Про це варто знати: Вірус імунодефіциту людини/Синдром набутого імунодефіциту
ВСПР - ССС
Зміст
Що таке СНІД • Що таке ВІЛ • Шляхи передачі ВІЛ • Як боротися з ВІЛ? • Куди звернутися для обстеження на ВІЛ? • Лікування ВІЛ
Що таке СНІД
Синдром набутого імунодефіциту вперше було зафіксовано в США у 1983 році. Впродовж двох місяців хворий помер. Сьогодні за добу у світі чотириста тисяч осіб заражається цією хворобою. Сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть проста нежить може призвести до смерті людини.
Що таке ВІЛ
Збудник СНІД — вірус імунодефіциту людини(ВІЛ), що має вигляд спіралі у трикутній серцевині. Розрізняють три типи вірусу: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними у Західній Європі, та ВІЛ 3, на який страждають переважно американці та африка.
ВІЛ руйнує Т-лімфоцити, і це призводить до втрати організмом захисних реакцій, внаслідок чого активізується, так звана, умовно-патогенна флора організму і різко підвищується ймовірність смертельних запалень, уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань.
Джерело інфекції — безпосередній носій ВІЛу.
Зараження можливе при:
- статевому контакті з інфікованим;
- кровообміні з інфікованим (в тому числі при ін'єкційному вживанні наркотиків);
- вигодовуванні грудним молоком інфікованою матір'ю малюка.
Якщо ВІЛ-інфікована жінка народжує дитину, то за останніми дослідженнями, ця дитина не обов'язково має бути носієм вірусу. При проведенні антиретровірусної терапії ризик передати вірус від матері до дитини знижується до 6 відсотків.
Шляхи передачі ВІЛ
До цього часу не відомо жодного випадку зараження ВІЛ через сечу, кал, слину, сльози: у цих виділеннях організму інфікованої людини ВІЛ міститься в кількостях, недостатніх для зараження іншої людини. Отже, немає ніякої небезпеки зараження при рукостисканні, обніманні, поглажуванні та поцілунках, так само як нічого не загрожує людині, коли носій вірусу кашляє або чхає в її сторону. Тарілки, стакани, ножі та ложки, телефони, дверні ручки, якими користується носій ВІЛ чи хворі на СНІД, не є небезпечними. Робота чи спільне проживання із зараженими людьми, догляд за ними не пов’язані з якою-небудь небезпекою.
Як боротися з ВІЛ?
ВІЛ, як і більшість вірусів швидко гине поза організмом під дією простих дезинфікуючих речовин: спирту, хлораміну, а також високої температури (кип’ятіння миттєво вбиває ВІЛ). Тому елементарні гігієнічні засоби як вдома, так і в медичних закладах легко його знешкоджують. Але, якщо ВІЛ потрапляє в організм, знешкодити його там уже майже неможливо: на сьогоднішній день ще не існує ліків, за допомогою яких можна було б повністтю вивести ВІЛ з організму, або вакцини, яка б могла запобігти розвитку захворювання.
Саме тому кожен раз, коли відвідуєте медичні заклади, пірсинг чи тату-салони, стоматологію, переконайтесь в стерильності інструментів.
Куди слід звернутися для обстеження на ВІЛ?
Обстеження на наявність ВІЛ найкраще пройти в кабінеті довіри (чи анонімного обстеження). Такі кабінети створені в кожному обласному центрі України та в багатьох великих містах. Його адресу можна дізнатися через телефонну довідкову службу або в будь-якому медичному закладі. Прийом у таких кабінетах ведеться анонімно й на умовах довіри, тобто збереження таємниці одержаних від вас відомостей. Рекомендовано проходити тест на ВІЛ кожні пів року.
Адреса: Київ, вул. Шулявська, 5, оф. 10
Час роботи:
Пн.-пт. 09.00 до 19.30
Суб. 11.00 до 17.00
Нд – вихідний
Без перерви
Знайти найближчий кабінет анонімного тестування можна за допомогою карти
Лікування ВІЛ
На сьогодні немає безпечних засобів повністю вилікувати ВІЛ-інфекцію. Люди, у яких виявили ВІЛ все життя проходять антиретровірусну терапію (АРТ).
Метою АРТ є максимальне пригнічення розмноження ВІЛ в організмі, відновлення функції імунної системи, продовження та підвищення якості життя ВІЛ-інфікованих людей. Клінічний протокол АРТ дорослих та підлітків враховує рекомендації ВООЗ, специфічні особливості системи охорони здоров'я, спектр антиретровірусних препаратів, зареєстрованих в Україні, можливості контролю проведення терапії.
Принципи лікування:
- АРТ приймається пожиттєво;
- Прийом препаратів не можна переривати;
- Необхідно суворо дотримуватися часу та дозування прийому препаратів;
- Необхідним є лабораторний контроль за проведенням лікування та соціально-психологічна підтримка прихильності до лікування.
Хоча ВІЛ вважається невиліковним, наразі відомо 3 випадки ремісії.
Перший пацієнт крім ВІЛ страждав на лейкемію, другий - на лімфому Ходжикіна, а тому обидва потребували пересадки кісткового мозку.
Для пересадки обрали кістковий мозок з мутацією, що не дозволяє клітинам ВІЛ розмножуватись. Як наслідок, навіть через 6 місяців після закінчення антиретровірусної терапії, ВІЛ інфекції в крові пацієнтів не виявлено.
Слід зазначити, що така операція є дуже небезпечною, складною та дорогою, а тому говорити про універсальність спосу лікування - зарано.
Головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв’язку з цим, необхідно:
- Приймати правильні щодо свого здоров’я рішення, намагатися протистояти таким чинникам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском із боку однолітків і наркодільців;
- Уникати незахищенних статевих контактів. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані й уже тому небезпечні. За даними статистики, 30–50 % осіб, що вживають наркотики ін’єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ, тому вірогідність зараження надзвичайно висока;
- Знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ дитини, якщо вони якнайраніше звернутися в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування. Профілактика – це активний процес створення умов для підвищення якості життя, формування особистих якостей людини, які сприяють її благополуччю.
Соцслужба в телеграм | фейсбук | інстаграм
Діліться темами, про які вам буде цікаво дізнатися більше в бот соц.служби