексті за посиланням є кілька фактичних помилок: як було зазначено вище, в межах однієї спеціальності на якійсь з кафедр ви зустрінете тільки половину викладачів цієї кафедри.
На зелену «обводку» уваги краще не звертати. Тоді у кожній з комірок, яких виходить 8 штук, опиниться «поток», який складається з кількох груп, вони вчаться у одних і тих самих викладачів та набір предметів в них однаковий. У потоків із різних комірок викладачі будуть різні (швидше за все) та вивчати вони будуть, можливо, предмети з однаковими назвами, але різні (майже точно). В результаті одержуємо 8 абсолютно різних способів вчитись на ФІОТі: ОТ – 123, ТК – 121, АУТС – 121, ОТ – 121, АСОІУ – 121 і т. п.
Що тепер робити з цими надзвичайно корисними відомостями? Дуже просто: щоразу, коли ви ставите питання «Чи важко вчитись на АСОІУ?», будь ласка, погляньте у табличку та зазначте, яку саме спеціальність з двох ви маєте на увазі. Щоразу, коли ви питаєте «Чи складна спеціальність 121?», погляньте на табличку та зазначте, відповідь якої з чотирьох кафедр ви хочете почути. Щоразу, коли студенти вам кажуть «На кафедрі Х викладає жахливий/крутий» викладач Y», перепитайте, про яку спеціальність йдеться. Часто самі студенти не шарять у цих тонкощах, а іноді і не знають, на якій спеціальності вчасться (я не знав, що вчусь на 123 спеціальності, поки не одержав диплом), тому краще уточнити. Або хоча б запитати у них, в якій вони групі (наприкла, ІП-81) та спробувати зрозуміти, на якій кафедрі ця група та до якої спеціальності належить.
Тепер по суті питання. Думаю, зрозуміло, чому відповісти на це питання складно. На кафедрі АСОІУ є дві спеціальності, я думаю, що інформацію про 121 ви чули, на ній вчитись складніше, тому що вона популярніша, прохідний бал вищий. А, може, ви просто чули відгуки тих, кому було складно вчитись на 126. Є така думка, що на кафедрах ТК та АУТС вчитись легше, тому що викладачі не такі вимогливі до студентів. Я особисто знайомий тільки з ОТ – 123 та АСОІУ – 121, і мені здається, що складність навчання на них приблизно однакова, різниця тільки у дисциплінах (причому дуже велика).
Раджу зайти до чату https://t.me/abit_fict_2019 та, взявши до уваги те, що було сказано вище, поставити такі питання студентам саме там. Навряд чи хтось з викладачів, а тим паче – зі студентів, знайомий з навчальними програмами у кількох різних потоків, тому обережно ставтесь до висловлювань «кафедра Х краща за кафедру Y». Робити такі висновки об’єктивно можна лише після того, як ви по 4 роки на них провчитесь, а таких людей ви навряд чи знайдете. Тому намагайтесь формулювати конкретні питання, наприклад, «які предмети», «які технології», «які мови», і не забувайте питати про кафедру та спеціальність.
2. Коли буде день відкритих дверей на ФІОТі?
Георгій: Я можу помилятись, але день відкритих дверей був у лютому. Думаю, ви одержите більше корисної інформації, чим навіть на дні відкритих дверей, якщо попросите в чаті абітурієнтів ФІОТ провести екскурсію. Я певен, що вони погодяться.
3. Який факультет кращий для вивчення автоматизації та інтернету речей?
Артем: «Інтернет речей» – достатньо широке та збірне поняття, тому важливо уточнити, що саме вам цікаво. Якщо вам хочеться працювати безпосередньо з різними пристроями (датчиками, сенсорами тощо), то слід мати гарні фундаментальні знання з електроніки та у програмуванні робити акцент на низькому рівні. Подібні знання розглядаються на ФІОТі достатньо поверхнево, тому якщо вам це цікаво, слід звернути увагу, наприклад на факультет електроніки. Якщо ж вам більше цікава, так би мовити, комп’ютерна складова – створення мобільних додатків, сайтів, серверної частини (API, бази даних), то це вже більше стосується спеціальностей на ФІОТі. Навіть більше, багато сучасних задач потребують гарного знання матстатистики, обробки великих даних (наприклад, для знаходження закономірностей в даних, що збираються різними датчиками) і це вже взагалі ближче до прикладної математики. «Інтернет речей» – дуже велике та збірне поняття, і все залежить більше від того, якими конкретними задачами ви би хотіли займатися (обробляти дані, програмувати пристрої, розгортати серверну частину тощо).
Практично те саме стосується інших хайпових технологій, наприклад, блокчейн, deep learning тощо: немає факультетів, кафедр і спеціальностей, де вивчають лише ці дисципліни.
4. Доброго вечора. Які предмети вивчаються на цій спеціальності (121)? Ким можна влаштуватися після закінчення навчання на даній спеціальності?
Георгій: Дуже залежить від кафедри. Серед базових дисциплін: основи програмування, ооп, бази даних, алгоритми і структури даних. Незалежно від кафедри також вивчається математичний аналіз і фізика. Залежно від кафедри можуть вивчатися як різні предмети: нейронні мережі, операційні системи, комп’ютерні мережі, системне програмування, розробка ігор, безпека, паралельне програмування, web, мобільна розробка, так і різні мови.
Особисто я знаю студентів, які після закінчення універу працюють розробниками, тестувальниками, адміністраторами, project manager-ами, мають власні компанії з розробки ПЗ тощо, тож однозначно дати відповідь на питання «ким можна влаштуватися» важко: в принципі, можете влаштуватися ким завгодно. На співбесідах ніколи не питають, яка у вас спеціальність, це казочки. Там питають, що ви знаєте і що вмієте. Чи дадуть вам достатньо знань, щоб влаштуватись на роботу? Також залежить від кафедри. В будь-якому випадку без вашого бажання вчитися нічого не вийде.
5. Які мови програмування зараз найбільше актуальні (які програмісти найбільше цінуються)? Дякую.
Артем: Перш за все, слід пам’ятати, що мова програмування – в першу чергу, інструмент розв’язання певного кола задач. Разом з цими задачами мови набувають і втрачають популярність, змінюються, еволюціонують і т.ін. Навіть якщо взяти мови, які на слуху вже 10–20 років, то можна побачити, що вони досить сильно змінюються з часом (порівняйте JS зараз і 10 років тому, аналогічно C#, Java чи C++). Що ж робити в такій ситуації? Зрозуміти, що інструменти будуть змінюватися і надалі, і вивчати треба підходи, принципи, парадигми, а не просто конструкції чи бібліотеки, тому що перше лишається незмінним, а конкретні мови можуть через 10 років дуже сильно еволюціонувати.
Навчаючись в університеті, є можливість (і нею треба користатися) спробувати різні мови: високого і низького рівня, об’єктно-орієнтовані і функціональні, по-різному типізовані і так далі. З часом кожен обирає собі коло задач, над яким цікаво працювати, і набір інструментів. Головне – не хапатися за свою першу мову програмування як за далекоглядний вибір на роки вперед («я почав вчити джаву – тепер буду точно з нею працювати»).
Я не хочу зараз перелічувати конкретні мови, тому що можна буде легко закинути питання «чого не назвали мову Х» – мови дуже відрізняються задачами, де їх використовують та розміром ринку праці. Наприклад, в Києві може існувати тисяча вакансій на Java і з десяток вакансій на F# – проте це ніяк не говорить про те, що F# гірший за Java.
Стосовно другого – цінуються завжди спеціалісти, які можуть розв’язувати поставлені задачі. Для цього зазвичай треба мати достатньо широкий набір інструментів та навичок. Навчання в університеті – дуже гарна можливість створити цей власний набір, куди входять не тільки мови програмування, а й вміння працювати в команді, знання певних актуальних технологій і т. ін.
6. Питання до Артема Коротенко. Я б хотів займатися геймдевом, проте розумію, що у ЗВО такої спеціальності немає. Хотілося б почути вашу думку, що краще, піти на 121 спеціальність ФІОТ чи обрати більш простий факультет (я розумію, що це дуже відносно, проте ФІОТ все ж важчий за більшість факультетів на мою думку) і паралельно до навчання займатися самоосвітою у геймдеві?
Артем: Уявімо собі архітектора, який професійно займається проектуванням шкіл. Чи є у проектуванні шкіл власні особливості, відмінні від створення, скажімо, лікарень чи заводів? Звісно, є, і, скоріш за все, багато (зонування, класи, спортивні зали). Але при цьому будь-яке проектування будівель спирається на спільну базу знань (стіни, фундамент, комунікації, освітлення і т. д.), без яких неможливо створити надійну будівлю. Саме тому всі архітектори спочатку вивчають загальні предмети, і переходять до особливостей проектування певних типів будівель лише згодом.
Розробка ігор – такий самий підвид розробки програмного забезпечення, як і проектування лікарень – підвид архітектури загалом. Початкової спеціальності «розробка ігор» немає і не може бути (хіба що в якості маркетологічного трюку), тому що перші 2–3 роки навчання будуть спільними для розробників ігор, мобільних додатків, веб-сервісів тощо. Якщо пропустити базові предмети (алгоритми, структури даних, мережі, операційні системи, архітектура тощо), через те що «я хочу розробляти ігри» і сконцентруватися відразу на туторіалах з вивчення якоїсь технології – діла не буде.
Тому я б порекомендував на початковому етапі сфокусуватися на фундаменті – Software Engineering, розуміючи, що це основа, яка дозволяє створювати будь-які програми. До того ж, ви на кожному етапі можете знаходити для себе шляхи, як використати отримані знання в розробці ігор (робити перші прості проекти). І тоді питання переформулюється у «де я можу отримати кращу базу знань з розробки програм, яка мені дуже знадобиться в розробці ігор».
7. Як в університеті з спортом, зокрема цікавить чи є волейбольна жіноча команда? Чи є доступний студентам спортзал?
Артем: Не дуже компетентний у питанні збірних :) Загалом, в КПІ великий вибір спортивних секцій (пари з фізичної підготовки відбуваються по секціях, на початку року є можливість обрати куди ходити, і варіантів багато – від плавання до настольного тенісу). В гуртожитках зазвичай є спортивні кімнати + декілька відкритих майданчиків між гуртожитками.
8. Тобто я правильно зрозумів з вашої відповіді вище, що якщо мені подобається баскетбол і не подобається футбол, то я можу вибрати відповідну секцію і ходити на такі пари з фізкультури, де буде переважно баскетбол?
Не переважно, а лише він і буде.
9. Якщо мене цікавить розробка мобільних додатків, але дуже не люблю веб, яку спеціальність та факультет порадите?
Артем: Аналогічно до моєї відповіді про розробку ігор – розробка мобільних додатків – одна із «спеціалізацій» комп’ютерних фахівців, яка має спиратися на спільну базу предметів, які належать до Computer Science та Software Engineering. І для того, щоб вільно володіти цим напрямком, потрібно мати гарну базу. Наприклад, великі компанії (типу Гугла чи Фейсбуку) взагалі на своїх співбесідах роблять акцент тільки на базових, фундаментальних знаннях, роблячи припущення, що навчити конкретним технологіям – нескладно, головне мати гарний фундаментальний бекграунд. Тож і спеціальність слід обирати за таким принципом. Тим більше, що в університеті (на відміну від різних курсів) майже не розглядаються конкретні технології – тому що вони втрачають актуальність раз на кілька років, і загалом немає нічого надважкого в тому, щоб розібратися в них самостійно.
10. Питання: ОТ чи АСОІУ?
Артем: Холіварне питання :) По-перше, я зроблю посилання на першу відповідь цієї сесії, тому що ОТ і АСОІУ мають спільну спеціальність, де відмінності між ними менші (мова про 121), а також мають власні окремі спеціальності, які відрізняються достатньо сильно (фактично, Computer Science та Computer Engineering). Краще за все – поспілкуватись зі студентами обох кафедр та послухати їх враження від конкретних програм.
11. Чим відрізняються спеціальності «126 Інформаційні системи та технології» вашого факультету та «125 Кібербезпека» Фізико-технічного інституту?
Георгій: Дуже сильно відрізняються, на 126 у нас підготовка по кіббезу мінімальна, якщо взагалі присутня (залежить від кафедри). На 125, наскільки мені відомо, значно більше теорії, математики, криптографії тощо. Краще поспілкуватися зі студентами з обох кафедр/спеціальностей, аби дізнатися перелік їхніх предметів та вражень від них, і порівняти. Не питайте в них, що краще, – вони не зможуть вам відповісти на таке питання об’єктивно.
12. Чи дуже складно перейти на розробку ігор після фул-стек розробки?
Артем: Ігри – це теж певним чином фул-стек) Тому що дуже часто доводиться створювати і клієнтську, і серверну частини. Складнощі переходу стосуються здебільшого з необхідністю вивчати цілий набір нових інструментів (мова, движок, специфічні фреймворки), але загальні принципи побудови програм, звичайно, залишаються. Саме тому я і рекомендую робити більший акцент при навчанні на загальні правила та підходи, які будуть справедливими і корисними у будь-якій сфері розробки ПЗ. А «складно» чи ні більше залежить від вашого бажання саме створювати ігри, а не веб-сервіси, наприклад.
13. Чи можна прийти до вас на лекції, якщо я поки не дуже розуміюсь на програмуванні, але хочу навчитись?
Артем: Курс Архітектури програмного забезпечення розрахований на певний рівень знань (що приблизно відповідає 2–3 курсу), тому якщо ви ще не дуже розумієтесь на програмуванні не буде вам сильно зрозумілим. В курсі Розробки ігор є окремі теми, які не потребують попередніх знань (наприклад, дві лекції з комп’ютерної графіки чи одна лекція з геймдизайну), які ви можете переглянути на Ютубі – можливо, якась з цих тем вас зацікавить на подальше вивчення. Загалом, на початковому рівні я б рекомендував сконцентруватись на фундаменті та основних предметах – програмуванні, алгоритмах, тому що це необхідна база для розробки будь-яких програм.
14. Добрий вечір! Чи могли б трохи розказати про відмінності між навчанням у закладі вищої освіти та школі? Зрозуміло, що у школі можна спокійно вчитись та не відволікатись від програми. А що ви скажете стосовно університету, як співвідносяться знання від ЗВО / знання, одержані самостійно?
Артем: Головна відмінність у форматі: набагато менший контроль над студентами. Якщо на перший курсах, коли ще викладають фундаментальні дисципліни, контроль ще можна порівняти зі шкільним (відвідуваність, регулярні завдання), то до старших курсів він поступово зникає. В результаті людина сама проти дедлайнів на роботі та сесії, сама визначає, як заповнити час. Якщо вчитись самостійно, можна до кінця 4 курсу (а то й раніше) вже мати досвід, достатній для повноцінного працевлаштування, а можна лише наприкінці 6 курсу почати думати, що робити далі.
Відносно співставлення знань, головна особливість в тому, що університет (будь-який) фокусується на якихось загальних дисциплінах та не працює над конкретними інструментами (фреймворками, мовами), а для першої роботи це дуже важливо. В результаті люди кидають навчання, коли бачать величезні можливості вже тут і зараз піти та почати заробляти. Але з кар’єрним зростанням відкриваються прогалини в освіті, які заважають успішно виконувати нові задачі, потім люди повертаються до вивчення тих же університетських предметів, але вже самостійно. Наочний приклад – матстатистика, яку багато хто раніше успішно проскакував у режимі «склав-забув», а зараз ці знання дуже важливі, візьмемо Big Data або ж банальні сервіси вміння правильно подивитись та розібрати аналітику по роботі вашого сайта/сервіса/мобільної програми чи веб-додатка. Тому складно дати відповідь про співставлення, університет дійсно багато чого не дає, але справа в тому, що він першопочатково не позиціонує себе як курси з вивчення конкретної технології.
15. З чого порадите почати, коли я вступлю на ФІОТ, на що звернути увагу?
Не піддаватись спокусі «прохалявити». Наприклад, коли група буде здавати лабораторну з програмування, і ви будете сидіти останнім, вже будете знати, які приблизно питання ставлять та можете досить просто пропетляти, завчивши відповідь, не заглибившись до суті. Якийсь викладач це помітить, а якійсь і пропустить (вже втомиться, буде неуважним). В результаті ви одержите оцінку, не доклавши багато зусиль, але втратите головне – те знання, заради якого ви і почали виконувати цю роботу.
Другий момент: займіться базою, не ганяйтесь за технологіями. На першому курсі у вас є час та можливості вивчити фундаментальні науки, поковирятись в алгоритмах, спробувати мови, розібратись – це набагато перспективніша інвестиція, ніж кидатись на туторіали по якомусь фронтендному фреймворку, який, в теорії, може дати вам якійсь заробіток вже за кілька місяців вивчення.
16. Які отрібні бали ЗНО для вступу на 121 (бюджет та контракт)?
Георгій: Ніхто не знає, поки не буде результатів ЗНО. Дуже приблизно можна сказати, що це 190+ на бюджет та 150+ на контракт.
17. Добрий вечір! А в тому випадку, якщо вже є немалий стаж у програмуванні, але відкритим лишається питання армії, чи буде оптимальним варіант вступу до КПІ? Чи варто подумати про місце, де сильно навантажувати не будуть, та продовжувати вчитись та працювати самому?
Георгій: Якщо ви хочете вступати до КПІ виключно, щоб відкосити від армії, не вступайте. Вам доведеться 6 років терпіти лаби, які «ви і так знаєте», сперечатись із викладачами, що предмет їх вам не потрібен, а ви вже «готовий програміст». Іноді це справді так, але в будь-якому випадку ви будете витрачати вам час та нерви.
18. Підкажіть, будь ласка, якими програмами для кодування ви користуєтесь?
Георгій: Сильно залежить від мов. В університеті (можу казати виключно про кафедру АСОІУ, спеціальність 121, на інших може бути зовсім не так) ми за виключенням особливих випадків не обмежуємо студентів у виборі мов та IDE. Якщо питання стосується особисто мене чи Артема, то це visual studio або rider через специфіку розробки ігор на unity.
19. Добрий вечір. Яку б спеціальність порадили для отримання гарної бази у DS? І чи буде ця професія актуальна у близькому майбутньому, на вашу думку.
Артем: Якщо мова йде про Data Science, то а) це безперечно актуальна і перспективна спеціальність, б) вона в більшій мірі математична, ніж, скажімо так, інженерна. Зазвичай Data Science як вузький напрям може розглядатися вже на старших курсах чи магістратурі, оскільки потребує багато попередніх знань. Як і будь-яка суміжна спеціальність, вона потребує різнопланових навичок. Це в першу чергу гарна математична підготовка (статистика теж сюда входить), і технічна – програмування, алгоритмика. Тому до DS можна умовно прийти двома шляхами – або з більш сильною математичною підготовкою розбирати технічні аспекти, або навпаки. Дивлячись не те, що вам більш цікаво і який шлях здається ближчим, можна обирати між спеціальностями, наприклад, на ФІОТі та ФПМі.
20. Скільки зазвичай дівчат у групі (у відсотках)?
Артем: Відсоток має тренд на збільшення, якщо ще десять років тому було 0–15 %, то сьогодні (залежно від групи) відсоток може сягнути 30–35 %, я думаю, що буде зростати і надалі, тому що об’єктивних причин зворотному процесу немає.
21. Можете стисло розказати про відмінності ФІОТ та ІПСА? Бо, наскільки бачу, і там і там спеціальності пов'язані з програмуванням та комп'ютерами.
Артем: Варто дочекатися сесії з кимось з ІПСА) Розумієте, дуже важко відповідати на питання «чим спеціальність X на факультеті Y відрізняється від факультету Z», тому що для цього потрібно гарно розбиратись у реаліях і одного, і іншого факультету, а це дуже складно. Вам, як вступникам, краще за все запитувати студентів обох факультетів – вони зможуть більше розказати про свої враження від навчання
22. Наскільки насичений розклад на 121 спеціальності на ФІОТі? В чому взагалі важкість ФІОТу: в «кількості» матеріалу чи його «якості»?
Георїй: Розклад такий самий, як і на інших факультетах, кількість годин навчального матеріалу однаковий. Важкість швидше не в кількості предметів, а, як ви сказали, в кількості матеріалу, і ще більше в тому, що сюди поступають абітурієнти з дуже високими балами ЗНО, тому навчальна програма складніша, щоб люди не нудьгували (не втомлюся нагадувати, що це в різній мірі стосується кожної окремої спеціальності і кафедри: можете уявити ФІОТ як окремий університет, тут дуже багато студентів і дуже багато різних навчальних програм). Також є складність у цікавому факті: ви можете бути найкращим учнем у школі або навіть місті, проте після вступу вас оточуватимуть такі самі розумні студенти, тож вам може бути психологічно складно раптом опинитися всередині рейтингового списку.
23. Добрий вечір. Хочу запитати вашої поради. Що робити, якщо я не знаю, на яку кафедру і спеціальність вступати, так як не можу визначитись, яка з галузей програмування буде мені цікавішою? І під час вибору спеціальності краще орієнтуватися на свої інтереси в програмуванні чи на сильні сторони (математика, фізика)?
Артем: Перед вступом вам було б гарно визначитись зі своїми інтересами на рівні «Що цікавіше – електроніка та прилади чи програми\ігри\сервіси?». Тому що це дійсно різний шлях з різними базовими дисциплінами і в першому варіанті слід краще придивитись до ФЕЛу. Якщо ж ви визначились, що хочете програмувати, то вибір того, що саме вам цікаво робиться далеко не на першому курсі – розробники ігор, серверів, десктопних програм та веб-сервісів мають спільну базу – Computer Science та Software Engineering. Тому можете спокійно зосередитись на вивченні цього фундаменту, який в будь-якому разі стане в нагоді. Гарні знання з математики та фізики дозволять вам менше часу витрачати на них на перших курсах, а це значна перевага – зазвичай, саме «вишка» та фізика є дуже складними для першокурсників
24. Чи потрібно здобути певну базу з програмування перед вступом на ФІОТ, чи краще звернути увагу зміцнення знань з фізики з математики?
Георгій: Радше зміцніть знання із фізики і математики, у багатьох із цим на першому курсі проблеми значно більші, ніж із програмуванням. Не раджу вчити їх методом запам'ятовування формул: в універі фізика дещо відрізняється від шкільної, тож подібні підходи тут не спрацюють. Краще запитайте у студентів із кафедри/спеціальності, на які збираєтесь вступати, які розділи фізики вони вивчають і постарайтеся добре зрозуміти хоча б шкільну фізику за цими темами. Математика, в основному диференційне та інтегральне числення, знадобиться в будь-якому випадку навіть для фізики.
25. Які навички потрібно мати окрім того, що зазвичай дає університет (що потребують на співбесіді)?
Артем: Я би порекомендував, в першу чергу, не ставити собі співбесіду як якусь ціль. Будь-яка співбесіда – достатньо суб’єктивний процес, різні люди, компанії та команди ставлять різні вимоги до кандидатів, ставлять різний пріоритет навичкам кандидатів. Набагато краще зрозуміти, яким спеціалістом ви би хотіли стати і поставити це за мету. Тобто, якщо ви розумієте що хочете створювати мобільні додатки, то вам очевидно потрібні фундаментальні знання, вміння працювати в команді, розуміння побудови процесів розробки, знання специфічних до вашої платформи технологій. Маючи певний досвід в усьому цьому, для вас не буде проблемою навіть якась конкретна невдала співбесіда. Університет – дуже гарна нагода спробувати ці речі, повивчати технології, зробити з колегами якийсь перший проект тощо. Саме здобуті в цьому процесі знання і допоможуть вам на співбесіді
26. Чи реально поєднувати викладання та роботу? Як у вас виходить?
Артем: Ну, як бачите, реально – вже третій рік поєднуємо. Мабуть, головна фішка тут в обсязі – звичайно, нормальна людина ніяк не зможе в один день засунути два робочих дні по 8 годин і не з’їхати з глузду. Ми викладаємо по одному курсу у кожному семестрі, і це, в принципі, ще можна поєднувати з повноцінною роботою більш-менш безболісно.
27. Гори надихають чи море на створення коду? (пане інструкторе)
Георгій: море коду, що лишили папєрєднікі. Гори надихають на більше гір :)
28. Всі хочуть на 121, але чи можна навчитись програмувати, наприклад, якщо я вступлю не на ФІОТ, а на інший факультет?
Артем: Можна навчитись програмувати, навіть не виходячи з дому – існують книжки, відео, онлайн-курси та ще купа всього, чого буде достатньо для того щоб стати спеціалістом. Що дає університет?
- Оточення. Робити та розвиватись разом з однодумцями цікавіше та продуктивніше (вам не хочеться просідати і бути найслабкішим в группі і т. д.).
- Дедлайни. Дуже важлива штука, що дає нам смачного копняка і змушує перестати прокрастинувати.
- Можливість запитати/дізнатись у когось старшого
- Створена і організована програма навчання.
Різні кафедри і інститути дають різний рівень всіх цих пунктів, і це звичайно впливає на результат. Наприклад, якщо ви потрапите на факультет (чи інший університет), де спеціальність є зовсім не профільною і куди потрапили лише люди яких більше нікуди не взяли, то очевидно що перший пункт вже не буде грати на користь, а може навіть заважати. Чи якщо на факультеті така халява, що ніхто нічого не перевіряє, і якісь знання можуть просто пролетіти повз.
Звичайно, всі ці пункти перевішуються бажанням, за якого можна навчитись не виходячи з дому. Але кожний пункт все ж додає ймовірності до того, що ваш шлях у програмування буде успішним.
29. «Розробка мобільних додатків – одна із «спеціалізацій» комп’ютерних фахівців, яка має спиратися на спільну базу предметів, які відносяться до Computer Science та Software Engineering. І для того щоб вільно володіти цим напрямком, потрібно мати гарну базу». Які саме предмети/знання/навички ви маєте на увазі під «гарною базою»?
Артем: Стандартний набір предметів, який вивчається на Computer Science факультетах по всьому світові – різні підвиди програмування та, відповідно, проектування (ООП, функціональне програмування), алгоритми, структури даних, мережі, бази даних, можна додати ще декілька фундаментальних предметів типу матстатистики та дискретки, теорії ймовірностей. Звичайно, можна сказати «а я от нічого цього не вчив, і вже зробив додаток на гуглплеї», але всі ці знання стануть критичними, коли ви захочете робити великі програми, в великих командах людей, та й взагалі коли захочете собі гарну позицію та зарплатню.
30. Як часто можна їздити додому, за 300 км під час навчання?(тупе питання сорі), ну наскільки часто це можна здійснити теоретично.
Артем: Теоретично можна їздити кожен день (300 км це 4–5 годин на машині, ну можна в принципі якось приловчитись). Більше практично – щовихідні, особливо якщо є зручне сполучення. Зазвичай іногородні студенти на першому курсі їздять додому раз на місяць приблизно.
31. З якого курсу реально поєднувати навчання та роботу?
Артем: На мою думку, перший та другий курс – це 100 % час, коли інвестиція у власні знання є в перспективі більш вигідною, ніж гонитва за першою зарплатнею. Починаючи з третього курса можна вже можна думати про першу роботу, на четвертому курсі це вже зазвичай поширена практика. Я почав працювати з четвертого курсу, але можна було б і на третьому – просто я був зайнятий різною студентською активністю (студради, оце все).
32. Дехто каже, що не дуже важливо, в якому університеті ти будеш вивчати програмування, або що університет не дає необхідних знань. Яка ваша думка з цього приводу?
Артем: Я відповів на це питання трохи вище, де описав, що дає університет, крім знань. На мою думку, оточення грає величезну роль. Якщо вам вдається вступити на факультет до людей з достатньо високими балами і відповідно високою мотивацією до навчання – ваші шанси зробити кар’єру значно зростають. В КПІ формальний процент працевлаштування випускників майже всюди 100 %, але реально – серед випускників комп’ютерних спеціальностей зовсім непрофільних факультетів далеко не всі залишаються в сфері.
33. Добрий вечір, дещо нетривіальне питання, а как пропатчити KDE2 під FreeBSD?
Боже, скільки вам років? На це питання Віктор Андрійович відповів ще 12 років тому, коли я в школі вчився (https://www.youtube.com/watch?v=uF534zmxa9c).
34. Чи можете ви з власного досвіду навести приклади випадків, коли студенти були розумними, але мали низькі знання з математики та фізики через відповідний рівень викладання у школі? Наскільки швидко вони наздоганяли інших?
Георгій: У мене в школі фізика викладалась не дуже, тому знання мої в універі виявилися доволі посередніми. Тим не менш, за місяць-два я зрозумів в чому різниця між тією фізикою, і фізикою в універі, а разом із тим, на що варто звернути увагу і як підходити до задач із «Іродова». Оскільки мене не відрахували з першого курсу (а ця доля не оминула 25 % від нашого потоку), можна стверджувати, що за семестр наче наздогнав.
35. Чи навчають практичні завдання вмінню застосовувати конкретні алгоритми до різних ситуацій? Чи все ж вузького профілю використання?
Артем: Практичні завдання зазвичай мають на меті конкретну ціль (вивчити алгоритм, навчитись щось реалізовувати). Навіть якщо викладач наводить вам приклади використання алгоритмів, навчитись розпізнавати ситуації, де можна застосувати якийсь підхід – це зовсім нетривіальна задача і вона дуже сильно характеризує спеціаліста, який дійсно не просто виконував лаби, а поповнював через них свій інструментарій. Якщо вам цікава ця тема, я можу порекомендувати книгу The Algorithm Design Manual (автор Стівен Скієна, легко гуглиться) – там автор не просто розказує про алгоритми, а окремими розділами наводить War Stories – реальні історії з життя, де він їх використовував. Дуже цікаве читання.
36. Чи можна вважати ФПМ хорошою альтернативою ФІОТу, бо я тупий)?
Георгій: Судячи з відгуків про принаймні 121 спеціальність – можна. Проте я зовсім не в курсі, які там кафедри і викладачі. Це варто спитати в якомусь із чатів студентів ФПМ. А далі вже порівнювати відповіді від ФІОТу і ФПМ.
37. Якби ви вступали зараз, пішли б на ту саму спеціальність?
Артем: Складне питання, оскільки моя фактична спеціальність на сьогодні (а це чистий Software Engineering) відрізняється від спеціальності, отриманої в універі (Computer Engineering). На сьогодні є набагато більше можливостей дізнатися про деталі навчання до вступу, ніж у 2009 році, коли мій вибір був продиктований, якщо чесно, збігом обставин у Приймальній комісії (онлайн вступу ж ще не було). Сьогодні об’єктивно легше зібрати більше інформації, і тому вибір міг би бути іншим.
Дякую всім за запитання, можете запитувати в чаті ФІТОу (@fictonline) або написати мені в приват (@artemkorotenko) :)