Врахування вікових психологічних особливостей та інтересів у навчанні іноземної мови - Педагогика курсовая работа
Главная
Педагогика
Врахування вікових психологічних особливостей та інтересів у навчанні іноземної мови
Особливості викладання іноземної мови у школі. Дослідження психолого-педагогічних передумов навчання іноземної мови учнів різних вікових категорій та визначення основних методичних підходів до навчання іноземної мови на різних етапах шкільного навчання.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Б. Д. грінченка
з дисципліни «Методика навчання іноземних мов»
на тему: « Врахування вікових психологічних особливостей та інтересів у навчанні іноземної мови »
ІV курсу спеціальності»Філологія (англійська
РОЗДІЛ І. Психолого-педагогічні передумови навчання іноземної мови учнів різних вікових категорій
РОЗДІЛ ІІ. Методичні підходи до навчання іноземної мови на різних етапах навчання
2.3 Пріоритетні методи і засоби навчання
Дитина -- активна істота. Їй все цікаве в цьому світі. Кожна дитина прагне до розвитку. Так чому ж, деякі діти, які приходять до школи, мають успіх в навчальній діяльності, а інші -- розчарування? Чому одним дітям подобається вчитися в школі, пізнавати нове, вирішувати важкі задачки, а для інших шкільне життя перетворюється на непосильну ношу, дуже важку і неприємну?
Одним з провідних, основних чинників, які визначають успішність дидактичного процесу, є мотивація навчання та психологічні вікові особливості дітей. Навчальна діяльність дитини формується під впливом потреб, які знаходять відображення в мотивах. Тому дослідження психолого-педагогічних передумов навчальної діяльності учнів загальноосвітніх шкіл в особистісно-орієнтованій парадигмі навчання є серйозною науковою проблемою.
Над проблемою вивчення педагогічних підходів та психологічних чинників, що впливають на вивчення іноземної мови у дітей працювали багато вітчизняних і зарубіжних учених: Е.П. Ільїн, С.Л. Рубінштейн, Л.С. Виготській, В.І. Ковальов, Л.І. Божовіч, К.К. Платонов, А. Н. Леонтьев, Д.А. Мак-Клелланд, Е Фромм, К. Хорні, А. Маслоу, С.Б. Каверін, Б.І. Додонов, Р.М. Йеркс, Д. Д. Додсон, Д.А. Зарайській, П.І. Іванов, К.Обуховській, В.Г. Асєєв, А.Г. Ковальов, П.М. Якобсон, В.С. Мерлін, М.Ш. Магомед-Емінов, В.А. Семіченко, М.В. Савчин, В.С. Юркевіч, Г.Н.Казанцева і багато інших.
Питання комплексного співвідношення вікових, психологічних та методичних складових процесу викладання іноземної мови не представлено в опрацьованих нами літературних джерелах та дослідженнях. Ми ознайомилися лише з окремими аспектами даного питання. Саме, тому, на нашу думку, комплексний систематичний підхід до вивчення даного питання може бути перспективним в ході даного дослідження.
Сучасна педагогічна наука величезну увагу надає організації навчальної діяльності дітей в рамках особистісно-орієнтованої парадигми навчання, на основі робіт А. Адлера, Б.Г. Ананьєва, А.Г. Асмолова, А.Н. Леонтьєва та інших.
З огляду на вищесказане, ми обрали тему нашої курсової роботи, яка звучить: «Врахування вікових психологічних особливостей та інтересів у навчанні іноземної мови».
Навчання іноземній мові має розглядатися через призму психологічних аспектів її засвоєння, що і обумовлює актуальність даної роботи. Саме тому слід відмітити, що ретельне дослідження вікових особливостей кожної вікової групи школярів є передумовою визначення методичних підходів до викладання іноземної мови на кожному конкретному етапі навчання у середньому загальноосвітньому навчальному закладі. Нові світові реалії, нові дослідження у цій галузі підтверджують актуальність нашого дослідження.
Метою нашого дослідження є дослідити психолого-педагогічні передумови навчання іноземної мови учнів різних вікових категорій та визначити основні методичні підходи до навчання іноземної мови на різних етапах шкільного навчання.
Поставлена мета курсової роботи обумовила необхідність розв'язання наступних завдань дослідження:
- розкрити особливості викладання іноземної мови у початковій школі;
- з'ясувати основні принципи, що застосовуються при навчанні іноземної мови дітей основної школи;
- дослідити проблематику викладання мови учням старших класів;
- визначити принципи навчання мовної системи учням різного шкільного віку;
- з'ясувати методику навчання іншомовного мовлення у школі;
Об'єктом курсової роботи виступає навчальна діяльність учнів шкіл на уроках іноземної мови.
Предмет дослідження -- вікові психологічні особливості та інтереси учнів середніх загальноосвітніх шкіл, що впливають на вивчення іноземної мови в школі.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що нами були досліджена сучасна ситуація, яка існує в українській шкільній системі, і яка обумовлює хід викладання іноземної мови школярам різних вікових груп.
Теоретико-методологічною | основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних педагогів, методистів і психологів, присвячених проблемам дослідження психологічних та педагогічних чинників, що впливають на засвоєння іноземної мови учнями, а також вивченню основних підходів викладання іноземної мови учням загальноосвітніх шкіл.
РОЗДІЛ І. Психолого-педагогічні передумови навчання іноземної мови учнів різних вікових категорій
Визнання на державному рівні доцільності запровадження іноземної мови у початковій школі змушує замислитись, над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями їх реалізації.
Як відомо, сучасні нормативні матеріали орієнтують вчителів на формування в учнів певного рівня іншомовної комунікативної компетенції, тобто здатності спілкуватися іноземною мовою на міжкультурному рівні. На початковому ступені мають бути закладені основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку в курсі вивчення іноземної мови в середній школі.
Аналіз спеціальної літератури, доповнений надбаннями позитивного педагогічного досвіду та досвіду авторів, переконує в тому, що початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції [2, c. 4].
Найважливішими, на наш погляд, є такі чинники: вікові психофізіологічні й психічні характеристики учнів; досвід дітей у рідній мові; відчуття ними новизни предмета; наявність в учнів досить сильної мотивації, зумовленої співпадінням початку вивчення нової мови з періодом інтенсивної соціалізації учнів початкових класів; потенційні можливості предмета для успішного розв'язання головних завдань початкової школи: стимуляції пізнавальної мотивації дітей, максимальної соціалізації кожної дитини, розвитку її особистості, підготовки до діалогу культу
Перевагою молодших школярів є також потенційно великі можливості довготривалої пам'яті. Так, спостереження показують: за умови стимулювання властивої для цього віку ігрової або пізнавальної мотивації діти досить легко й міцно запам'ятовують не тільки окремі слова або словосполучення, але й мовні кліше, фрази, мікродіалоги, римівки, віршики, пісеньки.
Загальновідомо, що одне з головних психолого-дидактичних завдань початкової школи полягає у створенні ситуації соціального розвитку дитини (в термінології Л.С.Виготського). Важливу психологічну передумову соціалізації молодших школярів становлять їхні особистісні характеристики: безпосередність, довірлива підлеглість авторитету вчителя, яскрава емоційність, реактивність, вразливість до новизни, естетичне ставлення до довкілля, допитливість, широта інтересі», сугестивність, розвинута уява. Брак життєвого досвіду, знань у дітей цього віку часто-густо компенсується бурхливим фантазуванням. Фантазія ж, як це доведено психологами і дидактами, прискорює творчий процес у десятки разів.
Нині внаслідок інформаційного вибуху пік здатності до творчої уяви, фантазії змістився до 8- 10 років, і раннє шкільне навчання англійської мови співпадає з найсприятливішим періодом для розкриття творчого потенціалу особистості учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої школи при виборі початку запровадження цього предмета слід вважати на весь комплекс психологічних факторів [16, c. 137].
Звернемось до праць дослідників дитячої психології Л.С.Виготського, І.О. Зимньої, О.Н.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна, Ж.Піаже. Аналіз їх досліджень вказує на наявність, прямої залежності успішності раннього вивчення англійської мови від рівня комунікативного розвитку дитини в рідній мові. Поняття «комунікативний розвиток у рідній мові», за визначенням І.О. Зимної, слід розглядати як складне багато аспектне явище, що включає: обсяг словника дитини її рідній мові; рівень засвоєння мовних правил; рівень володіння усними формами спілкування, показниками чого слугують уміння дитини свідомо будувати зв'язне висловлювання, адекватно реагувати па репліки співрозмовника, висловлювати своє ставлення до почутого; рівень володіння технікою читання, показником чого є теми читання; рівень сформованості навичок письма; рівень розвитку психічних функцій дитини: сталості уваги, сприйняття, запам'ятовування, чутливості фонематичного та інтонаційного слуху, обсягу слухової короткочасної і довготривалої пам'яті, функціонування механізмів мислення, втому числі й рефлексії (здатності до міркувань, аналізу класні їх думок, почуті»); рівень сформованості пізнавальних інтересів; загальний кругозір учнів.
Комунікативний розвиток у рідній мові правомірно розглядати у загальному контексті соціалізації кожної дитини, тобто з точки зору сформованості вмінь спілкування з ровесниками, дорослими, а також з позиції загальної ситуації розвитку дитини. Рівень комунікативного розвитку дітей в рідній мові можна визначити за допомогою спеціальних прогностичних тестів. Головна функція цих тестів полягає в тому, щоб дати певний прогноз успішності у засвоєнні іноземної мови на основі визначення рівня оволодіння механізмами певного виду мовленнєвої діяльності а рідній мові. Наприклад, аудитивних механізмів, механізмів техніки читання [21, c. 64].
Методологію цього підходу зумовлює обґрунтоване психологами положення про правомірність вивчення характеру функціонування психічних процесів на матеріалі будь-якої знакової системи. Багаторічний досвід про ведення прогностичних тестів на початку вивчення учнями англійської мови свідчить про те, що найбільш адекватно відображують сформованість механізми: комунікативного розвитку дитини 6-8 років в усному мовленні рідною мовою такі об'єкти тестування:
* комунікативна виразність мовлення як покажчик сформованості фонематичного та інтонаційного слуху;
* ритм як компонент мовленнєвого слуху і найсуттєвіший компонент просодії;
* обсяг слухової короткочасної пам'яті, тобто здатність утримувати основну інформацію упродовж процесу слуханим;
* якість слухової мовленнєвої уваги;
* уміння свідомо будувати або відтворювати зв'язне висловлювання рідною мовою на основі прослуханої інформації [13, c. 60].
За даними О.Я.Савченко, Н.Ф.Тализіної та інших учених ефективність навчальної діяльності учнів початкових класів значною мірою залежить від оволодіння ними загальнонавчальними вміннями, передусім загально пізнавальними, як компонентами навчальних умінь. Але практика свідчить, що значна частіша першокласників, котрі приходять до школи, не вміють виділяти ознаки предметів і знаходити серед них подібні й відмінні. Перший навчальний рік дає дітям змогу ознайомитись з основними ознаками предметів, як-от: колір, розмір, форма, матеріал, смак, якості людей, тварин [18, c. 42]. Вони навчаються стисло описувати відомі предмети, оволодівають прийомами їх порівняння, зіставлення, узагальнення істотних ознак і відкидання неістотних. Під впливом навчання у першому класі словник дитини поступово збагачується новими поняттями.
Отже на початку вивчення англійської мови це має полегшити вчителям реалізацію одного із завдань сучасної програми - організацію практики учнів в оперуванні різноманітними поняттями (наприклад: якість, час, тривалість, місцезнаходження, дім, їжа, здоров'я тощо) та певними мовними функціями як категоріями поведінки.
Навчання у першому класі, таким чином, створює належну функціональну і пропедевтичну основу для зустрічі дитини з англійською мовою в наступному, другому класі. Воно сприяє її загальному мовному розвитку, набуттю навичок і вмінь навчальної діяльності, соціальній та соціально-психологічній орієнтації в дитячому колективі і взагалі в людському суспільстві.
Наше анкетування 420 молодших школярів показує, що дітям цього віку подобається англійська мова. Воші бажають познайомитись з життям країни, мову якої вони вивчають, з її народом та його духовними цінностями, що пов'язані зі світом дитини. Передусім спрацьовує фактор новизни предмета і соціокультурної інформації, закладеної в ньому. На думку фізіологів, зустрічаючись з новизною, мозок людини "дивується". Внаслідок цього активізується величезна кількість нервових елементів, включаються зв'язки між різними ділянками мозку, збільшується обсяг пізнавальне корисної інформації, що надходить через очі, вуха, інші сенсорні входи і засвоюється учнем. Отже новизна предметного змісту соціокультурної інформації є вагомим чинником інтенсифікації навчального процесу і підсилення розумового розвитку дитини [14, c. 12].
Свого часу психологами було переконливо доведено, що так зване "механічне заучування" не с незаперечною особливістю молодшого шкільного віку. Воно з'являється лише тоді, коли учні не оволоділи прийомами осмисленого запам'ятовування матеріалу.
Дослідне навчання показує: насичення предметного змісту уроку іноземної мови соціокультурною інформацією стимулює пізнавально-комунікативну мотивацію уміння, активізуючи тим самим розумові здібності учнів, зокрема операції аналізу, синтезу, уявного планування, рефлексії. Активізація мислення посилює роботу уваги, пам'яті.
Важливим при цьому є й емоційний фактор, бо повноцінне формування соціокультурної компетенції школярів пов'язане за звичай із застосуванням автентичних матеріалів: елементів фольклору, аудіозаписів діалогів у виконанні зразкових дикторів, фрагментів автентичних мультфільмів тощо. В молодших класах досить широко використовують малі форми дитячого іншомовного фольклору: римівки, лічилки, скоромовки, пісеньки тощо. Ці "маленькі шедеври", за образним визначенням дослідників, є важливим компонентом дитячої субкультури країн, мова яких вивчається, їх виразність і музичність завжди захоплює молодших школярів і викликає в них почуття великої естетичної насолоди, а також почуття співпричетності до іншого народу, яке досягається без особливих зусиль.
Поясненням цього феномена є ще одна вікова особливість молодших школярів, помічена психологами й методистами: відсутність упереджень, негативних стереотипів щодо інших народів та їх країн. На відміну від дорослих і підлітків, діти внутрішньо схильні до міжкультурної комунікації. Психологічно вони готові виступати посередниками в руйнуванні культурних бар'єрів. З огляду на цей фактор випливає двоєдине завдання навчання іноземної мови в початкових класах: формувати культурну толерантність учнів і створювати адекватні умови для набуття ними певного рівня міжкультурної іншомовної компетенції.
Говорячи про учнів середньої школи, слід відмітити перш за все, що саме на основі знань, здобутих у початковій школі, вони мають оволодіти іншомовним мовленням у межах того мовного і мовленнєвого матеріалу, котрий вивчається в середньому навчальному закладі на даному освітньому етапі. Це означає, що реалізація іншомовного усного чи писемного спілкування є обмеженою у плані різноманітності і складності лексико-граматичного оформлення, тематики і ситуацій спілкування. Учні мають засвоїти програмний мовний матеріал як засіб оформлення або розуміння висловлювань у процесі спілкування на рівні, визначеному стандартом. Для цього учням необхідно зрозуміти і засвоїти комунікативні функції засобів спілкування для їх коректного вживання у відповідних мовленнєвих ситуаціях, уміти самостійно відбирати саме ті мовні і мовленнєві засоби, що є оптимальними для реалізації комунікативного наміру та адекватними в соціально-функціональному плані ситуації спілкування. Виховання учнів у процесі навчання іноземної мови забезпечується підбором навчального матеріалу, в якому відображені загальнолюдські моральні цінності, застосування у процесі навчання проблемних завдань, вирішення яких потребує висловлення своїх почутті, поглядів. Освітня мета досягається шляхом освіти учнів засобами іноземної мови і реалізується у процесі навчання на базі навчального матеріалу, наприклад, текстів для читання, аудіювання тощо. Розвиваюча мета реалізується у процесі оволодіння учнями досвідом творчості, пошукової діяльності, усвідомлення явищ своєї та іншої дійсності, їх подібності та розбіжності. У процесі навчання іноземної мови ознайомлення учнів з культурою народу, який користується цією мовою як засобом спілкування, підвищує не тільки практичну, але і виховну, освітню та розвиваючу роль вивчення іноземної мови, оскільки сприяє розширенню загального світогляду учнів, формуванню у них інтересу до оволодіння мовою, вихованню соціально-активної особистості [3, c. 23].
Читання іноземною мовою як один із видів мовленнєвої діяльності є важливою метою навчання у програмах навчальних закладів різних типів. Крім того воно служить найважливішим засобом комунікації в сучасному суспільстві, цінність якого чітко й переконливо виступає в умовах відсутності відповідного іншомовного середовища. Зріле читання як уміння може ефективно функціонувати лише за умови сформованості адекватних навичок техніки читання. Навчальна робота з розвитку навичок техніки читання англійською мовою розпочинається у 5 класі і включає вправи, спрямовані на запам'ятовування конфігурацій букв та їх звукового співвідношення; читання вголос ізольованих слів, організованих за певною графічною ознакою (з голосною у закритому складі або з голосною у відкритому складі, читання буквосполучень голосних чи приголосних).Як свідчить практика, на початковому етапі у процесі формування навичок техніки читання англійською мовою неминуче виникає безліч помилок в озвучуванні як окремих літер, так і цілих слів. Головною причиною є недостатня кількість тренувальних вправ, скорочення часу для читання на уроках, відсутність відповідних засобів наочності: карток розрізної азбуки, карток із словами, буквосполученнями, майже повне вилучення письмових вправ на закріплення графічного образу слова: коротеньких диктантів, вправ загального характеру (хто швидше складе слово з літер розрізної азбуки; хто правильно і якнайшвидше складе або напише англійське слово, вимовлене вчителем рідною мовою; хто швидше складе ряд слів з тією чи іншою літерою тощо) [12, c. 67]. Виконання подібних вправ з техніки читання корисне й ефективне: учні з великим задоволенням займаються таким видом вправляння. Воно дає можливість швидше перейти до читання речень та текстів, побудованих на вивченому матеріалі, а пізніше й до складніших текстів. Серед величезної кількості вправ, метою яких є формування та удосконалення навичок техніки читання, можна назвати також створення ігрових ситуацій.
Відповідно до програмних вимог випускники старшої загальноосвітньої школи повинні володіти іншомовною комунікативною компетенцією в усній і писемній формах, у визначених програмами тематичних межах. Учні повинні вміти коректно оформлювати письмові висловлювання офіційно-ділового, наукового, публіцистичного і побутово-розмовного стилю. Зрозуміло, що формування і розвиток адекватних умінь потребує значних зусиль з боку вчителів в плані як оновлення своїх технологій навчання, так і в плані переосмислення ролі вчителя іноземної мови як носія міжкультурних контактів, про що йшлося на X Міжнародному конгресі викладачів французької мови в Парижі (2001) та на І Національному конгресі в Києві (2002). Тим більше, що сьогодні вчитель отримав право на вибір підходу, методу, прийомів для реалізації навчально-виховних цілей.
Говорячи про учнів старших класів, варто виділити чотири головні структурні складові змісту навчання іноземної мови. Це, по-перше, позамовний компонент, елементами якого можуть виступати сфери діяльності (спілкування), теми, проблеми та ситуації спілкування, в яких передається предметний зміст спілкування (про що говорити, слухати, читати, писати). По-друге, це мовний та мовленнєвий компонент, який традиційно складається з мовного (фонетичного, лексичного і граматичного) та мовленнєвого (зразки мовлення на рівні фрази, понадфразової єдності, тексту; формули мовленнєвого етикету, вільні та стійкі словосполучення) матеріалу. По-третє, це соціокультурний компонент, зміст якого складається із системи країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань, навичок і вмінь вербальної та невербальної поведінки носіїв мови. Нарешті, це психологічний компонент, який полягає у формуванні навичок та вмінь використання мови, що вивчається, з метою спілкування [20, c. 107]. Соціальний смисл спілкування полягає в тому, що воно виступає засобом передачі форм культури та суспільного досвіду, тобто певного предметного змісту. В ході спілкування передача цього змісту здійснюється комунікантами в певній сфері діяльності і реалізується в конкретних комунікативних ситуаціях. Отже, виникає необхідність у визначенні в структурі позамовного компонента сфер спілкування, в яких українські старшокласники можуть спілкуватися, і типових ситуацій, в яких реалізується спілкування.
Способом організації предметного змісту спілкування у 10-11-х класах слід обирати не тему, а проблему, оскільки традиційно виділені теми можна розцінювати як певний відрізок дійсності, не включений у контекст особистісної діяльності, що відповідно не характеризує їх як мотивуючий чинник спілкування [18, c. 78]. Конкретизація предметного змісту спілкування та забезпечення його мотиваційної фази, згідно з Л.С.Виготським, здійснюється за допомогою комунікативних намірів, які також повинні знайти своє місце у структурі позамовного компонента змісту навчання. Новітній соціокультурний підхід до навчання іноземної мови, як засобу спілкування, який може забезпечити учням доступ до інших національних культур, вимагає введення соціокультурного компонента, що сприятиме розвитку особистості старшокласника, збагаченню предметно-змістовного плану його мовлення, ознайомленню старшого школяра з соціокультурною інформацією, без якої унеможливлюється процес взаєморозуміння.
В ролі об'єкта навчання іноземної мови виступає мовленнєва дія, яка визначається як процес взаємодії таких компонентів: учасники спілкування, комунікативні наміри, предметний зміст, паралінгвістичні засоби. Однак мовленнєві дії можливі лише тоді, коли володіння мовним та мовленнєвим матеріалом доведено до рівня навичок та вмінь. Отже, підтверджується необхідність включення до змісту навчання психологічного компонента. Включення до структури змісту навчання мовного та мовленнєвого компонента ні в кого не виникає сумнівів. Завдання полягає лише в його конкретизації. Таким чином, до компонентного складу змісту навчання іноземної мови у 10-11-х класах СЗОШ увійшли: 1) позамовний компонент, 2) соціокультурний компонент, 3) психологічний компонент, 4) мовний та мовленнєвий компонент.
Якщо говорити про психологічні особливості дітей старшого шкільного віку, що впливають на засвоєння ними іноземної мови, то варто виділити наступні:
1. Особистість старшокласника спрямована на майбутню професійну діяльність. Це сприяє розвитку професійних інтересів, прагненню до засвоєння інформації про об`єкт їх підвищеного інтересу тощо. Тому виникає необхідність у виділенні, в межах позамовного компонента, окремої сфери спілкування, в якій предметний зміст спілкування адекватно відображав би професійний напрямок розвитку особистості старшокласника.
2. У старшокласників спостерігається синтез відносно високої абстрактно-логічної форми мислення та висхідної тенденції до регуляції власної та чужої поведінки. Такий синтез детермінує появу в аналітичній діяльності старшокласника критичних рис, причинного пояснення явищ, прагнення до обговорення проблем, які їх хвилюють, тощо. Отже, підтверджується висновок про те, що способом організації предметного змісту спілкування в старших класах має бути проблема.
3. Мислення старшокласників характеризується високим рівнем узагальнення, абстрагування, їх пам'ять та увага спеціалізуються у відповідності до спрямованості особистості. Мають місце суттєві зміни в комунікативному розвитку старшокласників. Все це передбачає, з одного боку, необхідність у відповідному мовленнєвому матеріалі, оскільки ускладнюється мовлення старшокласників, актуалізуються функції регуляції та узагальнення, а також використання в навчальному процесі письмових та аудіотекстів автентичного характеру. З другого боку, виникає необхідність у нових мовленнєвих уміннях, нерозвинутих на попередніх ступенях навчання, які забезпечують реалізацію функцій регуляції та узагальнення, наприклад, вміння спілкуватися в такій організаційній формі як дискусія.
Отже, окреслені особливості розвитку особистості, інтелекту та діяльності старшокласників визначатимуть специфіку позамовного, психологічного та мовного і мовленнєвого компонентів змісту навчання іноземної мови у 10-11-х класах СЗОШ.
Як бачимо, чим старшими стають школярі, тим складнішими та різноманітнішими стають підходи до викладання ним іноземної мови, в залежності від психологічних особливостей тієї чи іншої вікової групи.
РОЗДІЛ ІІ. Методичні підходи до навчання іноземної мови на різних етапах навчання
Формуючись як особистість в оточенні сучасного багатомовного і міжкультурного простору, молодший школяр з достатнім розумінням сприймає інформацію про норми поведінки і культуру мовлення. Тому навчання етикету носіїв вивчаємої мови має бути на належному рівні. Програма, має для учнів молодшого шкільного віку не тільки пізнавально-комунікативне, але й велике виховне значення. Підтвердимо це положення прикладами правил поведінки, які пропонуються учням другого класу на початку вивчення англійської мови.
Запам'ятаємо такі правила поведінки.
* Однолітків, друзів, рідних можна вітати словами: Неllо. Ні.
* Жест піднятої руки долонею від себе, легка посмішка посилюють слова привітання Ні або Неllо.
* За сучасним етикетом першим вітається молодший зі старшим, учень з учителем, дитина з дорослим.
* При знайомстві з однолітками привітно усміхнись, привітайся, назви себе. Наприклад:
Доцільність раннього навчання англійського етикету підтверджується даними експериментів американських дослідників, якими доведено, що діти дуже рано, починаючи з чотирьох років, здатні розрізнювати соціолінгвістичні нюанси мовлення. При їх відтворенні в ході ситуативної взаємодії вони досягають: максимальної точності на фонологічному рівні, меншої - на лексичному і ще меншої - на морфолого-синтаксичному рівні [13, c. 76]. З огляду на цей соціолінгвістичний фактор вагомості набувають наступні методичні і психологічні, завдання раннього шкільного навчання англійської мови: цілеспрямоване формування вимовної культури говоріння як однієї з важливих передумов свідомого використання мовленнєвої прагматики; застосування автентичних аудитивних матеріалів; моделювання ситуацій, спроможних стимулювати комунікативну мотивацію учнів та адекватне використання ними засвоєних мовних засобів у ході ситуативної взаємодії.
В сучасних підручниках, посібниках, як відомо, реалізуються різні засоби раннього шкільного навчання англійського спілкування, зокрема: 1) моделювання життєвих ситуацій спілкування дітей з носіями мови, насамперед з їхніми іншомовними ровесниками; 2) моделювання мовленнєвої взаємодії тварин, а також людей з тваринами в ситуаціях з казковим сюжетом.
В період вивчення іноземної мовної системи в основній школі та старших класах вчителеві потрібно більше робити наголос на мовних особливостях мови, яку він викладає, поступово збільшуючи кількість вправ на урізноманітнюючи підходи до навчання.
Багаторічне спостереження, доповнене результатами дослідного навчання, показує: моделювання життєвих ситуації спілкування з носіями мови (іншомовними ровесниками, їхніми батьками, вчителями, представниками побутової сфери тощо) має значний потенціал для забезпечення адекватного засвоєння соціокультурної інформації, передусім етикету; для зіставлення дітьми своїх інтересів, поглядів, потреб, уподобань тощо з такими ж особистісними проявами іншомовних ровесників у стандартних ситуаціях, що моделюються; для створення соціальної ситуації розвитку дитини, яка в реальному житті виникає у процесі її спілкування з дорослими і взаємодії з ровесниками, в якій виховується, розвивається і змінюється сама дитина та її самооцінка, що стає більш обґрунтованою, рефлективною, диференційованою, завдяки чому дитина починає усвідомлювати власне "я", свої інтереси, мотиви поведінки тощо [15, c. 20].
За нашими даними, домінуючою діяльністю ідеєю навчання англійської мови в загальноосвітній школі, яка співпадає із завданнями формування соціокультурної компетенції школярів, є ідея передусім познайомитись з англомовним ровесником, його повсякденним життям, інтересами, іграми, захопленнями, стереотипами поведінки, а через призму сприйняття англійського (американського тощо) ровесника - і з країною, представником якої він є. Тому головним принципом моделювання ситуацій іншомовного спілкування має бути принцип опори на діалог культур. Його реалізації сприяють такі типи ситуацій навчально-трудової, сімейно-побутової та соціально-культурної сфер спілкування: ситуації-аналоги потенційного спілкування дітей з носіями мови; ситуації з казковим сюжетом на літературно-країнознавчій основі (для дітей молодшого віку); ситуації з кінофільмів дітей України і країн, мова яких вивчається (для дітей середнього віку); ситуації - уяві її подорожі до визначних місць іншомовних країн, наприклад, до Лондона (учнів середнього і старшого шкільного віку); ситуації, пов'язані з обговоренням отриманих знань про національні реалії іншої культури, наприклад, про реалії шкільного життя, родинні свята, грошові одиниці, реалії масової культури; довкілля; засоби комунікації (учнів середнього і старшого шкільного віку)тощо.
Таким чином доведено, що поетапне шкільне навчання англійської мови як засобу міжкультурного спілкування є ефективним інструментом стимуляції пізнання, розкриття творчого потенціалу особистості учня і посилення гуманізації шкільної освіти сучасного школяра.
Навчання іншомовного мовлення можна умовно поділити на дві складові: сприйняття аудіювання як виду мовленнєвої
Врахування вікових психологічних особливостей та інтересів у навчанні іноземної мови курсовая работа. Педагогика.
Курсовая Работа Содержание И Задачи Организации Труда На Предприятии
Курсовая работа: Проектирование организации гостиничного хозяйства
Госпожа Простакова Характеристика Сочинение
Сочинение По Белорусской Литературе 7 Класс
Эссе Мировоззрение Индивида
Курсовая работа по теме Містобудівне проектування
Биография Пушкина Скачать Бесплатно Реферат
Реферат: Совершенствование существующей информационной технологии в пределах технического департамента
Проблема Таланта Сочинение Егэ
Сочинение Луна Море Ночь
Реферат На Тему Ранние Браки
Дипломная работа по теме Экологический анализ транспортных потоков г. Рудного
Дипломная работа по теме Налогообложение прибыли общества с ограниченной ответственностью (на примере ООО 'НКТ')
Доклад Вредные Привычки И Их Последствия
Курсовая Работа Заказать Москва Срочно
Сочинение Помните Через Века Помните
Реферат На Тему Экономические Расчеты Для Принятия Решений
Курсовая работа по теме Организация обеспечения безопасности осужденных к лишению свободы
Сестринский Процесс При Инфаркте Миокарда Курсовая Работа
Дипломная работа по теме Управление финансами в Российской Федерации
Принципы земельного права - Государство и право курсовая работа
Особенности правоотношения - Государство и право презентация
Современные гомеопатические препараты в гинекологии - Медицина реферат